ЕКСПЕРТНА ПРОПОЗИЦІЯ: ПЗУ ПРО ПРИВАТИЗАЦІЮ

Проект Закону України

«Про особливості перетворення державних унітарних комерційних підприємств оборонно-промислового комплексу в акціонерні товариства та їх приватизації» 

Цей Закон визначає особливості правового, економічного та організаційного регулювання перетворення державних унітарних комерційних підприємств оборонно-промислового комплексу в акціонерні товариства, особливості приватизації об’єктів державної власності в оборонно-промисловому комплексі, особливості управління і розпорядження їх майном, та спрямований на забезпечення економічної безпеки і захисту інтересів держави.

 

Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

Стаття 1. Визначення термінів

 

  1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

Підприємство – державне унітарне комерційне підприємство, яке визначене суб’єктом господарювання в оборонно-промисловому комплексі;

Товариство – публічне акціонерне товариство, утворене шляхом перетворення Підприємства на публічне акціонерне товариство;

утворення Товариства – комплекс юридичних, організаційних та інших заходів щодо перетворення Підприємства на публічне акціонерне товариство;

центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну військово-промислову політику – центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну військово-промислову політику відповідно до Закону України “Про національну безпеку України”, разом з іншими органами сектору безпеки і оборони визначає пріоритетні напрями розвитку оборонно-промислового комплексу, забезпечує нормативно-правове регулювання у цій сфері, аналізує стан та тенденції розвитку оборонно-промислового комплексу України, розробляє та організовує виконання державних програм розвитку оборонно-промислового комплексу

уповноважений суб’єкт управління Підприємством – Кабінет Міністрів, або інший центральний орган виконавчої влади —  суб’єкт управління об’єктами державної власності, в управлінні якого перебуває Підприємство та який виступає засновником та єдиним акціонером Товариства.

інвестиційний конкурс — спосіб продажу об’єкта приватизації, за яким переможцем визначається претендент, що запропонував максимальну величину приведеного вартісного обсягу інвестицій в об’єкт приватизації, виражену в грошовому еквіваленті, згідно з бізнес-планом інвестиційного проекту та техніко-економічним обґрунтуванням післяприватизаційного розвитку об’єкта;

  1. Інші терміни використовуються у поняттях, визначених Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України «Про акціонерні товариства» та Законом України «Про управління об’єктами державної власності», Законом України «Про особливості управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі», Законом «Про приватизацію державного і комунального майна».

 

Стаття 2. Мета Закону

Метою даного Закону є:

формування передумов для збереження та підвищення конкурентоспроможності Товариств оборонно-промислового комплексу на внутрішніх та зовнішніх ринках шляхом залучення обігових коштів на технічне переоснащення, виконання науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт;

визначення особливостей корпоратизації об’єктів державної власності в оборонно-промисловому комплексі;

визначення особливостей приватизації об’єктів державної власності в оборонно-промисловому комплексі;

залучення стратегічних інвесторів з урахуванням особливостей, визначених цим Законом;

впровадження корпоративні моделі управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі на основі стандартів Організації Європейського Співробітництва та Розвитку;

підвищення ефективності функціонування об’єктів державної власності в оборонно-промисловому комплексі,

розвиток та подальше зростання в Україні виробництва озброєння, військової та спеціальної техніки, ефективного використання накопиченого науково-технічного та виробничого потенціалу, підвищення позицій на світовому ринку озброєння, військової та спеціальної техніки.

 

Розділ ІІ. ОСОБЛИВОСТІ УТВОРЕННЯ І ФУНКЦІОНУВАННЯ ТОВАРИСТВА

 

Стаття 3. Прийняття рішення про перетворення Підприємства у Товариство

 

  1. Товариство утворюється як публічне акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, шляхом перетворення Підприємства в зазначене Товариство.
  2. Утворення Товариства та перетворення Підприємства (далі – перетворення Підприємства) здійснюється за рішенням уповноваженого суб’єкта управління Підприємством, за погодженням з Кабінетом Міністрів України, відповідно до законодавства з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
  3. Перетворення Підприємства здійснюється відповідно до погодженого з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну військово-промислову політику, та затвердженого уповноваженим суб’єктом управління бізнес-плану розвитку утвореного Товариства з визначенням етапів, строків, джерел фінансування, очікуваних результатів, а також прогнозу надходжень до державного бюджету та відомостей про соціальні результати перетворення підприємства (кількість збережених або новостворених робочих місць, покращення умов праці).
  4. Перетворення Підприємства передбачає:

подання уповноваженим суб’єктом управління Підприємством до Кабінету Міністрів України погоджених з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну військово-промислову політику, пропозицій щодо перетворення Підприємства, до яких додаються:

обґрунтування доцільності перетворення Підприємства;

відомості про очікувані наслідки перетворення Підприємства;

бізнес-план розвитку утвореного Товариства з визначенням етапів, строків, джерел фінансування, очікуваних результатів;

прогноз надходжень до державного бюджету;

відомості про соціальні результати перетворення Підприємства (кількість збережених або новостворених робочих місць, покращення умов праці);

відомості про вартість майнового комплексу Підприємства за даними бухгалтерського обліку, вартість відповідної земельної ділянки та її розмір;

відомості про реєстрацію прав власності або користування будинками, спорудами і земельними ділянками Підприємства;

перелік майна, інших активів та земельних ділянок (із зазначенням розміру, цілей призначення, шляхів їх подальшого використання);

фінансово-господарські показники роботи Підприємства за останні три роки.

  1. Графік проведення перетворення Підприємства розробляється уповноваженим суб’єктом управління Підприємством, погоджується з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну військово-промислову політику, та затверджується Кабінетом Міністрів України.

