За часів СРСР Україна славилася розвитком літакобудування. З розпадом Союзу в умовах фактичної відсутності замовлень авіаційна промисловість України не загинула – передусім завдяки експортним контрактам та вдалій роботі власної авіакомпанії «Авіалінії Антонова», зокрема в інтересах НАТО. Наразі український авіапром знаходиться у крутому піке. Відсутність замовлень та зрив контрактів, некомпетентність менеджменту – це те, що супроводжувало державне підприємство «Антонов» після 2015

Відродження втрачених традицій літакобудування та космосу стало справою честі для чинної влади. Справді, саме літакам Антонова належить найбільша у світі кількість рекордів у сфері вантажних негабаритних перевезень, та й нині послугами фірми Антонова користуються країни НАТО. Водночас українське літакобудування знаходиться нині у крутому піке, а за останні чотири роки не було створено жодного серійного літака. То ж закупівля для вітчизняної

ІНТЕРВ’Ю ЦДАКР ТА ГАЗЕТІ «ДЕНЬ» Тривалий час в українському оборонно-промисловому комплексі не було центрального органу виконавчої влади, що забезпечував би формування та реалізацію державної промислової політики, державної військово-промислової політики, державної політики у сфері державного оборонного замовлення, у сфері оборонно-промислового комплексу, у літакобудівній галузі та забезпечував би формування і реалізацію державної політики у сфері космічної діяльності. Але минулого року з’явилося Міністерство

Поделиться публикацией

Не є таємницею, що українське літакобудування переживає свої, можливо, найгірші часи. Та також очевидним є і те, що нині влада намагається спрямувати значні зусилля на припинення стагнації й початку розвитку галузі. Так, 11 листопада 2020 року на засіданні уряду було схвалено “Концепцію державної цільової програми науково-технічної програми розвитку авіаційної промисловості на 2021-2030 роки”. Це вважали вагомим кроком до відродження вітчизняного

Військово-Морські сили України, як і загалом весь оборонно-промисловий комплекс нашої держави знаходиться у стадії трансформації. З огляду на безпекову ситуацію в Азово-Чорноморському регіоні, серед пріоритетів розвитку є технічне підсилення Військово-Морських Сил. Наразі в медіа просторі та серед фахівців є багато різних версій такого переозброєння. Хтось пропонує розвивати своє виробництво ОВТ, а хтось вважає, що треба робити ставку на іноземних партнерів.

Пане Іване, було б цікаво почути розповідь із самого початку — з чого ви із командою розробників наземного роботизованого комплексу починали діяльність, та з якими проблемами зіткнулися? Конструкторське бюро “Роботікс”, починаючи з 2015 року, веде розробки у галузі створення, тестування та підготовки до серійного виробництва зразків бойових роботів та їх складових. Головною метою нашої праці є створення наземних роботизованих й

Казенне підприємство «Науково-Виробничий Комплекс «Іскра» — провідний розробник і виробник наземної радіолокаційної техніки оборонного комплексу України. Сьогодні КП «НВК «Іскра» — це потужне конструкторське бюро і сучасний електромашинобудівний завод, об’єднані єдиною маркою «Іскра». Відомо, що успіх підприємства обумовлений високим науковим потенціалом розробників і багатим досвідом виробництва, застосуванням передових технологій в поєднанні з відпрацьованою системою якості і надійності продукції, повним комплексом

«Оборонно-промышленный курьер» продолжает цикл интервью с руководителями предприятий-участников холдинга «Радиолокационные системы» — первого отраслевого объединения, созданного в ходе реформирования госконцерна «Укроборонпром». Одним из таких предприятий является столичный научно-исследовательский институт «Квант», широко известный как на пост-советском пространстве, так и в мире своими разработками радиолокационных и оптико-электронных систем. О прошлом, настоящем и будущем предприятия, ожиданиях от реформы «Укроборонпрома», и о том, почему

У вересні цього року в складі «Укроборонпрому» було започатковано перший холдинг «Радарні системи» на базі провідного підприємства НВК «Іскра». До складу об’єднання ввійшло десять підприємств ДК «Укроборонпром»,  в тому числі і Державне Південне виробничо-технічне підприємство (ДПВТП), яке було засноване наказом Міністра радіопромисловості СРСР від 14 червня 1977 року. Державне Південне виробничо-технічне підприємство, що входить до кластеру радіолокації, радіозв‘язку та спеціального