Ще наприкінці 2016 р. було визначено замовити на ДП «ХКБМ ім. Морозова» (входить до складу ДК «Укроборонпром») 42 БТР-4 для ЗСУ, але в 2017 р. змінився рівень мінімальної заробітної платні, відповідно зросла вартість робіт та комплектуючих. То ж розв’язання питання потребувало додаткового узгодження вартості робіт та уточнення самої угоди в межах державного оборонного замовлення (ДОЗ). Однак й станом на початок лютого 2018 р. ця проблема досі не розв’язана, а армія залишається без очікуваних бронетранспортерів.

Таку інформацію надало інформаційному агентству «Оборонно-промисловий кур’єр» джерело в уряді. При цьому, за свідченням чиновника, розбалансованість та недосконалість вітчизняної системи переозброєння цілком дозволяє «різним відомствам перекидати м’яча на чуже поле та уникати будь-якої відповідальності».

Зокрема, в ДК «Укроборонпром» наполягають, що узгодження перегляду вартості цілком «на совісті Міноборони та Мінфіну», і справа могла б зрушитися з місця в разі наполегливості представників військового відомства. «Існує необхідність перепису розрахунково-калькуляційних матеріалів, а це досить ємна робота, за яку ніхто не хоче братися», — каже чиновник. А самі військові, як зазначає представник уряду, вважають, що це прерогатива виконавця – тобто самого ДК «Укроборонпром». Водночас сам він переконаний, що саме Міноборони має визначити, чи воно отримає меншу кількість машин, чи погодиться доплатити за продукцію і послуги, вартість яких зросли.

Таким чином, констатує представник Кабінету міністрів, маємо приклад, коли під час війни виконання важливого контракту переозброєння армії переноситься на невизначений термін, і ніхто не несе за це відповідальності. Він висловив переконання, що це результат «ручного управління» у сфері безпеки та оборони держави.