Інформацію надано порталом «Економічна правда»
Останнім часом низка політиків та експертів заявляють про зрив державного оборонного замовлення на 2020 рік.
Мова йде про постачання сотень одиниць техніки, тисяч одиниць деталей та набоїв.
Проблема критично важлива, адже невиконання контрактів із закупівлі озброєнь впливає на боєздатність Збройних сил.
Зважаючи на посилену увагу громадськості до оборонної сфери, експертна організація StateWatch проаналізувала виконання однієї з бюджетних програм Міністерства оборони України за 2014-2019 роки.
Про програму
«Розвиток, закупівля, модернізація та ремонт озброєння, військової техніки, засобів та обладнання» – ключова програма переозброєння Міноборони.
Згідно з нею, з 2014 року з бюджету виділяються кошти на проведення дослідно-конструкторських робіт, модернізацію, розробку і закупівлю техніки, бронетранспортерів, літаків, радіолокаційних станцій, набоїв.
Таким чином держава реалізує досягнення нових спроможностей Збройних сил, а також впровадження військових критеріїв членства України в НАТО.
Програма має низку завдань, серед яких – створення виробництва боєприпасів, переоснащення систем зв’язку Збройних сил цифровими засобами, відновлення боєздатності озброєння та військової техніки.
На 2020 рік у паспорті бюджетної програми було закладено близько 23 млрд грн – найбільше за всю історію програми. Для порівняння: у 2019 році було передбачено 17 млрд грн, у 2018 році – 16 млрд грн, у 2017 році – 6,5 млрд грн, у 2016 році – 4,6 млрд грн, у 2015 році – 5,2 млрд грн, у 2014 році – 5,6 млн грн.
Зазвичай протягом року Верховна Рада вносить зміни в бюджет, тож під кінець року загальна сума програми зростає. Наприклад, у 2020 році програма переозброєння збільшилася до 25 млрд грн. Щоб зрозуміти, чи дійсно відбувається зрив оборонного замовлення в межах цієї програми, варто проаналізувати фінансові видатки та показники виконання програми.
Видатки за програмою переозброєння
У листопаді громадська організація StateWatch отримала від Міністерства оборони таку інформацію: «Укладено договорів та зареєстровано зобов’язань на 77,3% від передбаченого на 2020 рік фінансового ресурсу». Це системний показник виконання чи особливість цьогорічного замовлення?
Порівнюючи суми витрачених коштів у січні-листопаді за останні шість років, експерти побачили, що 77,3% – вище середнього показника (74%) за 2014-2020 роки. Тобто для військового відомства це звичний темп витрачання грошей.
Якщо вирахувати 77,3% із запланованого ресурсу на рік, то вийде орієнтовна цифра використаних коштів – 19 млрд грн. З них сплачено виробникам тільки 16,2 млрд грн – таку суму опублікувало казначейство. Решта 2,8 млрд грн – це суми, прописані в контрактах з виробниками, але ще їм не сплачені.
Отже, Міноборони за грудень має укласти контрактів на 6 млрд грн і повністю виплатити понад 8 млрд грн. Оскільки це найбільша бюджетна програма переозброєння Міноборони за шість останніх років, поспішне витрачання грошей «під ялинку» може негативно позначитися на якості замовлення.
| Рік | Виконано, листопад, млрд грн | План на рік, листопад, млрд грн | Відсоток виконання плану, листопад |
| 2020 | 19,0 | 25,5 | 77,3 |
| 2019 | 12,0 | 19,0 | 66,1 |
| 2018 | 12,6 | 16,8 | 75,1 |
| 2017 | 5,0 | 6,0 | 79,6 |
| 2016 | 3,0 | 5,0 | 71,6 |
| 2015 | 4,0 | 5,0 | 69,2 |
| 2014 | 0,4 | 0,6 | 77,3 |
Виконання паспортів: що (не) отримає армія
Хоча кошти можуть бути витрачені в повному обсязі, варто звернути увагу на реальні поставки, адже не всі показники виконуються згідно з планом.
Державне оборонне замовлення залишається утаємниченим попри лютневий указ президента Володимира Зеленського, у якому йшлося про «вдосконалення системи державного оборонного замовлення на принципах конкурентності, прозорості, узгодженості з бюджетним процесом, програмними документами у сфері розвитку озброєння та військової техніки, а також автоматизації процедур формування і виконання державного оборонного замовлення».
Тому можна говорити про загальні тенденції оборонних контрактів без деталей.
Інформація щодо виконання показників у 2020 році, яку StateWatch отримала від Міноборони, сильно відрізняється від запланованих показників і не корелює з ними. Наприклад, у 2020 році Збройним силам було поставлено 1 270 ракет, але в паспорті програми переозброєння такий показник відсутній.
Під час уточнення аналітиками цього питання чиновники не змогли сказати, до якого показника паспорта належить закупівля ракет. У міністерстві вказують, що протягом року до плану були внесені певні зміни, але такі кардинальні зміни можуть свідчити про ймовірні помилки при плануванні та моніторингу.
