Україна не виконала низку зобов’язань у реформуванні сектору безпеки і оборони. Серед них – прийняття закону про національну безпеку та про гуманітарне розмінування. Про це сьогодні у Києві під час круглого столу «Україна — НАТО. Рік зближення та інтеграції. Плани, очікування та підсумки взаємодії» заявила голова Постійної делегації України у Парламентській асамблеї  НАТО, член Комітету ВР з питань національної безпеки та оборони Ірина Фріз.

«Якщо відкриємо Стратегічний оборонний бюлетень, який є дорожньою мапою реформування, то ми не виконали ухвалення відповідних законодавчих актів, які дали б нам можливість рухатися далі. Я маю на увазі і утворення ВСП*,  яке мало бути утворене ще у 2016 році,  і безпосередній закон щодо гуманітарного розмінування», — наголосила вона.

За її словами, Верховна Рада України також має ухвалити закон про національну безпеку.

Фріз зауважила, що законодавці мають певний борг щодо  концепції реформування Служби безпеки України. Її затвердження стало б позитивним сигналом щодо підтвердження  реформування сектору безпеки і оборони, вважає народний депутат.

Серед позитиву  «на рівні парламентської співпраці» Ірина Фріз назвала визначення зовнішнім пріоритетом української політики «не просто досягнення критеріїв, а безпосереднє набуття членства в НАТО».  Вона вважає, що право приймати у 2020 році Парламентську асамблею НАТО в Києві — великий кредит довіри до нашої держави і парламенту, «який має брати активну участь у забезпеченні реформування, зокрема сектору безпеки і оборони».

Нагадуємо, до 2018 року на зміну Військової служби правопорядку повинна прийти Військова поліція, яка має займатися тільки військовими правопорушеннями. Розроблений План реалізації заходів поетапного реформування ВСП у Військову поліцію на період 2016 — 2020 років. До цього часу Військова поліція має досягти стандартів НАТО та спільно із підрозділами військових поліцій країн НАТО брати участь в операціях з підтримки миру та безпеки.

ІА «ОПК»