ЕКСПЕРТ ОКРЕСЛИВ ПРИЧИНИ УСПІХУ КОНТРНАСТУПУ НА СЛОБАЖАНЩИНІ

Експерт Центру оборонних стратегій Віктор Кевлюк в матеріалі для «Лівого берегу» поділився думкою щодо успіху ЗСУ на Слобожанщині, а також навів декілька прикладів, що передувало цьому:

– Збройні сили України мають доступ до супутникових розвідувальних даних союзників і практично в режимі онлайн картину операційної зони, що дозволяє обирати маршрути та вигідні рубежі для дій;

– рейдові дії наших бригад, проведені у високому темпі на значну глибину, дозволили практично без паузи розвинути тактичний успіх в оперативний і зруйнувати оперативну побудову противника на Слобожанщині;

– приховування одної бригади у бойових порядках іншої, введення противника в оману щодо реальної кількості залучених сил і напрямків їхніх дій дозволило досягти раптовості дій в обраних районах бойового простору Слобожанщини;

– сміливий і неочікуваний маневр з напрямками дій підрозділів ЗС України розгойдав оборону противника: ворог не зміг зосередити сили для протидії прориву через власне невизначеність головного напрямку дій наших військових;

– застосування підрозділів ССО дозволило дезорганізувати тактичний і частково оперативний тили російського угруповання;

– інформаційна кампанія останнього місяця спонукала ворога перефокусувати увагу на Херсонський напрямок і зосередити саме там наявні оперативні резерви та значні матеріальні ресурси, що дозволило впродовж трьох діб практично звільнити Харківщину до рубежу по західному берегу річки Оскіл.

Що ми маємо:

– механізовані та десантні бригади ЗС України навчені рішучих рейдових дій, котрі потребують ініціативи від командирів тактичної ланки, вимагають належного технічного стану бойової техніки, високої виучки механіків-водіїв, вміння стріляти під час руху від навідників-операторів;

– молоді формування територіальної оборони демонструють неабияку військову виучку, індивідуальну майстерність володіння зброєю, спроможність творчо й ініціативно діяти на полі бою навіть за відсутності належної військової освіти в командирів тактичної ланки;

– українські штаби набули досвіду в організації та проведенні заходів забезпечення безпеки операцій;

– професійний сержантський корпус утверджується в ролі військового лідера, спроможного згуртувати та повести за собою особовий склад;

– українська школа рейдових дій може розглядатися як провідна принаймні в Європі.

Поделиться публикацией