Голова Наглядової Ради ДК «Укроборонпром» Михайло ЗГУРОВСЬКИЙ – про сьогодення ОПК країни, про політичну необхідність аудиту концерну та бажане майбутнє. Перша частина інтерв’ю.

Потрібно зменшити бюрократичні обмеження та «цементуючі» функції держави в управлінні оборонними підприємствами, створити умови для впровадження проривних інноваційних технологій шляхом максимального залучення вітчизняних носіїв наукових, критичних знань до створення техніки військового призначення, надати оборонним підприємствам можливість для успішної діяльності у конкурентному середовищі. Про це йшлося у розмові з головою Наглядової Ради ДК «Укроборонпром», ректором Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», академіком Національної академії наук України, доктором технічних наук Михайлом ЗГУРОВСЬКИМ.

ДК “Укроборонпром”. Трансформація

— Михайло Захарович, як голова Наглядової Ради ДК «Укроборонпром», Ви отримали доступ до документів, які стосуються діяльності як самого концерну, так і багатьох підприємств оборонної сфери. Чи було для Вас щось нове у цій інформації, чи були Ви чимось здивовані?

— Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» завжди співпрацював зі сферою національної безпеки та оборони. І мені, як науковцю і ректору університету, протягом усієї своєї діяльності довелось взаємодіяти з багатьма структурами оборонно-промислового комплексу, в тому числі — і з підприємствами ДК «Укроборонпром». Тому документи мені щось особливо нове не відкрили. Висновок, який я зробив для себе, був такий. Ми в значній мірі законсервували ще радянську систему організації роботи підприємств в оборонному комплексі. І це треба змінювати.

Тому Наглядова Рада «Укроборонпрому» ініціювала та започаткувала цілу низку заходів у контексті реформ оборонно-промислового комплексу. Це стосується, насамперед, аналізу роботи підприємств Концерну і визначення з них таких, які безпосередньо працюють на запити оборонно-промислового комплексу, запровадження сучасної системи підготовки і перепідготовки управлінських кадрів Концерну, вдосконалення його структури шляхом створення п’яти потужних кластерів з підприємств як державної, так і приватної форм власності, спроможних вирішувати масштабні, комплексні завдання у відповідності до головних потреб національної безпеки України, створення ринкових моделей роботи оборонних підприємств шляхом їх корпоратизації та проведення міжнародного аудиту. Також йдеться про підготовку і перепідготовку управлінських кадрів для оборонно-промислового комплексу України, підсилення наукового супроводження розробок оборонного призначення, впровадження інноваційних підходів до створення нової зброї з урахуванням досвіду американської Агенції передових оборонних дослідницьких проектів (DARPA). Всі ці складові є тісно взаємопов’язаними між собою.

Започаткування зазначених реформ не означає, що попереднім керівництвом концерну не здійснювалися позитивні зміни. Навпаки, команда Романа Романова зробила усе, що могла в 2014-2017 роках. За умов військового конфлікту на Сході Збройні Сили України отримали сучасну зброю, було налагоджено виробництво нових поколінь крилатих ракет, безпілотних літальних апаратів, іншої зброї. За міжнародними рейтингами українська армія посіла двадцять дев’яте місце у світі і восьме в Європі. Але настав час, коли реформування оборонно-промислового комплексу стало необхідним, яке концерн має здійснювати, продовжуючи виконувати свою головну місію – виробництво сучасної зброї.

— Прокоментуйте заходи Наглядової Ради, спрямовані на створення ринкових моделей роботи оборонних підприємств шляхом їх корпоратизації.

