УКРАЇНСЬКІ ОБОРОННІ ТЕХНОЛОГІЇ. ЯК СФОРМУВАТИ СИСТЕМУ ПІДТРИМКИ

У травні 2019 р. на базі Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» (НТУУ КПІ) вперше в Україні на ділянці Sikorsky Challenge було проведено відкритий конкурс оборонних технологій. З одного боку, подія стала початкам інвентаризації усіх вітчизняних ідей, розробок та досерійних зразків озброєнь, з іншого, перетворилась на поштовх вирішити, у який спосіб формувати державну систему підтримки та розвитку оборонних технологій.

Так, 29 травня відбулося засідання круглого столу, присвяченого відвертому обговоренню фахівцями проблем розвитку технологій оборонного та подвійного призначення.  Учасники дискусії – представники оборонних виробників, державних установ та експертного середовища – визначили основні виклики та реалії, що склалися сьогодні в оборонно-промисловій галузі, та поділилися своїм баченням шляхів подолання проблем та подальшого розвитку вітчизняної «оборонки».

Дискусію почав заступник міністра Мінекономрозвитку (МЕРТ) Юрій Бровченко, який відмітив серйозні успіхи в відродженні вітчизняного ОПК за останні 5 років, та наголосив на необхідності подальшого акценту на залучення інвестицій та інновацій в «оборонку», назвав вкрай важливим розвиток технологій – зокрема, критичних – в оборонній промисловості. На думку Бровченка, пріоритетність цих напрямів розвитку поступово унормовується в законодавчому полі, та нормативно-правовій базі України. Заступник міністра також нагадав про розпорядження Кабміну від 30.08.2017, розроблене МЕРТ, яким затверджувався перелік критичних технологій у сфері виробництва озброєння та військової техніки. Серед критичних оборонних технологій, що увійшли до переліку, Ю.Бровченко виділив виробництво композитних матеріалів, вкрай необхідних для авіаційної галузі, гіперзвукові засоби ураження, технології створення напівпровідникових матеріалів, мікросхем, програмне забезпечення та багато інших. Також заступник міністра розповів про роботу зі створення державного фонду розвитку базових і критичних технологій, яка може бути завершена вже в 2019 році.

Серед проблем у нормативно-правовій базі Бровченко назвав законопроекти про військово-технічне співробітництво та про виробництво озброєння та військової техніки (ОВТ), які досі не розглянуті Верховною Радою. За словами заступника міністра, прийняття таких законів дозволило б систематизувати роботу оборонної промисловості, від розробки до початку експлуатації зразків. Одним з найбільших успіхів галузі за останні роки заступник міністра МЕРТ вважає створення «Ліги оборонних підприємств України», яка об’єднала близько 60 приватних розробників і виробників озброєнь і військової техніки (ОВТ), дозволила їм зайняти провідні позиції на вітчизняному ринку, та збільшити конкурентоздатність на світових ринках озброєнь.

У свою чергу, голова Наглядової ради Ліги, екс-премьєр Юрій Єхануров наголосив на необхідності поліпшення умов кредитування оборонних підприємств, та закликав скористатися вікном можливостей для галузі, яке відкривається зі зміною влади, та пожвавити роботу з просування необхідних для ОПК змін в нормативно-правовій базі, та структурі керування оборонною промисловістю.

Голова Правління Державної інноваційної фінансово-кредитної установи (ДІФКУ) Володимир Ставнюк розповів про роль цієї нещодавно утвореної структури в фінансуванні перспективних стартапів та проектів в оборонній галузі – зокрема, Ставнюк виділив конкурси, розпочаті його відомством, які дають можливість отримати у безвідсотковий кредит до 70% необхідного фінансування проектів у розмірі до 25 млн. грн., та надають інші можливості вітчизняним розробникам для отримання необхідних коштів. За його словами, гроші надаються у формі грантів, а не кредитів, як у більшості західних країн, через відсутність механізму списання державних кредитів в Україні, що є серйозною завадою розвитку галузі. Також голова Правління ДІФКУ наголосив на необхідності розробки механізму аналізу ефективності використання коштів, що виділяються на інноваційні проекти. Він також наголосив на тому, що через обмеженість фінансового ресурсу Державна інноваційна фінансово-кредитна установа вирішила зосередитись на менш амбітних та коштовних, але більш реалістичних проектах, та закликав представників оборонної галузі залучатися до програм установи. Загалом, доповів керівник ДІФКУ, установа на поточний рік отримала 170 млн грн на підтримку означених вітчизняних розробок.

