РОЗВИТОК ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОВІДНИХ КРАЇНАХ СВІТУ. УРОКИ ДЛЯ УКРАЇНИ

Курс України на євроатлантичну інтеграцію спонукає впровадження в
практику державного керівництва у всіх сферах діяльності органів
управління та галузях національної економіки кращих світових практик на
європейських принципах і підходах.

Для вирішення вище зазначених проблем об’єктивно необхідно
використовувати методи стратегічного управління для розвитку
національного ОПК на основі інвестиційно-інноваційних стратегій.
Застосування таких стратегій дає змогу комплексного та раціонального
використання наявних потенціалів фундаментальної та прикладної науки,
промислового виробництва, системи підготовки кадрів та інвестиційних
ресурсів з виробництва нових ОВСТ.

Одним з пріоритетних напрямів досліджень при формуванні оборонно-
промислової політики України має бути аналіз досвіду провідних
європейських країн щодо її сутності та організаційно-методичного
забезпечення.

Одним з важливих шляхів підвищення оборонних спроможностей
Великобританії, визначених у "Стратегічному огляді з питань оборони та
безпеки — 2015. Безпечна та процвітаюча Великобританія" (National Security
Strategy and Strategic Defence and Security Review — 2015. A Secure and
Prosperous United Kingdom) є запровадження інноваційних підходів та
технологій до розвитку збройних сил та оборонної промисловості.
З метою впровадження інновацій у безпекову сферу британський уряд
створив спеціальний інноваційний фонд у розмірі 800 млн. фунт. ст.

У Великобританії питаннями впровадження інноваційних технологій та
процесів у галузі безпеки і оборони займається Оборонна науково-технічна
лабораторія (OHTJ1, The Defence Science and Technology Laboratory), яка
була створена як агенція МО (аналог Агенції передових досліджень МО
СІЛА /DARPA/) OHTJI надає послуги всім урядовим структурам та має бюджет 410
млн. фунт. ст. Враховуючи, що 60% всіх науково-технічних програм МО
забезпечуються неурядовими структурами (академічною наукою,
промисловістю тощо) з усього світу, OHTJI також координує зазначену
сферу діяльності.
До складу ОНТЛ входить велика кількість підрозділів, офісів, наукових
лабораторій та представництв, які знаходяться на всій території країни.

Пріоритетами діяльності OHTJI є надання допомоги структурам MO у
виконанні Стратегії національної безпеки та Стратегічного огляді, зокрема
виявлення ризиків національній безпеці і захист Великобританії та її
інтересів у світі від загроз з боку державних та недержавних джерел.
У складі OHTJI створено підрозділ "Прискорювач оборони та безпеки"
(The Defence and Security Accelerator), який безпосередньо відповідає за:
надання спеціальних науково-технологічних послуг MO та іншим
урядовим органам;
консультацію та експертну допомогу при закупівлі О та ВТ; керівництво
науковими програмами MO; розвиток науки і техніки в MO;
координацію та взаємодію між MO, урядом, приватним сектором та
академічними установами;
науково-технічне забезпечення військових операцій. В рамках
впровадження та розвитку інновацій у MO Великобританії започатковано
понад 20 різних програм у галузі оборони.
Основною програмою з впровадження інновацій є Програма
рухливості, адаптації оборони та зниження витрат (Defence Agility,
Adaptability and Cost-Reduction Programme — DAACR).

Програма DAACR спрямована на забезпечення спроможності
збройних сил країни адекватно реагувати на швидкозмінне та складне
безпекове середовище у світі з використанням нових технологій для
збереження оперативної переваги над будь-яким противником на сучасному
етапі і в майбутньому. При цьому планується досягти зниження витрат.

Програма DAACR передбачає:
виявлення та розробку революційних нових технологій, здатних
внести революційні зміни в галузі безпеки та оборони;
впровадження оборонних інновацій для вирішення стратегічних
завдань у сфері науки і техніки через "Прискорювач оборони та безпеки";
розробку інноваційних моделей, інструментів та технологій, які могли б
забезпечити поступові зміни у процесах прийняття стратегічних рішень;
моніторинг світових інноваційних досягнень;

залучення академічної науки на стратегічному рівні та підтримку
стратегічної міжнародної дослідницької співпраці;
проведення досліджень з високим ступенем ризику, що дозволить
оборонному сектору працювати більш ефективно з довгостроковим
заощадженням коштів.

