На польському порталі Defence24 16 липня 2023 р була опублікована стаття військового експерта Марчіна Гаведи щодо нарощування наземних військ Росії . З огляду на те, що ця стаття може бути цікавою для ЗС України, ми друкуємо її також на нашому сайті (з незначними скороченнями).

Нинішнє нарощування збройних сил (ЗС) Росії є безпрецедентним за обсягом. Оголошено глибоку перебудову, формуються два нових військових округи: Ленінградський та Московський, командування вищого рівня, передбачається створення загальновійськових та повітряних армійських командувань, також формуються командування корпусів, відтворюються полки та дивізії з традиціями радянських часів.

Після оголошення часткової мобілізації до ЗС пішли десятки тисяч мобілізованих. Деякі з них були змушені підписувати контракти. Крім того, продовжується призов на військову службу та намагання залучити кадри з виправних колоній та добровольців до різного роду формувань, у тому числі «приватних». На даний момент структура ЗС РФ в Україні, та по усій Росії, є дуже складною, оскільки включає такі кадрові ресурси:

• Кадрові частини ЗС РФ:полки, бригади та інші кадрові формування, у яких проходять військову службу за контрактом та мобілізовані.
• Добровольчі загони:батальйони та бригади, створені на базі добровольчих загонів, пов’язаних із середовищем силових відомств, ветеранів тощо.
• Формування колишніх сепаратистів (які офіційно вже у складі ЗС РФ):полки та бригади колишніх сепаратистів, які повільно поповнюються з інших частин Росії, тому формально та реально вони втрачають свій окремий характер.
• Приватні підрозділи компаній («Патриот», «Редут», «Конвой» тощо, раніше також група «Вагнера»):ці формування пов’язані з силовими відомствами або місцевими державними адміністраціями чи промисловими компаніями з різними джерелами вербування (ветерани силових відомств, такі як групи «Вагнера» та «Редут», ув’язнені колоній (групи «Вагнера», наймані губернатором Криму, як-от «Конвой», або пов’язані з «Газпромом», як-от батальйони «Поток» чи «Факел»).
• Резервний БАРС:довоєнна система, створена для волонтерів, зберігається на даний момент, популярна, наприклад, у козацьких чи ветеранських колах.
• Крайові батальйони (так звані, особисті):сформовані десятками восени 2022 р на основі добровольців, частково розвинулись у бойові частини, частково залишилися на папері. Цей процес триває у невеликих масштабах, і зараз деякі з цих батальйонів вже давно діють на фронті.
• Мобілізовані підрозділи (територіальні війська): новосформовані батальйони та полки, які називаються мобілізованим резервом (МР) або територіальними військами (ТВ). Це, як правило, мотострілецькі формування на БМП чи БТР, однак деякі мають і характер стрілецьких (піхоти), з обмеженою кількістю важкої техніки та транспорту.
• Чеченські частини:так звані  «кадировці», або різного роду ахматівські полки та батальйони, – це формування з нечітким статусом оперативного підпорядкування, та за наказом Кадирова у зону спецоперації регулярно відправлялися великі контингенти «добровольців», але масової мобілізації не проводилося. У Чечні армія в армії, з певною політичною відокремленістю, а також політико-пропагандистськими рішеннями щодо оперативних потреб та з нечіткою роллю ГШ РФ, наприклад, перехід батальйону «Ахмат-Захід» у Бєлгородську область.
• Військовослужбовці строкової служби:їх все ще призивають до ЗС, тоді як окрім першого етапу «спецоперації» формально вони масово в ній не беруть участь, хоча це також небезпечно, наприклад на кордоні, де вже є записи про вбитих строковиків, призваних до ЗС. Передислокація солдат строкової служби за кордон викликає соціальні заперечення, однак формально призовники не беруть участі «спецоперації» у Україні, але служать, формально згідно із законом, у Росії.
• Батальйони самооборони (ополчения):вторгнення «російських» спецгруп у Білгородську область у травні-червні знову актуалізували проблему формування батальйонів місцевої самооборони у прикордонних районах. Раніше у Білгородській області було сформовано кілька батальйонів самооборони, але вони не мали права носити зброю. Нині триває процес узгодження батальйонів самооборони Білгорода (полку?). Ймовірно, проблема їх озброєння буде врегульована законодавчо, а потім можуть бути створені батальйони самооборони, що також відбувається у Брянській та Курській областях. У Бєлгородській області, наприклад, закликають вступати до лав резервного батальйону «Кобра-2».
• Ув’язнені виправних колоній: вербування добровольців у виправних колоніях було ініційовано групою «Вагнера», але цей прецедент був швидко заблокований та взятий на контроль MO РФ. Потрапили під амністію тисячі «зеків», які підписали контракти з «Вагнером» та воювали лише 6 місяців. В даний час вербування в колоніях у відносно великих масштабах здійснюється регулярними ЗС. В’язні підписують контракти з МО РФ та формують штурмові роти «Шторм-Z», які закріплені за особовим складом підрозділів. Наприклад, на запорізькому напрямку рота «Шторм-Z» входила до складу 71-го мотострілецького полку, та захищала від українського контрнаступу Опозиційні ЗМІ повідомляли, що вербують навіть ув’язнених із високими мірами покарання, наприклад, за вбивство. Та більше, вони навіть мають командні звання.

