Ця загроза збільшилася тому, що українська влада за вісім років війни так і не спромоглася створити в Україні інститут стримування зовнішньої агресії у вигляді потужних сил оборони та національного спротиву
Про це директор Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння сказав в інтерв’ю Главреду.
Якщо оцінювати вірогідність сценаріїв у відсотках, то імовірність проведення наземної операції Росії проти України становить 80%. Така висока ймовірність обумовлена тим, що українська влада за вісім років створила сприятливі для Путіна умови. Імовірність проведення ракетної операції з повітря становить 20%, тобто, скоріше за все, це не відбудеться.
При цьому захоплення влади в Києві може бути лише частиною операції РФ. Якщо велика операція не вдається у задуманому масштабі, російська влада намагатиметься вийти з ситуації красиво. Тоді може бути розширений регіон окупованих українських земель, більше того, може навіть відбутися приєднання до Росії ОРДЛО.
Найбільш імовірні терміни операції – від початку російсько-білоруських навчань на початку лютого (6-8 лютого) до річниці анексії Криму.
Загалом, Центр досліджень армії, конверсії і роззброєння бачить сьогодні три найбільш вірогідні сценарії.
Перший сценарій – розгортання конфлікту з боку Білорусі та закидання диверсійно-розвідувальних груп на територію України (до 200 груп). Через створення прикордонного конфлікту відбувається масштабне вторгнення.
Другий сценарій пов’язаний із розбалансуванням всередині України та розгортанням масових протистоянь із владою, на кшталт того, що ми спостерігали на днях з боку «захисту» Порошенка. Все це може бути штучно підживлено російськими спецслужбами та проросійськими структурами, які лишилися в Україні з часів президентства Януковича.
Третій сценарій передбачає раптовий напад, наприклад, десантно-штурмова операція з моря або з повітря. Це супроводжуватиметься раптовим перекиданням значної кількості структур спецпризначення, які будуть намагатися захопити і змінити владу в Україні.
Всі ці сценарії можуть відбутися, і всі вони будуть носити швидкоплинний характер.
Путін коливається через те, що може отримати в Україні потужну відсіч, і тоді це фактично означатиме програш Росії та крах нинішньої російської влади. Це дуже стримує Путіна. Тож зараз він вивчає потужність українського суспільства і здатність відреагувати на загрози. Тому що головна проблема для нього – високий рівень участі всього українського суспільства у наданні відсічі ворогу.