Динамічна цифроїзація, що охоплює майже кожний аспект сучасного світу, поставила перед розвідувальною спільнотою та військовим сектором питання щодо необхідності протистояння викликам і загрозам нового типу, таким, як: тероризм, кібератаки, спонсорована урядами деяких іноземних країн, регіональна нестабільність, гібридна війна і пандемія, що набуває особливої актуальності останнім часом.
На думку Нігеля Інкстера, експерта Міжнародного Інституту Стратегічних досліджень у Лондоні, колишнього директора британської МІ6, збройні сили вже активно діють у кіберпросторі, збройні конфлікти все більше набувають цифрового виміру, а зброя сьогодні, як ніколи, все більше залежить від кібертехнологій. Експерт вважає, що військо щодалі більше залежатиме від кіберспроможностей у частині C4ISR (Command, Control, Communications, Computers, Intelligence, Surveillance and Reconnaissance).
Цифроїзація сприяє подальшому перерозподілу балансу сил у світі, адже дозволяє не лише глобальним гравцям, як раніше, але й регіональним країнам активно створювати нові, у т.ч. автоматизовані і роботизовані види ОВТ, а також системи, засновані на нових фізичних принципах, що у свою чергу впливає на розвиток сучасного поля бою і вимагає сторони вживати відповідних заходів, передусім, створення нових систем і засобів протидії.
У цьому контексті заслуговують на увагу наступні погляди фахівців компанії Microsoft, які визначають чотири ключові пріорітетів цифрової трансформації у сфері оборони і розвідки:
1.Зміцнення союзів і партнерства: безпечний обмін інформацією зі справжніми партнерами у необхідний час при одночасному збереженні контролю і переваги асиметричної розвідки;
2.Модернізація робочого місця у війську і розвідці: забезпечення війська засобами, необхідними для ефективного виконання покладених завдань, розвиток досвіду і підтримки його постійним зростанням якості робочого середовища;
3.Оптимізація військових операцій: прискорення готовності, покращення оперативної поінформованості, збільшення вартості засобів, прийняття кращіх рішень завдяки більш ефективному використанню інформації;
4.Отримання переваги у кіберпросторі, адже кіберконфлікт вже перетворився на існуючу і зростаючу загрозу.
На думку експерта компанії Microsoft Ніколаса Квентіна, технології і іновації завжди мали ключове значення для ефективності розвідки і бойових дій. Сьогодні з’явилася низка нових технологічних рішень, здатних підтримати військо, зокрема: хмара, штучний інтелект, доповнена реальність тощо. Тому, вважає експерт, значення цифрової трансформації оборонних і розвідувальних агенцій виходить далеко за межі цих відомств. Наразі це один з головних способів здобуття стратегічної переваги.
Використання Хмари
Під час пандемії коронавірусу виявилося, що військо, оборонні компанії і розвідка мають вирішувати нові завдання, такі, як: підтримка цивільних медичних структур, посилення прикордонного контролю, уможливлення розробки швидких рішень на підставі розвідувального аналізу, захист критичної інфраструктури від кібератак, охорона безпечного ланцюга поставок і логістики, забезпечення безпечної співпраці між критичними агенціями – і щоб уможливити реалізацію нових завдань, пріоритетного значення набуло забезпечення можливості дистанційної роботи для безперебійного функціювання військових і волонтерів.
Оскільки нові завдання насправді не готувалися у контексті цієї пандемії, велика кількість оборонних структур і не лише у США, від самого початку зіткнулася зі складною ситуацією, яку довелося долати буквально на ходу. Далі спостерігалися різніі фази: точкове і неконтрольоване впровадження IT-рішень користувачами без особливої турботи про безпеку, а також багато ініціатив, що ґрунтувалися на рішеннях безпекової хмари корпоративного класу.
Звертає на себе увагу зростання використання уніфікованої платформи комунікації і співпраці Microsoft Teams, що поєднує в собі службовий чат, відеоконференції, збереження файлів і інтеграцію аплікацій – підкреслив експерт. У деяких оборонних установах спостерігалося впровадження і використання Teams понад 5000 користувачами, a час розгортання, що збройні сили називають «Time To Deploy» скоротився до лічених днів. Це одна з переваг хмарних технологій. Teams – це також важливе рішення для забезпечення безпечної взаємодії між критичними структурами (агенціями).
Також зростає використання платформи Microsoft Power Platform, яка дозволяє створювати і впроваджувати аплікації для потреб користувачів. Останні можуть використовуватися на комп’ютерах і мобільних пристроях (iOS, Android, Windows). Як девелопери, так і інші категорії користувачів мають можливість створювати аплікації у PowerApps, адже вони діють у готовому середовищі без необхідності створення коду.
