«Ліга оборонних підприємств України» починає змінювати правила гри у виробництві військової техніки. І змінювати на краще. Саме так можна оцінити результати засідання Міжвідомчої комісії з питань оборонно-промислового комплексу, яке відбулося 22 червня під головуванням першого заступника секретаря Ради національної безпеки і оборони України Олега Гладковського. Були ухвалені рішення, які мають суттєво покращити стан справ при ціноутворенні продукції, що виготовляється за державним оборонним замовленням.
Участь у заході взяли представники Ради національної безпеки та оборони, Міністерства оборони, Генерального штабу ЗС України, ДК “Укроборонпром”, державних підприємств, Генеральної прокуратури України, Служби зовнішньої розвідки , а також “Ліги оборонних підприємств” – керівництво наукового-виробничого об’єднання “Практика” та інформаційно-консалтингової компанії Defense Express.
Фактично міжвідомча комісія розглядала вісім питань, проте першим з них було ініційоване листами «Ліги оборонних підприємств» Прем’єр-міністру України Володимиру Гройсману та першому заступнику секретаря РНБОУ, голові комісії з питань ОПК Олегу Гладковському.
Довідково:
Постановою Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2016 р. № 517 «Про затвердження Порядку формування ціни на продукцію, роботи, послуги оборонного призначення у разі, коли відбір виконавців з постачання (закупівлі) такої продукції, робіт, послуг здійснюється без застосування конкурентних процедур». При цьому прибуток у складі ціни не може перевищувати 5% витрат суб’єкта господарювання на придбання комплектувальних виробів (напівфабрикатів), робіт (послуг) у інших суб’єктів господарювання, а також 30% решти витрат у складі виробничої собівартості продукції (робіт, послуг)». У реальності питома вага комплектувальних виробів (напівфабрикатів) у новітніх зразках ОВТ у середньому становить 70%, а решта витрат лише 30%, розрахунковий рівень прибутку складає лише 10,1%, а реальний – ще менше з огляду на темпи інфляції.
Незважаючи на те, що встановлений рівень прибутку вже і так повністю деморалізує приватних виробників продукції оборонного призначення і не створює нічого іншого, як підґрунтя для деградації і занепаду, Міністром оборони України за реєстраційним номером 2591/у/2 від 18.10.2016 р. було затверджено «Методичні рекомендації щодо єдиних підходів під час застосування окремих положень, визначених постановою КМУ № 517 від 08.08.2016 р.» якими встановлені рівні прибутку були ще зменшені!
Методичними рекомендаціями допустимий рівень прибутку, що нараховується на витрати із закупівлі комплектувальних виробів (напівфабрикатів), робіт (послуг) у інших суб’єктів господарювання, знижено в п’ять разів – з 5% до 1%, а рівень прибутку на решту витрат – знижено з 30% до 20%. Таким чином, згідно встановлених Методичними рекомендаціями нормативів, розрахунковий рівень прибутку виконавця ДОЗ зменшено майже удвічі – до 5,4-8%. Що менше, ніж навіть за плановий рівень річної інфляції в Україні..
Основні проблеми та пропозиції від приватних підприємств, що входять до складу Ліги, перед членами міжвідомчої комісії виклав голова правління приватного підприємства “Практика” Олег Висоцький. Хоча, власне, вони є аналогічними і для державних заводів та компаній, що також залучені до виконання державного оборонного замовлення для потреб українського війська.
“Ми раді з того, що в рамках ДОЗ уклали контракт на постачання наших нових броньованих машин для Міністерства оборони. Рентабельність, яку нам дозволено мати за чинними умовами, менше, ніж 8 відсотків. Контракт на рік. Підписали ми його із запізненням. Якщо враховувати інфляцію, а аванс нам дали такий, що нам треба брати кредит під 15-17 відсотків, то для нас цей контракт буде чисто іміджевий. Так, ми його зробимо, бо це справа честі. Але ні про які нові зразки у майбутньому не може бути й мови, бо розробляти й виготовляти їх не буде за що. Також у своєму листі до Прем’єр-міністра та РНБО ми наголошували на тому, що нормативи, на які спираються посадові особи при формуванні ціни на оборонну продукцію, взяті з радянського минулого. Їх треба змінювати з урахуванням реалій дня сьогоднішнього.
