Аналіз військових конфліктів у світі протягом останнього десятиріччя свідчить про зростаючу роль безпілотних авіаційних комплексів (БАК). Ця тенденція набирає обертів ще й тому, що ударні БАК дозволяють вражати цілі противника на великих відстанях. Тому армії світу витрачають на таку техніку чималі кошти. Ось чому, за даними агентства Forecast International, у 2018–2032 рр. у світі буде вироблено більше 121 млн. безпілотних літальних апаратів різноманітних класів на суму аж 133,5 млрд. дол. При цьому, основні країни‐розробники та виробники безпілотних авіаційних комплексів (БАК) у світі: США, Ізраїль, КНР, Італія, Франція, Туреччина, Росія. Зрозуміло, що Україна, яка опинилася у стані війни, жадає приєднатися до цього елітного клубу.

До того ж, військові експерти різних країн світу переконані, що за безпілотниками майбутнє, а державні і приватні підприємства України твердять, що вони здатні створити техніку, не гіршу за іноземні зразки. А що важливо, вони коштуватимуть набагато дешевше.

В свою чергу безпілотні авіаційні комплекси поділяються між собою на різні класи за призначенням. Нижче у табл. 1.1 зображено сучасну класифікацію БАК за призначенням:

Клас	Рівень застосування	Бойовий радіус	Категорія Бак, БАК держав – членів НАТО
I клас (150 кг) Легкі	Мікро (тактичні-мікро) злітна маса менше 3 кг	До 5 км (зона прямої видимості)	Micro
I клас (150 кг) Легкі	Міні                     (тактичні-поля бою)                                3 кг ≤ злітна маса  ≤ 15 кг	Більше 5 км (зона прямої видимості	Mini
І клас (150 кг) Легкі	Малі                     (тактичні)                    злітна маса > 15кг	Більше 25 км (зона прямої видимості)	Small
II Клас (150 – 600кг) Середні	Тактичні	Більше 50 км (зона прямої видимості)	Tactical
ІІІ клас (Більше 600 кг) Важкі	Оперативні	Більше 200 км (поза зоною прямої видимості)	MALE
ІІІ клас (Більше 600 кг) Важкі	Стратегічні	Більше 200 км (поза зоною прямої видимості)	HALE

 

Українські розробники зброї намагаються наздоганяти світові тенденції. Так, на ДП «Антонов», що входить до складу ДК «Укроборонпром, продовжують випробування перспективного ударного безпілотника «Горлиця», а також розпочинають виготовлення другого апарату цього типу. Проте, для початку серійного виробництва означеного БАК, розробки наземного комплексу управління та озброєння потрібен контракт на постачання від Міноборони або іншого замовника та відповідне державне фінансування. Інший спосіб – привернути увагу іноземного замовника та отримати ресурс через відповідний контракт.

БАК «Горлиця». ДП “Антонов” виконує розробку оперативно-тактичного безпілотного авіаційного комплексу «Горлиця», базуючись на спільному рішенні МО України та ДК «Укроборонпром» про відкриття дослідно-конструкторської роботи (ДКР) з шифром «Горлиця» від 19.01.2016 р. та тактико-технічним завданням Замовника.

Перспективний багатофункціональний мобільний тактичний безпілотний авіаційний комплекс АН-БК-1 «Горлиця», який проголосили першим українським перспективним ударним безпілотником, вперше був представлений 29 серпня 2016 року. Рік потому, 8 листопада 2017 року, на льотно−випробувальній базі ДП «Антонов» прототип нового безпілотного літального апарату виконав перший випробувальний політ.

Взагалі, за словами директора програми з безпілотних авіаційних комплексів та їхніх модифікацій ДП «Антонов» Миколи Воробйова, програмою, затвердженою Міноборони, передбачалося виготовлення одного зразку, що і було реалізовано. «Ми всю роботу виконали і захистили ескізний проект з позитивним результатом перед Міноборони, і виготовили літальний апарат, тобто платформу, яку пред’явили керівникам держави. Все ж контракт з Міноборони не був укладений, і у держзамовлення на 2018 рік ця тема не була включена», — розповів Воробйов.

Після того, підприємство своїм коштом здійснило кілька випробувальних польотів, за результатами яких фахівцями були виявлені деякі зауваження, над усуненням яких тривають роботи промисловців.