 

Стаття 4. Особливості утворення Товариства

 

  1. Засновником Товариства є держава в особі уповноваженого суб’єкта управління Підприємством.
  2. Статут Товариства затверджується уповноваженим суб’єктом управління Підприємством.
  3. Товариство є правонаступником усіх прав і обов’язків Підприємства.
  4. Оприлюднення рішення уповноваженого суб’єкта управління Підприємством щодо перетворення Підприємства в Товариство є офіційним повідомленням для кредиторів про припинення такого суб’єкта господарювання.
  5. Під час утворення Товариства, формування його статутного капіталу та припинення Підприємства, у тому числі під час відступлення права вимоги, переведення боргу, проведення реорганізації, не застосовуються положення законодавства щодо:

необхідності одержання згоди кредиторів стосовно заміни боржника у зобов’язанні (переведення боргу), якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;

права кредиторів вимагати у зв’язку з проведенням перетворення Підприємства забезпечення виконання зобов’язань, їх дострокового припинення або виконання та відшкодування збитків;

неможливості завершення перетворення Підприємства до задоволення вимог, заявлених кредиторами;

проведення екологічного аудиту Підприємства.

  1. У місячний термін з моменту оприлюднення рішення уповноваженого суб’єкта управління Підприємством щодо перетворення Підприємства уповноважений суб’єкт управління Підприємством формує комісію з перетворення Підприємства, до складу якої входять на паритетних засадах представники центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну військово-промислову політику, уповноваженого суб’єкта управління Підприємством, центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, Фонду державного майна України, та трудового колективу Підприємства, у тому числі профспілок, що діють на Підприємстві. Склад комісії з перетворення Підприємства затверджується уповноваженим суб’єктом управління Підприємством, за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Головою комісії є представник засновника, його заступником – керівник Підприємства.

З метою забезпечення виконання зовнішньоекономічних контрактів та забезпечення безперервності повноважень Підприємства як організації розробника, виробника, технічного обслуговування та експлуатації озброєння, військової та спеціальної техніки, повноваження щодо управління господарською діяльністю Підприємства та його справами делегуються Головою комісії керівнику Підприємства на період до закінчення роботи комісії та призначення виконавчих органів Товариства.

Комісія у шестимісячний строк з дня затвердження її складу подає уповноваженому суб’єкту управління Підприємством для затвердження у місячний строк передавальний акт, акт оцінки майна Підприємства, а також проект статуту Товариства для затвердження.

  1. Розмір статутного капіталу Товариства визначається під час його утворення згідно із актом оцінки майна Підприємства.

 

Стаття 5. Обмеження в діяльності Підприємства в процесі перетворення

  1. З дня прийняття рішення уповноваженим суб’єктом управління Підприємством про перетворення Підприємства до державної реєстрації Товариства Підприємство не має права без згоди уповноваженого суб’єкту управління Підприємством:

вчиняти правочини, які можуть призвести до відчуження майна, вартість якого становить більше 5 відсотків балансової вартості активів Підприємства на день затвердження останнього балансового звіту;

скорочувати чисельність працівників;

здійснювати випуск цінних паперів, надавати позики;

передавати нерухоме майно в оренду;

передавати майно в заставу або безоплатне користування;

придбавати або відчужувати акції (частки, паї) у статутному (складеному) капіталі господарських товариств.

 

Стаття 6. Формування статутного капіталу Товариства

 

  1. До статутного капіталу Товариства вносяться:

майно Товариства;

корпоративні права держави, передані до статутного капіталу Товариства,

право постійного користування земельними ділянками, наданими для розміщення Підприємства;

об’єкти права інтелектуальної власності Товариства;

  1. Внесення права користування земельними ділянками, наданими для розміщення Підприємства, до статутного капіталу Товариства здійснюється відповідно до нормативної оцінки таких ділянок, а у разі її відсутності — відповідно до експертної оцінки.
  2. Внесення нерухомого майна Підприємства до статутного капіталу Товариства може здійснюватися на підставі обліку майна на балансі Підприємства відповідно до законодавства без попередньої державної реєстрації права власності на таке майно.
  3. Під час перетворення Підприємства забороняється вилучення майна, коштів, майнових прав, які знаходяться на обліку Підприємства на дату прийняття рішення про його перетворення. Також забороняється вилучення або ліквідація структурних та відокремлених структурних підрозділів Підприємства, а також об’єктів соціально – побутового призначення Підприємства, які на момент прийняття рішення про його перетворення входили до структури Підприємства. Зазначені структурні та відокремлені структурні підрозділи Підприємства перетворюються у складі Підприємства без зміни профілю їх діяльності у складі Товариства. Відчуження об’єктів соціальної інфраструктури Підприємства без згоди профспілкової організації Підприємства забороняється.

 

Стаття 7. Особливості функціонування Товариства

  1. Товариство провадить діяльність, у тому числі пов’язану з державною таємницею, до отримання необхідних ліцензій, сертифікатів, та інших документів дозвільного характеру на основі відповідних документів, отриманих Підприємством, у межах строку їх дії.
  2. Товариство зберігає статус суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності та уповноваженого суб’єкта міжнародних передач товарів, робіт і послуг військового та подвійного призначення власного виробництва, зокрема щодо експорту послуг з авіаперевезень товарів військового призначення.
  3. Переоформлення правовстановлюючих документів на об’єкти нерухомого майна, внесені до статутного капіталу Товариства, здійснюється протягом трьох років з дня державної реєстрації Товариства.

Державна реєстрація прав на нерухоме майно, внесене до статутного капіталу Товариства, здійснюється на підставі передавального акта та акта оцінки майна, внесеного до статутного капіталу Товариства. Передавальний акт та/або акт оцінки майна є документами, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на майно, внесене до статутного капіталу Товариства.

  1. Чистий прибуток Товариства, з якого розраховується та сплачується частина чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету України, зменшується на суму нарахованої амортизації на майно, передане Товариству на праві господарського відання, яка спрямовується для фінансування капітальних вкладень на будівництво (реконструкцію, модернізацію) таких об’єктів, а також на модернізацію власної виробничої бази.

Стаття 8. Органи Товариства

  1. Органами Товариства є:

загальні збори;

наглядова рада;

правління;

ревізійна комісія.