 

На одній з колегій МО РФ повідомили про плани збільшити штатну чисельність ЗС РФ з 1,15 млн. осіб до 1,5 млн. осіб, з них 695 тис. – контрактники. З різних причин зараз триває процес тиску на військових для підписання контрактів з МО РФ. Це відбувається за допомогою різного роду активної агітації, матеріального заохочення, іноді здирництва чи хитрощів. Наразі все більше волонтерських підрозділів підписують контракти з МО РФ, що суттєво покращить їх правове та фінансове становище.

Доповідь генерала Бурдинського

Деякий час на сайті МО РФ був доступний документ за підписом начальника Головного організаційно-мобілізаційного управління ГШ генерала Євгена Бурдинського, у якому було багато нового щодо структурного нарощування ЗС РФ. Генерал повідомив, між іншим, що дві основні проблеми, пов’язані з частковою мобілізацією, яка оголошена восени 2022 р, – це: «неготовність частини населення до виконання обов’язків військової служби», тобто ухилення від мобілізації, та «забезпечення необхідної кількості військової техніки та розміщення особового складу».

У доповіді Бурдинського також наводяться статистичні дані про розширення ЗС Росії, зокрема:

• під час осінньої часткової мобілізації сформовано понад 280 частин та з’єднань (для порівняння, під час афганської війни — 100, під час Чорнобильської катастрофи — 88);
• мобілізація у такому масштабі не проводилася ЗС РФ з часів Вітчизняної війни, формування створювалися не тільки у Росії, а й додатково вичерпувалися мобілізаційні ресурси сепаратистських республік шляхом створення корпусів ЛНР та ДНР. Це ще 79,8 тис. осіб;
• до новосформованих підрозділів було передано 2 тис. транспортних засобів, щоправда не уточнюється, чи це бронетехніка, чи вантажівки.

Генерал Бурдинський не згадував про величезний хаос перших тижнів загальної мобілізації, до якої не були готові жодні структури МО ЗС. Зараз відбувається безпрецедентне структурне нарощування ЗС Росії.

Командування армій та корпусів

Було підтверджено, що формується одне командування армійського рівня – штаб 25-ї армії у Сибіру. У 2014-2017 роках було сформовано командування 4-х армійських корпусів (11-й, 14-й, 22-й та 68-й АК), влітку 2022 р, вже у фазі війни, було сформовано штаб ще одного корпусу (3-й АК) у складі Західного ВО, а на рубежі 2022 та 2023 років – обох корпусів «народних ополчень» сепаратистських республік (1-й та 2-й АК). Було оголошено про формування ще одного штабу корпусу (у Карелії), а у Ставрополі — штабу 40-го АК. Влада Ростовської області офіційно закликає вступати до Ростовського батальйону св. Георгіївської 144-ої окремої мотострілецької бригади 40-го АК.

Штаби дивізій

У нинішніх дослідженнях постфактум вказується, що довоєнна реорганізація тактичних з’єднань – дивізій (мотострілецьких чи танкових) була частиною підготовки до вторгнення в Україну.

