Росія продовжує активно готуватися до широкомасштабної сухопутної війни, для чого зосередилася на удосконаленні певних елементів, які мають надати технологічні переваги над противником та посилити вогневу потужність. Як вважають фахівці, які відслідковують та аналізують кроки російського керівництва, намір Кремля полягає у поєднанні усіх можливих важелів для здійснення тиску на опонентів на міжнародній арені, при цьому конвенціональний воєнній важіль за умов більш високого порогу ризиків має привести до загального успіху. Між іншим, для реалістичної оцінки збройного потенціалу РФ та впливу санкцій варто зосередитись на аналізі розвитку оборонних технологій та безпосередньо озброєнь і військової техніки (ОВТ).
Для розвитку нових ОВТ начебто існує ресурсне підґрунтя. Зокрема, витрати Росії на військові потреби в 2018-2020 роках мають скласти 116,52 млрд. дол. (заява заступника міністра фінансів РФ Леоніда Горніна, 28.11.17: проектні бюджетні витрати зафіксовані в обсязі 2,27 трлн руб. — в 2018 р, в 2019 г. — 2,23 трлн руб. і на 2020 г. — 2,3 трлн. руб.»).
Крім того, згідно з заявами різних офіційних осіб, протягом двох останніх років, незважаючи на санкції, Росія здійснила низку спроб щодо розробок нових ОВТ та постачань їх до власних ЗС. Розглянемо ключові сегменти розробок та спробуймо проаналізувати проміжні результати.
Безпілотні авіаційні комплекси і засоби боротьби з ними
Нині, різноманітні безпілотні літальні апарати (БПЛА) вже набули широкого розповсюдження у світі, особливо, у військових цілях. Росія, яка тривалий час відставала від світових розробок (перші сучасні БАК РФ з’явилися після 2011 р. в результаті налагодження виробництва за ізраїльськими ліцензіями), почала активно розширювати можливості безпілотних авіаційних комплексів (БАК, до складу одного БАК найчастіше входять декілька БПЛА та пункт управляння).
Ударні БАК
Зокрема, військове керівництво РФ заявило про те, що на озброєння в ЗС РФ має поступити новий ударний БАК. «Найближчим часом на оснащення Збройних сил РФ почнуть надходити комплекси з багатофункціональними безпілотним БАК, здатними вирішувати не тільки розвідувальні, а й ударні завдання», — заявив міністр оборони РФ Сергій Шойгу (27.10.2017). Як повідомляє РІА «Новости», в льотно-дослідному інституті імені Громова почалися випробування розвідувально-ударного безпілотного літального апарату «Иноходец», створеного компанією «Кронштадт» (до 2015 року компанія називалася «Транзас»). БАК має досить габаритну конструкцію масою в 1200 кг, яка може здійснювати перевезення на своєму борту корисного вантажу масою до 300 кг, при цьому, дрон володіє високою маневреністю і великою тривалістю польоту. Силова частина цього військового багатоцільового безпілотного літального апарату представлена одним поршневим двигуном, який дозволяє БПЛА розвивати максимальну швидкість польоту в 150 км/год., При цьому, ефективна дальність польоту повітряного судна становить близько 850 км, що цілком задовольняє виконуваних завдань.
Важливо врахувати, що БПЛА «Дозор-600» тієї ж пітерської компанії «Кронштадт», який здійснив перший політ ще в 2010 році, видався не надто вдалим проектом і тому в російську армію повинен прийти наступний виконаний спільно з казанським ОКБ «Сокол», — ударний безпілотник «Иноходец». Для того щоб довести «Иноходец» до етапу випробувань компанія «Кронштадт» вже витратила близько мільярда рублів. Однак це поки що не державні випробування літального апарату. І очікувати, що він прийде в армію з дня на день не варто. Третій російський проект створення вітчизняного ударного безпілотника, який реалізується на замовлення Міністерства оборони, повинен вивести Росію з кола країн-аутсайдерів у цій галузі. Так, БАК «Охотник» відноситься до класу надважких безпілотників, його маса дорівнює приблизно 20 тонам. ТЗ на проект «Охотник» було затверджено Міністерством оборони ще у 2012 році. Його подробиці не розголошуються. Однак є відомості про те, що новий дрон буде відноситися до класу винищувачів шостого покоління. Він буде побудований за блочною схемою, що дозволить застосовувати його для вирішення широкого кола завдань. Розробники були сповнені рішучості почати випробування прототипу в 2016 році і передати його в армію в 2020 році. Однак терміни посунулися. У 2017 році перший політ прототипу був перенесений на 2018 рік (16 травня 2017), і жодних відомостей про успіх не надходило.
Між іншим, згідно з міністром Шойгу, нині БАК РФ ефективно використовуються для ведення повітряної розвідки, радіоелектронної боротьби, забезпечення зв’язку. Крім того, за його словами, у Сирії російські БАК робили понад 1000 вилетів на місяць. Загалом, керівник російського військового відомства усвідомив зростання ролі БАК та інших дистанційно керованих систем. «Сирійський досвід продемонстрував, що в сучасних військах роль робототехніки зросте. За допомогою БАК забезпечувався цілодобовий контроль на усій території Сирії. З початку сирійської операції інтенсивність використання БАК зросла більш ніж у 2,5 рази», — наголосив Шойгу.
Розвідувальні БАК
Використання БАК значно підвищило можливості авіації, і РФ робить подальші кроки у опануванні галузі. Наприклад, випробування першого російського висотного БАК на сонячній енергії «Аист» планувалося відбутися вже до кінця 2017 року, а на виставці «Армія-2017» однією з зірок став перший російський БАК MALE-класу, який призначено для патрулювання та розвідки місцевості.