  1. Вищим органом Товариства є загальні збори. Функції загальних зборів виконує уповноважений суб’єкт управління Підприємством.
  2. Виконавчим органом Товариства, який здійснює управління його поточною діяльністю, є правління.

Очолює правління голова, який призначається на посаду та звільняється з посади уповноваженим суб’єктом управління Підприємством.

Чисельність і персональний склад правління затверджуються уповноваженим суб’єктом управління Підприємством.

  1. Контроль за діяльністю правління та захист прав акціонерів Товариства здійснює наглядова рада.

Наглядова рада складається у кількості не менш семи осіб. Персональний склад наглядової ради затверджується уповноваженим суб’єктом управління Підприємством.

До складу наглядової ради призначаються представники уповноваженого суб’єкта управління Підприємством, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну військово-промислову політику, центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, Фонду державного майна України, адміністрації Підприємства та трудового колективу Підприємства, у тому числі профспілок, що діють на Підприємстві.

  1. Контроль за фінансово-господарською діяльністю Товариства здійснює ревізійна комісія.

Чисельність і персональний склад ревізійної комісії затверджуються уповноваженим суб’єктом управління Підприємством.

Стаття 9. Соціальні гарантії працівників Товариства

  1. Товариство повністю відповідає за зобов’язаннями, які передбачені колективними угодами, укладеними з трудовими колективами Підприємства, до укладення нової відповідної угоди.
  2. Трудові відносини працівників Підприємства продовжуються з Товариством.

Стаття 10. Обмеження обігу та відчуження акцій Товариства

  1. У державній власності перебуває 100 відсотків акцій Товариства, які забороняється відчужувати, передавати в управління, заставу, використовувати для формування статутного (складеного) капіталу суб’єктів господарювання та вчиняти щодо них інші правочини, наслідком яких може бути їх відчуження з державної власності, крім випадків, визначених цим Законом.

Стаття 11. Управління корпоративними правами держави

  1. Управління корпоративними правами держави стосовно Товариства здійснює уповноважений суб’єкт управління Підприємством.
  2. Управління корпоративними правами держави, переданими до статутного капіталу Товариства або набутими ним до перетворення, здійснює Товариство.
  3. За погодженням з уповноваженим суб’єктом управління Товариство має право бути засновником та/або учасником господарських організацій, а також здійснювати управління корпоративними правами, що виникли внаслідок такої участі.

Заснування Товариством господарських організацій за участю іноземних суб’єктів господарської діяльності та/або участь в них здійснюється Товариством за погодженням з Кабінетом Міністрів України. У такому випадку обмеження, встановлені абзацом першим частини сьомої статті 11 Закону України «Про управління об’єктами державної власності», не застосовуються.

 

Стаття 12. Обмеження щодо розпорядження майном Товариства

  1. Майно, що становить матеріальну основу суверенітету України, в тому числі аеродроми та аеродромні об’єкти (злітно-посадкові смуги, руліжні доріжки, перони, системи посадки, наземні засоби зв’язку, навігації, спостереження, інші елементи аеродромів, що забезпечують безпеку польотів не підлягає приватизації, є державною власністю та закріплюються за Товариством на праві господарського відання.
  2. Товариство не може відчужувати, передавати в користування, оренду, лізинг, концесію, управління, заставу, безоплатне користування, вносити до статутного (складеного) капіталу суб’єктів господарювання майно, зазначене в частині першій цієї статті, та вчиняти щодо нього інші правочини, наслідком яких може бути відчуження такого майна.

Таке майно не підлягає приватизації, продажу під час провадження у справі про банкрутство, на нього не може бути звернене стягнення за рішенням суду, накладено арешт.

  1. Товариство не має права безоплатно передавати майно, внесене до його статутного капіталу, іншим юридичним особам чи громадянам, крім передбачених законом випадків.
  2. Перелік, порядок списання, відчуження, передачі в користування, оренду, концесію майна, зазначеного в частині першій цієї статті, розпорядження іншим майном, внесеним до статутного капіталу Товариства, та майном, набутим Товариством, визначається Кабінетом Міністрів України.

Кошти, отримані Товариством від операцій з майном, спрямовуються виключно на провадження статутної діяльності Товариства.

Розділ ІІІ. ОСОБЛИВОСТІ ПРИВАТИЗАЦІЇ ТОВАРИСТВА

 

Стаття 13. Особливі умови  приватизації Товариства

 

  1. Особливими принципами приватизації Товариства, у тому числі, є:

заборона перепрофілювання;

закріплення у державній власності пакета акцій у розмірі 50 відсотків статутного капіталу Товариства плюс одна акція на строк не менш ніж 5 років;

приватизація Товариства виключно шляхом проведення інвестиційного конкурсу;

продаж пакета акцій у розмірі не менше 25 відсотків статутного капіталу Товариства плюс одна акція за результатами інвестиційного конкурсу;

збереження до та під час приватизації цілісного майнового комплексу Товариства;

обов’язкового взяття покупцем (інвестором) на себе інвестиційних зобов’язань щодо Товариства (зокрема, щодо модернізації виробничої бази Товариства та/або фінансування розвитку виробничих проектів Товариства);

покупець  (інвестор), якій за результатами інвестиційного конкурсу придбав пакет акцій товариства у розмірі 25 відсотків статутного капіталу Товариства плюс одна акція, за умови виконання ним інвестиційних зобов’язань щодо Товариства, а також при прибутковій діяльності Товариства на протязі 3 років з моменту набуття права власності на пакет акцій, має право отримати в управління частину пакету акцій , закріплений у власності держави при умові що розмір пакету акцій, що залишається у держави складає не менш як 25 відсотків статутного капіталу Товариства плюс одна акція;

забезпечення соціальних гарантій прав працівників Товариства;

надання пільг працівникам Товариства при приватизації.

