Міністр закордонних справ України Павло Клімкін анонсував проведення ще одного засідання Ради національної безпеки і оборони щодо «квазіокупації» Росією Азовського моря.

Про це 22 вересня повідомив УНІАН, посилаючись на повідомлення глава української дипломатії в ефірі радіостанції «Радіо НВ».

«Я вважаю, що тут потрібна дуже послідовна стратегія, і стосовно Азову нема дуже простої відповіді. Дуже простої в тому сенсі, що це може бути тільки політична, тільки юридична або тільки безпекова відповідь. Нам потрібно зміцнити максимально нашу присутність в Азовському морі. Зараз вона є дуже незначною, і в тому числі морську присутність», — заявив Клімкін.

Дипломат додав, що зараз відбувається постійне посилення української оборони вздовж берегової лінії. «Тому, я думаю, що ми готові до важливих провокацій. Це я можу сказати не тільки від себе, я можу сказати, що ми дійсно готові», — наголосив Клімкін.

При цьому, на думку дипломата, нинішня ситуація в Азовському морі є «маразматичною». «Зараз Росія намагається контролювати ці судна, які заходять», — сказав Клімкін і додав, що затримка суден призводить до серйозних збитків.

Також глава МЗС зазначив, що для проходження Керченської протоки суднам доводиться взаємодіяти з окупаційною адміністрацією Керченського порту. «Ми розуміємо затримки, усі проблеми — реальне намагання перебити навігацію, а тим не менше, ми ж від судновласників маємо отримати всі докази і заяви. А вони іноді цього не хочуть робити, оскільки кажуть, що наступного разу наші кораблі зовсім не зайдуть сюди. Тому дуже простого рішення з навігацією немає», — пояснив міністр.

Глава МЗС наголосив, що необхідно працювати з тими державами, під прапорами яких судна прямують в українські порти в Бердянську і Маріуполі. Також йдеться про те, що російська сторона зупиняє судна під прапорами країн Європейського Союзу.

«Відбувається квазіокупація Азовського моря», — заявив Клімкін. За його словами, проблема полягає не тільки у тому, щоби захистити державу і берегову лінію, а в тому, щоби дозволити здійснювати вільну морську навігацію.

«Я вважаю, що в плані безпекової присутності є чітка стратегія. Вона, на жаль, не може бути зреалізована ані сьогодні, не завтра, але вона здійснюється. Найближчим часом буде засідання Ради національної безпеки і оборони, буде рішення, але багато елементів цього рішення вже реалізується», — сказав Клімкін.

Водночас, він зауважив: «Ми не можемо піти, наприклад, на загострення, ми можемо, але тоді ці порти будуть зовсім відрізані».

З другої половини квітня російські прикордонники почали зупиняти для огляду іноземні та українські судна, які прямують з або до українських портів. У Державній прикордонній службі зазначають, що Україна є заручником ситуації з 2004 року, а саме, заручником угоди про співробітництво між Україною та РФ в Азовському морі та Керченській протоці, що визначає Азовське море як море внутрішнього користування двох держав. Таким чином, як російські, так і українські прикордонники можуть оглядати ті судна, які, на їхню думку, викликають якісь підозри. За словами Клімкіна, РФ застосовує передбачений угодою контроль для того, щоб погіршити свободу судноплавства в Азовському морі, підвищити ставки в політичній грі та створити тиск в інших питаннях, зокрема щодо окупованого Криму.