Є й інша інформація для аналізу. Зокрема, Фонд перспективних досліджень (ФПД) РФ створює компактний автономний літаючий робот. В майбутньому нові БАК матимуть змогу літати автономно (поодинці) і у групі. Робот буде виконувати безліч завдань, серед яких: орієнтуватися в складних просторових умовах, спускатися в недоступні для існуючих дронів підземні приміщення, будувати карти приміщень, шукати людей. Темою «аероробот» в РФ почали займатися в 2016 р., коли з’явилося розуміння необхідності апаратів такого класу. Про це стало відомо з повідомлення «Інтерфакс-АВН», який послався на керівника проекту Національного центру розвитку технологій і базових елементів робототехніки ФПІ Олександра Кондратьєва. Зокрема, при створенні апарату вирішуються завдання створення каналів управління, зниження значення каналу зв’язку в контурі управління апаратом, створення напівавтономної або навіть повністю автономної системи, заявив розробник. Розробники орієнтуються на систему технічного зору, що включає в себе сенсорику у видимому, тепловізійному і інфрачервоному діапазонах, обчислювач, плюс інтелектуальну систему обробки, додав чиновник. Поруч з новими розробками РФ активно оснащую ЗС вже існуючими.
Засоби боротьби з безпілотними авіаційними комплексами. Перша радіоелектронна рота для боротьби з БАК
Загалом, з розвитком БАК набув розвитку й такий напрям як боротьба з ними. Так, у Курській області РФ було сформовано першу радіоелектронну роту для боротьби з БАК. Як пояснив командир 16-ї окремої бригади РЕБ Західного військового округу (ЗВО) полковник Олександр Востріков, особовий склад нового підрозділу — це офіцери і солдати-контрактники, які пройшли спеціальну підготовку, володіють професійними навичками і технічними знаннями в сфері радіоелектронного протиборства. Рішення про формуванні нового підрозділу, очевидно, було прийнято за підсумками декількох щорічних навчань «Електронний рубіж» і однойменного конкурсу серед частин і з’єднань РЕБ Міноборони.
Судячи з численних публікацій у ЗМІ, для боротьби з БАК використовується в основному комплекс радіоелектронного придушення «Красуха-4» (з уніфікованим наземним модулем перешкод 1РЛ257). Вартість комплекту становить 125,2 млн руб. На озброєнні роти можуть складатися також комплекси «Красуха-2» (з модулем перешкод 1Л269Е) і розвідувальний комплекс «Москва-1» (з модулем 1Л267) вартістю 42,4 млн руб. Технічні подробиці про комплекс «Красуха-2» і «Красуха-4» засекречені. За словами генерального директора Брянського електромеханічного заводу Федора Дмитрука, до складу комплексу «Красуха-2» входять три машини зі спеціальним обладнанням, а до складу «Красуха-4» — дві. Дальність дії комплексу «Красуха-4» оцінюється в 150-300 км. «Москва-1» — станція пасивної радіолокації може бачити випромінювання літаків і крилатих ракет за 400 км, визначати його тип і ступінь загрози. Складається з модуля розвідки 1Л265Е (одна машина) і пункту управління станціями перешкод радіолокаційної станції повітряного базування 1Л266 / 1Л266Е (дві машини). Всі системи монтуються на три машини «КамАЗ». Станція здатна забезпечити повний круговий огляд. «Москва-1» може бути розгорнута за 45 хв. У бойовий розрахунок «Москви-1» входять чотири людини. На управлінні «Москви-1» одночасно можуть знаходиться дев’ять комплексів РЕБ і ППО.
РФ активно використовує військові конфлікти для тестувань і випробувань нових ОВТ. Варто звернути увагу на те, що у Сирії росіяни встигли випробувати нову гвинтівку «Ступор». Цікаво, що електромагнітна гвинтівка «Ступор» відноситься вже до зброї на нових фізичних принципах. Зокрема, як повідомив керівник компанії «ЛокМас» Дмитро Клочко, яка випускає ці гвинтівки, «Ступор» призначений для придушення сигналів GPS і Wi-Fi, використовуваних для управління поширеними БАК. Згідно з його заявою, «Ступор» дозволяє «збивати» дрони на дальності близько 500 м.
Лазер проти безпілотників. У Росії мають намір створити мобільний лазерний комплекс для знищення безпілотників. Такий висновок можна зробити з матеріалів розміщених на сайті держзакупівель. Таку новину повідомив Інтерфакс-АВН 6 грудня 2017 р. Демонстраційний зразок комплексу з рідинним лазером повинен автоматично виявляти до 20 повітряних цілей, ідентифікувати об’єкт, впливати на цілі безперервним лазерним випромінюванням і вражати їх на відстані 500-1000 метрів. Науково-дослідний інститут «Полюс імені М.Ф.Стельмаха» холдингу «Швабе» опублікував конкурс на виконання складової частини науково-дослідної експериментальної роботи за темою: «Розробка та експериментальне підтвердження принципів побудови мобільного лазерного комплексу для боротьби з малорозмірними безпілотними літальними апаратами. Виготовлення макету рідинного лазера, доробка технологічного комплексу і проведення випробувань». Максимальна вартість наукових досліджень становить 23 млн 500 тис. руб. Дослідження повинно початися в січні 2018 р. і завершитися до квітня того ж року.
Дмитро Бадрак,
Експерт Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння
ДАЛІ БУДЕ…