«HEMVÄRNET» – НАРОДНЕ ОПОЛЧЕННЯ ШВЕЦІЇ

Зміни у безпековому середовищі, які відбулися на європейському континенті впродовж останніх років, змусили низку країн переглянути свої підходи до питання захисту державного суверенітету і територіальної цілісності. Особливо ця проблема почала турбувати політичне керівництво сусідніх з Росією країн, наслідком чого стало зміцнення ними свого оборонного потенціалу. Однією з форм залучення населення до участі у захисті батьківщини, що одночасно відіграє роль патріотичного виховання, є система територіальної оборони. Значних успіхів у цій сфері досягли країни Балтії, де підрозділи територіальної оборони були створені чверть століття тому (в Естонії — відроджені на основі організації, що існувала ще з 1918 р.). Вивчення досвіду діяльності Добровольчих сил національної оборони Литви (KASP), Національної гвардії Латвії («Zemessardze»), Союзу оборони Естонії («Kaitseliit») та недавно сформованих Військ територіальної оборони Польщі (WOT) могло б стати у нагоді при створенні повноцінного компонента Збройних сил України.

Не менш цікавим є шведський досвід, на якому варто зупинитися більш детально. Роль частин територіальної оборони у цій країні виконує «Hemvärnet» — військовий резерв Збройних сил Швеції, організований відповідно до адміністративно-територіального поділу королівства. Це формування зародилося у травні 1940 р. на базі загонів народної міліції, що створювалися на випадок вторгнення фашистської Німеччини.

 

Хоча бійці територіальної оборони мають мало шансів у зіткненні з регулярною армією чи силами спеціальних операцій противника, але потенційно вони здатні нейтралізувати групу озброєних цивільних осіб, контролювати масові заворушення, застосовувати асиметричні дії (партизанські та диверсійні) в умовах ворожої окупації.

Територія Швеції поділена на чотири військові райони (Північний, Центральний, Західний та Південний), що охоплюють 21 лен. При регулярних армійських частинах, дислокованих у цих районах, діють 22 тренувальні групи, які відповідають за підтримання постійної готовності 40 батальйонів «Hemvärnet». Загальна кількість їх особового складу становить 22 тисячі бійців.

У мирний час завдання «Hemvärnet» полягають у проведенні аварійно-рятувальних і пошукових операцій, реагуванні на надзвичайні ситуації, охороні комунікацій, обороні важливих промислових об’єктів від нападу і диверсій.

У разі виникнення війни «Hemvärnet» відповідає за ідентифікацію цілей і наведення артилерії, захист критичної інфраструктури (військові бази, аеродроми, склади боєприпасів). Морський підрозділ «Hemvärnet» проводить патрулювання островів і прибережних районів, здійснює аварійно-рятувальні і пошукові операції на морі, антидиверсійну охорону портів, займається виявленням і знешкодженням морських мін.

 

 

На службу в «Hemvärnet» на добровільній основі приймаються особи, які мають шведське громадянство і досягли 18-річного віку. Батальйони «Hemvärnet» формуються із жителів місцевих громад, оскільки вони добре орієнтуються на своїй території. Бажаючі служити проходять спеціальну перевірку через органи безпеки і поліції, мають позитивно характеризуватися органами місцевого самоврядування.

Кандидати обирають для себе один із кількох варіантів. Перший варіант – проходження щонайменше 85-денних навчальних зборів при кадровій військовій частині, потім підписання контракту з бюро «Hemvärnet», який передбачає щорічне 4-денне чи 8-денне виконання службових обов’язків. Другий варіант – особи у віці від 18 до 30 років, які не мають жодної військової підготовки, проходять 3-місячний курс базового тренування у навчальних центрах «Hemvärnet». Тут курсанти вивчають основи законодавства і військових статутів, тактичну (принципи охорони об’єктів, способи патрулювання та ведення спостереження) і вогневу підготовку. Після складання відповідного іспиту випускник стає бійцем одного з батальйонів ополчення або може вступити на військову службу. Третій варіант – отримання волонтерами спеціалізованих кваліфікацій в одній із 9 громадських організацій, що співпрацюють з «Hemvärnet» (наприклад, Червоний хрест, Корпус шоферів-добровольців, Корпус мотоциклетних частин). Четвертий варіант адресований особам у віці від 15 до 18 років, котрі проходять курс підготовчого навчання у рамках молодіжної програми як кадети для майбутньої служби в народному ополченні.

У системі підготовки кадрів для «Hemvärnet» провідним навчальним закладом є так звана «Бойова школа», яку обов’язало мають закінчити ті, хто претендує на заміщення командних посад (від командира групи до командира батальйону). Тут також проводяться курси підвищення кваліфікації за різними військовими спеціальностями, наукові дослідження, розробляються нові методи навчання. Щороку заклад приймає майже 1500 курсантів не лише зі Швеції, але й із сил територіальної оборони Данії та Норвегії.

 

 

Хоча служба в ополченні є добровільною, у «Hemvärnet» існує система стимулювання. За участь у тренуваннях і навчаннях тривалістю до 2 днів (принаймні, 6 годин на день) виплачуються добові у сумі 72 крони (8,02 євро). Якщо роботодавець за цей період не виплачує бійцеві заробітної плати,  йому виплачується відповідна компенсація. У разі, коли тренування і навчання тривають понад 3 доби, бійці отримують грошову винагороду, яка може становити 130 крон, а при встановленні обов’язкового соціального страхування — до 760 крон на день. У вихідні та свята винагорода не передбачена, якщо тільки у цей період боєць не мав працювати. Тоді йому компенсується сума втраченого заробітку. Офіцерський склад та інструктори, які проводять заняття у навчальних центрах «Hemvärnet», заохочуються неоподаткованими преміями у розмірі від 3500 крон (за 4 дні роботи) до 11 375 крон (за 13 днів).

Слід зазначити, що із завершенням епохи холодної війни у шведів ні військова служба, ні служба у батальйонах «Hemvärnet» особливою популярністю не користувалася. Після скасування загального військового обов’язку і переходу до контрактної професійної армії штат Збройних сил довго не вдавалося повністю укомплектувати. Але анексія Криму та події на сході України змінили ставлення до питання оборони країни як політичного керівництва Швеції, так і простих громадян. Відразу після згаданих подій приплив добровольців до лав «Hemvärnet» зріс удвічі. Впродовж короткого часу заяви туди подали 120 осіб, притому що за 6 місяців у 2013 р. число бажаючих становило тільки 66 чоловік.

Володимир Паливода, старший науковий співробітник

                                відділу проблем національної безпеки

                               Національного інституту стратегічних досліджень