  1. З метою забезпечення оборони країни і безпеки держави встановлюються виключення обмежувального характеру для іноземних інвесторів і для групи осіб, в яку входить іноземний інвестор, щодо їх участі в статутних капіталах господарських товариств, що мають стратегічне значення для забезпечення оборони країни і безпеки держави, і (або) здійснення зазначеними особами угод, які передбачають придбання у власність, володіння або користування ними майном таких господарських товариств, яке відноситься до основних виробничих засобів і вартість якого становить двадцять п’ять і більше відсотків балансової вартості активів товариства, що має стратегічне значення для забезпечення оборони країни і безпеки держави, і (або) вчинення інших угод, дій, в результаті яких встановлюється контроль іноземних інвесторів або групи осіб над такими господарськими товариствами. Особливості здійснення іноземних інвестицій в підприємства оборонно-промислового комплексу, що мають стратегічне значення для забезпечення оборони країни і безпеки держави, регулюється окремим законом.

 

Стаття 14. Суб’єкти приватизації Товариства

Суб’єктами приватизації Товариства згідно із цим Законом є:

Фонд державного майна України;

центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики;

центральний органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну військово-промислову політику;

уповноважений суб’єкт управління Підприємством;

покупці (інвестори).

 

Стаття 15. Заходи з передприватизаційної підготовки

  1. Уповноважений суб’єкт управління Підприємством здійснює заходи з передприватизаційної підготовки Товариства з метою підвищення його інвестиційної привабливості. Передприватизаційна підготовка здійснюється за рахунок коштів Товариства.

Передприватизаційна підготовка Товариства включає:

проведення інвентаризації;

упорядкування технічної та будівельної документації щодо об’єкта приватизації;

виділення земельної ділянки, закріпленої за об’єктом приватизації, у натурі (на місцевості), оформлення землевпорядної документації;

визначення заходів соціального захисту працівників.

Під час проведення передприватизаційної підготовки Товариства не допускається виділення із складу Товариства структурних підрозділів, що є складовими технологічної єдності виробництва та технологічних циклів.

  1. Уповноважений суб’єкт управління Підприємством за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну військово-промислову політику, ініціює перед Кабінетом Міністрів України включення Товариства до переліку об’єктів державної власності, які підлягають приватизації.

 

 

Стаття 16. Прийняття рішення про приватизацію Товариства

Рішення про приватизацію Товариства приймається Кабінетом Міністрів України на підставі мотивованого клопотання уповноваженого суб’єкту управління Підприємством, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну військово-промислову політику, та Фондом державного майна України з доданням документів обґрунтування доцільності приватизації:

відомості про очікувані наслідки приватизації Товариства;

бізнес-план розвитку приватизованого Товариства з визначенням етапів, строків, джерел фінансування, очікуваних результатів;

прогноз надходжень до державного бюджету;

відомості про соціальні результати приватизації Товариства (кількість збережених або новостворених робочих місць, покращення умов праці);

відомості про вартість майнового комплексу Товариства за даними бухгалтерського обліку, вартість відповідної земельної ділянки та її розмір;

відомості про реєстрацію прав власності або користування будинками, спорудами і земельними ділянками Товариства;

перелік майна, об’єктів права інтелектуальної власності, інших активів та земельних ділянок (із зазначенням розміру, цілей призначення, шляхів їх подальшого використання);

фінансово-господарські показники роботи Товариства за останні три роки.

У рішенні про приватизацію пакетів акцій:

вказуються розміри пакетів акцій, які підлягають приватизації;

скасовуються рішення Кабінету Міністрів України про закріплення в державній власності пакетів акцій;

визначаються заходи щодо вилучення пакетів акцій, які підлягають приватизації, із статутного фонду Товариства і передачі їх в місячний строк Фонду державного майна України для здійснення приватизації відповідно до цього Закону;

визначаються заходи щодо приведення статутного фонду Товариства у відповідність з вимогами цього Закону в частині зменшення його розміру на пакети акцій підприємств, що підлягають приватизації.

Стаття 17. Створення конкурсної комісії та розробка умов приватизації

Конкурсна комісія утворюється на паритетних засадах з представників уповноваженого суб’єкту управління Підприємством, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну військово-промислову політику, Фонду державного майна України, центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, трудового колективу Підприємства, у тому числі профспілок, що діють на Підприємстві. Голова комісії призначається Фондом державного майна України. Кількісний та персональний склад комісії формується безпосередньо Фондом державного майна України. Комісія повинна бути сформована у строк не пізніше 30 днів з дня прийняття рішення Кабінетом Міністрів України, зазначеного в статті 17 цього Закону.

Протягом одного місяця з дня утворення конкурсна комісія розробляє умови приватизації пакетів акцій. Щодо кожного пакета акцій розробляються окремі умови. Розроблені умови схвалюються Фондом державного майна України, уповноваженим суб’єктом управління Підприємством, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну військово-промислову політику, центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики та подаються на затвердження Кабінету Міністрів України. Умови приватизації повинні передбачати такі зобов’язання покупця:

заборону на перепрофілювання підприємства;

здійснення комплексу заходів щодо збереження технологічної єдності та технологічних циклів розробки, виробництва та технічного обслуговування,  підтримання придатності та експлуатації ОВТ власної розробки Товариства;

обов’язок здійснити інвестування в модернізацію основних фондів, виробничої бази, в програми розвитку:

збереження та раціональне використання робочих місць;

збереження та утримання об’єктів соціально-побутового призначення;

виконання заходів щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці та охорони навколишнього середовища;

виконання встановлених мобілізаційних завдань;

вжиття заходів з недопущення банкрутства Товариства;

сприяння залученню інвестицій у Товариство;

сплату поточних платежів до Державного бюджету України та місцевих бюджетів.

Включення інших умов приватизації не допускається.

Зазначені умови приватизації при включенні їх у договір купівлі-продажу пакета акцій діють протягом 10 років, якщо меншого строку не буде передбачено самим договором.

