В Пекине 1 октября 2019 года на главной площади Тяньаньмэнь прошёл военный парад в честь 70-летия образования КНР. Парад принимал председатель КНР, генеральный секретарь ЦК КПК Си Цзиньпин. В своей приветственной речи он отметил, что власти страны продолжат предпринимать все меры для повышения экономических и гуманитарных показателей, будут крепить оборону и совершенствовать интеграционные методы. Он заявил, что в конечном итоге

Молдовсько-українські відносини після проголошення країнами державної незалежності від СРСР у 1991 році чітко поділяються на два етапи — до і після 2014 року. Перший етап, незважаючи на його тривалість (майже чверть століття) залишив в історії молдовсько-українських взаємин мало сторінок для згадки. Серед них — Договір про добросусідство, дружбу і співробітництво між нашими країнами (23 липня 1992 року); врегулювання прикордонних суперечок

У вересні 2019 р. Фонд «Інститут Броніслава Коморовського»[1] презентував доповідь під назвою «Оборона Республіки Польща після трьох десятиліть суверенітету»[2]. У документі представлена еволюція основних проблем у сфері національної безпеки РП  за минулі тридцять років, а також надані рекомендації щодо вирішення цих проблем[3]. Значна частина доповіді присвячена ситуації навколо спеціальних служб Польщі, які є важливою складовою системи забезпечення національної безпеки. На

Для завершения картины учений «Центр-2019», ниже приведены (в сокращении) статьи и мнения российских и польских экспертов, а также одного из руководителей ВС РФ.   3 сентября В. Мураховский отметил в интервью, что в РФ каждый год проводятся СКШУ на разных стратегических направлениях. В прошлом году это были маневры ВВО «Восток-2018», в этом – ЦВО «Центр-2019». Сфера ответственности ЦВО – Центрально-Азиатское стратегическое

Динамічні зміни основ оборонної стратегії і тактики бойових дій, організації і оснащення військ, що відбуваються, свідчать про суттєві якісні трансформації сучасного поля бою в цілому. Стрімке скорочення часу на вирішення бойових завдань, поряд із впровадженням все більш сучасних засобів доставки засобів ураження об’єктивно вимагають наявності у військах спеціальних систем бойового управління для контролю як за цими процесами, так і за

  Деякі висновки з аналізу оборонних можливостей України Оцінка співвідношення військових потенціалів Російської Федерації (навіть без урахування її ядерної зброї) і України свідчить не на користь нашої держави. Як за кількісними, так і за якісними показниками російський військовий потенціал значно перевищує відповідні показники України. До того ж, розрив у їхніх якісних параметрах має тенденцію до зростання: в останні роки Росія

Курс України на євроатлантичну інтеграцію спонукає впровадження в практику державного керівництва у всіх сферах діяльності органів управління та галузях національної економіки кращих світових практик на європейських принципах і підходах. Для вирішення вище зазначених проблем об’єктивно необхідно використовувати методи стратегічного управління для розвитку національного ОПК на основі інвестиційно-інноваційних стратегій. Застосування таких стратегій дає змогу комплексного та раціонального використання наявних потенціалів фундаментальної

Ігор Смешко, голова Служби безпеки України (2003-2005 рр.) начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України (1997-2000 рр.), голова Комітету з питань розвідки при Президентові України (1995-1998, 2004-2005 рр., 2014 р.), перший заступник Секретаря РНБО і голова Комітету з питань ВТС і експортного контролю при Президентові України (2002-2003рр.), звернувся із листом до Президента України Володимира Зеленського із застереженнями щодо нинішніх редакцій

Характерною ознакою демократичної держави є наявність системи органів, які здійснюють контрольні функції у сфері діяльності спеціальних служб[1]. Важливу роль у цій системі, незалежно від форми державного правління, відіграють законодавчі органи. Наявність дієвого парламентського контролю гарантує функціонування спеціальних служб у межах чинного законодавства і є запобіжником порушення ними конституційних прав і свобод людини та громадянина. У демократичних країнах парламентський контроль є

На початку серпня ц.р. нами було оприлюднено деякі результати аналізу стану справ у сфері реформування національного оборонно-промислового комплексу (ОПК) та рекомендації стосовно запровадження у ній належного забезпечення формування і реалізації державної військово-промислової політики (ДВПП), а також управління діяльністю підприємств, установ і організацій промисловості та науки, що входять до складу цього комплексу (далі – суб’єкти ОПК) [1]. Однак, впродовж трьох місяців,