Нові часи і пов’язані з ними нові глобальні виклики вимагають нових рішень у багатьох сферах економіки і безпеки, нових підходів у розвитку технологій, матеріалів тощо. Адже глобалізація економіки поряд з процесами глобального потепління, погіршення екології, зростанням міжнародної напруженості і збільшенням чисельності населення нашої планети вказують на необхідність перегляду звичної, здавалося б, істини.

На думку експертів, наразі йдеться вже про виживання не лише окремих країн, а й  нашої цивілізації, як такої.  Особливо це важливо зараз, напередодні чергового етапу прогнозованої фахівцями світової кризи, що розвивається в умовах світової нестабільності, війн і низки військових конфліктів. На жаль, війна не минула і Україну, яка змушена протистояти агресії РФ.

З огляду на зазначене, не можна переоцінити важливу роль, яку відіграють у створенні нових технологій вітчизняні «технологічні інкубатори», аналоги відомої «силіконової долини». Передусім, це всесвітньо відомий Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».

Саме тут, у столиці України успішно працює вітчизняна «силиконова долина», однією з важливих функцій якої вже сьомий рік поспіль стало сприяння розвитку нових інноваційних розробок і стартапів, практична допомога винахідникам і авторам низки унікальних проектів, які отримують таким чином реальну можливість реалізувати себе на практиці.

16-19  жовтня тут пройшов черговий  VІІ Всеукраїнський фестиваль інноваційних проектів «Sikorsky Challenge 2018», який не лише визначив найкращі наукові проекти, але й продемонстрував суттєву динаміку зростання.

Так, якщо у 2012 році переможцями конкурсу стартапів стали 4 проекти, автори яких підписали відповідні меморандуми з потенційними інвесторами та партнерами, у 2013 – таких проектів було вже 5, у 2014 – 14, у 2015р. – 29, у 2016 – 34, у 2017 – 45, а у 2018 — 55!

Зазвичай, авторські колективи проектів-переможців Конкурсу стартапів отримують можливість реалізувати свої проекти у середовищі Інноваційного холдингу Sikorsky Challenge та Наукового парку «Київська політехніка» за підтримки грантових та венчурних фондів.

Так, у 2017 році з 260 попередньо поданих на конкурс проектів в усіх галузях було відібрано та представлено потенційним інвесторам  60 проектів; 42 проекти підтримали національні та іноземні партнери. Зокрема,  це проекти створення безпілотного авіаційного комплексу та в галузі кібербезпеки, які були підтриманні інвесторами.

Цього річ на конкурсі було розглянуто 155 стартап-проектів, представлених учасниками з 19 областей України, з них 55 потрапили до фіналу. Переможцями визнано понад 30 проектів, автори яких підписали меморандуми з потенційними інвесторами, або були визнані міжнародним журі чи партнерами заходу.

При цьому деякі з переможців конкурсу навіть  отримали визнання і від потенційних інвесторів, і з боку журі, і від партнерів. А це вже переконливе свідчення високої якості, актуальності розробок і бізнесового успіху вже найближчим часом. Щодо двох проектів остаточне рішення поки не прийняте.

Цього року на Фестивалі було представлено проекти партнерського університету НТТУ КПІ з Азербайджану. А близько 6 проектів минулорічного Sikorsky Challenge вже виходять на ринки Індії, Китаю, Азербайджану.

Варто зазначити особливу важливість Фестивалю проектів з огляду на забезпечення інтересів ОПК України в умовах війни. Особливістю цьогорічного заходу, про яку повідомив ректор НТУУ КПІ, академік Національної академії наук України Михайло Згуровський, стало рішення про виділення блоку стартапів з оборонної тематики в окрему панель, а потім – і в окремий конкурс оборонних технологій. 

Це пов’язане з певними організаційними та адміністративними процедурами під час відбору і популяризації проектів військового і подвійного призначення. На думку експертів, таке рішення можна вважати дуже раціональним, з огляду на умови країни, що воює і зростаючі потреби ОПК України у нових ідеях і нових кадрах.

Конкурс оборонних проектів вирішено проводити в рамках Sikorsky Challenge навесні 2019 року. Як очікується, в роботі конкурсу братимуть участь щонайменше 5 підприємств ДК «Укроборонпром» та 2 підприємства Державного космічного агентства України, що свідчить про зацікавленість «оборонки» і зміцнення зв’язків науки і промисловості.

Як повідомив генеральний директор Sikorsky Challenge Володимир Гнат, оцінка оборонних технологій відбуватиметься за критеріями: «ідея», «проведені випробування», «наявний прототип», «дрібна серія», «діючий бізнес/серійне виробництво».