Також я не бачу у нас в країні системи, за якою щось враховується у структурі ціни на продукцію, а щось ігнорується, причому на суб’єктивних часом підставах. Тому з боку Ліги було запропоновано:
Перше. Забезпечити дію постанови Кабінету міністрів, яка передбачає отримання для державних і приватних виробників прибутку у визначних показниках 5 та 30 відсотків, це нам буде достатньо, щоб розвиватися – з урахуванням реальних потреб виробництв та можливостей держави.
Друге питання більш серйозне. Треба створити робочу групу з промисловців, представників Мінекономіки та Міноборони, аби сформувати єдині підходи до формування структури ціни та здійснення калькуляцію на розробку та виготовлення продукції оборонного призначення. Бо нової продукції у підприємств Ліги – а це і бронетехніка, і безпілотні комплекси, і радіолокаційні системи, і комплекси протиповітряної оборони, вироби електроніки – стає все більше. Тож та людина, яка викреслює ті чи інші витратні статті з калькуляції виробника, повинна це робити з розумінням справи і відповідальності за наслідки. Потрібна єдина методика, адже всі ми, як і державні підприємства, всі хочемо працювати у прозорих прогнозованих умовах. І всі хочуть розвиватися, а не деградувати”, – наголосив Олег Висоцький.
При обговоренні ці підходи були підтримані з боку представників Ради національної безпеки та оборони, державних підприємства та ДК “Укроборонпром”. У свою чергу, заступник Міністра економічного розвитку та торгівлі Юрій Бровченко помірковану позицію свого відомства висловив так:
«Згідно чинного законодавства, у разі визначення виконавця без застосування конкурентних процедур, ціна та рівень прибутку встановлюються державним замовником та суб’єктом господарювання-виконавцем оборонного замовлення у ході переговорів. При цьому слід враховувати як фінансові можливості замовника, так і ефективність діяльності суб’єкта господарювання, яка дозволить здійснювати самофінансування та розвиток виробничих потужностей підприємства відповідно до сучасних вимог та стандартів.
Пропозиція організації “Ліга оборонних підприємств” щодо встановлення для суб’єктів господарювання фіксованої величини прибутку на придбання комплектуючих та виробів у інших суб’єктів господарювання може нівелювати суть переговорного процесу. Оскільки виконавець та замовник позбавляються права на обговорення величини прибутку та ціни під час укладання контракту. Таким чином, встановленні чинним законодавством норми та нормативи з питань ціноутворення на оборонну продукцію передбачають переговорний процес. Це відповідає сучасним економічним засадах.
Разом з тим, ми погоджуємося з Лігою, що треба створити робочу групу, аби більш детально розібратися у ситуації і при потребі внести зміни або до постанови Кабінету міністрів №464, або до постанови №517. Ми готові на це. Але ми не повинні обмежувати замовника. Якщо ми говоримо про чіткий фіксований прибуток, то це означає, що для детального замовника не буде маневру. Є різні виробництва, є різні технологічні процеси, тому ми більше схиляємося до того, аби був люфт та межа маневру».
На це було декілька реакцій з боку учасників заходу. «Там де «вилка» від і до – там завжди корупційна складова. Це однозначно. Тому Міноборони взяло і конкретно вказало: 20 відсотків та 1 відсоток, аби не створювати для собе зайвих ризиків», – відзначив один з представників РНБО. «Все визначається насамперед з урахуванням можливостей замовника в межах існуючого фінансового ресурсу. Якщо у ДОЗі поставлять рядок рентабельності цьому п’ять, а цьому три, і добавлять на це гроші в ДОЗі, ми будемо виконувати», – відреагувало Міноборони.
Заступник директора ДК «Укроборонпром» Олександр Стеценко висловлювався без полутонів: «Плавати тут, як каже представник Мінекономрозвитку, в цифрах, звісно, можна. Але з цим плаванням можна потонути. Вже говорилося, що виробничі потужності старі, підприємства не розвиваються. Гроші на розвиток нам брати немає звідки. Плюс ми переходимо на імпортозаміщення, і це вимагає виробництва продукції відповідної якості. Бо інакше брак, перероблення і знову ж втрати. А брак тому, що станки старі. Тому я думаю так: ми живемо у нашій держав, і це питання для всіх однакове. Ми не грабуємо замовника з його грошима, бо це не його, а державні гроші. І підприємства теж державні. І тому кошти мають йти як на виготовлення продукції, так і на оновлення виробництва, на створення промислово-технологічного набутку для майбутнього. Є постанова Кабінету міністрів. Вона визначає прибуток у 5 та 30 відсотків. Тому я прошу членів комісії або розробити, або одразу підтримати рішення про внесення фіксованих цифр у питання рентабельності у всі інші документи».