У 2022 р, вже на етапі війни, були сформовані ще дві дивізії – 6-та мотострілецька та 47-ма танкова. Винятком було формування  72-ї мотострілецької бригади, яка разом із 6-ю МСД та підрозділами забезпечення мала становити стратегічний резерв у складі 3-го АК.

З оголошенням часткової мобілізації восени відбулося масове формування нових полків, а відтак і дивізій, склад та оснащення яких, а також оперативна готовність досі не визначені. У пресі можна зустріти реконструйовані мотострілецькі формування, наприклад з номерами 11, 12, 51, 57, 61, 62, 63, 295, а також «спеціалізовані», наприклад, повітрянодесантних військ (ПДВ), тобто 44-та та 104-та дивізії.

Останні дві дивізії ПДВ мобілізаційного резерву мали бути сформовані на базі академії ПДВ, зокрема: офіцерська школа ПДВ у Рязані, 242-й навчальний центр ПДВ, а також навчальні центри 31-ї та 83-ї бригад тощо. .

Очікують продовження формування дивізій поза СВ. У грудні 2022 р міністр Шойгу анонсував «формування п’яти дивізій морської піхоти на базі наявних бригад морської піхоти». 390-й полк морської піхоти, розформований у 2008 р, був відновлений, та увійшов до складу 55-ї дивізії морської піхоти. Тихоокеанського флоту. Передбачається, що 55-ту ДМП може бути відновлено найближчим часом.

Загалом у найближчі роки може бути сформовано 17 дивізій (10 мотострілецьких СВ, 5 морської піхоти ВМФ та 2 дивізії ПДВ). Деякі дивізії, звичайно, будуть створені на базі існуючих бригад, але це все одно неймовірно важкий та складний процес, який затягнеться на роки та, можливо, залишиться частково на папері. Проте сам процес відтворення  дивізій вже йде, а нові дивізії отримують номери дивізій періоду Другої світової війни.

Полки та бригади

Основним елементом розвитку ЗС РФ є формування, а можливо, і розширення частин та з’єднань полкового та бригадного рівня. Зазвичай відомі лише номери нових формувань без будь-якої додаткової інформації, наприклад щодо організації, озброєння чи навіть місця постійної дислокації.

Восени 2022 р було сформовано 3-й АК з 72-ю МСбр та 6-ю МСД, тоді ж був сформований ще один, незвичайний полк – четвертий полк 42-ї МСД, який створювався у Чечні. 3 вересня Кадиров заявив, що 78-й полк 42-ї МСД укомплектований та сформований у стислі терміни. Ця дивізія була створена на базі трьох бригад (8-ма, 17-та, 18-та) та до цього часу мала три мотострілецькі полки (70-й, 71-й, 291-а) та 50-й артполк; новий 78-й полк отримав назву 78-й мотострілецький полк спеціального призначення «Сівер-Ахмат» і на відміну від інших підрозділів типу «Ахмат» підпорядковувався МО РФ, а не Росгвардії.

Мобілізація змусила сформувати десятки нових частин, переважно полків. Мобілізовані з того чи іншого регіону вони поповнювали кадрові частини ЗС РФ або входили до складу новосформованих полків. Наприклад, 331-й полк ПДВ з Костроми поповнили мобілізованими, але при цьому було сформовано два нових полки — 347-й та 348-й.

Одним із найвідоміших новосформованих полків у Росії є Самарський 1444-й полк, переведений на Донбас у грудні та розбитий РСЗВ HIMARS напередодні 2023 р у Макіївці. Фактично було знищено 1-й батальйон 1444-го полку, а 2-й та 3-й батальйони цього полку мали увійти до складу 362-го полку 3-ї МСД 20-ї армії.

Статус нових полків у багатьох випадках важко визначити, тим паче, що є повідомлення про розформування деяких з них. Наприклад, 1004-й полк з Калінінграда, оперативно підпорядкований 5-й ОМСбр, нібито був розформований у березні після втрат на Донбаському фронті, коли були зняті фільми про відмову від наступних штурмів.