Зі свого боку радник генерального директора «Укроборонпрому» з науково-технічного розвитку Анатолій Поліщук серед основних завдань, які стоять перед держконцерном в найближчому майбутньому, виділив формування та забезпечення реалізації єдиного науково-технічного, технологічного підходу для усіх підприємств, з якими співпрацює «Укроборонпром», а також створення стратегії цільового управління науково-технічним, технологічним та інноваційним розвитком. Серед очевидних успіхів у просуванні інновацій та розвитку оборонних технологій представник держконцерну назвав перший конкурс проектів оборонних технологій, який проходив у Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Ця платформа об’єднала вчених, розробників і винахідників з підприємствами оборонно-промислового комплексу, потенційними інвесторами та українським військом. Зі 132 проектів, розроблених вченими, винахідниками та студентами технічних вишів з усієї України, до фіналу дійшли 43 розробки. Серед них — роботи-сапери, новітні квадрокоптери, супутники і безліч інших корисних для оборонної промисловості розробок.

Директор з корпоративних прав та інвестиційних проектів АТ «Мотор Січ» Володимир Семенов в якості ключової проблеми визначив перехід від розробки зразка ОВТ до його серійного виробництва. В якості прикладу він навів протикорабельну ракету «Нептун», розроблену ДККБ «Луч», та складності з ії виробництвом в кількості, визначеній державним замовленням. Промисловець зазначив на необхідності змін в законодавстві, яке прямо забороняє фінансування приватних підприємств з держбюджету – через певні норми бюджетного кодексу та деякі підзаконні акти. Серед іншого, представник АТ «Мотор Січ» наголосив на ролі підприємства «Мотор Січ» у створенні в Україні окремої галузі – будівництва сучасних вертольотів, – та виникнення навколо неї вітчизняного виробництва необхідних комплектуючих та матеріалів, що пожвавило імпортозаміщення. Водночас він відзначив, що цього вдалося досягнути лише за рахунок приватних виробників, та закликав до активної участі держави в подібних процесах. Так, В.Семенов повідомив, що підприємство за свої обігові кошти створило можливості для випробування, удосконалення і модернізації усіх систем, які пов’язанні з вертольотами оборонного та подвійного призначення. В якості прикладу, він навів розробки ще одного приватного підприємства – ПрАТ «Рамзай», — та поінформував, що тепер «Мотор Січ» може надати можливість іншим підприємствам-партнерам щодо випробування своїх розробок та технологій.

Радник президента – генерального конструктора АТ «Мотор Січ» Іван Божков, зі свого боку, додав, що Україна, яка 70 років будує літаки і гелікоптери, нині не в змозі завантажити замовленнями свої підприємства, тоді як Бразилія, яка стартувала лише в 2000-х роках, за рахунок внутрішніх замовлень забезпечила можливості розвитку своєї авіаційної техніки. «Тепер літаки Embraer літають в усьому світі», — констатував фахівець. Божков також наголосив, що нині потрібна реальна програма виходу ОПК України з кризи. Як відомо, АТ «Мотор Січ» за власні обігові кошти здійснило суттєву модернізацію основних фондів, зокрема, створило та опанувало надскладне виробництво редукторів та лопатей для сучасних вертольотів військового і подвійного призначення.

