У ЗСУ ПРОТИ РЕВІЗІЇ РІШЕНЬ ЩОДО ПЕРЕОСНАЩЕННЯ НА НОВІ ЗАСОБИ ЗАХИЩЕНОГО РАДІОЗВ’ЯЗКУ — ЕКСПЕРТ

Перед Збройними Силами виникла непроста та надзвичайно делікатна задача: як забезпечити армію сучасними засобами зв’язку та не накликати на себе гнів політиків.

В принципі, вихід знайдений, а в середині 2020 року з’явився наказ за номером 108, підписаний головнокомандувачем генералом Русланом Хомчаком. Серед іншого, в ньому зазначається, що ключовим постачальником засобів захищеного тактичного радіозв’язку в Силах спеціальних операцій (ССО), Десантно-штурмових військах (ДШВ), Військово-морських силах (ВМСУ), Сухопутних військ (СВ) визначено американську компанію L3Harris. Це не означає, що інші постачальники будуть «ображені». Скажімо, засоби зв’язку Aselsan будуть поступово передані у Війська територіальної оборони. Але ті засоби зв’язку Aselsan та Elbit Systems, що вже встановлені на бронетехніку або пішли у підрозділи, будуть використовуватися там, доки не відбудеться повна заміна радянських станцій на новітні засоби зв’язку L3Harris. Це буде не швидко – військові мають намір (в разі нинішніх темпів переоснащення або їх збільшення) витратити на виконання цього завдання близько п’яти років.

 

Наразі українські військові намагаються відмовчатися у частині забезпечення ЗСУ новими засобами тактичного захищеного зв’язку. Однак off record відверто просять захистити ЗСУ від чергових потрясінь, які виникають під час зіткнення лобістських проєктів. Хоча б щодо тих рішень, що вже прийняті.

Про це та про стан переоснащення ЗСУ на нові засоби захищеного тактичного радіозв’язку йдеться у статті директора Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентина Бадрака, яку оприлюднив портал LB.UA

 

Щодо потенційної проблеми переоснащення ЗСУ на нові засоби захищеного тактичного радіозв’язку автор написав наступне:

«Цікаво, що в ЗСУ не списуватимуть й засоби зв’язку компанії Motorola. Більше того, в армії створено лінії прямого зв’язку між командними (командно-спостережними) пунктами з використанням транкінгових радіостанцій Motorola DM 4600 та високопіднятих, направлених антен типу «хвильовий канал». Дальності зв’язку на таких інтервалах можуть складати до 80 км. А от самі радіостанції Motorola будуть виконувати роль допоміжного (суміжного) зв’язку – переважно в тилових частинах та структурах логістики.

Такі рішення 108-го наказу фахівці вважають виправданими – вони спрямовані на створення умов, коли в ЗСУ, в усіх видах та родах військ, із часом будуть засоби зв’язку одного постачальника, повністю взаємосумісні. Крім того, вони стали результатом вже тривалого процесу, що розпочався з 2014 року. А саме американська L3Harris послідовно та системно в рамках допомоги переоснащує найбільш вагомі «ділянки» армії – Сили спеціальних операцій (ССО), Десантно-штурмові війська (ДШВ) та Військово-морські сили (ВМСУ). А той факт, що в рамках військової допомоги українська армія отримала радіостанцій американської компанії L3Harris вже на 300 млн доларів, а до 2025 року має отримати ще стільки ж, суттєво вплинув на рівень військово-технічного співробітництва із США. Та на рішення керівництва Збройних Сил, яке може легко співставити рівень допомоги з боку США та з боку інших партнерів.

Звісно, постачальник бажав би отримати практичне підтвердження важливості військової допомоги, зокрема, реальними замовленнями з боку України. І саме у 2021 році вони з’явилися – Україна почала й купувати радіостанції американського виробництва. Хоча, відверто кажучи, поки обсяги річного замовлення у грошовому еквіваленті на порядок менші за обсяги допомоги, але вони сприймаються американською стороною як свідчення послідовності у своєму виборі.