Особливістю військово-промислової політики Франції (на відміну від
інших країн Західної Європи) є значний вплив держави на розвиток
національного ОПК. При цьому основний пріоритет французьке керівництво
надає широкому впровадженню ринкових механізмів, що, на його думку,
посилює конкурентні можливості та забезпечує гнучку інноваційну політику в
оборонній галузі.

Згідно з керівними документами Міністерства оборони Франції, у
процесі планування та формування військово-промислової політики
передбачається розвивати автономну науково-технологічну базу, яка
гарантує незалежність у технічному переоснащенні силових структур країни.
Реалізація військово-промислової політики та наукових досліджень в
галузі оборони покладена на міністра оборони Франції, який також
забезпечує контроль над суб'єктами промисловості, що беруть участь у
виконанні оборонних замовлень.

Державним органом, який відповідає за формування та фінансування
(залучення інвестицій тощо) національних оборонних технопарків різних
організаційних форм є Генеральна дирекція з озброєння (DGA) МО. Цей
орган тісно взаємодіє з національним ОПК на всіх етапах формування та
розміщення оборонних замовлень та відповідає за реалізацію програм
технічного переоснащення ЗС, здійснюючи управління на всіх стадіях
життєвого циклу ОВТ.

Діяльністю DGA керує генеральний уповноважений з озброєння МО
Франції, якому підпорядковуються заступники:
зі стратегії (контролює роботу управлінь промислової та технологічної
стратегій, а також управління стратегії міжнародного співробітництва);

з операцій (керує діяльністю управлінь з питань створення сухопутних
систем озброєнь, технічної експертизи та забезпечення аерокосмічних
систем);
з експорту озброєнь (управління міжнародного співробітництва).
DGA виступає першим державним інвестором оборонної індустрії,
вкладаючи щорічно близько 730 млн. євро у підтримку нових проектів та
програм, високотехнологічних досягнень. В системі DGA зайнято близько
9,7 тис. осіб, з яких 50% — кадрові співробітники.
DGA координує роботу національних підприємств ОПК, до яких
входять 10 великих промислових груп та 4 тис. середніх і малих підприємств
(зайнято понад 165 тис. робітників). У зв’язку з укладанням нових контрактів
на постачання озброєння та військової техніки (Австралія, Індія, Єгипет,
Катар тощо) до 2019 року кількість робочих місць у сфері ОПК буде
збільшено на 40 тис. і складатиме близько 205 тис.

Голова DGA в рамках реалізації військово-промислової політики за
дорученням міністра оборони може підписувати угоди про створення
інвестиційних фондів для фінансування інноваційних розробок.
Для впровадження інновацій в галузі інформаційних систем в ОПК, у
2013 році за ініціативи DGA створено «Науково-дослідний центр з інновацій
та демонстрації інноваційних технологій» (DGA Lab).
Для більш оперативного реагування та реалізації ініціатив центру
створено інформаційну платформу інновацій DGA Lab
( www.defense.gouv.fr/dga/iruiovation2/dga-lab ).

Метою створення нового електронного майданчику було об’єднання спільних зусиль науковців-
розробників, експертів, існуючих та потенційних інвесторів, виробників тощо
для реалізації запропонованих інноваційних розробок в галузі оборони.
DGA Lab підтримується консалтинговими компаніями CEIS та «Stopra
Steria». Приватна компанія CEIS має 100% французькі активи,
спеціалізується в галузі оборони, безпеки, авіації, фінансів, транспорту,
енергетики та інших стратегічних галузях. Компанія «Stopra Steria»
займається системною інтеграцією, управлінням інфраструктурою,
виконанням бізнес-проектів, розробкою та редагуванням системного програмного забезпечення, нараховує 42 тис. співробітників в 20 країнах
світу (18 тис. задіяні в проектах на території Франції).

Фінансування діяльності DGA Lab здійснюється МО Франції за
статтями «Розробка, придбання і ремонт озброєння та військової техніки (з
витратами на реалізацію наукових програм)» та «Утримання інфраструктури»
(близько 1,5 млрд. євро на рік), а також «Проведення науково-дослідних та
конструкторських робіт» (620 млн. євро на рік).
Отже, основними напрямами розвитку ОПК Франції та інноваційних
технологій для забезпечення національної безпеки держави на найближчі
п’ять років, є:
збільшення витрат на оборону (до 2025 року будуть збільшені до 2%
від ВВП, що складатиме 50 млрд. євро, з яких на наукові дослідження
планується витратити до 30%);
збільшення інвестицій у розвиток сектору індустрії (не менше 10 млрд.
євро на рік);
переорієнтування наукових досліджень та ОПК на розробку та
виробництво робототехніки, інноваційних композитних матеріалів;
розвиток мікротехнологій;
впровадження інновацій в галузі цифрових технологій із
застосуванням принципу партнерства оборонного сектору та цивільних
підприємств і компаній.
зміцнення ролі держави в управлінні ОГЖ.
використання природних поновлювальних ресурсів у поєднанні зі
стратегією захисту навколишнього середовища;
індустріалізація та зменшення витрат на виробництво тощо.

