Україна фінансує потреби Збройних Сил України  в озброєнні та військовій техніці (ОВТ) лише на 50-60% від мінімально необхідних. Через такі умови національна оборонна промисловість є недофінансованою. Водночас, відповідно до визначених Концепцією розвитку сектору безпеки і оборони України обсягів видатків на розвиток оборонно-промислового комплексу (не менш ніж 0,5 відсотка від ВВП) та затвердженого прогнозного показника ВВП на 2019 рік, обсяги видатків

08 липня 2018 року набрав чинності Закон «Про національну безпеку України» (№2469-VIII). Окремі його положення чітко визначають заходи, що повинні бути здійснено  у сфері реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу. Тому є вкрай необхідним, щоб Рада національної безпеки та оборони України як координуючий орган у сфері безпеки та оборони  — поставила завдання Кабінету міністрів України терміново здійснити заходи на виконання положень

  Кошти, отримані від приватизації об’єктів державної власності, йдуть в «загальний котел» державного бюджету. Через це, гроші від продажу частки акцій любого оборонного заводу можуть бути розподілені на потреби наприклад розвитку сільського господарства. Що не є логічним та аж ніяк не сприяє розвитку ОПК. Як відкоригувати державний механізм, щоб приватизація в ОПК сприяла його найповнішому розвитку?   Цільові фонди розвитку

Анализ военно-политической ситуации в Сирийской Арабской Республике (САР) и Ираке указывает на то, что экстремистское движение ИГИЛ, с одной стороны, сохранит свое присутствие в вышеуказанных странах, а с другой, предпримет шаги по усилению своих позиций в странах Северной Африки и Исламской Республике Афганистан (ИРА). В  разных районах САР и Ирака имеются целые области, контролируемые местными суннитскими повстанцами, исповедующие взгляды, близкие

Групою юристів та експертів розроблено Проект Закону України «Про особливості перетворення державних унітарних комерційних підприємств оборонно-промислового комплексу в акціонерні товариства та їх приватизації», який врегульовує питання корпоратизації, приватизації та розпорядження майном підприємств оборонно-промислового комплексу. Чому це важливо Україні потрібно забезпечити трансформацію оборонно-промислового комплексу країни, забезпечити нарощування обсягів випуску продукції, створення необхідних умов для ефективного використання накопиченого науково-технічного та виробничого потенціалу

Это было 10 лет тому назад.  Именно тогда, в начале декабря 2008 года в Баку впервые  прошла   конференция  под названием  «Межкультурный диалог — основа мира и устойчивого развития Европы и соседних регионов». Состоялась она по инициативе президента Азербайджана Ильхама Алиева , и в ее работе приняли участие десятки исламских государств. Так была заложена основа для нового формата сотрудничества – «Бакинский процесс». Он является

Відповідно до вимог чинного законодавства (Законів України “Про зовнішньоекономічну діяльність”, «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання», «Про державне оборонне замовлення» та інших законодавчих актів України) імпорт зброї та техніки має здійснюється виключно через уповноважених суб’єктів господарювання. При цьому, Міністерство оборони та інші силові відомства досі не можуть отримати право закуповувати озброєння, військову та спеціальну

Україна не може дозволити собі повністю задовольнити всі потреби ЗСУ в озброєнні та військовій техніці. В нас просто нема на це грошей – економіка слабка. В 2018 році в держбюджеті передбачено лише 60% від мінімально необхідних коштів на закупівлю, ремонт, модернізацію ОВТ. Оборонна промисловість наразі недофінансована в тому сенсі, що вона не має: Достатньої кількості замовлень на внутрішньому ринку для

Напередодні Дня захисника України у Києві пройшла XV Міжнародна спеціалізована виставка «Зброя і безпека 2018». Досить показово, що приватний сектор ОПК виглядав навіть більш потужним, ніж державний. Але є й приємні речі – з’явилося чимало розробок та тем, де приватники виступають разом із державними підприємствами. А також спостерігачі зафіксували суттєве збільшення й міжнародних проектів. Серед іншого, дуже примітним об’єднанням вітчизняної

Історія російсько-польських воєн нараховує вже майже півтисячоліття. З польською державою воювало Російське царство, потім — Російська імперія та Радянський Союз. У ХХІ столітті протиборство між Російською Федерацією та Республікою Польща продовжується, тільки театр воєнних дій сьогодні перемістися в інформаційний простір. Для створення наративів, які сприяють її інтересам, Москва використовує не лише класичні медіа, але, насамперед, Інтернет. «Всесвітнє павутиння» являє собою