(Виступ Члена Правління ГС «Ліга оборонних підприємст України», директора ТОВ «Науково-виробничого підприємства Атлон-Авіа» Артема В’юнника у ході Першого всеукраїнського форуму приватних підприємств оборонної промисловості, 28-29 вересня 2017 року)

Перше, треба сказати, що такий Форум – це безпрецедентне явище для України, бо вперше об’єднання приватних оборонних компаній зібрало на одну ділянку і приватних, і державних представників оборонної промисловості, а також перших осіб держави, які фактично можуть впливати на прийняття тих чи інших рішень, необхідних для розвитку оборонної промисловості України.

Чекаємо, що після цього Форуму відношення до приватних оборонних підприємств стане ще більш серйозним, що приватний сектор стане ще більш вагомим гравцем на цьому ринку, і ті пропозиції та ініціативи, які ми розпочинаємо, будуть сприйняті владою та знайдуть своє відображення у змінах в правилах гри на цьому ринку.

Я вважаю, що є декілька проблемних питань, а фактично, на мій погляд, це три питання, які заважають серйозному розвитку і вирішенню тих проблем, які наразі були озвучені паном Турчиновим (секретар РНБОУ – «ОПК») щодо імпортозаміщення та решти проблем.

По-перше, це питання ціноутворення, яке потребує вирішення, бо розвиватися приватний оборонний сектор та державний оборонний сектор не можуть при таких правилах ціноутворення, коли ми отримуємо 3-4% після оподаткування прибутку. Це нонсенс для високотехнологічних підприємств.

Друге питання – це планування оборонного замовлення на перспективу більшу ніж на 1 рік, як мінімум, це має бути 3 роки, а краще – 5, тоді підприємства зможуть планувати свій розвиток кадрового потенціалу, розвиток своїх технологій, обладнання і таке інше.

І третє питання – це питання контролю якості взаємовідносин військових представництв, тобто військової прийомки, з підприємствами, впровадження правильних стандартів на підприємствах, які виробляють техніку і, звісно, сертифікація цих зразків за стандартами НАТО. На прийомку покладені, на мій погляд, трошки не характерні задачі, тобто контроль ціни виробу, і контроль якості. Контроль якості в будь-якому разі повинен бути закріплений за військовим представництвами, і це питання, яке не має обговорюватись. Але щодо питання контролю вартості виробу, яке витікає фактично з першого питання ціноутворення – це невластива робота для військового представництва, і в будь-якому разі при переформатуванні парадигми взаємовідносин між державою і приватними оборонними підприємствами і переходу на, скажімо так, більш збалансовану модель ціноутворення, я вважаю, військове представництво повинно бути позбавлене такої функції, контролювати вартість, собівартість, витрати і все таке інше.

І тоді, гадаю, це будуть більш ефективні відносини, ніж ми маємо сьогодні. Коли ми планували цей Форум, ми сподівалися на те, що його результатом стане створення своєрідної міжгалузевої робочої групи, до якої увійдуть і спеціалісти приватних підприємств, і представники громадських організацій, і представники влади, тобто функціонери відповідних підрозділів виконавчої гілки влади Міністерства оборони, Мінекономрозвитку, Міністерства фінансів, і ця група зможе напрацювати системний підхід до впровадження всіх цих змін, які так необхідні зараз нашій державі.

Я сподіваюсь, що в нашому форматі ми все ж таки створимо таку робочу групу, бо, скажімо, в рамках навіть одноденного чи тижневого форуму вирішити системно ці питання майже неможливо. Тут повинен бути круглий стіл, повинні бути експерти, повинні напрацьовуватися проекти нормативно-правових актів.

Зважаючи на те, що підтримка нашої організації, тобто Ліги оборонних підприємств, серед народних депутатів є, то ми сподіваємося, що такі напрацьовані, погоджені і узгоджені з усіма гілками влади, проекти рішень зможуть легко пройти відповідні комітети й вийти на голосування Верховної ради України.

\\Безпекові дискусії – це експертний майданчик, що докладно та детально демонструє владі проблемні питання оборонно промислового комплексу висвітлює роль і місце Ліги оборонних підприємств України у розв’язанні нагальних питань забезпечення силових структур сучасною технікою та обладнанням, боєприпасами та набоями, новітнім військовим спорядженням, засобами розвідки та зв’язку. Безпекові дискусії – це інформування можновладців та суспільства про можливості приватних підприємств оборонного сектору економіки. Безпека держави – особиста справа кожного\\