Ми занадто багато уваги приділяємо виробництву нового танка «Оплот». Він ось-ось перетвориться на військовий і промисловий фетиш. Так, нова, з чудовими технічними даними і, як наслідок, дорога техніка, звичайно ж, потрібна. Вона може бути успішно використана в операціях типу бліцкриг. Але якщо в короткий час цілі не досягнуто, то бойові дії конфліктуючих сторін традиційно переходять у фазу виснаження сил і можливостей одне одного.
І тут на перший план виходить вже кількість техніки, її справність, темпи її відновлення для повернення в бойові порядки. Для такого етапу війни потрібно багато простих і надійних танків
Про це на своїй сторінці в Facebook написав керівник інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець.
Ще протягом досить тривалого часу основу танкового арсеналу Збройних сил України становитимуть основні бойові танки Т-64 у різних модифікаціях. Їх модернізація – актуальна задача, яка вимагає вірних і раціональних рішень. Але при цьому змушений відзначити: проміжні підсумки за темпами модернізації Т-64 не можна визнати задовільними. Робота над помилками робиться занадто довго.
Досвід бойових дій танкових і механізованих підрозділів у районі АТО висунув низку нових вимог до поліпшення таких характеристик танка, як захищеність, вогнева міць і рухливість. Перелік можливих і необхідних заходів за кожним із напрямів цієї «тріади» безпосередньо пов’язаний з технічними, технологічними і промисловими можливостями вітчизняних оборонних підприємств.
Центральне бронетанкове управління ЗС України в альянсі з приватними і державними компаніями на практиці вже відпрацювало низку рішень на базі танка Т-64. Зокрема істотно підвищено можливості екіпажу виявляти, розпізнавати і вражати цілі вночі. Щоправда, про серійне застосування цих рішень говорити поки не можна.
Що стосується поліпшення захисту, то Державне підприємство «Базовий центр критичних технологій «Мікротек» виконало дослідно-конструкторську роботу «Щит-64» з переоснащення танків Т-64 вдосконаленим динамічним захистом. Це розробка на основі комплексу «Ніж», але з низкою змінених характеристик. Новий комплекс легше комплексу ДЗ «Дуплет», при цьому практично не поступається останньому за характеристиками. Однак це рішення також поки не стало серійним.
Що ж стосується ходових можливостей, маневреності, то тут потрібен комплексний і масштабний підхід. У районі АТО в бойових діях брали участь близько 50 танків БМ «Булат», — одна з версій модернізації танка Т-64. На «Булаті» для підвищення рухливості в моторно-трансмісійному відділенні встановлювалася нова силова установка з двигуном 5ТДФМА потужністю 850 к. с., який був форсованою модифікацією двигуна 5ТДФ потужністю 700 к. с. Установка двигуна 5ТДФМА зажадала заміни штатного повітроочисника на новий і доопрацювання випускної системи. При цьому, як показала практика, потужності форсованого двигуна в 850 к. с. все одно недостатньо для танка, бойова маса якого зросла з 39 до 45 тонн. Зокрема і через динамічний захист. Маса комплекту додаткового захисту «Ніж» з установочними і кріпильними деталями, а також з елементами динамічного захисту на «Булаті» становила 3500 кг. Ще один нюанс бойової експлуатації «Булатів» — вихід значної кількості дизелів з ладу внаслідок так званого пилового зношення. Що стало наслідком невідповідності можливостей системи повітрозабезпечення «Булатів» зростальним апетитам форсованих двигунів.
Вже другий рік між військовим відомством та Харківським конструкторськими бюро з машинобудування ім. Морозова обговорюються варіанти ремоторизації Т-64. Наразі в серійному виробництві ДП «Завод імені В. О. Малишева» виготовляються танкові двигуни 5ТДФМА потужністю 850 к. с. для танків БМ «Булат», 5ТДФМА-1 потужністю 1050 к. с. для танків Т72UА-1, 6ТД-2Е потужністю 1200 к. с. для танків БМ «Оплот». При цьому МТО на базі двигунів 6ТД-2 мають великий експортний попит – з урахуванням забезпечення, насамперед потреб армії Пакистану, де на озброєнні перебувають понад три сотні танків Т-80УД з МТО на дизелях 6ТД.
Саме двигун 6ТД розглядається як найбільш оптимальне рішення для модернізації Т-64. Правда, відсутність публічної інформації про прогрес у цьому напрямку може свідчити або про наявність певних технічних і виробничих проблем, або ж про шорсткості у взаєминах між конструкторами і замовниками.
При цьому представники Міністерства оборони України, з якими спілкувалися експерти журналу Defense Express, переконані: у ХКБМ ім. Морозова є весь необхідний конструкторський заділ, щоб завдання з ремоторизації Т-64 вирішити швидко і з урахуванням вимог військових. Підтвердження тому — роботи, які проводилися ще в часи Радянського Союзу з так званого проекту «Кедр».
Ще в 1970-ті роки харківськими конструкторами разом з виробничниками було створено танк — «Об’єкт 476», в якому поєдналися захищеність і вогнева міць важких танків і рухливість середніх. Досвідчений зразок «Об’єкт 476» створювався на базі Т-64А і, за задумом конструкторів, повинен був стати базою для відпрацювання та встановлення систем двигуна 6ТД. При виробництві цієї моделі була застосована нова схема захисту — багатошарове бронювання, а також встановлено механізм заряджання і випробувано безліч цікавих конструкторських знахідок. Саме цей танк згодом став основою створення нових модифікацій танків Т-64 і Т-80.
Перший зразок танка проекту «Об’єкт 476» з’явився в 1975 році. Творці нової бойової машини змінили форму вежі, застосували метод комбінованого бронювання лобової частини. Забезпечили можливість здійснити установку на бойові машини комплексу керованого озброєння «Кобра». Також – що найбільш цікаво в нашому сучасному контексті — на новій серії танків було встановлено тисячосильний двигун 6ТД-1.
Випробування нової базової моделі успішно пройшли у різних кліматичних умовах. Незважаючи на важку вежу, танк володів хорошою маневреністю. За результатами випробувань, новий двигун 6ТД-1 було рекомендовано для серійного виробництва. За рахунок спадкоємності щодо конструктивного виконання з попереднім серійним двигуном 5ТДФ була забезпечена можливість використання вже добре відпрацьованої технології й устаткування для серійного виробництва 6ТД-1 на харківському заводі ім. В. О. Малишева.
Саме тому військові наполягають, що час згадати досвід щодо «Кедру» і застосувати його до штатних Т-64 у повному обсязі. Але яким буде підсумковий результат – поки не ясно. При цьому повторюся — проміжні підсумки за темпами модернізації Т-64 не можна визнати задовільними. Такий висновок перший.
І висновок другий. Ми занадто багато уваги приділяємо виробництву нового танка «Оплот». Він ось-ось перетвориться на військовий і промисловий фетиш. Так, нова, з чудовими технічними даними і, як наслідок, дорога техніка, звичайно ж, потрібна. Вона може бути успішно використана в операціях типу бліцкриг. Але якщо в короткий час цілі не досягнуто, то бойові дії конфліктуючих сторін традиційно переходять у фазу виснаження сил і можливостей один одного. І тут на перший план виходить вже кількість техніки, її справність, темпи її відновлення для повернення в бойові порядки. Для такого етапу війни потрібно багато простих і надійних танків.
Сергій ЗГУРЕЦЬ,
Директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express