Аналіз останніх збройних конфліктів та тенденцій розвитку новітнього озброєння вказує на стрімкий розвиток наземних автоматизованих та роботизованих систем (НАРС), що підкреслює актуальність досліджень з метою підвищення ефективності застосування сухопутних підрозділів збройних сил.

Про це у своїй статті для збірки «Проблеми координації воєнно-технічної та оборонно-промислової політики в Україні. Перспективи розвитку озброєння та військової техніки» заявили фахівці Центрального НДІ озброєння та військової техніки ЗС України Гусляков О.М. та Гімбер С.М.

Також у своїй статті вони наголосили, що існує низка факторів для  створення та прийняття на озброєння Збройних сил України військових наземних роботизованих комплексів (НРК). А саме, фахівці називають зміни у характері сучасного загальновійськового бою, недостатню чисельність особового складу підрозділів Сухопутних військ для вирішення сучасних військових завдань, а також досягнення науково-технічного прогресу у галузях кібернетики, автоматизації, інформаційних технологій. Крім того, в ЦНДІ ОВТ ЗСУ наголошують на наявній вимогі щодо зниження втрат особового складу у бою.

Фахівці визначили й проблемні питаннями з розроблення НРК в України. А саме, це відсутність затвердженої класифікації НРК, невизначеність попередньої потреби в таких зразках та пріоритетах з їх розроблення. Крім того, додають експерти, у Міністерстві оборони України відсутні органи військового управління та підрозділи, що відповідають за створення НРК. На їх думку, також на державному рівні не визначені етапи та основні заходи з оснащення підрозділів ЗС України наземними роботизованими комплексами, а на підприємствах України розроблення НРК не налагоджено, не визначені головні виконавці дослідно-конструкторських робіт, для  об’єднання окремих розробок і систем в єдиний зразок.