Що спільного між візитом в Україну начальника Генштабу пакистанської армії та істерією довкола танкового заводу імені Малишева?  Декілька днів тому командувач армії Пакистану генерал Камара Джаведа Баджва прийняв запрошення від прем’єр-міністра України відвідати в кінці квітня Київ. Візит лише готується, але новина про його ймовірність вже спричинила інформаційну хвилю, в якій її організатори намагаються втопити перспективи військово-технічної співпраці між Україною

Спочатку зазначимо, що така дещо алярмова назва статті запозичена з відомого дослідження В.Ратчева «Урядування, менеджмент, командування, лідерство: визначення контексту для вивчення оборонного менеджменту» [1]. У ньому сторонами згаданого «смертельного трикутника» в умовах нашої держави є наступні основні суб’єкти: політики – Президент України, Прем’єр-міністр України (у випадку відсутності у Верховній Раді України пропрезидентської більшості чи коаліції), Міністр оборони України, перший заступник

Пакистан надає великого значення подальшому зміцненню двосторонніх відносин з Україною в усіх сферах. На цьому наголосив Начальник Генерального штаба-командувач Сухопутними військами  Ісламської Республіки Пакистан (ІРП) генерал Камар Джавед Баджва під час зустрічі з Послом України в ІРП Маркіяном Чучуком, яка відбулася днями у Генеральному штабі ЗС ІРП . Сторони обговорили ситуацію щодо регіональної безпеки та питання, які становлять взаємний інтерес,

Директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР) Валентин Бадрак оприлюднив статтю щодо розвитку систем автоматизації в РФ та НАТО, а також, щодо проблем навколо цього питання в Україні.     Мы часто по-детски радуемся, когда узнаем, что какая-то экспертная организация повысила рейтинг украинских Вооруженных Сил, полагая, армия стала сильнее, а государство более защищенным. Армия Украины, несомненно, развивается, проходит ежедневную

ІА «ОПК» в межах дослідження ефективності роботи оборонної промисловості та реформи ОПК здійснює презентації низки державних та приватних підприємств, які можуть потрапити в рейтинги агентства. Одна із презентацій – підприємство Укроборонпрому КП «НВК «Іскра».   Казенне підприємство «Науково-виробничий комплекс «Іскра» — без перебільшень, одне з найуспішніших підприємств України, що спеціалізується на розробці та виробництві сучасної радіолокаційної техніки. КП «НВК «Іскра»

В 2021 році має завершитися потужний проект модернізації Україною системи протиповітряної оборони Ефіопії. Цей проект, на переконання фахівців, продемонстрував надзвичайний і конструкторський, і маркетинговий потенціал оборонно-промислового комплексу держави. Про це ІА «ОПК» стало відомо від представників ОПК, що працюють на ринку Ефіопії. Зокрема, один із співбесідників агентства констатував, що нині близько 95% реалізації усього проекту. Цікаво, що у ньому відбулося

Маховик російської пропаганди, спрямованої проти основ української державності, почав розкручуватися задовго до подій Революції Гідності. Вже після першого Майдану відверто проросійські сили активізували свою діяльність у Криму та на сході України. Саме в період 2005-2007 років, як гриби після дощу, почали з’являтися так звані «козацькі» організації в Донецькій і Луганській областях. Відповідно, Україна постала перед потребою у створенні потужного інструментарію,

Японське видання Nikkei Asian Review дійшло висновку, що Росія починає поступатися Китаю в розробці нових озброєнь і військових технологій. Поступово це відставання може стати незворотним. Китай стає номером два в світі з експорту озброєнь. Росія третя. Пекін націлюється на традиційні ринки збуту російських озброєнь. Здатність Пекіна торгувати зброєю в пакеті з іншими економічно привабливими програмами загрожує доходам російського бюджету. В

Сьогодні в українському суспільстві превалює сприйняття проблеми Донбасу як цілковито штучного, керованого ззовні конфлікту. Справді, в основі ситуації, яка склалась на Донбасі, відсутня або вкрай слабко виражена національна, етнічна, релігійна чи економічна складова.   Однак, збройне протистояння Росії та України триває понад шість років, а його перебіг вказує на відсутність в осяжному майбутньому передумов для відновлення суверенітету України над тимчасово

Інформаційний вимір є невід’ємною складовою російсько-української війни. Міністерства інформації обох так званих «народних республік» активно впливають на роботу місцевих медіа. В своїх спробах дискредитувати Україну російська пропаганда на Донбасі спирається на тези про «зовнішнє управління», в якому, начебто, опинився Київ внаслідок «майданного держперевороту 2014 року», як полюбляють  називати Революцію Гідності російські пропагандисти.   Окрім того, окупаційна влада достатньо активно переорієнтовується