Це насправді легкий спосіб впровадження у потрібний і адаптований спосіб нових можливостей і засобів, зокрема, в контексті пандеміїі це було надзвичай важливо.Технологія Microsoft використовується, у т.ч. Військами Територіальної Оборони Польщі (ВТО). Кожний військовик під час курсу базової підготовки має бути залогованим у Порталі і мати аплікацію Yammer у мобільному пристрої.
Yammer є засобом обміну даними солдатами у формі «внутрішнього Фейсбуку». Під час здійснення ВТО антипандемійної операції «Стійка весна» („Odporna Wiosna”), солдати на головній сторінці Yammer (WOT_ Grupa Główna) постійно мали поточну інформацію на кожен день, підсумки тижня, вказівки командира, рекомендації щодо дотримання заходів гігієни і безпеки при виконанні завдань під час пандемії тощо.
Аплікація Yammer дозволяє також обговорювати кризові питання, що виникають у робочому порядку щодо необхідності задіяння тих або інших підрозділів, інформування щодо виявлених фейків та дезінформації тощо. Інформаційний портал (ІП) ВТО уможливлює створення тематичних груп і постійний обмін даними, разом із трансмісією розмов онлайн у засобі TEAMS. Як відомо, навіть командувач ВТО Польщі генерал Веслав Кукула активно використовує форму відео-чатів (програма TEAMS) для внутрішньої комунікації з підлеглими, що уможливлює постановку питань і відповідь на них для кожного.
Нові технології під час пандемії
Процес створення ІП ВТО розпочався у 2017 р. в якості інтернет-засобу для координації та інформаційного обміну як в межах внутрішньої комунікації, так і провадження інформаційної політики командування. Системі притаманні швидкий доступ до кожного користувача, підтримка управлінської функції, створення культури сучасної організації, управління компетенціями, створення платформи обміну знаннями і досвідом та нетвокингу між солдатами ВТО, професійними військовими і працівниками національної оборонної промисловості, з дотриманням основ безпеки інформації. Навчальний відділ використовує Портал для електронного навчання, тоді як командири бригад та батальйонів – для спілкування зі своїми підлеглими.
Дуже важливим інструментом є можливість створювати анкети із запитаннями для солдатів (FORMS). Це дуже швидкий та ефективний інструмент для дослідження думок, управління талантами та визначення потенціалу спеціалізованих груп. Користувач має можливість запросити і отримати допомогу в рамках потрібної наразі компетенції (рідкісні іноземні мови, наприклад, перекладачі китайської, івриту чи мови жестів тощо). На порталі (сервіс Microsoft Stream) працює внутрішнє телебачення „WOT TV” (ТБ ВТО), створене власними силами військових, які за фахом є професійними продюсерами або операторами.
Метою використання платформи ІП ВТО у внутрішній комунікації (що успішно пройшло перевірку під час пандемії) є здійснення внутрішнього чату експертів з солдатами (командири, експерти з відділів), актуалізація культури організації, інформування і швидкий доступ до кожного з учасників платформи, ретельний переказ у частині поставлених завдань і зворотної інформації щодо їх реалізації, ознайомлення з діючими нормативними документами, уможливлення розуміння місії і стратегії командування ВТО, інтеграції учасників та покращення способів діяльності підрозділів.
Індивідуальне навчання поділяється на три етапи. Протягом першого року воно стосується комп’ютерних мереж або кібербезпеки. На другому курсі будуть проводитися спеціалізовані курси, а на третьому — підвищення кваліфікації фахівців. Стандарти навчання подібні до рішень, що діють у компоненті Національної гвардії США, яка відповідає за 40% оборони у кіберпросторі.
За оцінками, вартість цифрової трансформації для оборонних и розвідувальних структур виходить далеко за межі інфраструктури і хмарних платформ та користі у сфері коштів і витрат, пов’язаних з модернізацією. Хмара може збільшити значення безсполучникових систем застарілих зразків та даних, які вони обробляють, використовуючи інтелектуальні сервіси (розширена аналітика, когнітивні сервіси, штучний інтелект, Інтернет речей та доповнена реальність). Додання таких можливостей, як прогнозований сервіс та нові інтелектуальні підходи до кібербезпеки дозволить хмарним технологіям забезпечити перевагу в оперативній готовності військових структур.