Завдання з реалізації військово-промислової політики і запровадження
інноваційних механізмів у цій сфері в Польщі покладається на Міністерство
національної оборони (MHO).
Науково-дослідну роботу та методологічне забезпечення у сфері
військово-промислової політики в MHO Польщі здійснює Департамент науки
та військової освіти (ДНВО).

ДНВО відповідає за розробку наукової та науково-технічної політики у
ЗС, координацію оборонних наукових розробок, методологічне
забезпечення і розвиток науково-дослідної бази у вищих військових
навчальних закладах.
Питання впровадження інноваційних технологій у ЗС покладені на
Інспекторат імплементації інноваційних оборонних технологій MHO,
створений 1 вересня 2013 року як організаційно-штатна структура,
підпорядкована міністру національної оборони (безпосередньо
підпорядковується державному секретарю MHO Польщі).
Зазначена установа призначена для ідентифікації, аналізу та
моніторингу розвитку інноваційних технологій з метою їх реалізації в
системах ОВТ.

Основними партнерами MHO Польщі в реалізації наукових
досліджень у сфері техніки та оборонних технологій на державному рівні є
Міністерство науки та вищої освіти та Національний центр досліджень та
розвитку Польщі.

В оборонному відомстві Польщі безпосередньо науково-дослідною
роботою займаються дев’ять науково-дослідних інститутів: Технічний
інститут військової авіації (м. Варшава); Військовий інститут хімії і
радіометрії (м. Варшава); Військовий інститут гігієни та радіології (м.
Варшава); Військовий інститут зв’язку (м. Зегже); Військовий інститут
авіаційної медицини (м. Варшава); Військовий інститут медицини (м.
Варшава); Військовий технічний інститут озброєння (м. Жельонка);
Військовий інститут інженерної техніки (м. Вроцлав); Військовий інститут
танкової та самохідної техніки (м. Сулейувек).

На міжнародному рівні реалізація наукової співпраці організовується
через Європейську оборонну агенцію (EDA) та через Організацію НАТО з
наукових досліджень та технологій (RTO).

У Туреччині створення державних структур, які реалізують військово-
промислову політику TP та визначають напрями інноваційного розвитку
ОПК регламентується законом № 3238 від 1985 року. В рамках зазначеного
документу в країні створено:

Виконавчий комітет оборонної промисловості.
Підсекретаріат оборонної промисловості.
(SSM); Фонд підтримки оборонної промисловості.
Міністерство національної оборони (MHO) Туреччини не має
повноважень щодо створення інвестиційних фондів розвитку та
впровадження сучасних технологій в оборонній галузі.

Довідково: згідно із законом № 1325 від 31 липня 1970 року на
MHO покладені завдання щодо придбання О та ВТ для потреб
збройних сил та здійснення їх матеріально-технічного
забезпечення. Також, законом визначено, що MHO є уповноваженим
органом державного експортного контролю за товарами
військового призначення та подвійного використання.
На сьогодні в Туреччини офіційно не функціонують оборонні
технопарки державної власності. В той же час, відповідно до закону № 4691
від 6 липня 2001 року та інших законодавчих актів, на території країни діє 46
технопарків з пільговим оподаткуванням, які засновані здебільш на базі
провідних університетів, наукових організацій, сервісних і виставкових
комплексів.

Прикладом участі державної структури в організації інноваційних
проектів є створення 17 березня 2016 року (за підтримки SSM) Асоціації
підприємств оборонного і аерокосмічного секторів «SAHA Istanbul».
Асоціація створена на базі Асамблеї експортерів Туреччини, Стамбульської
торговельної палати, Стамбульської промислової палати, Стамбульської
морської палати, технопарку «Стамбул»;, а також низки університетів TP.
Загальна кількість членів Асоціації "SAHA Istanbul" нараховує понад
1000 компаній. Чисельність співробітників, які працюють на підприємствах
Асоціації становить понад 80 тис. осіб.

Асоціація взаємодіє з 54 університетами Туреччини як в рамках
проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, так й
підготовки спеціалістів.
Входять премєр-міністр (голова), начальник ГШ ЗС, міністр оборони та державний секретар — глава Департаменту оборонної промисловості МО.

