23 червня уряд зробив вагомий та довгоочікуваний крок щодо лібералізації зовнішньо-економічної діяльності оборонних підприємств. Зокрема, скасована необхідність узгодження ціни на оборонну продукцію або сервіс військового чи подвійного призначення з державним концерном «Укроборонпром» для будь-яких підприємств експортерів української зброї. Це означає, що шкідлива монополія держави на збройний експорт ліквідована.
Про це в інтерв’ю інформаційному агентству «Оборонно-промисловий кур’єр» зазначив керівник Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак.
З його словами, «цей крок є вагомим шляхом до розвитку оборонної промисловості».
Керівник ЦДАКР також зазначив, що за ці положення вже декілька років боролися провідні профільні організації, зокрема Центр досліджень армії, конверсії та роззброєння, Ліга оборонних підприємств України та Асоціація виробників озброєння та військової техніки.
В. Бадрак також додав, що дуже вагома роль у проведенні цих змін належить особисто заступниці міністра Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Світлані Панаіотіді.
Він висловив переконання, що у зв’язку з таким рішенням може суттєво зрости український експорт зброї. Зокрема, за підрахунками ЦДАКР наразі українські можливості можуть забезпечити прибуток від збройного експорту до двох-трьох мільярдів доларів, тоді як вже тривалий час Україна не виходить за рівень одного мільярда доларів, — зазначив В. Бадрак. Передусім він пов’язує можливості зростання експорту зброї із вільним виходом на світовий ринок зброї приватних підприємств вітчизняного ОПК.
Заступниця міністра Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Світлана Панаіотіді
Нагадаємо, що 23 червня Кабінет Міністрів України постановив внести до постанов Кабінету Міністрів України від 8 червня 1998 р. № 838 “Про затвердження Положення про порядок надання суб’єктам господарювання повноважень на право здійснення експорту, імпорту товарів військового призначення та товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю” (Офіційний вісник України, 1998 р., № 23, ст. 839; 2002 р., № 42, ст. 1934; 2018 р., № 80, ст. 2660) і від 12 липня 1999 р. № 1228 “Про надання суб’єктам господарювання повноважень на право здійснення експорту, імпорту товарів військового призначення та товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю” (Офіційний вісник України, 1999 р., № 28, ст. 1412; 2012 р., № 56, ст. 2254; 2018 р., № 80, ст. 2660) відповідні зміни.
Рішення уряду було прийняте ще у квітні 2020 року. Як зазначала тоді заступниця міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України Світлана Панаіотіді, з цими правилами гри змінюється наступне:
Відповідно до першого пункту ухваленої урядом постанови всі суб’єкти, що отримали право самостійного виходу на зовнішні ринки з продукцією власного виробництва, тепер зможуть самостійно визначати і маркетингові стратегії, і ціну на власний товар. Станом на початок 2020 року повноваження на право здійснення експорту, імпорту товарів військового призначення та товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю, мають 28 вітчизняних суб’єктів господарювання. Це і державні, і приватні компанії. І цей перелік збільшується.
Сам концерн «Укроборонпром» відтепер не матиме важелів впливу на господарську діяльність приватних суб’єктів. Проте це не означає, що вони не можуть звертатися за послугами того чи іншого спец експортера. Але тепер це вже право і бажання компаній-виробників, а не обов’язок.
Рішення уряду ґрунтується на тому, що реалізація постанови дозволить демонополізувати процеси зовнішнього ціноутворення; створити рівні умови щодо самостійного здійснення зовнішньоекономічної діяльності; усунути штучні бар’єри, які призводять до зайвого витрачання ресурсів та часу підприємствами оборонно-промислового комплексу, покращить конкурентні умови.
На переконання С.Панаіотіді, Державна служба експортного контролю і Міжвідомча комісія з питань військово-технічного співробітництва та експортного контролю цілком здатні здійснювати регулювання ВТС. «Якщо у ДСЕК є певні питання або застереження по міжвідомчому узгодженню, вони виносяться на засідання Міжвідомчої комісії з питань ВТС. Цих регуляторних механізмів цілком достатньо для того, аби забезпечити та врахувати інтереси держави. Без втручання у господарську діяльність підприємств, що суперечить чинному законодавству», — зазначила С. Панаіотіді після прийняття урядом означеного рішення у квітні ц.р.