— При прийнятті рішення про корпоратизацію підприємств оборонно-промислового комплексу Наглядова Рада керувалася їх гострою потребою в залученні додаткових капіталів і необхідністю трансформації цих підприємств до моделей західних оборонних компаній. Тому на підготовчому етапі було проведено ревізію підприємств концерну з метою визначення дійсної приналежності напрямів їх діяльності до запитів збройних сил України. В результаті було виявлено близько 30 підприємств, які де-факто на потреби ОПК не працювали. Для них було ухвалено рішення про їх передачу Фонду державного майна для подальшого використання цих підприємств за призначенням. Для решти, більш ніж ста підприємств, що залишаться у структурі ДК «Укроборонпром», ініційовано рішення про корпоратизацію. В перспективі це означатиме переведення частини з них в публічні акціонерні товариства з наданням їм права випуску та продажу своїх акцій через біржі. У такому випадку інвесторами, які за українським законодавством визначаються на прозорій, конкурсній основі, можуть бути як національні, так і зарубіжні провідні компанії. Це визнаний у світі шлях залучення підприємствами додаткових капіталів і їх трансформації до моделей діяльності подібних компаній в розвинутих країнах світу. При цьому стратегічно-важливі для держави підприємства мають залишитися під її управлінням. Які саме, це окреме, дуже важливе питання, яке має вирішуватися на вищому політичному рівні країни.

— Окрім корпоратизації, Наглядова Рада підтримала рішення про здійснення кластеризації “Укроборонпрому”. Що зроблено за цим напрямом?

— Наглядова Рада прийняла рішення про створення п’яти кластерів. Це авіаційний, бронетанковий, суднобудування і морської техніки, високоточної зброї та боєприпасів, а також засобів радіолокації, радіозв’язку і РЕБ. Створення цих кластерів передбачає формування груп підприємств, близьких за напрямками діяльності, з певними центрами координації їх роботи. Очікується, що ці групи підприємств ДК «Укроборонпром» будуть здатні на більш масштабні, комплексні проекти. Також ми вже мали досить результативні перемовини з Лігою оборонних підприємств, до якої входить понад 50 приватних оборонних компаній. З цією Лігою ми є ідеологічними союзниками в тому, що не слід робити різниці між державними підприємствами, між підприємствами зі змішаною формою власності, де контрольний пакет належить державі, і недержавними підприємствами. Тож створені кластери відкриті і для приватних компаній, участь яких у створенні нової зброї вже є досить вагомою.

— Коли ми побачимо приклади цього?

— Імплементація – це наступний етап, який маємо здійснити дуже виважено, прозоро, у строгій відповідності до законодавства України. У цьому контексті є важливим розробка і подача до Верховної Ради України низки відповідних законів, створення наукових та промислових громадських рад у спеціалізованих кластерах. Ці ради мають контролювати усі етапи такої трансформації, напрацьовувати рекомендації, сприяти тому, аби інтереси держави і підприємств були збалансовані.

З закордоння видно краще?

— Рішення про проведення міжнародного аудиту підприємств “Укроборонпрому” має прихильників і опонентів. Ви визнали цей крок потрібним. При тому, що ми маємо заплати за аудит десь п’ять мільйонів доларів. В ім’я чого?

— Міжнародний аудит заплановано провести за трьома лотами: фінансовий, юридичний і стратегічний. Фінансовий аудит спрямовано на виявлення можливих корупційних явищ в оборонно-промисловому комплексі, причини яких, при їх наявності, безумовно, потрібно системно усувати. Завданням юридичного аудиту є аналіз законодавчої і нормативної бази Укроборонпрому і напрацювання рекомендацій щодо її вдосконалення. Більш важливим, на мій погляд, є стратегічний аудит, результатом якого має бути стратегічна експертиза і консалтинг, які дозволять швидше і ефективніше реформувати оборонно-промисловий комплекс країни.

Повертаючись до фінансового аудиту, маємо взяти до уваги що, безумовно, корупція є однією з болючих хвороб нашого суспільства. Разом з тим, звинувачення України в надмірній корупції є одним з прийомів наших опонентів, щоб надати світу викривлену інформацію про те, що начебто наша країна не відбулася і до неї не може бути довіри. І цей прийом діє. Якщо подивитися на рівень інвестування в економіку України, то за останні 5 років він впав вдвічі — з 36 мільярдів до 18 мільярдів доларів. Тому головне завдання цього міжнародного аудиту – відповісти на запитання, а який же насправді є рівень корупції в Україні, в даному випадку — в сегменті ДК «Укроборонпрому». Чи варто за це платити? Думаю так, і перш за все задля повернення поваги до України, що автоматично потягне за собою і зростання інвестицій.

