В рамках щорічної Міжнародної спеціалізованої виставки засобів захисту, озброєння, військової та спеціальної техніки, технологій і товарів подвійного використання «Зброя та безпека» відбулася конференція, на якій про здобутки Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» розповів проректор НТУУ КПІ з наукової роботи, доктор технічних наук, професор, академік Національної академії наук України, заслужений діяч науки і техніки України, тричі лауреат Державних премій в галузі науки і техніки Михайло Ільченко.

НТУУ КПІ є унікальним науково-інноваційним об’єднанням з дуже великим потенціалом та можливостями, наголосив У своїй доповіді він Михайло Ільченко. Він підкреслив, що окремим Законом України у 2006 році було створено Технопарк, який дає відчутні результати.

Відомими результатами роботи науковців КПІ в минулих роках стали: станція радіотехнічної розвідки «Кольчуга», засоби зв’язку та система телекомунікацій «ДНІПРО», що сьогодні використовуються в управлінні військами, а також система, що дозволяє одночасно отримувати інформацію з 18 геостаціонарних супутників, які несуть цікаву інформацію для нашого державного управління, вона вже практично впроваджена службою розвідки і відзначена державною премією України.

На даний момент в інституті йде активна розробка за наступними напрямками: космос і авіація, системи спецзв’язку, кібербезпека і охоронні технології, захист техніки та особового складу, створення стрілецької зброї та модернізація обладнання, а також імортозаміщення. Ці розробки ведуться як на державне замовлення, так і на замовлення приватних компаній. Є напрацювання й у створенні міні-супутника.

НТУУ КПІ має багато успішних програм по співробітництву з іншими підприємствами. Спільно з ПАТ «МАЯК» було створено нові зразки стрілецької зброї. Разом з «КД НДІ гідроприладів» було розроблено гідроакустичні станції для моніторингу підводних об’єктів. Засоби спецзв’язку, що вже фактично готові до впровадження, створюються разом з ТОВ «ЕЛВІС». Програма імпортозаміщення та створення периметральної системи охорони кордонів проводиться разом із фондом академіка Михалевича, а також розробка системи очищення води у невеликих обсягах.

Створення безпілотних летальних апаратів проводиться разом з державним підприємством «МЕРИДІАН», один з яких отримав умовну назву МП-1 Spectator («Спектатор»); він пройшов всі випробування та у 2017 році був прийнятий на озброєння Державною прикордонною службою України. Крім того, вже понад рік цей безпілотний авіаційний комплекс використовується нашими бійцями в зоні АТО.

Також здобутками співпраці державного та приватного секторів є винайдення композиційної броні для захисту людини і техніки, бронежилети з такими компонентами вдвічі легші і забезпечують шостий клас захисту. НТУУ КПІ розроблені унікальні системи управління, що дозволили вдвічі зменшити використання пального дизельними двигунами. Іншою розробкою є противокумулятивні екрани для техніки. З’явилися перспективи створення систем тропосферного зв’язку нового покоління, розробки якої ведуться за державні кошти на замовлення начальника військ зв’язку генерала Рапко (начальник Військ зв’язку ЗСУ — начальник Головного управління зв’язку та інформаційних систем Генерального штабу ЗС України).

Просунувся НТУУ КПІ і у розв’язанні такої проблеми як сертифікація чутливої продукції – зокрема, вже відкрив близько десятка сертифікаційних центрів.

У співпраці з НАТО та за її фінансуванням в КПІ відбувається розробка шукачів як металевих так і пластикових мін, мікрохвильового радару, призначеного для виявлення прихованої зброї на тілі людини з натовпу, керамічних матеріалів, які є прозорими для електромагнітного та лазерного випромінювання, інструментарію для обробки великої кількості неструктурованої інформації.

Всіх цих здобутків було досягнуто, як кажуть: «Не завдяки, а всупереч». Головною проблемою є фінансування. Якщо в таких країнах як Ізраїль на науку виділяється 5% ВВП, то в Україні цей показник знизився до 0,2% ВВП. На щастя велику підтримку надає взаємодія з приватними фондами та компаніями, результати якої були зазначені вище.

На сьогодні, як каже вчений, університет має декілька джерел фінансування: бюджетні кошти, що виділяються НТУУ КПІ Міністерством освіти і науки України, кошти приватного бізнесу, що інвестує у розробку певних запропонованих стартапів, виконання замовлень відповідних підприємств, кошти міжнародних програм, зокрема програми наукової ради НАТО «Наука заради миру та безпеки». Так, М.Ільченко наголосив, що з 36 програм наукової співпраці Україна – НАТО, чотири виконує саме НТУУ КПІ. Вони, зокрема, стосуються створення міношукача нового типу, розробки нових керамічних матеріалів, використання мікрохвильової технології захисту.

Що ж торкається інвесторів, то, як свідчить проректор з наукової роботи, нині НТУУ КПІ вдалося залучити вже понад 30.

Іван Мироненко,

ІА «ОПК»