УКРАЇНА МОЖЕ РОЗРАХОВУВАТИ НА 80% ЛОКАЛІЗАЦІЇ ВИРОБНИЦТВА БРИТАНСЬКИХ КАТЕРІВ – НАЧАЛЬНИК УПРАВЛІННЯ ДК «УКРОБОРОНПРОМ» В .ЧАБАН

Начальник управління суднобудування та морської техніки ДК «Укроборонпром» Вадим Чабан в інтерв’ю ІА «ОПК» розповів про майбутнє українських суднобудівних підприємств.

Вадим Чабан:

«Наше управління буде трансформоване, а за планами буде сформований холдинг «Морські системи». Наразі ми плануємо включення до нього чотирьох активних підприємств. Це ДП НВКГ «Зоря» — «Машпроєкт», яке виробляє газотурбінні двигуни різних потужностей. Також до складу планується введення ДП «ДПЦК» — ДП «Дослідницько-проєктний центр кораблебудування». Крім того, до складу холдингу входитиме ДП «Миколаївський суднобудівний завод» і підприємство «ПАЛАДА», яке виробляє композитні залізобетонні доки. В якості постійних контрагентів в нас задіяні підприємство «Шторм», ДП «Квант-радіолокація», компанія «Гідроприлад» та ін. Також ми співпрацюємо з КБ «ЛУЧ».

Наше завдання на сьогодні – це забезпечення потреб ВМСУ. Мається на увазі постійне обслуговування, ремонт та модернізація флоту. Вже розроблені спільні заходи, де ми забезпечили в минулому році технічне обслуговування, ремонт  десяти кораблів. До того ж, в роботі є багато проектів, які ми будемо добудовувати, перебудовувати та обладнувати. Це корвети класу Ada, катери Island. Також ведуться активні зустрічі з представниками англійської компанії Babcock стосовно освоєння допомоги британського уряду. Показово, що великий попит викликають напрацювання ДП «ДПЦК». Друге завдання – це співпраця по модернізації «Гетьмана Сагайдачного».  Ми пропонуємо наші підприємства в якості головних виконавців, але вибір за Міноборони. Ми впевнені, що зможемо навести лад на цьому об’єкті.

Інший напрям – це створення інфраструктури для потреб ВМСУ і державної прикордонної служби. До речі, зараз ми формуємо пропозиції для потреб ВМСУ в рамках співпраці з британським урядом нашого композитного доку з апаратурою розмагнічування суден після проведення ремонту. Також є проект плавучих казарм, медичних шпиталем. Також розглядається проект центру водолазної підготовки. Це річ високотехнологічна, і потрібна для потреб ВМСУ».

Наразі є проект корветів турецької розробки класу Ada. На ваш погляд, який буде відсоток локалізації, тобто скільки на себе візьмуть роботи вітчизняні підприємства?

Замовником цього проекту є Міноборони. Є стислі терміни і завдання щодо введення цих корветів до складу ВМСУ, тому за моєю інформацією перший корвет класу Ada буде будуватися з мінімальною локалізацією в Україні. Що стосується інших корветів, то ми плануємо приймати участь на рівні добудови, електрооснащувальних робіт. Крім того, ми плануємо встановлення турбін виробництва  ДП НВКГ «Зоря»-«Машпроект». Але це великі роботи щодо перепроектування.

А потенційно, яка частка могла б бути українських підприємств в цій роботі?

З урахуванням комплексних робіт, електромонтажних робіт, встановлення систем керування, встановлення систем слідкування, я вважаю, що ми могли б розраховувати на близько 50 відсотків.

А в британському катерному проекті, на яку локалізацію розраховуєте?

Наскільки мені відомо, завдання англійської сторони, то це лише 20 відсотків локалізації виробництва в Британії. Все інше вони будуть пропонувати розміщувати на потужностях українських підприємств. З огляду на те, що вони тільки зараз почали опрацьовувати технічні завдання, і плюс вони багато чого відкрили після візиту в Україну, я думаю, що кінцева цифра буде близько 80 відсотків локалізації у нас. Перш за все, потрібне точне технічне завдання. А також треба опрацювати проекти та робочу документацію.

Локалізація виробництва британських катерів буде на потужностях компанії «Нібулон», а турецьких корветів класу Ada підприємстві «Океан», на скільки це достовірна інформація?

Я теж чув таку інформацію, але кінцевого рішення керівництво Міноборони ще не прийняло. Ми розуміємо, що досвід кораблебудування є у багатьох підприємств, але наші підприємства були орієнтовані на будівництво суто військових кораблів. Якщо буде державне замовлення, то ми зможемо побудувати ці військові кораблі, адже досвід підприємств не втрачено.  Крім того, самотужки не ні одне підприємство в Україні не зможе побудувати корвет, крейсер – треба буде кооперація.

Поделиться публикацией