Основними завданнями Асоціації «SAHA Istanbul» є: розширення
зв’язків і розвиток співпраці оборонних і аерокосмічних підприємств
Стамбульського регіону з потенційними партнерами як в середині країни,
так і за кордоном;
сприяння сертифікації і акредитації компаній оборонного і
авіакосмічного секторів на перспективних іноземних ринках оборонних і
аерокосмічних технологій;
розробка і просування на ринку високотехнологічних продуктів;
залучення до коопераційних схем державних і приватних, в т.ч. іноземних,
партнерів, зокрема у формі державно-приватного партнерства;
забезпечення сталої взаємодії як з національними, так і закордонними
науково-дослідними і університетськими центрами, неурядовими
організаціями, профільними агенціями;
цільова підготовка спеціалістів для роботи в оборонній і аерокосмічній
сферах;
інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності членів Асоціації.
Під егідою Асоціації функціонує спеціалізований технопарк «Стамбул»,
основним напрямком діяльності якого є розробка перспективних зразків,
матеріалів, інноваційної продукції, програмного забезпечення тощо для
підприємств оборонно-промислового комплексу.
На даний час в технопарку «Стамбул»; здійснюють діяльність
підрозділи 150 компаній, зокрема провідних оборонних турецьких
корпорацій «Aselsan» і «Roketsan».

Завдання з розробки і реалізації військово-промислової політики та
запровадження інноваційних механізмів у цій сфері в Чехії покладаються на
Міністерство оборони країни.
Виконання цих функцій чеським оборонним відомством здійснюється в
умовах належності понад 95% підприємств ОГЖ комерційним (приватним)
компаніям та холдингам, які у своїй діяльності керуються умовами
регіонального і світового ринку озброєння. З огляду на це та необхідність
участі держави в підтриманні належної динаміки розвитку національного

ОГЖ, у 1997 році була створена Асоціація оборонної та безпекової
промисловості Чехії (АОБП), до складу якої на теперішній час входять
понад 100 чеських компаній і дослідницьких центрів.
З того часу АОБП, маючи статус недержавної неприбуткової організації,
виконує функцію основного органу з координації та взаємодії між чеськими
оборонними компаніями та міністерствами оборони промисловості і торгівлі,
внутрішніх справ та закордонних справ країни. Функції і повноваження
Асоціації затверджені спеціальним Договором про співробітництво,
підписаним з чеським урядом, та низкою меморандумів, підписаних з
окремими міністерствами та відомствами.

Міністерство оборони Чехії, як основний орган державної виконавчої влади,
на який покладені функції формування і розвитку військово-технічної
політики здійснює:
формування концептуальних документів у зазначеній сфері; вивчення
світових тенденцій розвитку озброєння і технологій, умов функціонування
ринку озброєння;
аналіз діяльності провідних компаній та дослідних центрів, пов'язаних з
виробництвом озброєння і розвитку технологій;
формування завдань національним дослідним установам на розробку нових
технологій, озброєння та військової техніки;
формування замовлень національним та іноземним виробникам продукції
військового призначення в інтересах ЗС Чехії;
сприяння національним виробникам озброєння та спецекспортерам у
просуванні їх інтересів на закордонних ринках.
Основним структурним підрозділом, на який покладено виконання цих
функцій є Департамент озброєння та закупівель Міністерства оборони.

Практична реалізація Міністерством оборони Чехії визначених
концептуальними документами напрямів розвитку ОГЖ здійснюється
шляхом:

співробітництва з компаніями-виробниками О та ВТ (через АОБП);
постановки завдань на проведення НДДКР державним науково- дослідним
організаціям.

Відповідно до бюджету ЗС Чехії на 2018 рік, на функціонування державних
науково-дослідних установ та забезпечення реалізації діючих І нових
проектів (програм) виділяється близько 21 млн. дол. США (0,75% від витрат
МО Чехії). Значна кількість науково-дослідних проектів цих установ
реалізуються і фінансуються у кооперації з відповідними організаціями
Свросоюзу та у кооперації з компаніями-виробниками О та ВТ.
Згадані державні установи за організацією своєї діяльності та ступенем
залучення до науково-дослідних проектів в рамках Чехії та СС, а також
рівнем співпраці з цивільними дослідними установами фактично можуть
розглядатися як технопарки.