Стаття 18. Способи приватизації пакетів акцій Товариства

Приватизація пакетів акцій Товариства відбувається виключно  шляхом проведення інвестиційних конкурсів. Порядок проведення інвестиційного конкурсу з продажу єдиних майнових комплексів, пакетів акцій Товариства  затверджується Кабінетом Міністрів України.

 

Стаття 19. Соціальні гарантії працівникам Товариства

 

  1. З дня прийняття рішення Кабінетом Міністрів України, зазначеного в статті 17 цього Закону, розірвання трудового договору з працівником Товариства, що приватизується, з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім звільнення на підставі пунктів 1, 3 і 5 — 7 статті 36, пункту 6 статті 40 Кодексу законів про працю України або вчинення працівником дій, за які законодавством передбачена можливість звільнення на підставі пунктів 3, 4, 7 і 8 статті 40 та статті 41 Кодексу законів про працю України.
  2. Не допускається звільнення працівників приватизованого Товариства з ініціативи нового власника чи уповноваженого ним органу протягом одного року з моменту завершення приватизації.
  3. Укладення колективного договору між новим власником або уповноваженим ним органом і трудовим колективом, а також працевлаштування вивільнених працівників здійснюються відповідно до законодавства та положень галузевої угоди.

 

Стаття 20. Пільги працівників Товариства

 

  1. Кожному з працівників Товариства надається право на першочергове придбання акцій, сума номінальної вартості яких становить 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
  2. Працівникам Товариства, що приватизується, надається право пільгового придбання акцій, передбачене частиною першою цієї статті, поширюється також на колишніх працівників підприємств, які вийшли на пенсію, звільнені на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України і не працюють з моменту звільнення на інших підприємствах, осіб, які мають право відповідно до законодавства повернутися на попереднє місце роботи на цьому підприємстві, інвалідів, звільнених у зв’язку з каліцтвом або професійним захворюванням, працівників, звільнених у зв’язку із станом здоров’я, спадкоємців першої черги загиблих на виробництві працівників.
  3. Ціна однієї акції у разі пільгового продажу, передбаченого цією статтею, встановлюється на рівні половини номінальної вартості акції.
  4. Додаткові умови пільгового продажу об’єктів приватизації можуть встановлюватися іншими законами.

 

Стаття 21. Запобігання банкрутству Товариства 

 

З метою недопущення банкрутства, яке може призвести до ліквідації стратегічно важливого для економіки та безпеки держави Товариства або інших негативних наслідків, та збереження експортного потенціалу оборонної  промисловості України встановлюється мораторій на введення процедури розпорядження майном та застосування примусової реалізації майна Товариства терміном на 10 років.

Для цілей цього Закону під примусовою реалізацією майна розуміється відчуження об’єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності Товариства, а також акцій (часток, паїв), що належать Товариству в майні інших господарських товариств, якщо таке відчуження здійснюється шляхом:

звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою;

продажу майна в процесі провадження справи про банкрутство, визначеного статтями 22 — 26, 30, частиною одинадцятою статті 42, абзацом другим частини шостої статті 43 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» щодо визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і продажу майна підприємства.

 

Стаття 22. Умови договорів купівлі-продажу

 

  1. До договору купівлі-продажу включаються зобов’язання, передбачені планом приватизації та зобов’язання сторін, які були визначені умовами інвестиційного конкурсу щодо:

 

1) у виробничій діяльності підприємства:

виконання програм технічного переоснащення виробництва, впровадження прогресивних технологій;

здійснення комплексу заходів щодо збереження технологічної єдності та технологічних циклів розробки, виробництва та технічного обслуговування озброєння, військової та спеціальної технікивласної розробки Товариства;

виконання встановлених мобілізаційних завдань;

2) в економічній діяльності підприємства:

 

забезпечення щорічного інвестування Товариства  в обсязі та строки не менше встановлених у договорі купівлі-продажу;

виконання вимог законодавства про захист економічної конкуренції;

забезпечення своєчасної сплати податків і зборів, передбачених законодавством, та страхових внесків;

забезпечення щомісячної виплати заробітної плати працівникам підприємства відповідно до законодавства;

забезпечення погашення покупцем заборгованості із заробітної плати та інших виплат працівникам у зв’язку з трудовими відносинами, а також заборгованості за внесками на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що утворилися на момент продажу, протягом передбаченого договором купівлі-продажу строку;

забезпечення виконання вимог галузевої угоди та колективного договору;

вжиття заходів щодо недопущення банкрутства Товариства;

3) у соціальній діяльності підприємства:

збереження та утримання об’єктів соціально-побутового призначення;

здійснення заходів щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці та охорони навколишнього природного середовища;

збереження та раціонального використання робочих місць;

забезпечення належного рівня безпеки та охорони праці;

забезпечення медичного та санітарно-побутового обслуговування працівників Товариства.

Строк дії зобов’язань, зазначених у договорі купівлі-продажу, крім виконання встановлених мобілізаційних завдань, не повинен перевищувати 10 років.

  1. Встановлення інших умов приватизації, ніж передбачені цим Законом та Законом України «Про приватизацію державного і комунального майна», під час приватизації Товариства не допускається.

 

Стаття 23. Відповідальність за порушення вимог цього Закону

  1. За порушення вимог цього Закону посадові особи несуть кримінальну, адміністративну та дисциплінарну відповідальність згідно із законом.

 

Розділ IV. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

 

  1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
  2. Закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
  3. Земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні Підприємством, використовуються Товариством відповідно до їх цільового призначення.

З дня припинення Підприємства до оформлення Товариством прав на користування земельними ділянками, які перебували у постійному користуванні Підприємства, Товариство зобов’язане використовувати згідно з цільовим призначенням відповідні земельні ділянки в розмірах та межах, у яких вони перебували в постійному користуванні Підприємства або фактично використовувалися ними, і за які сплачувався земельний податок.