Власно кажучи, такий підхід практикується усіх технічних проектів, що представлені в конкурсах в рамках фестивалю Sikorsky Challenge і претендують на участь у фіналі. Адже підтримка проекту інвестором значною мірою залежить від здатності команди розробників представити проект. Особливу увагу інвестори приділяють бізнес-плану, зокрема, аналізу конкретних витрат  та механізму повернення інвестицій, а також аналізу конкурентоспроможності представленого проекту.

В.Гнат зазначив, що, незважаючи на рішення перенести конкурс оборонних інноваційних проектів на весну 2019 року, до 10 з представлених на Фестивалі інноваційних проектів Sikorsky Challenge 2018 можна розглядати, як такі, що мають подвійне призначення.

Зокрема, серед фіналістів відзначено проект у розділі «Матеріали і технології»: «Теплостійке безрозчинне зв’язувальне для непористих вуглепластиків для авіаційної і ракетної техніки» (автор – Олександр Файнлейб). Ідея проекту полягає у заміні легких органічних розчинників у складі стандартного епоксидного зв’язувального на реакційно-здатний мономер-розріджувач, який забезпечує необхідну в’язкість зв’язувального, а також грає роль затверджувача, який хімічно вбудовується у полімерну сітку, створюючи термостійкі вузли зшивки. Вуглепластик на основі нового матеріалу характеризується підвищеною міцністю на розтягнення та згин при температурах 150-200 градусів за Цельсієм.

В тому ж розділі фіналістом визнано проекти «Створення вітчизняного супутникового угрупування з дистанційного зондування Землі». (автори – Сергій Пуха і команда), високопродуктивні технології інструменту з надтвердих матеріалів (автори Анатолій Бурхан, Анатолій Смоляр і Анатолій Тітенко), «Технологія контактного точкового зварювання різнорідних матеріалів» (автори Ігор Скачков і Володимир Кочубей).

В першому випадку йдеться про створення і виведення на орбіту угрупування мікро-супутників для забезпечення майже в режимі он-лайн моніторингу території України в інтересах зацікавлених державних органів. Другий і третій проекти стосуються можливості використання в рамках створення нових видів ОВТ перспективних технологій і матеріалів.

В розділі «Інші напрями» варто зазначити проект «Склобазальтова тара для пакування, зберігання і транспортування боєприпасів» (автори проекту О.Колосов, В.Сівецький і В.Кудряченко) та «Важкозаймиста базальтоволокниста тара для транспортування та довготривалого зберігання боєприпасів» (актори проекту Володимир Сергеєв і Валерій Кліпов).

Обидві розробки не мають аналогів у світі, відповідають світовим стандартам і забезпечують не лише безпечне зберігання або транспортування боєприпасів, але й економію дефіцитної деревини.

Окремої уваги заслуговує проект «Система аварійної герметизації», ідея якого полягає у створенні комплексу приладів для запобігання декомпресії борту на випадок його механічних пошкоджень. Система призначена для багаторазового використання і не вимагає кардинальних змін конструкції літака (автори проекту-Віктор Скорняков, Арсеній Мироник і Володимир Іванов).

Цікавим виявився також проект «Мобільний модульний комплекс для відпрацювання конструкцій наземних роботизованих систем спеціального призначення» (автори-Василь Струтинський та інші). Ідея полягає в можливості реалізації понад 100 варіантів реалізації роботизованих систем спеціального призначення.

Також серед фіналістів Фестивалю відзначено наступні проекти: «Універсальний мобільний багатофункціональний роботизований комплекс високої прохідності, маневреності та живучості» (керівник проекту Ігор Янчевський), «Порошки з титану для адитивних технологій» (автори-Є.Содолкий і команда), «Адаптивна мікрохвильова комунікаційна система» (автори проекту Руслан Антипенко, Руслан Мартинюк та Володимир Адаменко), «Захист від електромагнітного випромінювання» (автор Вячеслав Борсуков) і «Підвищення захисної функції сучасного бронежилета» (автор-Михайло Комашня).

Серед  інших цікавих стартапів і розробок, представлених на Фестивалі Sikorsky Challenge-2018, що не мають відношення до «оборонки», але відрізняються актуальністю і відповідають сучасним потребам суспільства зазначимо наступні: «Підвищення продуктивності тепличного господарства за рахунок торсійної дарсонвалізації», «Переробка пластикових відходів за допомогою сонячної енергії», «Сонячний комп’ютер», «Технологія отримання енергії від обертання Землі», «Апарат вакуумної абсорбції і санації ран», «Керамічні біоматеріали», «Мобільна установка для отримання питної води» тощо.

Фестиваль  Sikorsky Challenge є не лише місцем для просування винаходів або стартапів, але й майданчиком з унікальною можливістю  поспілкуватися з іншими інноваційними підприємцями, познайомитися з інвесторами і представниками зацікавлених бізнесових структур, потенційно зацікавленими у використанні нових ідей і розробок.

