РОЯЛТІ. ЯК ПОДОЛАТИ НЕ РОЗВ’ЯЗАНУ ПРОБЛЕМУ РОЗРОБНИКІВ ОВТ

Незважаючи на трирічну війну, у функціонуванні оборонних підприємств в Україні збереглися нерозв’язані питання, зокрема, проблема роялті. Так, при виконанні Держоборонзамовлення замовник, зокрема Міноборони України, ігнорує питання виплати винагороди розробнику озброєнь та військової техніки у вигляді роялті. Хоча це є світовою практикою. Військове відомство ще на розрахунково-калькуляційному етапі просто викреслює із кошторису строку «роялті», наполягаючи, що не має методики як обчислення роялті. При цьому згідно міжнародному законодавству та Законам України у сфері захисту прав інтелектуальної власності, розробник нового зразку озброєнь і військової техніки (ОВТ) після його серійного випуску підприємством і подальшого продажу покупцеві, має отримувати за нього авторську винагороду (роялті).

Важливо наголосити, розробки компанії, частину з яких вже прийнято на озброєння та успішно використовують вітчизняними захисниками в зоні проведення бойових дій на Донбасі, є ініціативними і проводяться за власні обігові кошти. Після завершення розробки та випробувань (в тому числі і державних) дослідних зразків, документацію на їх серійне виробництво за ліцензійними угодами фірма передає на вітчизняні підприємства ОПК (ДП «НПК «Прогрес», ДАХК «Артем», ЗАТ «Київський завод «Радар» тощо). Згідно з умовами ліцензійних угод, після реалізації продукції покупцеві (у даному випадку замовнику) виробник зобов’язаний виплатити ТОВ НВФ «Адрон» авторську винагороду у вигляді роялті, величина якої визначається договірними відносинами. Такі відносини повністю відповідають міжнародному та українському законодавству у сфері захисту прав інтелектуальної власності та без перешкод і зауважень реалізуються при продажу ліцензійної продукції за межі України.

 

Але при виконанні Держоборонзамовлення чомусь діють інші правила. Представники Міноборони, посилаючись на певні міністерські постанови (постанову КМУ № 464 від 27.04.2011 р., наказ МОУ № 422 від 21.06.2012, наказ Мінпромполітики № 373 від 09.07.2007 р.), виключають строку «роялті» ще на етапі калькуляції, або ж посилається на відсутність методики розрахунку роялті. Через таку позицію порушуються не тільки умови ліцензійного договору, але і законодавство України. Наслідки такого підходу вкрай негативні для нашого «Адрону» та й усіх розробників оборонних технологій. Зокрема, ми не можемо повернути витрачені на розробку та випробування кошти, а через це закінчувати вчасно діючі розробки та вкладати гроші у нові проекти.

В таких умовах необхідне прийняття нормативних документів, регламентуючих врахування роялті як витрат у розрахунково-калькуляційних матеріалах до контрактів по Держоборонзамовленням, та затвердження методики його розрахунку на підставі діючого законодавства зняли б непорозуміння у цьому питанні, які накопичилися за три роки. Адже з цією ситуацією НВФ «Адрос» зіткнулася ще у 2014-му, підприємство звернулося за роз’ясненням до  Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки ЗСУ. Проаналізувавши нормативно-правову базу України, військовий НДІ дав свою експертну оцінку щодо порядку розрахунку розміру винагороди за використання об’єктів промислової власності. При цьому зауважив, що вона носять рекомендаційний характер.

Дійсно, в діючому законодавстві України немає жодного нормативно-правового документу, який би визначав методику розрахунку винагороди за використання об’єктів промислової власності (роялті) у тому числі при виконанні Держоборонзамовлення. Однак аналіз умов ліцензійного договору, законодавча база у сфері інтелектуальної власності (зокрема постанова КМУ №1185 «Про затвердження Національного стандарту №4  «Оцінка майнових прав інтелектуальної власності», пункт 15 якого передбачає, що за базу роялті може бути взято обсяг виробленої \ реалізованої ліцензійної продукції, виручка від неї, та інші показники господарської діяльності), дозволяє зробити висновок, що витрати на сплату ліцензійних платежів (роялті) можна віднести до виробничої собівартості, а саме до інших прямих витрат. Цю рекомендацію фахівці ЦНДІ ОВТ ЗСУ аргументували так: «оскільки використання запатентованого об’єкту промислової власності, переданого за ліцензійною угодою, за економічною сутністю безпосередньо відноситься до операційної діяльності підприємства (виготовлення зразків ОВТ)». Через те, вони вважають, що суми роялті, нараховані на основі ліцензійного договору, підлягають включенню до собівартості виготовленої продукції. По суті Центральний НДІ ОВТ ЗСУ ще у 2014 році, коли виникла колізія у відносинах між замовником та розробником щодо сплати роялті, виклав готове юридичне рішення цього питання, яке досі залишається актуальним для багатьох приватних компаній, працюючих на Державне оборонне замовлення. А це ще раз доводить, що українське законодавство у сфері ОПК потребує негайного осучаснення та трансформації з огляду на реальні виклики і завдання, які стоять перед  нашою «оборонкою» сьогодні.

