«Одне з найважливіших завдань – це формування українського оборонно-промислового комплексу» — віцепрем’єр-міністр- міністр з питань стратегічних галузей промисловості України Олег Уруський під час круглого столу УІБД в Укрінформі.
«Те, що було створено на початку 2010 року, показало свою неспроможність. Результатом цього став той хаос, який ми маємо сьогодні і відсутність системи, як управлінської так і виробничої, в нашій оборонній промисловості. Це стосується і державних підприємств, і приватного сектора. Я не втомлююся повторювати, що ми так і не спромоглися створити український оборонно-промисловий комплекс, натомість маємо державні підприємства, які виживали 30 років. Не було нормального державного оборонного замовлення, яке забезпечувало б підприємства роботою. Структура наших підприємств була такою: 5% – це внутрішнє замовлення, і приблизно 90-95 відсотків – це експортні замовлення і поставки.»- заявив Олег Уруський.
У цьому контексті міністр розповів, що ситуація почала змінюватися після 2014 року, коли ми відчули на собі, що таке агресія Російської Федерації. Приватні підприємства виникали не внаслідок якоїсь розробленої стратегії. Одним із завдань новоствореного Міністерства є вироблення нормативно-правових вимог до виробників у секторі ОПК, чітке визначення, хто є виробником продукції спецпризначення і хто має право виходити на внутрішній і зовнішній ринки.
Щодо формування українського оборонно-промислового комплексу Олег Уруський зазначив:
«Ми маємо розуміти, якими ми хочемо бачити Збройні Сили, в першу чергу. На підставі того, якими будуть ЗСУ, формується програма розвитку озброєння військової техніки, тобто те, чим будуть воювати. А під задачу озброєння військовою технікою формується і оборонно військовий комплекс України. Зрозуміло, що наш ОПК не зможе забезпечити у повному обсязі потреби ЗСУ. Але потужності підприємств цього комплексу мають бути задіяні максимально.
Наступний чинник – це організація справжнього військово-технічного співробітництва. Багато хто думає що це продаж або купівля військової техніки, але насправді військово-технічне співробітництво у першу чергу, технічні розробки видів озброєнь і військової техніки. І тут ми повинні працювати з нашими партнерами, з нашими справжніми союзниками..
Третій напрямок – це закупівлі озброєнь і військової техніки, які не можуть бути вироблені разом з партнерами, чи вироблені нашим українським ОПК. Ми повинні чітко бачити і планувати, з ким ми будемо це робити
Ці програми мають бути довгостроковими, і вже сьогодні треба передбачати, якими будуть види конфліктів у наступні роки.
Армія має прогнозувати, якими будуть види озброєння та військової техніки і, відповідно, ставити завдання перед оборонною промисловістю.
Вже давно зрозуміло, що танки та БТР – це зброя найближчого періоду, а вже скоро армії світу переходитимуть на роботизовані системи та безпілотники. Тому процес реформування оборонної промисловості потребуватиме скоординованих дій усіх, починаючи з Президента України, ВРУ, Ради національної безпеки та оборони України та Кабінету міністрів України. Нам потрібні закони і суттєва зміна законодавчої бази.”
Також прем’єр-міністр- міністр з питань стратегічних галузей промисловості України розповів про основні елементи цієї реформи, що включають:
– Корпоратизацію підприємств оборонної промисловості (маємо визначити хто залишається гравцем на полі оборонної промисловості, тому що в Укроборонпромі є ціла низка підприємств, що вже втратили відношення до оборонної промисловості). Після того, як буде чітко визначено перелік підприємств, що залишаються в структурах оборонної промисловості і слугуватимуть тими цеглинками, на яких буде стояти будівля ОПК, ми перейдемо до процесу корпоратизації цих підприємств зі збереженням (на першому етапі) 100% акцій у власності держави.
Це кардинально змінить підходи до управління підприємствами та можливості їх керівництва . Таким чином буде визначено від п’яти до восьми напрямів господарських об’єднань. Наразі ми говоримо про холдингові компанії, які будуть створені за напрямками, зокрема, це такі напрямки, як високоточна зброя, радарні системи, суднобудування, спеціальна хімія та боєприпаси і бронетанкобудування.
– Стосовно другого напрямку, тобто реформи підприємств державного космічного агентства.Вона буде здійснюватися за тим самим принципом. На сьогоднішній день державне космічне агентство вважає за доцільне мати свій проект закону про особливості корпоратизації підприємств ракетно-космічної галузі. Найголовніше тут, щоб вони не відставали від корпоратизації підприємств ОПК, які поки що знаходяться у структурі Укроборонпрому.
