ЯК ЗАБЕЗПЕЧИТИ ЗСУ ВІТЧИЗНЯНИМИ БОЙОВИМИ РОБОТАМИ — ЕКСПЕРТ

На тлі змін форм і методів ведення сучасної війни у світі неабиякої актуальності набуло масове використання роботизованих систем (РС) — порівняльно дешевих безпілотних платформ різного базування (авіаційних, наземних, морських) з ударними елементами (або розвідувально-ударних). Особливо фахівцями відзначається їх багатофункціональність та універсальність, що дозволяє застосовувати різноманітне озброєння і електронне обладнання для ведення розвідки, ураження або радіоелектронної боротьби. Роботизовані системи різного базування

ЕЛЕМЕНТИ КАРДИНАЛЬНОЇ РЕФОРМИ ОПК – ПОГЛЯД З УРЯДУ

Ключові елементи реформи ОПК обговорили заступниця міністра Міністерства розвитку економіки, торгівлі, та сільського господарства Світлана Панаіотіді та член Правління Українського інституту безпекових досліджень (УІБД), директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР) Валентин Бадрак. Про це 4 червня повідомив УІБД. В Україні говорять про започаткування масштабної реформи ОПК, в результаті якої в державі має з’явитися нове міністерство ОПК та агентство

ПРЕДСТАВНИК УРЯДОВОЇ СТРУКТУРИ НАЗВАВ ПРИЧИНИ СИСТЕМНИХ ПРОБЛЕМ ПРИ ЗАКУПІВЛІ ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ОПК УКРАЇНИ

Останніми днями було чимало полеміки навколо закупівлею Шосткінським казенним заводом «Імпульс», що входить до держконцерну «Укроборонпром», без відкритих торгів 35 різних верстатів корейського виробництва. Зокрема, експерти називали ціни вдвічі дорожчими за ринкові. ДК «Укроборонпром», навпаки, відстоював вірність рішення. Істину у таких ситуаціях знайти непросто. На прохання інформаційного агентства «Оборонно-промисловий кур’єр» представник урядової структури, що має безпосереднє відношення до даної справи,

НА ЗАВОДІ «ІМПУЛЬС» РОЗШИРЯТЬ ЛІНІЙКУ ДЕТОНАТОРІВ ДЛЯ КРУПНОГО КАЛІБРУ

Шосткінський казенний завод «Імпульс» підписав контракт з Українським центром «Безпека», яким передбачається переоснащення виробництва новим обладнанням, що до 2020 року дасть змогу розширити лінійку детонаторів. Про це в інтерв’ю Defense Express розповів директор Українського центру «Безпека» Владислав Глазунов. «Контракт з «Імпульсом» підписаний і частково профінансований. До середини 2019 р. я переконаний, ми зможемо самостійно виробляти детонатор В-429, основний для крупного калібру.

У 2019 РОЦІ НА ДАКХ «АРТЕМ» НАЛАГОДЯТЬ ВИРОБНИЦТВО ГІЛЬЗ ТА КОРПУСІВ АРТБОЄПРИПАСІВ

За результатами реалізації підписаного з ДП «Безпека» контракту ДАКХ «Артем» переоснастить виробництво та отримає передові світові технології виробництва гільз та корпусів артилерійських боєприпасів. Про це в ексклюзивному інтерв’ю для Defense Express розповів директор ДП «Безпека» Владислав Глазунов. «Перед підписанням контракту із закупівлі устаткування для виробництва корпусів боєприпасів крупного калібру ми провели дуже скрупульозний аналіз. Була обрана передова технологія, яку сьогодні в

ОБОРОННІ ПІДПРИЄМСТВА УКРАЇНИ ПРОДОВЖУЮТЬ ОТРИМУВАТИ СУЧАСНЕ ВИСОКОТЕХНОЛОГІЧНЕ ОБЛАДНАННЯ

В рамках реалізації Державної цільової програми реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу України на середньострокову перспективу, що була затверджена Урядом України 24 травня 2017 року, продовжується оновлення виробничої бази оборонних підприємств України. Таку інформацію повідомляє Defense Express 6 серпня ц.р. «Оборонні підприємства України продовжують отримувати сучасне високотехнологічне обладнання в рамках реалізації Державної цільової програми реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу України на

БОЛГАРІЯ: НА ГЕОПОЛІТИЧНОМУ «ШПАГАТІ» МІЖ РОСІЄЮ І ЗАХОДОМ

У січні 2017 р. на посаду президента Республіки Болгарія (РБ) вступив колишній командувач ВПС цієї країни генерал-майор Румен Радев, який балотувався від Болгарської соціалістичної партії (БСП). Відразу після перемоги на виборах він спростував твердження політичних опонентів про свою «проросійськість» та про можливий курс РБ на вихід з НАТО і Європейського Союзу, заявивши: «Я — натівський генерал, я — перший болгарин,

СПЕЦІАЛЬНІ СЛУЖБИ РЕСПУБЛІКИ МОЛДОВА: ПІД РУМУНСЬКИМ ТЯЖІННЯМ

У вересні 1991 р. у Республіці Молдова був ліквідований Комітет державної безпеки (КДБ)[1], а на його основі створене Міністерство національної безпеки (МНБ). Останнім Головою КДБ і першим міністром нової структури став колишній полковник міліції Анатолій Плугару, звільнений з МВС за участь у Демократичному русі на підтримку перебудови[2]. Як і у багатьох пострадянських країнах нові молдовські спецслужби за інерцією продовжували діяти