         При цьому НПФ «Адрон» розробив та пропонує власну методику для виплати ліцензійних платежів (роялті) за надані права використання результатів інтелектуальної діяльності військового, спеціального та подвійного призначення, права на які належать Україні, підприємствам усіх форм власності та фізичним особам при виконанні Держоборонзамовлення. Та пропонує її до відкритого обговорення.

Так, в межах розробки пропонується, щоб виплата ліцензійних платежів (роялті) за право використання результатів інтелектуальної діяльності (РІД) здійснювалася юридичними особами – організаціями всіх форм власності що є розробниками та/або виробниками продукції військового, спеціального та подвійного призначення при виконання ними договірних (контрактних) зобов’язань.

Так, ліцензійні платежі (роялті) мають перераховуватися організаціями всіх форм власності, що уклали ліцензійні договори, власнику РІД у національній валюті встановленим порядком на рахунки юридичних та фізичних осіб згідно з умовами ліцензійного договору. Зміна розмірів ліцензійних платежів (роялті) має здійснюватися у випадку зміни умов ліцензійного договору. Ліцензійні платежі (роялті) мають підлягати поверненню повністю — у випадку помилкової виплати, або частково — у випадку виплати у помилковому розмірі, на підставі листа від організації – платника з додаванням до нього відповідних документів. Розмір ліцензійного платежу (роялті) має визначатися ліцензійним договором.

Отже, за надані права використання РІД граничний розмір платежу можуть вираховутися державним замовником за формулою:

Ср = ,

де Ср – граничний розмір платежу у грн., n – кількість найменувань виду продукції, що поставляється за державним контрактом, Кі – коригуючий коефіцієнт, що визначається для і-того виду продукції згідно з додатком № 1 до цього Порядку, Сі – вартість і-того виду продукції без урахування ліцензійних платежів (роялті).

При цьому термін перерахування ліцензійних платежів (роялті) визначається умовами ліцензійного договору і не може перевищувати 30 днів з дати отримання коштів організацією будь-якої форми власності. А права на РІД можуть бути переданими для використання за ліцензійним договором безкоштовно у випадках, встановлених законодавством України.

Значення коригуючого коефіцієнту Кі, що встановлюється за видами продукції військового, спеціального та подвійного призначення, при виробництві яких використовуються результати інтелектуальної діяльності, права на які належать Україні, підприємствам усіх форм власності та фізичним особам:

 

Найменування виду продукції Значення Кі
1 Завершені зразки озброєння та військової техніки, в тому числі спеціального і подвійного призначення (дослідні, серійні) 0,15
2 Незавершені зразки озброєння та військової техніки, в тому числі спеціального і подвійного призначення (дослідні, серійні) 0,1
3 Технічна документація (нормативно-технічна, конструкторська, проектна, технологічна, експлуатаційна, програмна, інструктивно-методична, навчальна) на зразки озброєння та військової техніки, в тому числі спеціального і подвійного призначення 0,2
4 Запасні частини, вузли, агрегати, прибори комплектуючі вироби, обладнання (в тому числі нестандартне, а також призначене для полігонів) оснастка, інструмент, макети, спеціальне, навчальне та допоміжне майно до зразків озброєння та військової техніки, в тому числі спеціального і подвійного призначення, включно із плавно-мастильними матеріалами, оливою та парафінами військового призначення та інше 0,1
5 Комплектуючі до зразків озброєння та військової техніки, в тому числі спеціального і подвійного призначення для забезпечення ліцензійного виробництва 0,15
6 Роботи та послуги, що виконуються (надаються) в інтересах замовника у відношенні зразків озброєння та військової техніки, в тому числі спеціального і подвійного призначення 0,2

Довідка. Науково-виробнича фірма «Адрон» зареєстрована як товариство з обмеженою відповідальністю у 1994 році. Компанія має безстрокову ліцензію № 597910 від 04.12.2012 р. видану Міністерством економічного розвитку і торгівлі України на право розроблення, виготовлення, реалізації, ремонту та модернізації військової техніки, військової зброї та боєприпасів до неї. Компанія атестована за системою якості ISO 9001:2008.

НВФ «Адрон» є розробником спеціальної техніки з маркою «Адрос» у наступних основних напрямках:

  1. Комплекси захисту літальних апаратів від керованих ракет з інфрачервоними головками самонаведення і ПЗРК включно.
  2. Авіаційні приціли.
  3. Системи наведення авіаційних боєприпасів на ціль.

Микола Архипов, 

генеральний директор Науково-виробничої фірми «Адрон»,

лауреат державної премії

Поделиться публикацией
-->