Керівник Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак відзначив необхідність організації у складі перспективного органу виконавчої влади з питань ОПК, створення якого передбачено Законом про нацбезпеку, окремої структури на кшталт американської DARPA (Агентство передових оборонних дослідницьких проектів). Експерт зазначив, що ця структура, створення якої під назвою GARDA неодноразово анонсувалося в Україні, має не тільки відслідковувати технології, які вже існують, а й ставити завдання для промисловості, і чітко визначати потреби українського війська та інших замовників, виступаючи в якості орієнтира для ОПК. Також він окреслив своє бачення ринку озброєнь в Україні, на якому має існувати баланс між державним сектором у вигляді ДК «Укроборонпром», та приватними підприємствами – зокрема, об’єднаними в «Лігу оборонних підприємств України». Щодо фінансування оборонних технологій керівник ЦДАКР зауважив, що лише технології, невеликі за капіталоємністю, можуть підтримуватися завдяки існуючим можливостям. Зокрема, Державною інноваційною фінансово-кредитною установою (ДІФКУ) і можливостям, які продемонстрував НТУУ «КПІ» з використанням їх ділянки Sikorsky Challenge. Однак якщо ми кажемо про капіталоємні проекти зі створення потужних систем озброєнь, такі як ракетна техніка або зенітно-ракетний комплекс, потрібні окремі державні програми і потужне державне фінансування. За інших умов такі системи озброєнь не будуть створенні, вважає Бадрак.

Генеральний директор «Ліги оборонних підприємств України» Олександр Ясинський відмітив розпорядження Кабміну щодо критичних технологій, та зазначив, що з 30 зазначених там технологій по десяти є напрацювання у членів «Ліги оборонних підприємств України». Але Ясинський також розкритикував відсутність чіткого механізму виконання цього розпорядження. Ясинський запропонував створити на основі Ліги майданчик для фокусування, формулювання усієї проблематики, пов’язаної з оборонною промисловістю, та лобіювання інтересів ОПК на державному рівні.

Президент Української агенції з перспективних науково-технічних розробок UA.RPA та екс-перший заступник начальника Генерального штабу ЗС України адмірал Ігор Кабаненко наголосив на застарілості розрахунково-калькуляційних матеріалів (РКМ) – які закликав скасувати та взагалі відмовитися від існуючої системи фінансування оборонного замовлення в Україні. Він окреслив шляхи фінансування нових розробок в секторі безпеки в країнах НАТО, особливо наголосивши на орієнтації Північноатлантичного альянсу на підтримку малого та середнього бізнесу в оборонній галузі, та готовність західних країн до інвестицій в перспективні розробки без 100% повернення вкладених коштів. Також І.Кабаненко закликав рухатися до диверсифікації ринку послуг спецекспортерів. «В НАТО сфери розробок озброєнь і військової техніки (R&D) мають суто практичний характер, там немає нічого схожого з РКМ, а фінансування нових технологій здійснюється через бюджет альянсу, інколи підключаються крупні корпорації», — зазначив адмірал. Керівник агенції з перспективних науково-технічних розробок наголосив, що в НАТО існує школа та культура ведення розробок, яка суттєво відрізняється від української. «Одна з головних проблем України у подоланні перешкод у сфері розвитку технологій – це те, що ІТ не враховуються, — зазначив фахівець, додавши, що в Україні відбувається концентрація на залізі, а програмне забезпечення, яке ключовим, залишається за межами».

Директор одного з найбільш успішних приватних підприємств, ПрАТ «Рамзай» Юрій Польовий закликав до більш відповідального підходу до підбору кадрів в ОПК, і необхідності унеможливити зайняття керівних посад у галузі людьми без досвіду роботи в оборонному секторі. Також він підтримав пропозиції інших учасників круглого столу щодо заборони імпортування тих зразків ОВТ, які вже виробляються в Україні, та не поступаються в якості зарубіжним аналогам, та розкритикував механізми ціноутворення в оборонній галузі, які не дають підприємствам можливості для розвитку, утримання кваліфікованих кадрів та оновлення виробничих потужностей.