«Поставлено у ЗСУ 3 852 одиниці зразків озброєння та військової техніки (ОВТ), 1 270 одиниць керованих (некерованих) ракет, 3 278 442 боєприпаси. 28 зразків ОВТ прийнято на озброєння, 19 – допущено до експлуатації», – відповіло Міноборони на запит про результати переозброєння протягом 2020 року.
Ситуація з виконанням програм попередніх років виглядає не краще. У 2019 році лише 16 показників з 26 були виконані на 90-100%. Частина з них навіть перевиконана. Наприклад, купили на 20% більше автомобілів – 772 замість 643.
При цьому ціна за одиницю зменшилася з 1,7 млн грн до 1,4 млн грн через дострокове виконання угод. На 69% зросла кількість придбаної електронно-обчислювальної техніки: купили 3 753 одиниці, хоча планували 2 208.
Проте решта показників відстають від плану. Частина позицій взагалі не виконана. Зокрема, через порушення умов контракту не було поставлено жодного броньованого катера з двох запланованих. Роботи із створення електронних баз даних магнітних носіїв перенесли на 2020 рік.
Роботи із створення арсеналу з виробництва та збирання боєприпасів виконали на 70%, але не завершили вчасно. Такі затримки коштують бюджету мільйони гривень. Так, через невиконання однієї дослідно-конструкторської роботи витратили на 23 млн грн більше, ніж планували: 113 млн замість 90 млн грн.
| План | Факт | % | |
| Кількість закупленої бронетехніки | 81 | 40 | 49 |
| Кількість закупленої автомобільної техніки | 643 | 772 | 120 |
| Кількість закупленої техніки протиповітряної оборони | 13 | 12 | 92 |
| Кількість закуплених броньованих катерів різного призначення | 2 | 0 | 0 |
| Кількість закуплених безпілотних авіаційних комплексів | 71 | 64 | 90 |
| Кількість закупленої техніки зв’язку | 635 | 635 | 100 |
| Кількість модернізованої авіаційної техніки з ремонтом за технічним станом | 22 | 21 | 95 |
| Кількість модернізованої техніки ППО з ремонтом за технічним станом | 9 | 6 | 66 |
| Кількість розроблених зразків озброєння та військової техніки, прийнятих на озброєння | 11 | 3 | 27 |
| Кількість розгорнутих комплексів засобів автоматизації за напрямом створення ЄАСУ | 23 | 19 | 82 |
| Кількість придбаної електронно-обчислювальної техніки | 2 208 | 3 753 | 169 |
| Кількість придбаних комплектів
обладнання для цифрової системи зв’язку |
14 928 | 17 325 | 116 |
| Кількість придбаних комплектів обладнання для стаціонарної захищеної системи обміну даними | 5 174 | 5 775 | 111 |
| Кількість придбаної апаратури зв’язку | 4 011 | 7 075 | 176 |
| Кількість озброєння та військової техніки з проведеним капітальним ремонтом | 489 | 526 | 107 |
| Кількість озброєння і техніки з проведеними іншими видами відновлювальних робіт | 4 909 | 4 388 | 89 |
| Кількість літальних апаратів з
проведеним капітальним ремонтом |
108 | 151 | 139 |
| Кількість відремонтованих бойових кораблів | 6 | 3 | 50 |
| Кількість вертольотів з проведеним капітальним ремонтом | 2 | 2 | 100 |
| Кількість розгорнутих резервних майданчиків акредитованого центру сертифікації ключів ЗСУ | 1 | 1 | 100 |
| Кількість придбаних засобів захисту інформації та контрольно-вимірювальної апаратури | 1 118 | 1 147 | 102 |
| Кількість придбаних витратних матеріалів для засобів криптографічного захисту інформації | 19 520 | 19 520 | 100 |
| Кількість створених захищених систем електронної пошти | 1 | 0 | 0 |
| Кількість створених електронних баз даних магнітних носіїв інформації | 1 | 0 | 0 |
| Кількість створених арсеналів, де розгорнуто виробництво та збирання боєприпасів | 1 | 0 | 0 |
| Кількість закуплених (відремонтованих) деталей до боєприпасів | 30 100 | 30 100 | 100 |
У 2018 році відбулася схожа історія: у межах 90-100% виконання опинилися 13 показників з 23-х. Також є перевиконані позиції. Наприклад, купили на 50% більше апаратури зв’язку, ніж планували, і відремонтували на 52% більше літальних апаратів, що знизило ціну на 184 тис грн на одному ремонті.
Так само присутній показник з нульовим результатом – броньовані катери, а на придбання техніки для протиповітряної оборони видатки зменшили на 3 млн грн за одиницю у зв’язку із змінами до державного оборонного замовлення.
У 2017 році в межах 90-100% виконання опинилися лише два показники з десяти. Так, була відремонтована вся запланована техніка і прийняті всі зразки озброєння та військової техніки. Натомість, запланована одна науково-дослідницька робота була перенесена на січень наступного року.
Було модернізовано 14% техніки для протиповітряної оборони (одна одиниця із запланованих семи) і куплено чотири одиниці техніки ППО із запланованих 19-ти (21% від плану). Витрати на виконання однієї дослідно-конструкторської роботи зросли на 19 млн грн через зменшення кількості робіт з п’яти до трьох.
Так само на 47 млн грн зросла ціна одного катера.
Дебіторська заборгованість Міноборони сягає 9 мільярдів
У 2016 році на 90-100% виконали 10 з 24-х показників. До інших показників були внесені правки через зміни в державне оборонне замовлення, тому заплановані контракти не виконувалися повною мірою. Було зменшено кількість дослідно-конструкторських робіт з 38-ми до 17-ти, що збільшило видатки на 2,7 млн грн.
У 2014-2015 роках були виконані всі показники на 100%, хоча кількість цих показників і кількість одиниць менша за показники інших років.
У 2014 році було модернізовано дев’ять танків Т-64, два літаки Су-25 і дві радіолокаційні станції. У 2016 році було заплановано модернізувати 11 літаків і 19 станцій. З них же модернізували 18 літаків і тільки чотири станції.
У 2015 році присутні показники, витрати на які були зменшені через фактичні витрати підприємств-виконавців. Так, середня вартість модернізації літака з початкових 18 млн грн зменшилася до 11 млн грн. Однак загалом реальні видатки і кількість виготовленої продукції збігалися із запланованими.
Прикладом виконання програм різних років може слугувати купівля броньованих катерів. На 2017 рік запланували купити сім катерів, а придбали чотири. Середня ціна одного катера зросла майже на 47 млн грн. Катери планували купити по 124 млн грн, а купили по 171 млн грн за одиницю. Поставлено майже вдвічі менше за план, зате ціна зросла на третину.
Кількість закуплених катерів
| Рік | План | Факт | % |
| 2019 | 2 | 0 | 0 |
| 2018 | 3 | 0 | 0 |
| 2017 | 7 | 4 | 57 |
У 2018 році було заплановано поставити три катери – поставили 0. Відхилення Міноборони пояснює дебіторською заборгованістю і постачанням катерів на 2019 рік. Витрати на один катер знову зростають, цього разу – на 37 млн грн. Планували купувати по 47 млн грн, а купили по 84 млн грн. При цьому, судячи із звіту, Військово-морські сили так і не отримали катери, заплановані на той рік.
У звіті за 2019 рік вказано, що заплановані два катери не поставлені через порушення виробником умов контракту. Проте жодних даних з приводу того, чи були поставлені три катери з попереднього року, немає.
У паспорті на 2020 рік з’являється показник про витрати 139 млн грн за один придбаний броньований катер за контрактами, укладеними в попередні періоди, але встановити, про який саме рік йде мова, неможливо.
Ось ще один приклад виконання показників програми. За 2019 рік було куплено 40 одиниць бронетехніки з 81-ї запланованої, що становило 49%. Хоча кількість поставлених одиниць зменшилася, грошей на це було витрачено удвічі більше: заплановані 8 млн грн за одиницю стали 16 млн грн.
З пояснень Міноборони: середні витрати зросли через перенесення терміну поставки техніки на 2020 рік, техніки отримали менше, тому її ціна виросла. Проте які причини перенесення і зростання ціни за одиницю – таємниця.
Кількість закупленої бронетехніки
| Рік | План | Факт | % |
| 2019 | 81 | 40 | 49 |
| 2018 | 199 | 94 | 47 |
| 2017 | 151 | 61 | 40 |
Таким чином, відхилення в поставках пояснюються тим, що ці поставки відбулися в інші роки або ще відбудуться в наступні роки. Однак простежити за реальними поставками цих одиниць неможливо через державну таємницю.
Висновки
Можна виокремити дві системні проблеми в роботі Міністерства оборони за програмою переозброєння: невиконання показників повною мірою та збільшення ціни на продукт внаслідок несвоєчасного виконання показників.
Половина показників 2019 року не виконана на 100%, а ситуація з катерами та бронетехнікою – приклад проблем утаємниченого оборонного замовлення. Частина зірваних або перенесених поставок відбулася через порушення виробниками умов договорів. Принаймні, так зазначало Міноборони у звітах.
Серед другорядних причин невиконання запланованих показників – зміни до державного оборонного замовлення протягом року та спрямування коштів на інші напрямки. Такі зміни більш витратні, а їх ефективність сумнівна.
Видатки на програму переозброєння 2020 року реалізуються такими ж темпами, як і в попередні роки, – 77,3% у листопаді. Тим не менш, може виникнути серйозна проблема з виконанням програми, якщо міністерство не встигне підписати контракти і направити кошти виробникам.
Навіть якщо Міноборони залучить усі заплановані кошти, то реальні показники, скоріше за все, істотно відрізнятимуться від запланованих. Тоді умовні катери знову опиняться в поставках на майбутні періоди за цьогорічні кошти.
Тож питання, що робити ЗСУ без необхідної кількості бронетехніки чи ВМС без катерів, поки Міноборони підганяє річні показники, залишається відкритим.