Президент України Володимир Зеленський призначив колишнього посла України у Великій Британії Наталію Галібаренко главою місії України при НАТО.
«Це позитивний момент, тому що саме з Великою Британією у нас за останні півтора року стався солідний прорив у військово-технічному співробітництві. Робота посольства в таких країнах відіграє велику роль у розвитку контактів, домовленостей, зрушень в процесі переговорів і т.д. Я не виключаю, що її дипломатична робота зіграла позитивну роль у призначенні, і що вона далі буде просувати українські інтереси в Альянсі. Сам факт, що Зеленський почав більшу увагу звертати на можливість практичної взаємодії з Альянсом — це добре. Я думаю, раніше це стримувалося його ілюзіями з приводу Росії, що з ними можна домовитися переговорно-дипломатичним шляхом. Думаю, два роки президентської каденції відкрили йому очі на справжнє обличчя Кремля, і на те, що неможливо з Росією розмовляти іншим шляхом крім позиції сили», — процитував УНН керівника неурядового аналітичного Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння Валентина Бадрака.
За словами військового експерта, розуміння реальної суті російської позиції спонукало президента поліпшити версії стратегії національної безпеки, військової безпеки, хоча до них у експертного співтовариства все ще є питання, і провести кадрові перестановки в оборонному секторі.
«Це вже більш жорсткі версії, ніж були раніше, і вони припускають розвиток оборонного потенціалу, руху в Альянс і досягнення повного членства в НАТО. Якраз цьому і присвячено призначення глави місії України», — пояснює експерт.
Також, за останні роки значно збільшилася кількість військових навчань з державами-членами НАТО і, за словами експерта, все це потрібно розглядати в єдиному контексті руху України в НАТО. Бадрак відзначає, що вперше за багато років, Україна сама почала проявляти ініціативу, наприклад, запропонувала НАТО план протидії Росії в Чорному морі.
Експерт звертає увагу, що проблемною зоною залишається те, що частина держав-членів НАТО не підтримують військово-технічне співробітництво з Україною. «Цього літа серйозним ударом для нас виявився відмова з боку Німеччини на поставку не тільки летальної зброї, але участь в будь-яких інших проектах військово-технічного співробітництва. Це свідчить про неоднорідність підходів в самому Альянсі. Але українська сторона зараз діє в напрямку розвитку двосторонніх контактів. Наприклад, Україна дуже добре розвиває таку співпрацю з США і Туреччиною. З Туреччиною взагалі йде мова про створення спільного виробництва безпілотників і бойових кораблів. Якщо в цьому році буде оформлене спільне підприємство (з виробництва безпілотників), це буде перший великий проект з державою НАТО в галузі створення нових озброєнь. Таким чином, ми бачимо, як розвивається ця перспектива», — повідомив Бадрак.
УНН нагадав, що в червні НАТО підтвердив рішення, прийняте на саміті в Бухаресті в 2008 році, про те, що Україна стане членом Альянсу через план дій щодо членства (ПДЧ).