«Рецепт перемоги на тактичному рівні зараз полягає у закритті неба від розвідницьких дронів ворога. Зала, Суперкам, Орлан — це птаство вільно третій рік літає над полями нашої повномасштабки. І слід усвідомити, що як тільки ми знайдемо проти них якийсь засіб, то противник позбавиться можливості бачити наші позиції далі камери «мавіка», тоді їх дальня артилерія і особливо ракетники не зможуть працювати». Про це написав Ігор Луценко, аеророзвідник 72 бригади та співзасновник Центру підтримки аеророзвідки.

Він додав наступне. «Мавіки, між іншим, теж треба на третьому році навчитися виявляти і збивати. Тоді ми ворога будемо зупиняти, відкидати і перемагати. Насправді, ця теза очевидна будь-кому притомному на фронті. Вона була очевидна 2 роки тому, рік. Чому до сих пір це не зроблено? Бо так побудована система: військові можуть просити тільки ІСНУЮЧІ рішення (принцип так званих «потреб», виражених у конкретних виробах, уже існуючих). Натомість слід іти від «потреб» у сенсі «завдань». Військові мають отримати право просити вирішити певні ПРОБЛЕМИ — приміром, от орлани і суперками, котрих дорого і складно збивати існуючими засобами ППО.

ПРОБЛЕМА тут мала б звучати так: «необхідне рішення для виявлення і збиття такого типу БПЛА!». І тил — посадовці у Міноборони, Генштабі, Мінстратегпромі і т.д., починають КОМПЛЕКСНО шукати рішення. Комбінують існуючі засоби і при цьому дають гроші розробникам на розробку необхідних компонентів, котрих не вистачає. Власне, СТВОРЮЮТЬ рішення спільними зусиллями бізнесу і держави.

На жаль, ми так нині не заточені працювати. Тому якісь військові інновації виникають де-факто без участі держави, без її участі і впроваджуються. Сподіваюся на швидкі зміни у цій сфері!»