За словами підприємця, «Рамзай» нині має торгівельні відносини у сфері продажу оборонної продукції або сервісних послуг з 40 країнами світу, і для такого підприємства підтримка з боку держави на рівні Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в межах 170 млн грн не вбачається адекватною можливостю держави. Зокрема, Ю. Польовий зазначив, що він сьогодні утримує близько 50 конструкторів та ще має роботи з аутсорсингу. При цьому розробляє сучасні системи для розвитку можливостей бойових вертольотів та має низку інших напрацювань у сфері втілення новітніх оборонних технологій у сучасні гелікоптери. «За 25 років не чув, що б хтось у Україні отримав солідну інвестицію для розвитку оборонних технологій від держави», — зазначив директор підприємства «Рамзай». Сьогодні, на його думку, лише Київське державне КБ «ЛУЧ» за невеличкі кошти створило два потужних ракетних проекти «Вільха» та «Нептун». При цьому, за розрахунками Ю.Польового, нині розвивати сучасні оборонні технології підприємства недержавної власності здатні лише за рахунок збройного експорту. «Для України найбільш актуальними технологіями є ті, що дозволять вести бій вночі, а також сучасні засоби зв’язку і РЕБ», — наголосив розробник озброєнь. Він також додав, що і державні підприємства не можуть розраховувати на серйозні інвестиції, тому що «Укрспецекспорт» та ДК «Укроборонпром» на 5-10% комісійних не зможуть сконцентрувати такий ресурс, який допоміг би підприємствам розвивати новітні оборонні технології. Ю. Польовий також зазначив, що Україна має негативний досвід військово-технічного співробітництва у сфері придбання іноземних технологій. Зокрема, він навів приклад, коли держава намагалася закупити французькі  системи для керування озброєнням вертольоту, але французька сторона не виконала контракт і державою було втрачено понад 20 мільйонів євро. При цьому, каже він, «Рамзай» за обігові кошти спромігся  створити таку ж саму систему, яка суттєво збільшує бойові можливості вертольоту.

Разом з тим, Ю. Польовий поскаржився, що держава не здійснює адекватної підтримки розробкам приватного підприємства. Зокрема, за словами директора підприємства, протягом трьох років команда, що розробила систему управління озброєнням вертольоту, не може вийти на державні випробування. «Військовому відомству дальність 8 кілометрів ураження ракети вже мало. Вони хочуть більше, але українська ракета коштує близько 30 тис. дол., тоді як ізраїльська 150 тис. дол. Чи може Україна йти таким шляхом, купуючи більш коштовні іноземні ракети і ігноруючи власні розробки?», — запитує підприємець. Він додав, що сьогодні існує нездоровий лобізм ізраїльської компанії Elbit Systems, коли військові фактично штучно просувають імпортні технології, і це стосується не лише вертольотів, а й літаків МІГ-29. Він висловив переконання, що в Україні потрібна система, яка б підтримувала українські оборонні технології та унеможливлювала ситуації, коли б імпорт іноземних технологій чи сервісу шкодив вітчизняним розробникам і виробникам озброєнь та військової техніки.

Показово, що усі учасники закликали припинити спроби ліквідації ДК «Укроборонпром», в яких вбачають виключно політичні причини, та зосередитись на вдосконаленні вже існуючих структур, та продовженні реформ в галузі. В якості підсумку, представники оборонних виробників, державних установ та експертного середовища домовились продовжити активний обмін думками, та активно лобіювати корисні для ОПК рішення в органах державної влади. Була особливо підкреслена визначна роль громадськості у донесенні інноваційних ідей до керівництва держави, а також необхідність якнайшвидшого впровадження новітніх технологій у вітчизняній оборонній промисловості, та забезпечення якісного технологічного стрибку України в умовах початку нової науково-технічної революції в світі.

 

 

Дмитро Козлов,

заступник директора Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння (ЦДАКР),

директор інформаційного агентства «Оборонно-промисловий кур’єр»

Поделиться публикацией