Як свідчить практика, спілкування однодумців сприяє появі нових ідей і популяризації філософії креативного підприємництва, з усіма позитивними наслідками для укріплення військової і економічної безпеки країни, зміцнення середнього класу тощо.

Спостерігачі звертають увагу, що Фестиваль Sikorsky Challenge з кожним роком привертає до себе все більше уваги суспільства. А його програма відповідно стає більш насиченою і цікавою, що приваблює нових учасників, чисельність яких, як  постійно зростає.

Конкурс стартапів щорічних фестивалів Sikorsky Challenge кожного року перетворюється на одну з найголовніших подій року в сфері іноватики України. Адже це дає можливість розробникам проектів у багатьох галузях науки і техніки зустрітися з представниками великого інвестиційного бізнесу і промисловості.

За даними організатора, цього року у такому конкурсі брали участь і школярі – випускники, більшість з яких навчатиметься саме у НТТУ КПІ. Метою Конкурсу стартапів є визначення найцікавіших і найактуальніших проектів  та надання авторам кращих з них допомоги в комерціалізації, створенні успішних стартап-компаній та виведенні інноваційних продуктів на національний та міжнародні ринки.

Саме тому метою фестивалю є створення можливостей для школярів, студентів, науковців і підприємців узяти участь у дослідницьких програмах і проектно-конструкторських проектах задля їх подальшої комерціалізації, заснування стартапів і виведення інноваційних продуктів на національний та міжнародні ринки.

Йдеться про визначення найцікавіших і найактуальніших проектів  та надання авторам кращих з них допомоги в комерціалізації, створенні успішних стартап-компаній та виведенні інноваційних продуктів на національний та міжнародні ринки.

Не випадково традицією фестивалів «Sikorsky Challenge» стало запрошення на них відомих особистостей, закордонних політиків, науковців тощо. Цього року таким спеціальним гостем став лауреат Нобелівської премії в галузі медицини і фізіології 2001 року сер Пол Нерс (Великобританія).

Крім конкурсу стартапів, у рамках Фестивалю пройшов також конкурс науково-технічної творчості школярів «POLYTECO Україна 2018-2019» (Національний етап Міжнародного конкурсу науково-технічної творчості школярів «Intel ISEF»), активну участь в ньому брали також дослідники з Малої академії наук України. Загалом учасники конкурсів представили на фестиваль понад 200 розробок з різноманітної тематики.

До фіналу конкурсу «POLYTECO Україна 2018-2019» (Національний етап Міжнародного конкурсу науково-технічної творчості школярів Intel ISEF) вийшло майже 160 проектів у шести категоріях: «Математика», «Фізика та астрономія», «Інженерія», «Енергетика», «Хімія» та «ІТ».

За повідомленням організаторів, при визначенні переможців члени журі оцінювали не лише науковий рівень проектів, але й презентаційні та комунікаційні навички конкурсантів, здатність і вміння мислити логічно, володіння англійською мовою, завершеність проектів.

Найкращі з суперфіналістів у травні 2019 року представлятимуть Україну на Всесвітньому фіналі конкурсу «Intel ISEF» у м. Фінікс (США, штат Аризона), у червні 2019 року – на конкурсі «Genius Olimpiad» у м. Освего, (США, штат Нью-Йорк) та інших.

В.Гнат повідомив, що конкурс проектів в рамках Фестивалю є відкритим: і інформація про конкурс, і запрошення поширюються у відкритому форматі. НТТУ КПІ запрошує усіх ключових інвесторів, включно і венчурні та інвестиційні фонди, які діють в Україні. При цьому, пояснив організатор заходу, часто інвесторів цікавлять не самі ідеї проектів, а команди, які працюють над ними.

За його словами, зазвичай достатньо кількох місяців, щоб оцінити подальші перспективи того або іншого стартапу. Далі вже мова про впровадження цих ідей, прототипів, винаходів у діяльність самого інвестора або замовника. Часто інвесторами виступають промислові підприємства, яким цікаво  впровадити технології у них на виробництві.

Або ж стартап за стандартною процедурою йде далі — в залежності від етапу фінансування стартапу фонди приймають рішення про його подальший розвиток. Все залежить від того, на якій стадії презентується проект.  За словами В.Гната, НТУУ КПІ має партнерів, які представляють на Sikorsky Challenge практично готові бізнеси.

Повертаючись знову до оборонних проектів, нагадаємо, що у цій сфері НТУУ КПІ має давні традиції, досвідчені кадри і, як наслідок, серйозні досягнення. Так, напередодні конкурсу, під час VI Міжнародної науково-практичної конференції, що проходила в рамках Міжнародної виставки «Зброя та безпека-2018», проректор НТУУ КПІ з наукової роботи, академік Національної академії наук України Михайло Ільченко розповів про принципи роботи університету у цій сфері та потенціал активізації діяльності науковців, переважно без державної допомоги.

