Стрімкий технологічний зліт розвитку людства, нові соціальні, економічні, демографічні процеси, що відбуваються на Землі, обумовлюють зростаючий інтерес та можливості застосування інноваційних мілітаризованих технологій.

Потужні країни  світу вже тривалий час розробляють та використовують різноманітні типи та види бойових дистанційно-керованих, частково роботизованих комплексів. Це авіаційні, морські та наземні бойові комплекси (далі роботи).

Серед задач, що ставляться перед такими роботами можна відокремити наступні:

— розвідувальні;

—  штурмові;

—  підтримка та прикриття;

—  універсальні, що поєднують зазначені вище

—  транспортні;

—  для розмінування;

—  медичні.

Основними перевагами використання бойових роботів є їх ефективність, широкі можливості застосування, зменшення втрат свого особового складу, відсутності в їх діях низки складних морально-психологічних, біологічних  факторів.

Україна вкотре в історії опинилась в складній ситуації, на розриві інтересів потужних фінансово-промислових груп або країн які є лише ширмою для перших. Відбутись як самостійна, розвинута держава, яка здатна захистити своїх громадян, кордони, впевнене майбутнє Україна може лише використовуючи економічні, технологічні, наукові переваги. Дивлячись у майбутнє, треба чітко усвідомити що застосування бойових роботів буде все більш значним, аж до повної заміни людини в різноманітних конфліктах.

З цього приводу можна виділити три умовні етапи процесу в якому бойові роботи витіснятимуть людину із зон безпосереднього військового конфлікту:

Перший. Застосування роботів які виконують допоміжні функції, частка робіт яких у загальному обсязі функцій не перевищує 10 %.

Другий. Значне застосування  роботів, коли вони почнуть відігравати значну або переважну роль (10  — 60 % функцій).

Третій. Повне усунення людини з небезпечних зон військових конфліктів. В такому випадку за людиною залишається процес розробки та виготовлення, обслуговування, управління та контролю за діями роботів.

 

Тільки застарілий світогляд та інші вади певних керівників не дають Україні повноцінно  рухатись вперед у цій сфері та відбутися як лідер в світі у високотехнологічному напрямку розробок озброєнь і військової техніки – розвитку роботизованих бойових систем. Як тільки прийде усвідомлення факту відсутності альтернативи розвитку бойових роботів, то одразу докорінно зміниться світогляд, що далі сформує якісне бачення  розвитку роботизованих систем, методів, засобів, шляхів, тактиці їх використання.

Фахівцями ТОВ «КБР», протягом 2016-2017 років було проведено низку випробувань бойових наземних (власного виробництва) та авіаційних безекіпажних комплексів як на полігонах так і в бойових умовах. Зібрана інформація систематизована, проаналізована та на цей час сформоване бачення застосування бойових роботів для першого та частково другого етапів (див. вище).

Передусім, ефективне, постійне, системне та якісне використання роботів можливо лише за умов наявності спеціалізованого підрозділу який займається лише цим питанням. В складі таких підрозділів обов’язково повинні бути оператори, техніки та представники розробника.

При цьому концепція застосування безекіпажних комплексів передбачає повноцінну роботу відділень, взводів, рот і т.д. роботів у складі:

• розвідувальних наземних та авіа комплексів;
• розвідувально-штурмових авіа комплексів;
• оборонно-штурмових наземних комплексів, серед яких роботи оснащені кулеметами, автоматичними гранатометами, мінометами, ПТУР, артою;
• транспортери;
• медичні роботи;
• для розмінування;
• наземні розвідувальні та роботи РЕБ.

Такі підрозділи повинні будуть в змозі ефективно контролювати визначені позицій а також проводити ефективні штурмові дії.

ТОВ КБР вже розробляє або має намір розробити увесь перелік необхідних комплексів.

Той, хто вважає, що роботи повинні бути лише складовою звичайних підрозділів ЗС, той дивиться в минуле, фізично та морально застарів, і повинен бути усунений від прийняття важливих рішень. Використання бойових роботів передбачає їх постійну присутність на визначених позиціях, а операторів та техніків – поза зоною вкрай активних бойових дій у безпечному місці. Ротації повинні відбуватись лише для обслуговування роботів у безпечних містах.

Припустимо маємо підрозділ  роботів у складі:

• 6авіа дронів розвідки та 6 одиниць штурмових авіа дронів;
• 6 стаціонарних веж (що зводяться протягом до 1 години) 25-30 метрів заввишки, які розміщені з кроком біля 1000 метрів по фронту (оснащені доброю оптикою включно із тепловізійною, що здатна  розгледіти людину з відстані не менш як 2500 м);
• 18-24 роботів із кулеметами калібру 7,62;
• 15-18 роботів із кулеметами калібру 12,7;
• 12 роботів із автоматичними гранатометами;
• 12-15 роботів із ПТРК;
• 12 роботів із гарматами калібром 30 мм;

В тилу, звичайно для першого та другого згаданих етапів, лишаються артилерійські підрозділи, ракетні підрозділи великих калібрів із особовим складом.

Такий підрозділ роботів може розгортатися на фронті 3 — 5 км, залежно від місцевості. Усі спостережні вежі розгорнуті, третина роботів несе бойове чергування, третина на обслуговувані (підживлення, заміна б\к та ін.), остання третина в резерві в стані повної готовності. Уся відео, аудіо та РЕБ інформація, паралельно від операторів, збирається у штабних центрах. Центр виробляє загальні директиви та не втручається в поточну діяльність операторів підрозділу бойових роботів (ПБР).

Перехресна інформація з веж та безпілотних літальних апаратів зведе нанівець усі намагання противника перетнути умовну лінію розмежування непоміченим.

У разі спроб противника вести агресивні дії наступального характеру, професійні оператори ПБР, враховуючи свої переваги, знешкоджують сили противника із захищеного місця. Оператори ПБР, у разі наближення БК роботів до критично низького рівню, проводять поступову ротацію, підтримуючи кількість роботів по фронту, необхідну для надійного перекриття усіх зон. У разі масованих артобстрілів з боку противника, спрямованого на знищення легкого ПБР, підключається власна потужна артилерія та реактивні підрозділи. Останні мають знищити арт-позиції ворога, який себе викрив.

Не дивлячись на залізний характер ПБР, у разі пошкоджень окремих роботів, їх змінюють на нові або ті, що були в резерві чи в сервісних центрах. Системи зв’язку та керування ПБР уніфіковані за єдиним стандартом, який розробляється в ТОВ КБР.

Окремим питанням є те, що ПБР може вести дії по відновлення суверенітету України, тобто наступальні дії. У цьому разі, головні роботи проводять роботи оснащені ПТРК, гарматами 30 мм, гранатометами. Оснащені кулеметами калібром 12,7 мм та 7,62 мм, вони прикривають більш потужних «братів».

Усі ці та інші тактичні подробиці використання бойових роботів мають бути допрацьовані та зведені до відповідного Керівництва з експлуатації, обслуговування та спеціально інтерактивного курсу підготовки операторів та техніків ПБР. Така відповідь України на будь які агресивні дії наявних або потенційних ворогів здатна розбити самі наміри такої агресії – тобто слугувати однією із асиметричних бойових спроможностей стримування зовнішньої агресії.

Втрати особового складу та розгубленість противника перед значною технічною перевагою ЗСУ, обумовлять, крім того, непереборні дипломатичні переваги.

 

Олесь Хук,

радник Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння

з питань робототехніки