Для ОПК України військово-технічне співробітництво має виключне значення – досі, навіть, після семи років війни оборонна промисловість залишається експортно орієнтованою. То ж результати експорту озброєнь можуть суттєво впливати на розвиток технологій. А ще – експорт озброєнь і військової техніки (ОВТ) може виявитися мотиватором для країни-замовника долучити Україну до інших вагомих проектів. Тому розмова про ВТС завжди багатогранна та містить й приховані можливості для промисловості.
Про результати ВТС-2020 та плани ВТС-2021 на прохання редакції інформаційного агентства «ОПК» розповів гендиректор ДК «Укроборонпром» Юрій Гусєв.
Юрію Веніаміновичу, військово-технічне співробітництво завжди було таким вікном можливостей для ОПК. У минулому році з відомих причин зменшилися обсяги військово-технічного співробітництва і торгівлі зброєю. Якщо ви можете зараз повідомити цифри ВТС та прокоментувати їх… тобто які результати 20-го року, і які ваші очікування щодо експорту оборонної продукції на 21-й рік?
Зараз ми можемо сказати, що результати роботи спецекспортерів в минулому році були меншими за очікування та плани. В першу чергу тому, що коронавірусна криза унеможливила презентації нашої продукції на багатьох міжнародних виставках. Перервалися й інші канали комунікації, скасовувалися перемовини у зв’язку з закриттям на карантин окремих країн, регіонів і цілого світу. То ж, ми отримали показники на рівні 500 млн доларів експорту спецекспортерами. Маємо збільшити ці показники за дорученням Президента України Володимира Зеленського в цьому році, і почали активно діяти вже в січні поточного року. Проводимо низку переговорів із нашими партнерами, представники спецекспортерів відвідують інші країни, просуваючи продукцію підприємств концерну. У нас є чіткий план, розбитий за місяцями – щодо реалізації завдань, потрібних для збільшення експорту. Але знову ж таки наполягаю на тому, що головним завданням Укроборонпрому залишається забезпечення Збройних Сил якісними озброєннями і військовою технікою.
Ви пов’язуєте розвиток експорту озброєнь і збільшення показників з традиційними партнерами? Чи плануєте розширювати ринки?
Плануємо поглиблювати роботу із традиційними партнерами та одночасно розширювати роботу із потенційними новими партнерами. Такі можливості є, працюємо злагоджено, щоб бути більш ефективними. Сьогодні у нас є впевненість в тому, що ми здатні зробити стрибок вперед.
Чи готова нинішня команда Укроборонпрому працювати з, так би мовити, “чутливими країнами”? Зокрема, в грудні минулого року були зняті санкції з Судану, і там багато літаків Антонова. Є можливість створити сервісний центр з обслуговування парку цих повітряних машин…
Ми готові працювати з тими країнами, які мають бажання замовляти нашу продукцію. Для нас це створення робочих місць, податки, розвиток промисловості, розвиток виробництва. Тому ми вивчаємо різні можливості для просування продукції підприємств і Укроборонпрому, і в тому числі, в названу вами країну.
Які країни вважаються найбільш перспективними для експорту?
Це країни Латинської Америки, центральної Африки, Азії та Європи. Водночас ми прагнемо посилити свої позиції на традиційних для України ринках: Азійсько-Тихоокеанський регіон, Північна Африка, Близький Схід тощо.
Чи планує Укроборонпром (зокрема, через спецекспортерів) самостійно інвестувати в найбільш (експортно) перспективні зразки ОВТ, зокрема, створені спільно з приватними?
Так. Ми не тільки плануємо бути інвесторами, але й залучати фінансування та технології з боку вітчизняних і закордонних компаній, зокрема приватних. А також створювати спільні підприємства з іноземними партнерами.
Чи можлива у майбутньому трансформація спецекспортерів у інвесторів, коли вони вкладатимуть у найбільш перспективні розробки та стають їхніми співвласниками?
Вже є досвід фінансування з боку спецекспортерів розробки та виготовлення нових зразків продукції. Ця практика буде продовжена в майбутньому. В той же час, ми очікуємо, що після завершення трансформації головними інвесторами стануть субхолдингі, які об’єднають оборонні підприємства за галузевим принципом.