Інформаційне агентство «Оборонно-промисловий кур’єр» провело огляд технологій створення бронемашин та сучасних мінометів, зокрема, підприємством ОПК України «Українська бронетехніка».
Активна робота приватного Конструкторсько-виробничого підприємства «Українська бронетехніка» розпочалася в 2015 році з розробки та виробництва спеціалізованих броньованих автомобілів (СБА). Нині, незважаючи на ще досить юний вік, компанія вже є відомим в Україні постачальником озброєння та військової техніки (ОВТ) силам оборони України. Спеціалізується на проектуванні та виробництві техніки військового і цивільного призначення. Крім того, підприємство не лише розробило для ЗСУ сучасну колісну базу для різних типів озброєння, але й опановує виробництво, зокрема, самохідного міномету, зенітної установки, мінометів різних калібрів та боєприпасів до них. В ході виробництва (ОВТ) підприємство використовує інноваційні технології, що часто робить продукцію унікальною.
Технології у розробках бойових машин
Свого часу підприємство взяло курс не просто на розробку броньованих позашляховиків, але й на можливість оснащення їх сучасним озброєнням, тобто на створення універсальної колісної бази для різних типів озброєння. Вже з’явилися переконливі результати. Так, у військовому параді на честь 30-ти річчя Незалежності України взяли участь ББКМ «Новатор», оснащені протитанковими ракетними комплексами (ПТРК) «Скіф» (Стугна), та MRAP «Варта», оснащені американськими ПТРК FGM-148 Javelin. На підприємстві повідомляють, що самохідний мобільний комплекс на базі «Новатора» з ПТРК «Скіф»[1] наразі проходить завершальні етапи дослідно-конструкторських заходів, тоді як комплекс FGM-148 Javelin на базі MRAP «Варта» вже перебуває на бойовому забезпеченні спеціалізованих підрозділів ПТО Сухопутних військ ЗСУ.
«Сучасні методи ведення бойових дій виявили необхідність підвищення мобільності протитанкових розрахунків, створення мотопіхотних з’єднань протитанкової боротьби, – зазначив генеральний директор «Української бронетехніки» Владислав Бельбас. – Самохідні протитанкові радянські ракетні комплекси 9П148 з ракетами «Конкурс» на базі БРДМ-2 і «Штурм-С» є застарілими та потребують оперативної заміни на сучасні колісні високопрохідні броньовані платформи, оснащені бойовими модулями з вітчизняними ПТРК типу «Скіф» (Стугна), а також сучасними всепогодними засобами наведення й управління вогнем».
Варто зазначити, що КВП «Українська бронетехніка» є єдиним вітчизняним виробником рухомих колісних платформ для підрозділів протитанкової оборони, що допущені до експлуатації в ЗСУ, окрім самих танків Т-64 і єдиного Т-84 «Оплот».
Не менш показовим прикладом інтеграції позашляховика у бойову платформу став безпілотний авіаційний комплекс (БАК) Ram II, створений на базі ББКМ «Новатор». БАК RAM II – це високоточний ударний баражуючий безпілотний авіаційний комплекс, здатний наносити точні та ефективні удари по ворожих силах та мінімізувати супутні збитки при використанні у міській місцевості. Бойовий радіус такого безпілотника – до 30 кілометрів, а крейсерська швидкість переміщення завдяки використанню ББКМ становить 70 км/год. На підготовку до польоту бойового дрону необхідно близько 10 хвилин. Його бойова частина має вагу 3 кг, а максимальна підйомна вага безпілотника 8 – 10 кг. Напевно, тут важливо додати, що завдання розпізнавання об’єктів апаратурою безпілотника перенесене від можливостей зорового сприйняття людини в машини та комп’ютери. Система стеження дозволяє оператору використовувати підвіс з камерою для вибору статичних та рухомих цілей у полі зору камери. Для подальшої обробки є функція збереження скріншотів та відеофрагментів. В БАК інтегровано елементи штучного інтелекту.
За рахунок розвитку можливостей модульної зборки конструктори підприємства розробили ББКМ «Новатор» із бойовим дистанційно керованим модулем, оснащеним кулеметом типу НСВ 12,7 мм. Це сучасна високоточна багатоцільова збройова система третього покоління. При цьому, дистанційно керований бойовий модуль призначений для використання в статиці та динаміці на наземних стаціонарних, наземних мобільних і морських платформах. За вимогою замовника модуль може бути оснащений будь-яким типом кулемету та автоматичного гранатомету.
Важливо згадати, що під час виробництва ОВТ КВП «Українська бронетехніка» розробило, запатентувало і широко застосовує технологію зварювання сталі, яка стала надбанням підприємства завдяки спільним розробкам із партнерами. Така технологія дозволяє зберегти характеристики броньованої сталі при зварюванні. До речі, на ринку України «Українська бронетехніка» є єдиною компанією, що працює зі шведською сталлю твердістю 560 HB (це найбільший показник твердості у порівнянні із сталями, що обирають інші вітчизняні виробники бойових машин, – 500 НВ).
«Питання обробки матеріалів – непересічне, воно відноситься до ключових та напряму пов’язане із мінною стійкістю автомобіля. Наші машини ніколи не прострілювали на випробуваннях, в тому числі у місцях зварювання. Важливо розуміти, що є методика зварювання різних елементів. Вона розроблялася нами з постачальниками і спільно з Інститутом електрозварювання НАНУ імені Є. О. Патона. При випробуваннях прострілюються всі шви, замки і т.д. Наша технологія витримала всі випробування. Це переконлива перемога, що досягнута завдяки поєднанню сучасних технологічних рішень і вдалого вибору матеріалів», – пояснив гендиректор компанії В. Бельбас[2].
