Існують неофіційні розрахунки, що держава здатна закуповувати хіба що на третину оборонної продукції, яку здатен виробити національний ОПК. Попри це, український ОПК є однією з найпривабливіших галузей економіки для інвесторів, забезпечуючи високу маржинальність.
Компанія BTRY.ENERGY оприлюднила інтерв’ю з одним з відомих вітчизняних інвесторів у MilTech сектору, Юлієм Гере, головою Наглядової ради United Tech Assets Fund, власником та CEO в ТОВ «Інжиніринг-Компані», а також заступником міністра оборони з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації у 2020 – 2021 рр.
Пане Юлію, буквально два слова про ваші фонд та компанію.
Це інвестиційний фонд, що фокусується на стратегічних інвестиціях у сферах оборони, безпеки та розвідки, а також технологій подвійного призначення. Діяльність фонду спрямована на масштабування інновацій та інтеграцію українських технологічних рішень у міжнародну екосистему. Компанія «Інжиніринг-Компані» упродовж майже 20 років компанія реалізує проєкти в галузі інженерії, технологій та інформаційної безпеки для сектору оборони й безпеки, спеціалізується на системах технічного та інформаційного захисту, а також на рішеннях подвійного та оборонного призначення.
Ми з вами спілкувалися на тему інвестицій наприкінці 2024 року в студії телеканалу «Апостроф». Що змінилося з того часу у відносинах інвесторів та розробників озброєнь, і чи можемо порівняти іноземних та вітчизняних інвесторів?
Ринок високих технологій дуже змінився: якщо раніше в Україні було проінвестовано одиниці, то нині йдеться вже навіть не про десятки компаній MilTech сектору. При цьому варто відзначити, що іноземні, і у першу чергу, західні інвестори набагато більше вкладають у розвиток українських оборонних технологій, ніж вітчизняні. Напевно, в рази більше. При чому, певною мірою зміни торкнулися обсягів інвестицій. Якщо раніше шукали інвестиції у 300 – 500 тисяч доларів, то нині йдеться про проєкти, де цифри з шістьма нулями. Це, знову таки, історії про іноземних інвесторів, оскільки вітчизняні ще часом шукають короткі, відносно невеликі за обсягами фінансування, проєкти – їх вже практично немає на ринку. В цілому ситуація свідчить про зростання потенціалу вітчизняного MilTech сектору та визнання переваг українських інноваційних рішень у світі.
Які українські технології MilTech сектору найбільш цікаві?
Інвестора цікавить передусім прибуток. Якщо говорити про конкретні технології, то це у першу чергу перевірені війною. Випробування технологій на полі бою є дуже важливою перевагою українського ринку технологій, власне тому можна казати про високу маржинальність таких проєктів. Такий потенціал, попри ризики, стимулює іноземні інвестиції.
Зрозуміло, що цікавими для інвестора є різноманітні безпілотні системи, авіаційні та наземні роботизовані комплекси, засоби РЕБ – усе те, що показало себе на війні та дозволило українській армії чинити потужний опір Росії, з її перевагами у чисельності війська та озброєнь. Однак нині можна казати про підвищений інтерес до українських компонентів зброї, за рахунок яких іноземні армії можуть посилити власні бойові платформи. Наприклад, досягнення ІТ-рішень, системи ситуативної обізнаності, засоби зв’язку або системи донаведення дронів.
Які існують ризики для інвестора?
Залишилися питання створення сприятливого клімату, залишається проблема відсутності правил гри або змін правил гри у ході реалізації проєктів. Ще є приклади надмірного тиску з боку органів влади. Звісно, існує проблема фізичного захисту, оскільки Україна постійно під обстрілами ворога. Але попри згадані недоліки, привабливість українського ринку технологій для інвесторів зростає. Змінюється й формат міжнародної співпраці – створення низки спільних підприємств з компаніями Європи та у країнах Європи також сприяє розвитку інвестиційного бізнесу.
Якщо брати досвід ваших інвестицій, можна навести приклади?
Ми інвестували у розробку та виробництво наземного роботизованого комплексу «Равлик» — він збирається модульним способом, де модулі можуть замінюватися, в тому числі, військові на цивільні та навпаки. НРК призначений передусім для логістичних місій — на цей час саме цей функціонал найбільш затребуваний. Однак наші НРК можуть оснащуватися бойовими модулями, зокрема гранатометом. З літа 2023 року НРК проходив випробування на полі бою та отримав позитивні відгуки. У 2025 році УМП-2 «Равлик» успішно пройшов кодифікацію, підтвердивши відповідність стандартам і вимогам ЗСУ. Йому призначений NATO Stock Number, розробка інтегрована в систему забезпечення армії. Зараз будемо демонструвати виріб на виставці Eurosatory-26, бачимо значний потенціал міжнародної співпраці.