 

  1. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) у Земельному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 3 — 4, ст. 27):

у статті 92:

частину другу доповнити пунктом «е» такого змісту:

«е) публічне акціонерне товариство утворене відповідно до Закону України «Про особливості перетворення державних унітарних комерційних підприємств оборонно-промислового комплексу в акціонерні товариства та їх приватизації»»;

доповнити частиною четвертою такого змісту:

«4. Право постійного користування земельними ділянками може вноситися державою до статутного капіталу публічного акціонерного товариства утвореного відповідно до Закону України «Про особливості перетворення державних унітарних комерційних підприємств оборонно-промислового комплексу в акціонерні товариства та їх приватизації»»;

 

2) у Законі України «Про приватизацію державного і комунального майна» (Відомості Верховної Ради України, 2018, № 12, ст.68 із наступними змінами):

у статті 3:

пункт четвертий доповнити абзацом:

«Дія цього Закону не поширюється на внесення майна державних унітарних комерційних підприємств оборонно-промислового комплексу до статутних капіталів публічних акціонерних товариств, що утворюються відповідно до Закону України «Про особливості перетворення державних унітарних комерційних підприємств оборонно-промислового комплексу в акціонерні товариства та їх приватизації», а також розміщення додаткових випусків акцій таких публічних акціонерних товариств існуючої номінальної вартості згідно з чинним законодавством».

 

  • У Законі України «Про управління об’єктами державної власності» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2006, № 46, ст.456):

частину другу статті 3 доповнити абзацом шостим такого змісту:

“Особливості управління публічним акціонерним товариством оборонно-промислового комплексу визначаються Законом України “Про особливості перетворення державних унітарних комерційних підприємств оборонно-промислового комплексу в акціонерні товариства та їх приватизації»”;

частину сьому статті 11 доповнити абзацом третім такого змісту:

“Зазначені обмеження, встановлені абзацом першим частини сьомої цієї статті, не поширюються на випадки засування підприємствами оборонно-промислового комплексу та акціонерними товариствами, що провадять діяльність в оборонно-промисловому комплексі, господарських організацій за участю іноземних суб’єктів господарської діяльності та/або участь в них, за умови погодження ними таких дій з Кабінетом Міністрів України.”;

статтю 112 доповнити частиною сьомою такого змісту:

«Особливості утворення, організації діяльності та ліквідації наглядової ради публічного акціонерного товариства оборонно-промислового комплексу визначаються Законом України «Про особливості перетворення державних унітарних комерційних підприємств оборонно-промислового комплексу в акціонерні товариства та їх приватизації»»;

  1. Кабінету Міністрів України:

у місячний строк привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

у двомісячний строк із дня набрання чинності цим Законом утворити державну комісію при Кабінеті Міністрів України щодо забезпечення контролю за управлінням і приватизацією об’єктів, підприємств та організацій оборонно-промислового комплексу, контролю за здійсненням іноземних інвестицій в підприємства і організації оборонно-промислового комплексу

у тримісячний строк із дня набрання чинності цим Законом забезпечити розроблення та внесення на розгляд Верховної Ради України законопроекту про порядок здійснення іноземних інвестицій у господарські товариства, що мають стратегічне значення для забезпечення оборони країни і безпеки держави, в якому передбачити виключення обмежувального характеру для іноземних інвесторів і для групи осіб, в яку входить іноземний інвестор, щодо їх участі в статутних капіталах господарських товариств, що мають стратегічне значення для забезпечення оборони країни і безпеки держави, і (або) здійснення зазначеними особами угод, які передбачають придбання у власність, володіння або користування ними майном таких господарських товариств, яке відноситься до основних виробничих засобів і вартість якого становить двадцять п’ять і більше відсотків балансової вартості активів товариства, що має стратегічне значення для забезпечення оборони країни і безпеки держави, і (або) вчинення інших угод, дій, в результаті яких встановлюється контроль іноземних інвесторів або групи осіб над такими господарськими товариствами.

у двомісячний строк із дня набрання чинності цим Законом забезпечити розроблення та внесення на розгляд Верховної Ради України змін до Закону України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1999, N 37, ст.332) щодо вилучення із переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, підприємства–учасників Державного концерну «Укроборонпром» та інших підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності, та включення частини таких підприємств до переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані

забезпечити приведення міністерствами, іншими органами виконавчої влади та уповноваженим суб’єктам управління своїх рішень у відповідність із цим Законом.

 

 

Президент України                                               _________________

 

 

м. Київ

 

«___»________2019 року

 

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України «Про особливості перетворення державних унітарних комерційних підприємств оборонно-промислового комплексу в акціонерні товариства та їх приватизації»

  1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Впродовж 27 років з моменту здобуття Україною незалежності оборонно-промисловий комплекс (ОПК) країни поступово набув форми пост-радянської моделі, ознаками якої є неналежне реагування на виклики та нездатність задовольняти потреби сил оборони України, високий рівень залежності від бюджетного фінансування, недостатня прозорість та недостатня фінансова та виконавча відповідальність. Сьогодні близько 300 підприємств, установ і організацій, в яких зайняті понад 250 000 осіб залучені до створення, виробництва озброєння і військової техніки в Україні. Більшість з цих підприємств знаходяться в державній власності, а частина з них залежить від субсидій з державного бюджету.

Розвиток даного сектору ускладнений через військово-політичну та економічну ситуацію, що виникла внаслідок збройної агресії Російської Федерації (далі — РФ) проти України, тимчасовою окупацію РФ частини суверенної території України, Автономної Республіки Крим та м. Севастополь. Збройний конфлікт триває в окремих районах Донецької та Луганської областей, де за підтримки РФ діють терористичні угрупування. Також існує потенційна загроза ескалації конфлікту та відкритого збройного протистояння між РФ та Україною.

При цьому, проблемою вітчизняного оборонно-промислового комплексу є те, що він не здатен забезпечити значну частину потреб військових формувань, причому в найважливішій номенклатурі озброєння, військової та спеціальної техніки, послуг оборонного призначення у зв’язку з тим, що Україна ніколи не виробляла й не виробляє бойових літаків, комплексів протиповітряної оборони, корабельного озброєння, бойових вертольотів тощо.