На підприємстві також триває робота над перспективними проектами і дослідно-конструкторськими роботами (ДКР). Наприклад, з розробки мобільного протитанкового ракетного комплексу «Кларнет». А ще – 30-мм гранатометного пострілу до автоматичного гранатомету АГС-17 та 40-мм гранатометного пострілу до підствольного гранатомету ГП-25.
Крім того, підприємство продемонструвало ще одну надважливу технологію. «Українська бронетехніка» представила інвестиційний проєкт створення швидкозмінних модульних конструкцій-трансформерів, що дозволяють змінювати призначення броньованих автомобілів, для потреб Збройних Сил Україні. Швидкозмінні конструкції побудовані на модульному принципі при використанні на єдиному базовому шасі «Новатор». Така система значно підвищує ефективність використання військової техніки, підсилюючи характеристики ББКМ, що є критичними для виконання конкретного бойового завдання, і нівелюючі опції, що не є суттєвими в поточній ситуації.
«Основною проблемою споживачів є необхідність в використанні широкого спектру спеціалізованих зразків, що потребує великих термінів навчання особового складу, великої кількості необхідної для закупівлі техніки, – зазначив керівник перспективних проєктів Михайло Мосін. – Ми пропонуємо розробити одне спеціалізоване шасі з уніфікованими місцями встановлення спеціально розроблених модулів, що дозволяють у короткі терміни змінювати призначення зразка та адаптувати його до необхідних умов роботи. Така трансформація знижує навантаження на підготовку водіїв-механіків, підвищує рівень ремонтопридатності, дозволяє збільшити надійність зразків та зменшити матеріальні бази зберігання модулів»[3].
Технології створення мінометів
Станом на середину 2021 року було завершено державні випробування міномета калібру 120 міліметрів МП-120 розробки підприємства «Українська бронетехніка». Особливістю виробництва міномета є використання сучасних матеріалів, технологій виготовлення ствола та інших елементів. В конструкцію міномета також внесені зміни. Так, розроблена принципово нова опорна плита, яка, на відмінну від плити конічної форми, встановлюється горизонтально і може присаджуватися в землю пострілами. За такого підходу міномет не потребує додаткового часу на підготовку позиції і краще тримається в ґрунті під час стрільби. Нова конструкція двоноги покращує ергономічні властивості для навідника. Крім того, зменшено горизонтальну хиткість, поліпшено конструкцію амортизаторів. Запобіжник від подвійного зарядження отримав низку конструктивних змін, які покращили надійність його роботи. Слід зазначити, що саме вихід з ладу запобіжників на мінометах «Молот» призводив до того, що їх знімали, а це спричиняло випадки подвійного заряджання та розриву мінометів. Також у конструкцію МП-120 упроваджено колісний хід з широкою колісною базою простої конструкції, що дозволяє буксирувати міномет за будь-якою машиною без додаткового обладнання.
Ще однією проривною розробкою підприємства «Українська бронетехніка» стало створення на замовлення Міністерства оборони України 120-мм мобільного мінометного комплексу «Смерека». Його розроблено[4][5] на базі MRAP «Варта». Комплекс розрахований на використання мінометів 2Б11 або МП-120. Міномет обладнано системою автоматичного розгортання і складання та автоматичного горизонтального і вертикального наведення. Також є система отримання даних від зовнішніх джерел, а наведення та регулювання відбувається за допомогою сенсорних планшетів. Мобільність і ефективність ведення вогню є найважливішими умовами ефективних бойових дій в контексті сучасної боротьби з противником, коли необхідно швидко здійснити атаку та вийти з зони ураження. Заявлена дальність стрільби до 7,1 км. До речі, «Смерека» з’явилася на світ за умов державного фінансування, що свідчить про визнання замовником науково-технічного потенціалу компанії. Наразі міномет проходить заводські випробування.
Сама ідея створення самохідного 120-мм міномета фахівцями вважається дуже потужною. Навіть у СРСР вона не була реалізована – через надзвичайний удар на плиту під час пострілу. Точніше, в Радянському Союзі напередодні його розпаду була створена НОНА – нове знаряддя наземної артилерії, що стріляє мінами калібру 120 мм. Точна та універсальна. Але в Україні їх замало. А от розробники комплексу «Смерека» розв’язали проблему удару на плиту креативним способом – через вивантаження міномета на платформу та підвішування ствола в противідкочувальних пристроях. Таке компонування значно покращує купчастість стрільби. Поява «Смереки» в українській армії може суттєво посилити Сухопутні війська ЗСУ та Десантно-штурмові війська і дозволить застосовувати новітні тактичні прийоми проти ворога.
[1] https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BA%D1%96%D1%84_(%D0%9F%D0%A2%D0%A0%D0%9A)
[2]http://opk.com.ua/%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B8%D1%80%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80-%D0%BA%D0%B2%D0%BF-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D0%B1%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B5/
[3] https://ukrarmor.com/uk/news-uk/ukra%D1%97nska-bronetehnika-finalist-sikorsky-challenge-2021/
[4] https://lb.ua/economics/2021/07/22/489927_ukrainskiy_minomet_perspektivi.html
[5] https://www.ukrmilitary.com/2020/12/smereka-video.html