Після достатньо жвавої дискусії було ухвалено рішення підтримати пропозиції, які були виголошені з боку «Ліги оборонних підприємств”. У підсумку було одностайне голосування членів міжвідомчої комісії з питань ОПК про утворення спеціальної робочої групу, яка має напрацювати пропозиції та зміни для їхнього розгляду та ухвалення на виконавчому рівні. До групи увійдуть і представники Ліги. За наполяганням заступника Міністра оборони України Ігоря Павловського, ця група не повинна сидіти в кабінетах, а також має побувати на різних підприємства, аби врахувати конкретні реалії і відмінності одного проекту від іншого. «Для одних підприємств рентабельність буде одна. Наприклад, замкнутий цикл виробництва танків може мати рентабельність 30 відсотків. А якщо це складальний процесу з іноземних складових, то і рентабельність має буде іншою. Наприклад, 0,5», – підкреслив заступника Міністра оборони України».
За підсумковим твердженням голови міжвідомчої комісії з питань оборонно-промислового комплексу, першого заступника секретаря РНБОУ Олега Гладковського, робоча група має забезпечити рекомендації з урахуванням досвіду провідних країн, де вдало поєднуються інтереси державного та приватного сектору, а також уніфікувати усі відомчі тлумачення. «Від того, що прагнемо все контролювати продукції не стає більше. Ми маємо йти до того, щоб позиції по державному оборонному замовленню були більш конкурентними. Це дасть нам можливість залучати більш якісних виконавців. На мою думку, мають проводитися конкурентні переговори. Після того, як ми пройшли етап конкурентних переговорів, треба визначати, або держава вкладає власні гроші в той чи інший проект, або все робиться за рахунок власника потужностей. І це треба розуміти, розібратися у складових цього процесу, аби у виробників була зацікавленість приймати участь у виконанні ДОЗ. З урахуванням інфляції і вартості кредитних ресурсів. Ми маємо збалансувати можливості як замовника, так і виконавців», – відзначив голова міжвідомчої комісії з питань ОПК Олег Гладковський. Він підкреслив, що свою роботу група має завершити до 22.07.2017.
За словами директора інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергія Згурця, це «…чи не перший випадок, коли на засіданні міжвідомчої комісії розглядаються питання, які було ініційовані саме приватним оборонним сектором. Це позитивна ознака, що правила гра можна змінювати. Разом з тим, не менше важливим є подальша активна участь представників Ліги у діяльності робочої групи. Аби забезпечити незворотність позитивних декларацій».
За його словами, при напрацьовані пропозицій може бути враховано досвід системи ціноутворення Сполучених Штатів Америки, де Пентагон має біля десяти типів контрактів, які враховують різні ступені ризиків у взаєминах між замовником та виконавцем. Є відповідні методики оцінок для визначення рентабельності проектів в залежності від складності та ризикованості. Це знімає усі суперечки та непорозуміння. «За будь-яким з варіантів треба надати як приватним, так і державним компаніям можливість виконувати державне оборонне замовлення в умовах, які дозволяють цим підприємствам розвивати свою промислову та наукову базу. Це так само стосується і питання роялті, яке у нашій країні повністю проігнороване, коли йдеться про оборонну сферу. Тобто, приватні компанії в Україні нічого не отримують за та, що розроблена ними продукція серійно виготовляється державними підприємствами в рамках державного замовлення. А розробник без цих відрахувань не може ні випробування нових виробів провести, ні взагалі взятися за нові проекти. Це теж буде враховано у роботі міжвідомчої групи за участю представників «Ліги оборонних підприємств», – підкреслив директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець.
Довідково: «Ліга оборонних підприємств України» є неурядовою організацією, що об’єднує приватні підприємства оборонно-промислового комплексу. Підприємства Ліги беруть безпосередню участь у виконанні ДОЗ, виробляють новітні зразки озброєння і військової техніки, які успішно виконують бойові завдання в зоні АТО. Підприємствами Ліги за власний рахунок створено сучасні потужні конструкторські бюро, які працюють над вдосконаленням зразків ОВТ, розгорнуто експериментальні та серійні виробництва таких зразків, накопичено потужний інженерний і науковий потенціал.
Інформація агенції Defense Express