Передусім науковець звернув увагу на те, що нова редакція Воєнної доктрина України, ухваленої Президентом України 24 вересня 2015 року, акцентує на необхідності забезпечення оборонно-промислового комплексу держави висококваліфікованими інженерними кадрами, а також наукового супроводу сфери національної безпеки та оборони країни. Обстановка зумовлює життєву необхідність залучення вітчизняної науки для зміцнення обороноздатності.

У цьому сенсі НТУУ КПІ – не тільки один з найбільших і рейтингових українських університетів, до складу якого входять 18 факультетів, 7 навчально-наукових інститутів (в т.ч. один військовий), спільний факультет машинобудування, філія в м. Славутичі, 15 науково-дослідних інститутів і наукових центрів, конструкторське бюро та інші структури.

Це також і передове наукове середовище, де за словами М.Згуровського найбільшою цінністю вважають якісний людський капітал. Це високо мотивовані фахівці зі сфери науки та виробництва, які володіють знаннями та досвідом у багатьох галузях. Тому для заохочення потенційно вагомих кадрів між НТУУ КПІ та ДК «Укроборонпром» було підписано угода щодо створення цільової підготовки фахівців.

Зокрема, в структурі НТУУ КПІ у 2018 році було створено Інститут оборонних технологій. Новий навчальний заклад займатиметься перепідготовкою профільних кадрів, підготовкою менеджменту в сфері безпеки та оборонної промисловості до рівня заступників міністра профільних міністерств та керівників підприємств, а також конструкторів для підприємств ОПК різної форми власності. При цьому передбачена також підготовка до рівню магістрів.

За словами проректора НТУУ КПІ з наукової роботи, академіка НАН України Михайла Ільченка, стипендіати отримали від ЦНДІ озброєння та військової техніки ЗС України перелік понад 40 актуальних завдань. Їх вирішення на сучасному рівні вимог до військової техніки має ґрунтуватися на нових знаннях, нових матеріалах, новітніх інформаційно-телекомунікаційних технологіях.

Одним з принципів високоефективної наукової організації є системність і використання передового досвіду країн світу. Отже, ректор НТУУ КПІ та голова Наглядової ради ДК «Укроборонпром» М. Згуровський фактично розпочав створення в Україні аналогу американської DARPA на базі НТУУ КПІ. Організація буде називатися GARDA (Government Advant Research Development Agency) або Держагентство передових дослідницьких проектів.

Нова платформа буде призначена для розвитку оборонних інновацій. Її створення триває за допомогою екс-керівника американської DARPA доктора Ентоні Тетера, який з серпня 2016 року працює радником генерального директора ДК «Укроборонпром». Згідно задумом, майданчик повинен об’єднати розробників, стартапи, інвестиційні фонди і військових з метою розвитку оборонних інновацій на благо країни.

Нова Агенція також буде працювати над технологіями, які дозволять запобігати негативним виклики, в тому числі техногенного характеру.

На думку М.Згуровського, фінансування оборонних розробок повинно здійснюватися за багатоканальним принципом.

Перше джерело — це державні кошти. Держава, через відповідні фонди, повинен фінансувати передові проекти, які можуть підвищувати обороноздатність країни. І це модель американської DARPA. Саме такий механізм, вважає він,  має бути покладений в основу діяльності Державного Агенства передових оборонних проектів GARDA.

Друге джерело фінансування — це приватні інвестиційні капітали. Модель їх залучення до підтримки перспективних стартапів відпрацьовано в інноваційній екосистемі Sikorsky Challenge, створеної навколо КПІ ім. Ігоря Сікорського. Наразі вона вже працює  у 9 регіонах України. Більш як десятирічний досвід роботи цієї екосистеми показав, що в Україні з’являється все більше приватних компаній, інвестиційних і венчурних фондів, зацікавлені в пошуку високотехнологічних проектів, з метою інвестування в них і виведення їх на ринки.

Які перспективи це відкриває на практиці свізчить наступний приклад. Лише в рамках зазначеної інноваційної екосистеми Sikorsky Challenge протягом останніх 10 років на ринки було виведено понад 100 нових технологій зі значним соціальним та економічним ефектом. І що особливо важливо, більше 20% з них відносяться до військового і подвійного призначення.

Відтак, впевнений М.Згуровський, за подібної моделі оборонні проекти можуть підтримуватися і багатьма іншими інноваційними системами, які останнім часом починаються і доволі швидко розвиваються в Україні.

 

 

Володимир Заблоцький,

член Експертної ради ЦДАКР