Центр досліджень армії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР) перед святкування 30-ї річниці незалежності України готує рейтинги найбільших досягнень у галузі ОПК і створення нових озброєнь. Серед іншого, ЦДАКР визначив першу п’ятірку приватних підприємств ОПК, що розвиваються найбільш динамічно протягом останніх двох років.

Зокрема, як пояснили інформаційному агентству «ОПК» в ЦДАКР, передусім бралися до уваги здатність та можливість таких підприємств розробляти та виробляти сучасні високотехнологічні озброєння, які можуть вплинути на хід бойових дій, а також загальне розширення підприємствами номенклатури розробок та виробництва і компетенцій у сфері розробок та виробництва. Крім того, зазначають у центрі, вагомим питанням залишається і збереження при цьому компактності підприємств.

Отже п’ятірка найкращих підприємств приватного сектору «ОПК» за версією ЦДАКР виглядає так:

 

Перша позиція:

ТОВ «Радіонікс», який продемонстрував низку нових розробок головок самонаведення, засобів РЕБ для літальних апаратів та удосконалених бортових РЛС для бойових літаків. «Радіонікс»  — науково-виробниче підприємство військово-промислового комплексу України, яке займається розробкою, виробництвом, модернізацією, технічним обслуговуванням і ремонтом бортових радіоелектронних систем і оптико-електронних приладів.

 

Також, компанією «Радіонікс» розроблена активна головка самонаведення для зенітної ракети «Корал», яка може стати універсальною ракетою.

Крім того, «Радіонікс» вже деякий час розробляє активну головку самонаведення для ракети повітря Р-27 нового покоління. Як повідомив директор компанії «Радіонікс» Станіслав Зав’ялов, протягом трьох років команда компанії «Радіонікс» розробила та вперше представила на виставці «Зброя та безпека 2021» нову пасивну головку самонаведення для ракети Р-27. Ця головка самонаведення та ще кілька виробів «Радіоніксу» завершили роботу з імпортозаміщенню для виробництва авіаційної ракети Р-27 і тепер ДАХК «Артем» може виконувати потужний контракт для поставки партії Р-27 і Індію. А  нова активна головка самонаведення для цієї авіаційної ракети «повітря-повітря» може зробити суттєве посилення літака індійських ВПС, але в тому числі може бути використана в інтересах ЗСУ. Зокрема, в інтересах Збройних сил розробляється ракета «Агат» нового покоління «повітря-повітря», а «Радіонікс» робить для цієї ракети головки самонаведення. Розробка ракети «Агат» може бути завершена через декілька років, і це суттєво б посилило літаки українських Повітряних сил.

«Радіонікс» впевнено і самостійно працює на світовому ринку озброєнь, а його продукцію купують і країни НАТО. Найбільш вагомим елементом діяльності цієї компанії стало те, що результати її експортних контрактів суттєво посилили озброєння вітчизняної армії.

 

Друга позиція:

АТ «Мотор Січ» — підприємство, яке самостійно підійшло до створення вітчизняного вертольоту. Наразі «Мотор Січ» випускає глибоку модернізацію радянського вертольоту Мі-8 — Мі-8МСБ/Мі-8МСБ-В та створив фактично новий гелікоптер Мі-2МСБ. При цьому підприємство  самотужки, за власні обігові кошти, створило низку виробничих ліній, зокрема редукторів та лопатей. Наразі «Мотор Січ» займається глибокою модернізацією вертольоту Мі-24. Це приватне підприємство займається розробкою і виробництвом, ремонтом і обслуговуванням авіаційних газотурбінних двигунів для літаків і вертольотів.

 

Як повідомив у липні почесний президент і генеральний директор АТ «Мотор Січ» В’ячеслав Богуслаєв, нові кабіни гелікоптерів Мі-2МСБ вироблятимуть з композитних матеріалів ДП «Харківське державне авіаційне виробниче підприємство» невдовзі планують відродити проект з виготовлення фюзеляжів для українських гелікоптерів.

«Мотор Сич» помітно посилює ЗСУ. Із 2014 року було поставлено 37 одиниць Мі-8МСБ, із яких 14 машин — надійшло в останні два роки. Так, якщо станом на кінець 2018 року повідомлялося про постачання армійській авіації ЗСУ 23 модернізованих гелікоптерів Мі-8МСБ, то на сьогодні відомо вже про 37 Мі-8МСБ та Мі-8МСБ-В, які були відвантажені замовнику в лиці Міноборони. Тобто за останні два роки українські військові отримали 14 оновлених машин.

Третя позиція:

ВАТ «Холдингова компанія «Укрспецтехніка», яка зробила низку новітніх РЛС, в тому числі засобів розвідки та РЕБ (мобільний комплекс наземної розвідки «Джеб», «Анклав», Р-330УМ «Мандат» та ін). Основними напрямками діяльності холдингу і його підприємств є розробка, проектування, виготовлення, постачання, монтаж і обслуговування спеціальної електроніки, високотехнологічного та наукоємного озброєння, засобів телекомунікацій.

Низка розробок «Укрспецтехніки» вже прийнята на озброєння ЗСУ та переведена у серійні виробництва, крім того, також і поставляється за кордон. Але, крім вже запущених в серію зразків, підприємство розробляє цілий ряд новинок, які не мають аналогів на українському, а іноді, і на світовому ринку озброєнь, а також постійно модернізує вже існуючі зразки. Одним з таких перспективних виробів є мобільний комплекс боротьби з широким спектром безпілотних авіаційних комплексів (БАК) «Полонез», розроблений ХК «Укрспецтехніка». Він призначений для зниження ефективності ведення противником повітряної розвідки шляхом нейтралізації використовуваного ним БАК.