Дослідивши досвід вищезазначених країн можна визначати, що
формування оборонно-промислової політики покладається на міністерство
оборони країни яке здійснює моніторинг сучасних технологій і розробок у
сфері оборони та проведення їх науково-технічної експертизи.
При МО створюється відповідна структура для практичної реалізації
такої політики, яка координує роботу як державного так і приватного
секторів оборонної промисловості.

З метою створення умов для вирішення проблем застарілості
виробничої і випробовувальної бази ОПК та впровадження інноваційних
технологій в оборонній сфері, як правило, створюються фонди
перспективних досліджень, основним напрямком діяльності яких є сприяння
проведенню наукових досліджень, реалізації нових розробок і інноваційних
технологій, налагодженню виробництва високотехнологічної продукції
військового, спеціального та подвійного призначення.
Важливим елементом діяльності таких фондів є не тільки замовлення
і фінансування розробок, але і їх супроводження на наступних стадіях
життєвого циклу аж до впровадження у виробництво і прийняття на озброєння. У своїй роботі фонд орієнтований на підтримку досліджень і
розробок саме на найскладніших етапах інноваційного циклу — на переході
від наукових розробок до створення повноцінної технології.

Також слід звернути увагу на практику створення військових
технопарків або військових інноваційних технополісів у Турецькій республіці
При чому фінансування технополісу передбачається здійснювати за
рахунок коштів оборонного відомства та приватних інвесторів. Основними
цілями створення військового технополісу є: відбір передових ідей та
інноваційних проектів для прискореного розвитку військової науки і
технологій; організація, стимулювання та розвиток перспективних наукових
напрямків; об'єднання зусиль наукових підрозділів для інтеграції передових
ідей і розробок; створення нових наукових шкіл, підготовка нових
висококваліфікованих кадрів для підприємств ОПК та науково-дослідних
організацій міністерства оборони. Передбачається, що військовий
технополіс дозволить значно скоротити час від виникнення інноваційних
наукових ідей до їх реалізації у вигляді створення конкретних зразків ОВТ.

ВИСНОВКИ
1. З початком гібридної агресії РФ проти України особливо гостро
проявилися недоліки системи координації робіт з розробки та створення
сучасного озброєння, у тому числі відчувається неузгодженість між
фундаментальними і пошуковими дослідженнями, прикладними НДР та
дослідно-конструкторськими розробками, виготовленням прототипів зразків і
їх запуском у серійне виробництво.
2. Для відтворення системи розробки та виробництва нової техніки та
запровадження інноваційних механізмів реалізації оборонно-промислової
політики слід ураховувати досвід провідних країн світу та визначити шляхи
імплементації передових світових практик у оборонну промисловість
України.
3. Дослідивши досвід деяких європейських країн можна визначати, що
формування оборонно-промислової політики покладається на міністерство

оборони країни яке здійснює моніторинг сучасних технологій і розробок у
сфері оборони та проведення їх науково-технічної експертизи.
Для практичної реалізації оборонно-промислової політики та
впровадження інноваційних технологій в оборонній сфері, як правило,
створюються фонди перспективних досліджень та військові технопарки або
військові інноваційні технополіси
При чому фінансування зазначених структур передбачається
здійснювати за рахунок коштів державного бюджету та приватних
інвесторів.

РЕКОМЕНДАЦІЇ
Для підвищення ефективності використання і впровадження інновацій
при розробці та створенні новітніх зразків ОВТ, прискорення інноваційного
розвитку національного ОПК необхідно:
Міністерству освіти, Національній академії наук України разом
з Державним концерном «Укроборонпром»:
завершити формування переліку першочергових науково-технічних
проблем у сфері створення ОВТ, розв’язання яких потребує залучення
академічної і вузівської науки.
Національній академії наук України та Державному концерну
«Укроборонпром»:
завершити формування узгоджених тематик наукових розробок, які
потрібні підприємствам ОПК для якісної та своєчасної розробки
(модернізації) озброєння та військової техніки.
Національній академії наук України, Міністерству оборони
Міністерству економічного розвитку і торгівлі України, ДК
«Укроборонпром» та Державниму космічниму агентству України:
— з метою сприяння залученню інновацій у процес розробки та
виробництва ОВТ проаналізувати можливість створення технологічних
парків у оборонній галузі та визначити перспективні об’єднання, які б
включали дослідні інститути, лабораторії, дослідні підприємства тощо, що
можуть стати основою оборонних технопарків, а також території для їх
розташування.

Розвиток технологій у провідних країнах світу. Уроки для України
Віталій Бегма,
доктор економічних наук, доцент,
Володимир Шемаєв,
доктор військових наук, професор,
радники Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння

Поделиться публикацией