В УКРАЇНІ ПОТРІБНО СТВОРИТИ СИСТЕМУ СЕРТИФІКАЦІЇ ЗА СТАНДАРТАМИ НАТО

Розглянемо умови, за яких державні органи можуть реалізовувати свою продукцію, і в тому числі її експортувати. Я хочу розказати про технічне регулювання, яке потрібно зробити Міністерству оборони України.

В першу чергу, для отримання продукту, який буде конкурентоспроможний на світовому ринку, потрібно вирішити три питання. Перше питання, це законодавча база. Нехай це будуть стандарти. Останнім часом, багато розмовляють про стандарти НАТО. Але треба знати, що стандарти НАТО на 90% — це цивільні стандарти. Друге питання – адміністративні стандарти. Третє і основне — матеріально-технічні стандарти. Матеріально-технічні стандарти у НАТО в основному базуються на цивільний стандартах. Цивільні стандарти у нас почались змінюватися, коли ми почали переходити на Євро стандарти.

Ліга оборонних підприємств була створена, для того, щоб брати участь у законотворчості. У нашому випадку, це правила, за якими ми будемо потім випускати продукцію оборонного спрямування. Перший закони про стандартизацію, потім вийшла оцінка відповідності метрології, а потім ринковий нагляд. В розробці кожного закону ми брали участь. На мою думку, кожне підприємство або організація, які виконують оборонні замовлення повинні бути зацікавлені в законотворчості, бо з них, ніхто не зробить.

Наведу приклад. У Міністерстві економічного розвитку та торгівлі лежить проект закону про внесення деяких змін у нормативно-правові акти, що стосуються військових стандартів. Беруть участь у розгляді цього проекту закону представники Ліги чи Міноборони? У цьому документі Міністерство економічного розвитку та торгівлі відрікається від проблем Міноборони. А це в першу чергу, правила гри на ринку.

Починаємо зі стандартів. У нас було декілька нарад в «Укроборонпромі», після чого у мене з’явилось враження, що окрім продажу вони нічого не розуміють та не хочуть робити. До нас звертаються за комплектацією для техніки, яка зараз використовується в АТО, із вказівками до застарілих «ГОСТів», які вже напевно не використовуються («ГОСТи» 80-х років ми ліквідували) чи належать нашому сусідові, з яким ми воюємо. Вони замовляють їх запчастини, коли в цей час наша промисловість може зробити. Але треба змінити правила гри, щоб поміняти стандарти.

Ми, разом із Мінекономрозвитку, нашою Радою минулого року ініціювали створення ТК-176. Є де вирішувати питання. Ви бажаєте отримати перспективу реалізації вашої військово продукції від чиновників? Та ніколи цього не буде, доки ви не будете цим займатися. Хтось може сказати, що немає грошей, чи державного замовлення. Але ми самі інвестуємо, промислові асоціації, Ліга. Ми вкладаємо свої гроші, які можливо отримаємо через 5 років, але ми інвестуємо. Стандарти без вас для вас ніхто робити не буде!

Наступне питання, зверніть увагу. На Заході на першому місці стандарти у сфері безпеки. В нас не розуміють, що спочатку треба попіклуватися про безпеку персоналу. Стандартів безпеки у Міністерстві оборони не існує, тому що користуються застарілими «ГОСТами» нашого ворога. Наша асоціація перша в країні вийшла на євро стандарти. Здійснена домовленість о передачі стандартів DIN, NCT.

Виникає питання, чи потрібно Лігі виступити ініціаторами, щоб не користуватися послугами НААУ (Національного агентства з акредитації України), а створити власний аналог агентства передових оборонних дослідницьких проектів США (DARPA) в Україні? Цим чином вирішиться багато питань, що до допуску до державної таємниці та стандартів.

Оцінка відповідності, яка в НААУ не підходить, до ситуації в оборонній промисловості. Оцінка відповідності – це в першу чергу, великі гроші, яких ми не маємо. На бюджет можна не розраховувати. Ми вкладаємо свої гроші в закупку обладнання для лабораторій. Також, треба частково залучати гранти.

Анатолій Пушкар,

заступник голови Керівної Ради Національного органу стандартизації

Комментарии