У четвер вранці цілий танковий батальйон армії Росії був знищений українськими силами на річці Сіверський Донець поблизу Бородянки. Сотні російських солдатів були вбиті. Колишній генерал Збройних сил Австралії вважає, що цей провал був для Москви гіршим, ніж може здатися на перший погляд.
Про це пише Focus, нагадуючи, що українська армія потужним артилерійським вогнем знищила понтонні переправи росіян разом з військовою технікою, яка повинна була по них пройти. Експерти говорять, що Росія втратила близько 60 одиниць бронетехніки різного виду. А українські офіцери переконані, що в результаті удару загинуло приблизно 1500 російських солдатів. Ці цифри неможливо перевірити. Однак, незалежні експерти вважають, що російська армія втратила щонайменше кілька сотень бійців.
Колишній генерал Збройних сил Австралії Мік Раян пояснює, що перехід річки — це один з найбільш складних військових маневрів. Тому що бойові підрозділи, які його виконують, надзвичайно уразливі в момент переходу. При цьому ворога потрібно відволікти, щоб безпечно дістатися на інший берег. Раян пригадав, як сам в часи служби в австралійській армії опановував маневр переходу річки. Тоді один з командирів сказав його підрозділу: «Якщо ми зможемо успішно перейти річку у складі бригади, ми зможемо провести будь-яку об’єднану військову місію». І, за словами Раяна, він мав рацію.
«Такі операції загалом діляться на шість фаз. Перша — це розвідка і планування. Навіщо переходити річку, коли це зробити, яка подальша місія на іншому березі і що взагалі потрібно, щоб все це провести», — пояснює екс-військовий.
Другий етап — це «придушення». Тобто потрібно придушити сили ворога поблизу місця переходу річки. Це означає, що потрібно подбати, щоб ворожі сили не могли проводити близьку розвідку, не могли вести прямий і непрямий вогонь по точках збору і виходу на обох берегах, так само як і по самій переправі.
Третій етап Раян називає «маскуванням». Це означає, що ворог не повинен бачити, що роблять війська. Операція може бути проведена вночі або ж можуть бути використані засоби блокування електронної розвідки тощо. І, звісно ж, потрібно відкинути ворожі сили від місця перетину річки.
Четвертий етап — «захист». На цій фазі дружні сили встановлюють захист підходів до місця перетину річки, а також точок збору і виходу на обох берегах. П’ятий етап улюблений для інженерів і називаються «скорочення». Це означає, що перешкода для маневру — в даному випадку річка — повинна бути подолана і максимально скорочена. Зазвичай для бригади потрібні два мости і ще один резервний.
Останній шостий етап — «наступ». Це наземний маневр за підтримки авіації чи інших активів ВПС, артилерії, засобів електронної боротьби тощо, під час якого виконується перехід через мости і підготовка до подальшого просування. Раян зауважує, що для виконання всіх фаз такої операції потрібна велика кількість особового складу. Також потрібні сили підтримки, а ще чітка організованість, яка визначить, хто переходить міст першим і коли. На думку колишнього австралійського військового, намагаючись перейти Сіверський Донець, армія Росії переслідувала мету посилити свою основну вісь наступу в Україні.
«Такі операції зазвичай відбуваються лише на осі просування, яка є основним напрямком наступу(або має стати таким). Багато коментаторів пропустили повз увагу. Росіяни явно мали намір вкластися в цю вісь і кинути на неї велику кількість бойової сили», — вважає Раян.
Тому, на його думку, знищивши російські сили на Сіверському Донці, ЗСУ завдали російській армії більшого удару, ніж це може здаватися на перший погляд. Так, Росія втратила велику кількість бронетехніки, «але вона вже звикла до такого». На думку Раяна, в даному випадку йдеться про втрату не просто батальйонної тактичної групи. Швидше за все, ціля бригада втратила велику частину своїх бойових сил.
«Важливо те, що Росія втратила дефіцитне інженерне обладнання для наведення мостів (а можливо й інженерів теж). Такі ресурси не дешеві і їх не так і багато. Однак, вони гостро необхідні під час наступу», — пояснив колишній військовий.
Однак, на думку Раяна, найважливіше те, що, розбивши російські війська на Сіверському Донці, ЗСУ задушили одну з важливих осей російського наступу на сході. А це дуже серйозна невдача для Росії.