«Ми виділяємо наші гроші – внутрішні, з бюджету підприємства, і проводимо науково-дослідні роботи у галузі створення платформ літальних апаратів, відпрацювання технологічних процесів, технологій. Відпрацьовуємо й навчання оператора – це дуже важливо, оскільки школи підготовки операторів для апаратів такого класу, вагою 200-300 кг, не існує. Відпрацьовуємо також навички технічного персоналу з обслуговування цієї техніки», — розповів фахівець ДП «Антонов».

Станом на середину листопада 2018 року підприємство розпочало виготовлення другого апарату, в якому будуть враховані зауваження, виявлені під час польотів першого БАК. Але щоб безпілотник надійшов на озброєння, крім роботи фахівців «Антонова», необхідно приєднати інші підприємства, які б змогли розробити наземний комплекс для запуску апарату та інші елементи.

«Сподіваємося, що Міноборони укладе контракт на постачання для ЗСУ цього комплексу. Створення наземного комплексу можливе після оформлення замовлення. ДП «Антонов» здатен виготовити вітчизняний безпілотний літальний апарат з комплектуючими, обладнанням і наземним комплексом розробки та виробництва України», — запевнив Воробйов. Розробник підрахував, що до створення і виробництва БАК можуть бути залучені до десятка українських підприємств, і з ними вже проводилися відповідні переговори. Зокрема, ДККБ «Луч» готове взятися за розробку ракет, які можна було б встановити на безпілотник. «Ми вели з КБ переговори – це повинна бути для цього класу безпілотників легка ракета за вантажопідйомністю, а також система управління і наведення до неї. Це високоточна зброя», — розповів розробник.

Підприємство наразі готове повністю задовольнити попит силових структур України. Елементна база для апаратів закуповуватиметься за кордоном, однак ціна таких закупівель невисока. В цілому розробка належатиме Україні.

БАК з шифром «Горлиця» складається з чотирьох БПЛА, наземної станції керування, а також засобів забезпечення старту та посадки літальних апаратів, їх транспортування і ремонту. БАК призначений для ведення розвідки вдень та вночі, за будь-яких погодних умов та передачі отриманої інформації на командний пункт для забезпечення ефективного застосування механізованих (танкових) бригад, дивізіонів ракетних військ та артилерії, а також ескадрилей армійської авіації Сухопутних військ.

Згідно з технічним завданням, безпілотник здатен безперервно триматися у польоті 7 годин, працювати на висоті до 5 тисяч метрів, має радіус дії у 120 км та дальність польоту до 1050 км. Літальний апарат здатен сягати швидкості 250 км/год та має корисне навантаження до 50 кг. Важливо розуміти те, що БАК має повну взаємодію з системами управління ЗСУ. Комплекс забезпечує роботу з єдиною автоматизованою системою управління військами ЗСУ, системами НАТО С4І; забезпечує автоматизований  обміну інформацією з командним пунктом управління механізованою бригадою; забезпечує автоматизований обмін інформацією з комплексом управління вогнем “Оболонь-А”.

Для успішного використання БАК «Горлиця» необхідним є створення  командно-телеметричної радіолінії та радіолінії передач даних.

Досвід військових дій на сході України демонструє, що протидіюча сторона має на озброєнні сучасні засоби РЕБ, такі як «Красуха-4» або «Репеллент-1». З метою ефективної протидії засобам РЕБ ймовірного противника необхідне:

— проведення ДКР з відпрацюванням новітніх технологічних рішень, що задовільнять вимоги МОУ щодо завадозахищеності радіоліній БПЛА;

— виконання польоту за відсутністю сигналу з супутникової навігації з використанням інерціальної системи літаководіння.

До основних завдань оперативно-тактичного БАК відносяться: 

— розвідка та ураження цілей вогневими засобами “Ураган”, “Смерч”, “Вільха”, ТРК “Точка-У”, із застосуванням керованих боєприпасів на глибину до 120 км;

— лазерне підсвічування цілей для наведення високоточних боєприпасів типу “Квітник-1” на граничній дальності стрільби.

Означені завдання можуть вирішуватися за допомогою використання обладнання, що розробляється вітчизняними підприємствами. Зокрема, йдеться передусім про потенціал та можливості Науково-дослідного  інституту лазерних технологій (м. Харків) та Науково-дослідного інституту радіотехнічних вимірювань (м. Харків).