— Але розвиток нашої оборонної промисловості залежить від стосунків у трикутнику: Міністерство економічного розвитку та торгівлі, Міністерство оборони і ДК «Укроборонпром». Концерн, власне, затиснутий в лещата тих умов, які висуваються з боку Міністерства оборони і МЕРТ. А в рамках аудиту ми аналізуємо лише ДК «Укроборонпром», не поширюючи його на інші відомства. Чи не знецінює це майбутні висновки аудиту?

— Я погоджуюся з тим, що, якщо авторитетні міжнародні партнери виявляють бажання проводити цей аудит, то було б доцільно взагалі говорити про оборонно-промисловий комплекс України в цілому. Тоді можна було б ставити питання, який рівень довіри до країни в цілому і до її оборонного комплексу. Проте нині вся увага сконцентрована саме на ДК «Укроборонпром». Це безумовно важливий сегмент. Тому Наглядова Рада, яка має компетенції лише в сегменті «Укроборонпрому», зробила усе можливе для розмороження ситуації з аудитом, який затримався років на три. Було доопрацьовано умови тендеру відповідно до міжнародних норм і надано старт цьому процесу.

— На аудит відведено аж два роки. За цей час ДК «Укроборонпром» трансформується у кластери, кожен з яких – про що ми вже говорили — буде вести самостійну діяльність на зовнішніх ринках. Чи не станеться так, що за швидкої трансформації висновки аудиту будуть вже недоречними. Як уникнути такого ризику?

— Ви маєте рацію. Надзвичайно стрімкі зміни відбуваються у глобальному світі і в Україні, особливо в компоненті безпеки. Тому дуже правдоподібно, що за два роки створяться нові альянси компаній, в тому числі і міжнародні, в яких будуть працювати більшість наших оборонно-промислових підприємств. За правилами великого, міжнародного бізнесу партнери по таких альянсах ретельно перевіряють один одного, причому більш професійно, ніж це роблять незалежні аудитори. Тому сьогодні проблема міжнародного аудиту “Укроборонпрому” є більш політичною, ніж вузько професійною. Її зміст полягає в тому, чи дійсно ми є країною тотальної корупції, яку за визначенням можна завжди вважати такою, чи в нас є перспектива стати цивілізованим членом світової спільноти.

— В Україні зовнішній інвестор не відчуває себе повним господарем вкладених коштів або створеного спільного виробництва. До того ж, для рентабельного підприємства потрібно набагато більше, ніж Україна здатна закуповувати в межах держоборонзамовлення. І ось ми почули заяву секретаря РНБОУ Олександра Турчинова про те, що для підприємств ОПК відбуватиметься лібералізація у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Чи може це рішення надати поштовх надходженням інвестицій в оборонну сферу?

— Це, власне кажучи, і є одним з шляхів для розв’язуванням рук підприємствам обороно-промислового комплексу. І це є досвідом кращих країн світу. Коли держава зменшує контрольну функцію за підприємствами, які виробляють оборонну продукцію, дозволяє цим підприємствам здійснювати вільний експорт цієї продукції, розширює рамки обмежень державного експортного контролю. Ми позбуваємося застарілої спадщини ще радянських часів, коли країна була замкнутою і законсервованою, що не давало виробникам того рівня свободи в експорті, який мав би забезпечити розвиток за рахунок валютних надходжень та отримання нових іноземних технологій та інвестицій в межах міжнародної кооперації. То ж ми поступово починаємо рухатися до кращих світових моделей.

Розпитували

Валентин БАДРАК та Сергій ЗГУРЕЦЬ

Продовження буде