У липні 2017 р. виповнилося 10 років з часу створення Сил спеціальних операцій (ССО) Збройних сил (ЗС) Республіки Польща[1]. Польські ССО є одним із небагатьох формувань у світі, яке становить окремий вид ЗС РП і не входить до складу сухопутних військ, ВПС чи ВМС[2]. ССО у цій країні були сформовані після внесення відповідних змін до закону «Про загальний обов’язок оборони

Домінування РФ на авіаційному ринку Індії (до 60-67%), що традиційно базувалося на поставках літаків та авіаційного озброєння ще за часів колишнього СРСР, довгий час дозволяло Кремлю отримувати значні і стабільні прибутки та заощаджувати значні суми на перспективних розробках. Проте, ситуація починає стрімко змінюватися не на користь Росії. Причини цього – зміни в геополітичній обстановці, падіння російської економіки, посилення  ВТС Росії

«Безпекові дискусії» – це експертний майданчик з проблемних питань оборонно-промислового комплексу. Випуск 1. Ведучій – військовий експерт, директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР) Валентин Бадрак. Разом з членами “Ліги оборонних підприємств України” обговорюются нагальні питання державно-приватного партнерства у галузі безпеки та обороноздатності. Що хвилює виробників? Як зробити їхню продукцію на рівні сучасніх провідних технологій та конкурентноздатною? За рахунок

РОСГВАРДИЯ: НОВЫЕ ОПРИЧНИКИ РОССИИ   Часть 1. Формирование Росгвардии и её организация   Больше года назад в обозрении ЦИАКР «ВЫЗОВЫ И РИСКИ» была напечатана статья «НАЦИОНАЛЬНАЯ ГВАРДИЯ РОССИИ: НОВЫЙ СТРАЖ РЕЖИМА» [1], посвящённая созданию в апреле 2016 г в России новой федеральной службы – войск Национальной гвардии (НГ). С тех пор она формировалась организационно и развивалась технически, и хотя её

Починаючи з середини минулого року, у польських ЗМІ періодично з’являється інформація щодо можливості об’єднання Агентства внутрішньої безпеки (АВБ) і Агентства розвідки (АР) в єдине відомство. Приводом для цього, як й у випадку попереднього «проштовхування» правлячою партією «Право і справедливість» суперечливого закону «Про антитерористичну діяльність», влада декларує необхідність зміцнення системи забезпечення національної безпеки РП в умовах посилення терористичних загроз і загострення

В настоящее время в России разрабатывается госпрограмма вооружений на 2018-2025 годы (ГПВ-2025). Текущая программа ГПВ-2020, принятая на 2011-2020 годы, оценивалась в 19,6 трлн. руб. в части министерства обороны (МО) и пока продолжает выполняться, а её неизрасходованные средства перейдут в ГПВ-2025. Российские госпрограммы вооружений расписываются на 10 лет, и уточняются каждые 5 лет. Но очередная программа (ГПВ-2025) не была принята в 2016 г, потому что финансово-экономический блок

Військові конфлікти кінця ХХ та початку ХХІ ст. дали чітко зрозуміти, що настала епоха високоточного озброєння, повітряно – космічних операцій та гібридного протистояння, головною метою якого є аж ніяк не лише повне знищення угрупувань супротивника, а підрив економіки, системи управління, морального духу нації, життєдіяльності держави і знищення військових об’єктів[1]. На зламі століть науковці вже зазначали, що за своєю суттю це

З одного боку, російська агресія та окупація українських територій викликала неабияке пожвавлення оборонної промисловості. З іншого, поки що значний потенціал переозброєння залишається невикористаним та незатребуваним. Зокрема, йдеться про найбільш активну частину національного ОПК — приватні підприємства, які за рахунок гнучкості та здатності використовувати обігові кошти з цивільних секторів виробництва продемонстрували чудову динаміку розробок та налагодження виробництв оборонної продукції. Стрімко зросла

  21 травня 2017 р. у трьох східних воєводствах Польщі відбулася церемонія складання присяги солдатами військ територіальної оборони (ВТО).  В урочистому заході брав участь Міністр національної оборони РП Антоні Мацєревич, який зазначив, що сили територіальної оборони не можуть замінити регулярних військ, але складають їх важливе доповнення. За словами глави оборонного відомства, «досвід сьогоднішніх загроз, з якими ми зіткнулися в Грузії,

Україна — велика європейська морська і річкова морська держава, що має давні морські традиції і історію. Загальна протяжність морської ділянки державного кордону України від п.Усть-Дунайськ на Чорному морі до східних кордонів Донбасу на Азовському морі, становить 1355 км, в т.ч. 1056, 5 км-на Чорному морі, 249,5 км-на Азовському і 49 км – у Керченській протоці.                Ширина територіальних вод становить