ЦДАКР РОЗРОБИВ ОСНОВНІ КРИТЕРІЇ МОДЕЛІ ЗСУ МАЙБУТНЬОГО

Україна потрібує професійної, мобільної, оснащеної сучасними системами озброєнь, армії[1]. В умовах неоднорідного суспільства орієнтація держави має бути виключно на професійну армію — це не одне з альтернативних, а єдине вірне рішення[2].

Орієнтовна чисельність – 150 тис. чол[3]. – завдання: вирішення проблеми стримування зовнішньої агресії та побудова системи стримування за рахунок надсучасних озброєнь і військової техніки (ОВТ) та вишкілу мотивованого війська .

Підготовка резерву забезпечується за рахунок Військ територіальної оборони (ВТО), завдання покладається на місцеві адміністрації, питання закріплюється відповідним законом України (ЗУ)[4]. В рамках ВТО має бути розв’язане питання залучення виключно зацікавлених осіб, які протягом серії зборів (орієнтовно 3 – 2 – 1 місяці опановують основні елементи життєдіяльності солдата – форма, дисципліна та організація життя у польових умовах, індивідуальний захист, медична підготовка, володіння особистою зброєю, устави та основні тактичні прийоми і т.д.; протягом часу зборів забезпечується виплата заробітної платні та збереження посад, що закріплюється ЗУ).

Програма переходу на професійну армію може бути побудована із розрахунком на 4 роки[5] (прискорення забезпечується за рахунок отримання багатьма потенційними солдатами та сержантами бойового досвіду, при цьому, попередній строк служби зараховується ).

Витрати на потреби національної оборони мають бути суттєво більшими за витрати на утримання МВС. Законодавчо закріплюється, що потреби на утримання МВС не можуть перевищувати витрати на утримання ЗСУ.

Для професійних ЗСУ має бути розроблена система матеріальних стимулів (мотиваційний пакет). Оскільки в даний час країна за умов дефіциту ресурсів не може «монетарізувати» стимули, варто використовувати систему пільг. До них мають бути віднесені такі позиції як пільгове отримання житла[6], реалістичне страхування життя військовослужбовцями, отриманням пільгового освіти, медичним забезпеченням. Якщо, наприклад, військовослужбовець відслужив певний час (пропонується за основу узяти 10 років для солдата та 15 років для сержанта), то після проходження цього терміну, він повинен користуватися певними пільгами. Система пільг в межах мотиваційного пакету розробляється диференціально.

В професійних ЗСУ має бути суттєво удосконалена кадрова політика шляхом запровадження прозорої конкурсної системи призначення на посади відповідно вимогам до посад. При цьому міністр оборони має бути політичною цивільною особою. Грошове утримання солдатів – сержантів першого року служби має бути на 30 – 50% вище середньої заробітної плати робітників в країні, після п’ятого року служби – на 50% вище початкового. Грошове утримання молодших офіцерів має бути на 30 – 50% вище середньої заробітної плати менеджерів середньої ланки на підприємствах країни, старших офіцерів – вище, ніж у менеджерів вищої ланки.

ЗСУ мають бути оснащені сучасними оборонними системами, для чого пропонується закріпити ЗУ, що 25% річних витрат на потреби національної оборони (оборонного бюджету) мають йти на закупівлю нових озброєнь і військової техніки (ОВТ) або на модернізацію ОВТ та науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи — НДДКР (питання ремонту ОВТ мають фінансуватися з іншої строки оборонного бюджету). Пункт про спрямування 25% оборонного бюджету на переозброєння закріплюється на законодавчому рівні.

При цьому пріоритетними напрямками має стати побудова системи стримування, в тому числі, розвиток асиметричних можливостей, зокрема ракетного неядерного щита (разом із розвитком мережі елітних підрозділів спецназу, як в рамках створених Сил спеціальних операцій (ССО), так і в рамках окремих структур).

У професійних ЗСУ також створюється удосконалена система підготовки персоналу, яка передбачає відповідність низці ключових показників ефективності (за принципом k.p.i.) До таких показників відносяться, зокрема, річні нальоти пілотів (не менш 120 год. на рік), кількість навчань та бойових стрільб (в тому числі, навчань видів та родів ЗСУ, міжвидових навчань) та ін. (загалом до 15 ключових показників). На підготовку військ передбачено не менше 20-25% оборонного бюджету.

[1] Нині Україна будує ЗСУ як армію радянського типу у її гіршому варіанті – зі старим та порівняльно слабим озброєнням (перший етап реального переозброєння може розпочатися в 2018 р.).

[2] Констатувати перехід ЗСУ на професійні рейки, за визначенням ЦДАКР, можна тоді, коли щонайменше 50% особового складу становитимуть солдати, які відслужили за контрактом понад три роки.

[3] Виходячи із аналізу загроз, для України немає сенсу мати більшу чисельність армії, навіть 500-тисячне військо, яке надзвичайно важко утримувати, не витримає повномасштабної війни з РФ за темпів нинішнього переозброєння – нині вони такі, що переозброєння може відбутися за 15-20 років. Тоді як прискорення переозброєння 150-тис. війська реально вирішують проблему стримування. Другий, ще більш важливий аргумент: залучення виключно зацікавлених професіоналів, що унеможливить пияцтво, дозволить запровадити реалістичне управління, ліквідує робоче-селянський склад ЗСУ та залучення небажаючих служити. Додатково – можна закріпити ЗУ положення, що займати чиновницькі посади вище рівня начальника управління можуть лише особи, які пройшли службу в армії.

[4] Недопрацьований ПЗУ було зареєстровано у ВРУ у червні 2015 р.

[5] Як правило, для переходу на професійну армію потрібно не менше 5-6 років.

[6] Потрібно негайно ліквідувати застарілу та брехливу системи «надання квартир за чергою», яка є насправді системою знущань над військовослужбовцями та полем корупційних схем. ЦДАКР разом з фінансовими експертами розробив систему пільгового житла, де солдат, сержант та офіцер отримують відповідний сертифікат на придбання відповідного вислузі та посаді житла у середньостатистичному регіоні, після 15 років служби. В разі бажання більш кращого житла або житла у більш коштовному регіоні військовослужбовець має доплачувати свої кошти.

(ДЕТАЛЬНІШЕ — У БЮЛЕТЕНІ ЦДАКР №8_2018)

Підготовлено експертами

Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння (ЦДАКР)

Поделиться публикацией