Держпідприємство «Антонов» також надало вичерпну інформацію щодо тактико-технічних характеристик апарату.

Основні ТТХ комплексу «Горлиця»:

1) Тактичний радіус дії – 120 км;

2) Практична дальність польоту – 1050 км;

3) Тривалість ведення повітряної розвідки – не менше 7 годин;

4) Практична стеля польоту – 5000 м;

5) Робоча висота ведення розвідки – 1800 ÷ 2400 м;

6) Максимальна швидкість польоту – 230 км/год;

7) Крейсерська швидкість польоту – 150 ÷ 180 км/год;

8) Максимальна злітна маса БПЛА – 200 кг;

9) Максимальна маса цільового навантаження – 50 кг

На цей час існують два способи зльоту БАК. До першого відноситься зльот з катапультного пристрою, а другий – з підготовленої польової злітно-посадкової смуги. Посадку комплекс «Горлиця» здійснює на колісне шасі. В перелік корисного навантаження БАК входять оптико-електронна система повітряної розвідки, цифровий фотоапарат, обладнання для забезпечення оперативного зв’язку. Важливо знати, що система керування комбіновано-автономна (за програмою) та радіокомандна по закритим каналам зв’язку.

З БАК «Горлиця» вже були проведенні наступні лабораторні та наземні випробування. А саме:

• Випробування на міцність;
• Випробування в аеродинамічній трубі;
• Підготовка оператора на імітаторі польоту;
• Наземні випробування,

 

Крім того, проведені наступні льотні випробування.

Перший випробувальний політ був здійсненний 10.2017, а в процесі льотних випробувань було визначено:

• Характеристики швидкості зльоту та посадки;
• Дистанції зльоту та посадки;
• Довжину розбігу та пробігу;

 

Льотні випробування БПЛА визначили:

• Максимальну швидкість горизонтального польоту;
• Інші параметри польоту.

 

На ДП «Антонов» інформують про подальший розвиток комплексу на платформі БАК «Горлиця», що передбачає:

• створення варіанту для ретрансляції радіозв’язку;
• Оснащення БАК малогабаритною радіолокаційною станцією (SAR);
• Створення ударного оперативно-тактичного БАК;
• Створення варіанту для ведення радіотехнічної розвідки;
• Створення варіанту для ведення радіоелектронної боротьби (РЕБ)
• Створення багатоцільового БАК оперативного класу;
• Створення багатоцільового БАК стратегічного класу;

 

ДП «Антонов» також заявило про можливість створення стратегічного БАК.

Новий апарат може бути створений для виконання всепогодної розвідки, спостереження та рекогносцировки. Також комплекс буде спроможний використовувати ракети та бомби малого діаметру, протитанкові ракети, бомби вагою до 500 кг з лазерним керуванням для виконання атаки наземних цілей.

Відомо, що такий БАК матиме довжину 13,09 м, розмах крила 24, 63 м, а висоту 4,45. Злітна маса сягатиме 6000 кг, а маса цільового навантаження 1400 кг, максимальний запас палива – 2700 кг, крейсерська швидкість 310-420 км/год, а висота до 12200 м. Тривалість робочого польоту комплексу до 24 годин.

Серед додаткових вимог нового комплексу на основі БАК «Горлиця» є автоматичні зліт-посадка за альтернативним до GNSS*( GNSS – глобальна навігаційна  супутникова система) позиціонуванням виконання завдання в умовах придушення GNSS, радіолінія управління прямого бачення та через супутниковий зв’язок, робота в тактичній мережі обміну даними з літаками і наземними підрозділами, наявність бортового комплексу оборони, аварійне повернення на аеродром зльоту.

Також, на ДП «Антонов» надали інформацію щодо оснащення нового комплексу. До основного та додаткового обладнання БАК належать EO/IR (FLIR) електрооптична/ інфрачервона  оптико-локаційна  станція, Comms Relay — антена радіорелейного зв’язку, WAAS Система спостереження  великих територій, AIS Система автоматичного розпізнавання, ELINT — система електронної розвідки, ESM — система радіотехнічної розвідки, SAR РЛС з синтезованою апертурою, LRRS — система дальнього спостереження, COMINT — система розвідки засобів зв’язку.

 

Редакція ІА «ОПК»