Традиційні підходи та застарілі практики ведення бізнесу в оборонно-промисловому комплексі України створили непрозору систему та призвели до системної корупції, а також не змогли у повній мірі задовольнити потреби сил безпеки та оборони України.

Курс України на євроатлантичну інтеграцію ставить амбітні цілі перед українським ОПК. Згідно положень угоди про коаліцію депутатських фракцій «Європейська Україна» реформа управління державною власністю передбачає обов’язкову  корпоратизацію усіх державних підприємств.

Відповідно до змісту Стратегії розвитку оборонно-промислового комплексу України на період до 2028 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20 червня 2018 р. № 442-р, та завдань та заходів Державної цільової програми реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу на період до 2021 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 24 травня 2017 року № 366-6 передбачається проведення структурної перебудови та забезпечення розвитку інституційної спроможності оборонно-промислового комплексу шляхом:

  • оптимізації системи державного управління за рахунок забезпечення невід’ємності політики управління підприємствами від державної політики розвитку оборонно-промислового комплексу;
  • визначення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну військово-промислову політику;
  • оптимізації управління активами підприємств оновлення виробничих фондів, збільшення темпів та обсягів виробництва;
  • впровадження принципів самоокупності та забезпечення доступу до оборонних проектів широкого кола українських суб’єктів господарювання всіх форм власності;
  • зняття заборони на створення спільних підприємств та провадження спільної діяльності, залучення іноземного капіталу в розвиток виробничих потужностей українських підприємств, удосконалення системи державно-приватного партнерства;
  • проведення корпоратизації та запровадження моделі корпоративного управління підприємствами;
  • створення на підприємствах оборонно-промислового комплексу незалежних наглядових рад відповідно до принципів Організації економічного співробітництва та розвитку.

 

Зокрема, проведення корпоратизації та перетворення державних підприємств на публічні акціонерні товариства дозволить:

  • визначити вартість підприємства, як бізнес-утворення (наразі лише приблизно відома тільки вартість активів),
  • усуне законодавчі обмеження на участь підприємства у проектах державно-приватного партнерства, одночасно забезпечивши реальні механізми захисту інтересів інвесторів,
  • відкриє можливості до системної реструктуризації підприємства,
  • дозволить створити прозорі структури управління, наглядові ради, встановити єдині загальноприйняті правила, в тому числі, для міжнародних інвесторів.

Оскільки юридично-правова форма – Публічне акціонерне товариство значно гнучкіша, та менш забюрократизована ніж державне підприємство, підприємства зможуть швидше адаптуватись до вимог європейських стандартів в зв’язку з підписанням Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, а також до стандартів НАТО.

Відповідно до звіту RAND Corporation “Security Sector Reform in Ukraine” («Реформа безпекового сектору в Україні» — https://www.rand.org/content/dam/rand/pubs/research_reports/RR1400/RR1475-1/RAND_RR1475-1.pdf), Україні рекомендовано трансформувати державні підприємства оборонно-промислового комплексу (в першу чергу підприємств-учасників ДК «Укроборонпрм») в публічні компанії (публічні акціонерні товариства). Вони повинні мати ради директорів, публікувати річні звіти, в тому числі про аудит. А після ретельного огляду (огляд оборонно-промислового комплексу відповідно до ЗУ «Про національну безпеку України») уряду необхідно вирішити, які підприємства слід приватизувати, ліквідувати чи зберегти у власності та під контролем держави.

  1. Цілі та завдання прийняття акта

Цей Закон визначає особливості правового, економічного та організаційного регулювання перетворення державних унітарних комерційних підприємств оборонно-промислового комплексу в акціонерні товариства, особливості приватизації об’єктів державної власності в оборонно-промисловому комплексі, особливості управління і розпорядження їх майном, та спрямований на забезпечення економічної безпеки і захисту інтересів держави.

Метою даного Закону є:

  • формування передумов для збереження та підвищення конкурентоспроможності Товариств оборонно-промислового комплексу на внутрішніх та зовнішніх ринках шляхом залучення обігових коштів на технічне переоснащення, виконання науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт;
  • визначення особливостей корпоратизації об’єктів державної власності в оборонно-промисловому комплексі;
  • визначення особливостей приватизації об’єктів державної власності в оборонно-промисловому комплексі;
  • залучення стратегічних інвесторів з урахуванням особливостей, визначених цим Законом;
  • впровадження корпоративні моделі управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі на основі стандартів Організації Європейського Співробітництва та Розвитку;
  • підвищення ефективності функціонування об’єктів державної власності в оборонно-промисловому комплексі,
  • розвиток та подальше зростання в Україні виробництва озброєння, військової та спеціальної техніки, ефективного використання накопиченого науково-технічного та виробничого потенціалу, підвищення позицій на світовому ринку озброєння, військової та спеціальної техніки.

 

  1. Загальна характеристика та основні положення проекту акта

Проектом Закону визначено особливості утворення і функціонування публічних акціонерних товариств в оборонно-промисловому комплексі. Зокрем, перетворення державного підприємства у публічне акціонерне товариство здійснюється відповідно до затвердженого уповноваженим суб’єктом управління бізнес-плану розвитку з визначенням етапів, строків, джерел фінансування, очікуваних результатів, а також прогнозу надходжень до державного бюджету та відомостей про соціальні результати перетворення підприємства (кількість збережених або новостворених робочих місць, покращення умов праці тощо).