У пресі можна зустріти новосформовані полки, наприклад з такими номерами: 57, 121, 344, 345, 346, 348, 352, 380, 390, 392, 1004, 1007, 1009, 1015, 1152, 1307, 1430, 1440, 1444, 1452, 1487 та ін. Список формувань рівню полку явно більший. Деякі з цих полків вже на фронті, інші розгорнуті у тилу або у прикордонній смузі.

Існують також формування бригадного рівня (263, 142, 144), за винятком полків та бригад народних ополчень (сепаратистів), тобто наразі 1-го та 2-го АК.

Добровольчі десантно-штурмові бригади

На основі волонтерів, пов’язаних з організаціями ветеранів, неонацистів, націоналістів тощо створено так звані десантно-штурмові або розвідувально-диверсійні бригади, що мають високу бойову цінність. На відміну від мобілізованих, які часто не бажають воювати, на фронті багато добровольчих формувань, які воюють за Росію за чи Путіна. Зараз на фронті діють дві «десантно-штурмові» бригади, які розвинулися з батальйонів: 60-а окрема десантно-штурмова бригада «Ветерани» та 1-ша добровольча розвідувально-штурмова бригада «Волки», а також дрібніші підрозділи, наприклад, князя Олександра Невського, або Добровольчої розвідувально-штурмової бригади ім. князя Невського, що, мабуть, ще не повнокровна бригада.

Регіональні «іменні» батальйони

Ще до оголошення мобілізації у регіонах Росії розпочався процес формування регіональних, «іменних» батальйонів, на першому етапі яких було сформовано понад 50 батальйонів у понад 30 регіонах РФ. Деякі з цих батальйонів ніколи не були створені, деякі все ще діють на фронті, як-от татарські батальйони «Алга» і «Таймер». Процес формування регіональних батальйонів загалом провалився та був замінений на так звану часткову мобілізацію, але кілька регіональних добровольчих батальйонів є. У Башкортостані сформовано кілька добровольчих загонів, спочатку батальйони Шаймуратова та Достовалова, потім на базі цих мотострілецьких батальйонів та інших підрозділів (артилерійський дивізіон, танковий батальйон, зенітна батарея та ін.) Зараз формується Добровольчий полк «Башкортостан» чисельністю до 2,5 тис. осіб.

Доля названих батальйонів різна, наприклад, ямальський батальйон «Росомача» ледь не розформували, а батальйон «Москва» увійшов до складу елітного кадрового підрозділу ПДВ — 76-ї Псковської дивізії.

Козацькі формування

Від початку війни козацьке військо було залучено до  «спецоперації» та формування добровольчих загонів (батальйонів). З часом частка козаків зростала, на базі козацьких підрозділів було сформовано бригаду: Особлива збірна козацька бригада «Дон», або інакше козацька бригада «Дон» імені Архангела Михаїла.

Висновки

Як видно з цього аналізу, структура ЗС РФ на сьогоднішній день значно ускладнена, а її склад дуже мінливий та динамічний. Статус багатьох формувань наразі неясний, як і їх бойове значення та озброєння. Примус до підписання контрактів, у тому числі й добровольчих підрозділів, – це спроба впоратися із оперативним, організаційним, правовим, фінансовим хаосом тощо. У крайніх випадках виникають конфлікти між формуваннями (наприклад, група Вагнера та кадировський «Ахмат», або група Вагнера та 72-га ОМбр), також є випадки відмови воювати на Донбасі, що часто породжує дисциплінарні стягнення, включно з розформуванням мобілізованих полків. Соціальну напругу також породжує, наприклад, амністія ув’язнених з важкими термінами після шестимісячного контракту, або передислокація солдат строкової служби у прикордонні райони.

Окрема проблема – оснащення такої маси нових батальйонів та полків. Формально це мотострілецькі формування, та на практиці є проблеми навіть з автотранспортом. Багато формувань, як і у випадку ЗСУ, підтримуються волонтерськими, ветеранськими та регіональними організаціями, наприклад, губернаторами (дрони, обладнання, транспорт тощо).

Крім того, існують інші збройні формування, наприклад, Росгвардія або Прикордонні війська ФСБ, які підвищують бойовий потенціал ЗС (охорона тилу, оборона, протидиверсійна дія тощо).