 

Як повідомив заступник генерального директора ХК «Укрспецтехніка» Михайло Прохоренко, «оскільки ми займаємося розробкою радіолокаційних засобів, і окремо створили постановник перешкод «Анклав», ми вирішили об’єднати ці засоби в єдиний комплекс «Полонез», здатний здійснювати виявлення, ідентифікацію, постановку перешкод окремо навігаційним каналах і каналах управління, телеметрії безпілотників, і видавати цілевказівки комплексам, що здійснюють ураження». Одним з елементів комплексу «Полонез» став комплекс радіоперешкод «Анклав», також розроблений фахівцями ХК «Укрспецтехніки». Він виконує функції постановки перешкод навігаційним приймачам, каналам управління і телеметрії. Технічні можливості комплексу «Анклав» дозволяють ставити загороджувальну перешкоду навігаційним каналам на дальності 20 км з використанням антен всеспрямованої дії і до 40 км з антенами спрямованої дії.

 

 

Четверта позиція:

КВП «Українська бронетехніка» — підприємство, що за останній рік суттєво розширило свої компетенції  та окрім раніше створених бойових броньованих машин демонструє розробку сучасного самохідного міномету та низки мінометів різних калібрів, а також боєприпасів до них.

А саме, під час збройового форуму «Зброя та Безпека-2021» Конструкторсько-виробниче підприємство «Українська бронетехніка» серед своїх новинок представило й мобільний мінометний комплекс «Смерека» калібру 120 мм з автоматичною системою цілевказання та наведення. Розроблено його на базі бронеавтомобіля «Варта» (4х4). Дуже вагомим елементом цієї події є той факт, що міномет конструювали на замовлення Міноборони.

 

Крім того, підприємство веде власну розробку такого популярного озброєння, як зенітний комплекс ЗУ-23-2. ТОВ «Українська бронетехніка» — українське приватне підприємство оборонно-промислового комплексу. Спеціалізується на проектуванні та виробництві техніки військового і цивільного призначення. Серед продукції: бронеавтомобілі, автомобілі швидкої медичної допомоги, міномети.

Важливо згадати, що станом на середину 2021 року було завершено державні випробування міномета калібру 120 міліметрів МП-120 розробки підприємства «Українська бронетехніка». Це поки що єдиний міномет цього калібру, що успішно пройшов державні випробування в Україні. Особливістю міномета МП-120 є принципово нова опорна плита, яка встановлюється горизонтально і може присаджуватися в землю пострілами. На відмінну від плити конічної форми, не потребує додаткового часу на підготовку позиції і краще тримається в ґрунті під час стрільби. Нова конструкція двоноги покращує ергономічні властивості для навідника. Зменшено горизонтальну хиткість, поліпшено конструкцію амортизаторів. Запобіжник від подвійного зарядження отримав низку конструктивних змін, які покращили надійність його роботи. Також у конструкцію МП-120 упроваджено колісний хід з широкою колісною базою простої конструкції, що дозволяє буксирувати міномет за будь-якою машиною без додаткового обладнання.

Генеральний директор КВП «Українська бронетехніка» Владислав Бельбас щодо розробок зазначив наступне: «Напрям артилерійських систем ми розвиваємо дуже активно. УПІК-82 ми створили за три роки та після державних випробувань він був прийнятий на озброєння в ЗС України. Міномет МП-60 допущений до експлуатації на особливий період. Крім того, компанія також розробила і спроможна серійно виробляти міномети 81 мм УБ-81 під стандарти НАТО, а також мінометні постріли 60 мм. Тривають роботи зі створення пострілів до мінометів калібру 82 мм та 120 мм. Тож маючи в арсеналі певні досягнення, наша команда взялася за розробку вже самохідного двокаліберного мобільного мінометного комплексу «Смерека». До речі, це єдина з десятка розробок підприємства, що замолена Міноборони як дослідно-конструкторська робота. «Смерека» – проєкт із масштабною діджиталізацією та інтегруванням у сучасні системи управління озброєнням –з’явилася на світ за умов державного фінансування. Це свідчить про визнання замовником нашого потенціалу.».

П’ята позиція:

ПрАТ «Рамзай».

Інженерно-конструкторському складу цього компактного підприємства (всього близько 70 осіб персоналу) вдалося розробити та створити перший в Україні ударний безпілотник-гелікоптер. Він має корисне навантаження 200 кг, що дозволяє нести прицільний комплекс власного виробництва та дві протитанкові ракети.

 

Примітним є той факт, що сучасний прицільний комплекс безпілотнику ПрК-Р-21 є покращеною та адаптованою спеціально під новий дрон версію системи ПрК-Р-11 (останній є подальшим розвитком відомого комплексу 524Р для ударних гелікоптерів, розроблений та створений підприємством «Рамзай» разом з ДержККБ «Луч», ПАТ «Мотор Січ» та ДП «Фотоприлад». (524Р є комплексом керованого озброєння вертольотів Мі-8 та Мі-24; він, зокрема, дозволяє використовувати керовані ракети РК-2В (ракетного комплекту «Бар’єр-В» розробки ДержККБ «Луч»), та також може бути використаний для новітньої розробки – гелікоптеру Мі-8МСБ-В.

Як повідомляв в інтерв’ю Security Talks директор компанії Юрій Польовий, до кінця 2021 року безпілотник може піднятися у повітря. «Безпілотник матиме захищений канал передачі даних, який дозволить використовувати його для виконання бойових завдань на тактичному радіусу дій до 80 км», — зазначив Ю.Польовий.