Отже, ВМСУ майже повністю перейшли на зв’язок від L3Harris. Наразі охоплено кораблі та морську піхоту. Цікаво, що серед намірів американської компанії оснастити цими радіостанціями й нові дивізіони протикорабельних ракетних комплексів РК-360МЦ «Нептун», нові катери й кораблі ВМСУ. В інтерв’ю автору генеральний директор приватної компанії «Радіо Сатком Груп» (яка представляє інтереси L3Harris в Україні) Сергій Чепель зазначив наступне: «Флот працює вже давно, плідно, виключно в цифровому режимі та показує приклад іншим. «Сагайдачний» (флагман ВМСУ – В.Б.) значною мірою дійшов до Одеси завдяки використанню зв’язку від L3Harris».

 

Він додав, до США найближчим часом передадуть ВМСУ шість патрульних катерів Mark VI та три патрульні катери типу Island, на яких також буде зв’язок від L3Harris.

«Починаємо потихеньку працювати й по британському проєкту (ракетні катери, які будуватимуться для ВМСУ в рамках британського кредиту, орієнтовно, 8 катерів – В.Б.), і по корвету (йдеться про замовлені у Туреччині корвети класу Ada – В.Б.). Йде стрімке насичення підрозділів ВМСУ, ССО та ДШВ, метою якого є найближчим часом насичення цих видів, родів військ по повному штату. Це задача абсолютно реальна», – додав гендиректор «Радіо Сатком Груп». Він також зазначив, що компанія L3Harris повністю готова забезпечити радіозв’язком армійську авіацію, військово-транспортні та літаки спеціального призначення ЗСУ, а також підрозділи протиповітряної оборони.

Разом з тим виявилося, що в ЗСУ таки існують «хиткі ділянки». Зокрема, полковник Гай зазначив, що «є чутливі види родів ЗСУ, де рішення про вибір базової телекомунікаційної платформи, що стосується тактичної радіостанції, повинен проводитися в рамках дослідно-конструкторських робіт; це Повітряні сили, є інші командування, де просто складно прийняти правильне рішення». «Тому, в основному, ми визначилися за винятком фактично Повітряних сил», – заначив він.

Тому й з’явилася нова інтрига у площині військового зв’язку. А саме, оновивши в Україні штат лобістів, ізраїльська компанія Elbit Systems, яка свого часу програла турецькому постачальнику, раптом знову з’явилася в Україні. Зі стійким бажанням ревізії рішення військових. Звісно, Ізраїль – визнаний у світі чемпіон із лобізму, що вдало підключає політиків до процесу просування своїх бізнес-ідей. Зокрема, під час візиту прем’єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньяху в Україну в серпні 2019 року, питання співпраці у військово-технічній сфері між країнами, а зокрема з компанією Elbit Systems було розглянуто на найвищому рівні. Лише після шквалу критики Міноборони України вдалося уникнути контракту на модернізацію бойових літаків парку Повітряних сил ЗСУ на неймовірну суму – 40 млн дол. за один літак (!)

У січні 2020 року, під час візиту президента Зеленського в Ізраїль на зустрічі з прем’єр-міністром Ізраїлю Нетаньяху в черговий раз було виникло питання співпраці з Elbit Systems. У травні 2020 року відбувся спільний візит секретаря РНБО Олексія Данілова спільно з представником компанії Elbit Systems на підприємство «Радіонікс» (бере участь у проекті модернізації МІГ-29) і на одеський завод «Телекарт Прилад». Тепер вже окрім модернізації МІГ-29 ізраїльська сторона намагається умовити українську владу розгорнуто на базі «Телекарт Прилад» виробництво засобів радіозв’язку.

Наразі українські військові намагаються відмовчатися у частині забезпечення ЗСУ новими засобами тактичного захищеного зв’язку. Однак off record відверто просять захистити ЗСУ від чергових потрясінь, які виникають під час зіткнення лобістських проєктів. Хоча б щодо тих рішень, що вже прийняті.

Замість висновків тут можна навести цікаву аналогію. Як відомо, свого часу в США було чимало критики щодо вибору військовими літака F-16 та розміщення відповідного замовлення. Однак, після того, як Пентагон офіційно заявив, що це вибір відомства, і що саме на цьому літаку американські пілоти літатимуть та воюватимуть, критика щезла.

То, може, генералу Хомчаку варто просто оприлюднити наказ №108 та офіційно повідомити, що отакі конкретні рішення щодо зв’язку вже прийняті? Щоб припинити «обробку» політиків, гнучкість та еластичність яких може призвести до неприємних для армії наслідків. Все ж, воювати прийдеться підрозділам української армії…»

Поделиться публикацией