Компанія Microsoft працює і над гібридною хмарою. Йдеться про повну оферту від публічної хмари до Tactical Edge для потреб окремих структур. Прикладом безперервних інновацій у гібридну хмару компанії Microsoft є новий пристрій на базі хмарних технологій Ruggedized Azure Stack Edge для передових операційних підрозділів, наземних патрулів тощо. Він забезпечує поставку механізмів штучного інтелекту та когнітивних послуг на місцях, надаючи військовим нові можливості для виконання завдань.
За прогнозами, вже найближчими роками слід очікувати появу все більшої кількості для війська інструментів, заснованих на IOBT (Internet Of Battlefield Things) – Інтернеті поля бою, що генерує великий обсяг даних. На думку фахівців Microsoft, архітектура гібридної Хмари (Hybrid/Cloud) уможливить обслуговування саме таких сценаріїв. Наступним кроком, за прогнозами експертів, може бути використання гібридної хмарної архітектури в інтересах космічних військ.
Цифроїзація і розвідка
Процеси змін, викликаних цифровою революцією, є невідворотними і мають високу динаміку, що зумовлює в усіх країнах докорінні зміни щодо профілю, методології, організації, форм і засобів діяльності спецслужб та систем, механізмів і процедур щодо контролю над ними. Цифрація охоплює усі фази розвідувального циклу. Найбільше це стосується фази пошуку і збирання інформації, тобто, цілої оперативної фази роботи розвідки, сутністю якої є приховане здобування даних, що мають ключове значення для національної безпеки. Розвідка належить до сфери, на яку цифрація і кіберпростір мають найбільший вплив.
Передусім, цифрація уможливлює розвідці доступ до нових засобів пошуку інформації і джерел, а також обробки великих масивів інформації (Big Data), що раніше було неможливо. Збільшуються можливості здобувати інформацію за допомогою спеціальних комп’ютерних програм (OSINT, WEBINT, SOCMINT), що тим не менше, не виключає подальшої необхідності існування агентурної розвідки (HUMINT). Адже попри переваги технічної розвідки, завжди залишатиметься коло питань, відповідь на які може дати тільки людина, тобто, агент.
З іншого боку, цифрові технології також становлять виклик для для прихованості розвідувальних операцій. Йдеться про революційні зміни, що зумовлюють фундаментальну перебудову традиційних методів і інструментів роботи розвідки. Так, наприклад, застосування цифрових технологій уможливило британській контррозвідці швидко ідентифікувати офіцерів ГРУ РФ, причетних до замаху на Сергія Скрипаля. Так було показано можливість пошуку і ідентифікації осіб у масиві зображень камер спостереження на вулицях британських міст.
Іншу проблему для офіцера розвідки за кордоном становить біометрія. Використання сучасних цифрових технологій ідентифікації особи у пошукових системах, у т.ч. за біометричними даними, сьогодні практично виключає використання підроблених та фальшивих документів прикриття. Як наслідок, проблемою для розвідки стало забезпечення офіцерів, що проводять таємні операції за кордоном, документами прикриття, що приховують справжню особистість. Адже старі методи втрачають свою ефективність.
Прикладом «проколу» у цій сфері стала операція з ліквідації одного з лідерів Хамасу, Махмуда аль-Мабуха в одному з отелів Дубаю у січні 2010 р. Вже через пару діб після цього спецслужби ОАЕ встановили, що операцію провели ізраїльські командос, що користувалися підробленими документами реальних іноземних громадян.
Також, завдяки засобам кіберрозвідки (cyber intelligence), існує можливість ідентифікації і моніторингу майже кожної особи, яка бодай одного разу виходила в Інтернет, користувалася GPS, платіжними банківськими картками, мала профіль у суспільних мережах тощо. Це стосується також офіцерів розвідки. На практиці вже використовуються більш ефективні цифрові засоби з дистанційного перехоплення розмов, які дозволяють нівелювати переваги використання систем шифрованого зв’язку. А новітні технології SIGINT дозволяють моніторити поведінку і контакти офіцера розвідки у країні перебування і без розшифровки змісту його розмов.
Цифрація суттєво підвищує ефективність і якість роботи розвідки. Інтернет і кіберпростір є невичерпним джерелом інформації щодо людей, яких розвідка має намір приховано вивчати у своїх інтересах. Також цифрові технології дають низку рішень щодо безконтактного зв’язку розвідки з агентами, що важливо для найвразливішої ланки розвідки. З іншого боку, існують технології, що дозволяють контррозвідці здійснювати масований пошук метаданих та перехоплення змісту розмов з використанням мобільних телефонів.
Володимир Заблоцький,
Спеціально для ІА ОПК
(За матеріалами польських джерел)