ФАХІВЕЦЬ З ПИТАНЬ АРТІЛЕРІЇ ВИСТУПИВ ЗА ДОЦІЛЬНІСТЬ ЗАКУПІВЛІ САУ «ДАНА»

Враховуючи специфіку вірогідного театру військових дій (ТВД), мати самохідну колісну гаубицю більш доцільно.

Про це в інтерв’ю ІА «ОПК» зазначив начальник управління високоточної зброї і боєприпасів державного концерну «Укроборонпром» Андрій Артюшенко.

У своєму коментарі він зазначив наступне:

«Коли вивчалося питання можливої закупівлі гаубиць «Дана», у першу чергу акцент робився на наступному.

Чехія знаходиться поруч з Україною. З Чехією ми маємо стійкі промислові, фінансові, економічні та виробничі зв’язки. З чеською стороною, зокрема, обговорювалось питання передачі технологій виробництва боєприпасів, спільного виробництва піроксилінових порохів, інвестицій у рамках створення виробництва порохів на заводі «Звезда» (м. Шостка).

Чому калібр 152 мм? В Україні створена та працює система виробництва, запасів у військах та ешелонування цих боєприпасів – на відміну від набоїв калібру 155 мм (калібр НАТО). Отже, наявні 152-мм боєприпаси ми вже можемо ефективно застосовувати з гаубиці «Дана».

Немає сенсу закупати 155-мм артилерійські установки, допоки в Україні не буде налагоджена повноцінна система забезпечення військ цими набоями. Коли ми це зробимо, то дійсно стане доцільним перехід на НАТОвський калібр. Але це дуже складний, тривалий процес, що вимагає значної кількості грошей.

Сьогодні ми б’ємося за те, щоб розблокувати державну програму підготовки та виробництва боєприпасів.

Тому, акцент був зроблений на калібр 152 мм, які в нас наразі є в достатній кількості, щоб організувати та реалізувати систему вогневого ураження.

«Дана» – це абсолютно унікальна гаубиця. Вона перевірена, брала участь не в одній війні. Існує близько шести модифікацій цієї гаубиці, і ми можемо обирати ту, яка нам більше подобається.

«Дана» має автоматизовану інтелектуальну систему управління.

 

Вона оздоблена прекрасним шасі «Татра». До речі, сьогодні достеменно незрозуміла перспектива заводу «АвтоКраз», який був головним підприємством з постачання в Україні базових шасі. Сьогодні «АвтоКраз» припинив роботу, і ми не розуміємо, що з ним буде далі.

Унікальність «Дани» полягає в тому, що вона броньована, екіпаж захищений і не контактує з продуктами згоряння метального заряду. «Татра» – дуже надійна, перевірена та ефективна машина.

Важливо підкреслити, що у рамках ДК «Укроборонпром» ми маємо Шепетівський ремонтний артилерійський завод, який має щільні коопераційні зв’язки в Чехії та Словаччині. Тобто, у Шепетівці в перспективі можна було б організувати крупновузлову зборку гаубиць «Дана».

Звичайно, Україна має власні напрацювання, і їх слід розвивати. Зокрема, нам потрібна гаубиця «Богдана», але вона повноцінно з’явиться через 5-6 років, не раніше.

Українське військо потребує сотні артилерійських систем, тому що нинішня артилерія часто має зношені канали стволів та багатьох елементів системи управління вогнем і базових шасі; іноді їх доводиться експлуатувати з трудом. Програма їх імпортозаміщення та модернізації існуючих не проводилась, і вони знаходяться у крайньому технічному стані. Тому, саме «Дана» закриває цей поточний недокомплект і наявні проблеми, з якими сьогодні стикається українська артилерія.

У першу чергу, новими колісними артсистемами мають бути озброєні гірсько-піхотні підрозділи та бригади, що діють на рівнині. Акцентую увагу: колісними! Тому, що такі установки не потребують перевезення на трейлерах.

З урахуванням нашого ТВД, саме «Дана» представляє оптимальне сполученні ціни та якості.

Звичайно, непогано було б закупити, наприклад, французькі або шведські гаубиці, але навряд чи наш оборонний бюджет потягне саме ці вироби. Виходячи з цього, наші військові й підтримали ідею щодо «Дани».

 

Яка кількість гаубиць «Дана» буде закупатися? Ми не знаємо.

Вважаю, що головне – чітко сформульовані ТУ [технічні умови] постачальнику та виробнику. А ті, у свою чергу, здатні робити калібр, як 152, так і 155; спільно супроводжувати технологічний цикл; поповнювати ЗІПи [запчастини, інструменти та приналежності] тощо.

Ми також можемо здійснювати сервіс і ремонт гаубиць «Дана» на базі Шепетівського заводу. Отже:

  • Унікальною ситуацією з проектом «Дана» ми маємо скористатися. Він дозволив би систему вогневого ураження перевести на зовсім інший, вищий, рівень.
  • «Дана» може й не найкраща та найсучасніша у світі система, але допоки не заявиться наша українська «Богдана» і наш серійний український 155-мм снаряд, саме «Дана», на мій погляд, може заповнити наразі відсутній елемент в організації системи вогневого ураження.
  • У рамках виробничо-технологічного циклу серед підприємств ДК «Укроборонпром» є можливість обслуговувати, ремонтувати гаубиці «Дана», а в перспективі – організувати їх крупновузлову зборку.
  • У рамках проекту «Дана» Україна може отримати технології підготовки, виробництва та модернізації боєприпасів. Так, удосконалення газогенераторів могло б дозволити гаубицям «Дана» збільшити дальність ураження — до 40-50 км.
  • Україна має європейський курс. Європа ближче. З європейцями легше працювати».
Поделиться публикацией