При перетворенні підприємств передбачається подання уповноваженим суб’єктом управління Підприємством до Кабінету Міністрів України пропозицій щодо перетворення Підприємства, до яких додаються:

  • обґрунтування доцільності перетворення Підприємства;
  • відомості про очікувані наслідки перетворення Підприємства;
  • бізнес-план розвитку утвореного Товариства з визначенням етапів, строків, джерел фінансування, очікуваних результатів;
  • прогноз надходжень до державного бюджету;
  • відомості про соціальні результати перетворення Підприємства (кількість збережених або новостворених робочих місць, покращення умов праці);
  • відомості про вартість майнового комплексу Підприємства за даними бухгалтерського обліку, вартість відповідної земельної ділянки та її розмір;
  • відомості про реєстрацію прав власності або користування будинками, спорудами і земельними ділянками Підприємства;
  • перелік майна, інших активів та земельних ділянок (із зазначенням розміру, цілей призначення, шляхів їх подальшого використання);
  • фінансово-господарські показники роботи Підприємства за останні три роки.

 

Під час перетворення Підприємства забороняється вилучення майна, коштів, майнових прав, які знаходяться на обліку Підприємства на дату прийняття рішення про його перетворення. Також забороняється вилучення або ліквідація структурних та відокремлених структурних підрозділів Підприємства, а також об’єктів соціально–побутового призначення Підприємства, які на момент прийняття рішення про його перетворення входили до структури Підприємства. Зазначені структурні та відокремлені структурні підрозділи Підприємства перетворюються у складі Підприємства без зміни профілю їх діяльності у складі Товариства.

Визначено соціальні гарантії працівників підприємств — Товариство повністю відповідає за зобов’язаннями, які передбачені колективними угодами, укладеними з трудовими колективами Підприємства, до укладення нової відповідної угоди.

Передбачено обмеження обігу та відчуження акцій Товариства: у державній власності перебуває 100 відсотків акцій Товариства, які забороняється відчужувати, передавати в управління, заставу, використовувати для формування статутного (складеного) капіталу суб’єктів господарювання та вчиняти щодо них інші правочини, наслідком яких може бути їх відчуження з державної власності, крім випадків, визначених цим Законом.

Визначено обмеження щодо розпорядження майном товариств, а саме: майно, що становить матеріальну основу суверенітету України, в тому числі аеродроми та аеродромні об’єкти (злітно-посадкові смуги, руліжні доріжки, перони, системи посадки, наземні засоби зв’язку, навігації, спостереження, інші елементи аеродромів, що забезпечують безпеку польотів не підлягає приватизації, є державною власністю та закріплюються за товариствами на праві господарського відання. Перелік, порядок списання, відчуження, передачі в користування, оренду, концесію такого майна, розпорядження іншим майном, внесеним до статутного капіталу Товариства, та майном, набутим Товариством, визначається Кабінетом Міністрів України.

Проектом Закону визначено особливі умови приватизації публічних акціонерних товариств в оборонно-промисловому комплексі, а саме:

  • заборона перепрофілювання;
  • закріплення у державній власності пакета акцій у розмірі 50 відсотків статутного капіталу Товариства плюс одна акція на строк не менш ніж 5 років;
  • приватизація Товариства виключно шляхом проведення інвестиційного конкурсу;
  • продаж пакета акцій у розмірі не менше 25 відсотків статутного капіталу Товариства плюс одна акція за результатами інвестиційного конкурсу;
  • збереження до та під час приватизації цілісного майнового комплексу Товариства;
  • обов’язкового взяття покупцем (інвестором) на себе інвестиційних зобов’язань щодо Товариства (зокрема, щодо модернізації виробничої бази Товариства та/або фінансування розвитку виробничих проектів Товариства);
  • забезпечення соціальних гарантій прав працівників Товариства, надання пільг працівникам Товариства при приватизації та інш.

Рішення про приватизацію Товариства приймається Кабінетом Міністрів України на підставі мотивованого клопотання центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну військово-промислову політику, погодженого з Фондом державного майна України  з доданням документів обґрунтування доцільності приватизації.

Проектом Закону передбачено утворення державної комісії при Кабінеті Міністрів України щодо забезпечення контролю за управлінням і приватизацією об’єктів, підприємств та організацій оборонно-промислового комплексу, контролю за здійсненням іноземних інвестицій в підприємства і організації оборонно-промислового комплексу.

Проектом Закону передбачено необхідність розроблення та внесення на розгляд Верховної Ради України проекту Закону про порядок здійснення іноземних інвестицій у господарські товариства, що мають стратегічне значення для забезпечення оборони країни і безпеки держави.

Також передбачено розроблення та внесення на розгляд Верховної Ради України змін до Закону України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1999, N 37, ст.332) щодо вилучення із переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, підприємства–учасників Державного концерну «Укроборонпром» та інших підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності, та включення частини таких підприємств до переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані.

 

  1. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

Законодавча та нормативно-правова база в цій сфері складається з Конституції України, Цивільного та Господарського кодексів України, Законів України «Про акціонерні товариства», «Про управління об’єктами державної власності».

Законопроектом передбачається внесення змін до таких законодавчих актів:

– Земельного кодексу України;

– Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна»;

– Закону України «Про управління об’єктами державної власності».

  1. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація положень проекту Закону не потребує видатків з Державного та місцевих бюджетів України.

Натомість, прийняття проекту Закону створить передумови для збільшення надходження до Державного бюджету України у вигляді податків та зборів за рахунок удосконалення системи управління Товариством, оптимізації виробництва, збільшення обсягів випуску продукції за рахунок залучення інвестицій, та за рахунок надходжень від приватизації.

  1. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття акта

Прийняття та впровадження проекту Закону забезпечить трансформацію оборонно-промислового комплексу, нарощування обсягів випуску продукції, створення необхідних умов для ефективного використання накопиченого науково-технічного та виробничого потенціалу оборонної промисловості, просування на світовому ринку вітчизняних зразків озброєння, військової та спеціальної техніки. Також прийняття проекту Закону дозволить створити сприятливі умови для забезпечення військових формувань України необхідними сучасними зразками озброєння та техніки, сприятиме розширенню військово-технічного співробітництва та залучення іноземних інвестицій в Україну.

 

Дмитро Дем’яненко,
начальник відділу корпоративних прав, інвестицій та нормотворчої діяльності ДП «Антонов»

Віктор Плахута,
консультант Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони

Поделиться публикацией