«Державний концерн Укроборонпром підлягає суттєвій трансформації, в тому вигляді, в якому він існує сьогодні, він існувати не буде. Менеджмент на ньому буде також змінений. Наскільки я знаю, найближчим часом повинна відбутися зміна керівництва концерну. А пізніше відбудеться зміна і всієї команди, яка там працювала останній рік. Можливо, буде змінена і назва підприємства, тому що ця назва стала токсичною в Україні. Він перетвориться на державну холдингову компанію. Це буде компанія зовсім з іншими функціями, з мінімальним втручанням у господарську діяльність підприємств, що входитимуть до цього холдингу. Вони будуть займатися розміщенням акцій підприємств, які складають основу холдингу.» – заявив Уруський.
Передбачається, що таких державних холдингових компаній у нас в Україні буде дві. Друга – це аерокосмічна холдингова компанія, до якої, крім підприємств космічного напрямку, долучаться також авіаційні підприємства. Отже, дві високотехнологічні галузі будуть об’єднані під одним дахом.
Державна аерокосмічна холдингова компанія «Аерокосмічні системи України» буде складатися з двох холдингів: «Холдинг Антонов» і холдингова компанія «Ракетно-космічний центр Південний», до якого увійдуть всі корпоратизовані підприємства космічного агентства України. Таким чином Міністерство мінімізує свій вплив на господарську діяльність підприємств, оскільки не вважає це однією з основних функцій.
Дві державні холдингові компанії, які будуть в управлінні Міністерства – «Оборонні системи України» (умовна назва) і аерокосмічна холдингова компанія – це два господарюючих суб’єкта, якими буде опікуватися міністерство. Окрім цього є список експортерів, які будуть виведені з-під впливу нинішнього державного концерну Укроборонпром і займатимуться зовсім іншою діяльністю, якою вони й мали займатися, щоб не було таких зловживань, які на сьогодні пов’язані із експортною діяльністю.»
«У чому сенс реформи?
Реформа має створювати механізми залучення додаткових інвестицій у нашу оборонну промисловість, тому що коли ОПК буде вибудований, наші приватні компанії зможуть обмінюватися акціями колишніх державних підприємств. Ми створимо нормальний бізнес-клімат і умови для бізнесу, а в подальшому налагодиться функціонування оборонної промисловості України,”- продовжив Олег Уруський.
«Ми спонукаємо уряд до активізації роботи експортно-кредитної агенції. Ця агенція дотепер не запрацювала, в той час як більшість розвинених держав володіють цим інструментом.
Є держави, які хочуть озброєння та не мають коштів. І цей механізм дозволить пропонувати їм кредити на закупівлю нашої продукції, що стимулюватиме експортний потенціал наших підприємств.»
«Крім того, у занедбаному стані на сьогоднішній день і державна інноваційна фінансово-кредитна установа. Ми думаємо як спрямувати її роботу на інноваційний розвиток оборонної промисловості, агенції з оборонних технологій. Безперечно, ми вбачаємо одним з пріоритетних завдань створення аналогу ДАРПА і моє бачення – це моє спільне завдання з Міністерством оборони. Я думаю, що Центральний науково-дослідний інститут озброєння і військової техніки також має долучитися до цього процесу, як і секція прикладних наук Національної академії наук, і координація двох міністрів (з питань стратегічних галузей промисловості і оборони) – це все дозволить нам створити нормальний дієвий майданчик, що формуватиме нове бачення і передбачатиме, що нам у майбутньому буде потрібно для розвитку озброєнь і військової техніки.»- також повідомив віцепрем’єр-міністр.
«Таким чином, трансформація передбачається серйозна, вона не відбудеться за один або два місяці, вона потребуватиме серйозного періоду часу, однак ми ставимо для себе завдання, щоб це не розтягнулось на роки, а відбулося буквально ще за каденції Президента Володимира Зеленського.
Окремо хотів би сказати про нашу співпрацю з Міністерством оборони. Напевно, у Міністра оборони є багато питань до промисловості, всі питання логічні і виправдані. З іншого боку, у промисловості є теж багато запитань до МОУ. Я вважаю, нам з Міністерством оборони потрібно зробити революцію, я не боюся цього слова, тому що більшість чиновників дотепер мислять радянськими догмами, і ці догми мають бути переглянуті, оскільки вони стримують розвиток нашої промисловості.»- резюмував Олег Уруський.
Повне відео круглого столу можна переглянути тут: