Атака на Кірішський НПЗ: Аналіз стратегічних наслідків у контексті ескалації на Балтиці та стратегії «дрон-санкцій»

Вступ

Події останніх тижнів чітко засвідчили: Балтійський регіон стає другою ареною протистояння Росії та України, з прямим залученням НАТО. Дрони перетворюються на інструмент «повітряних санкцій», завдаючи ударів по стратегічних об’єктах, які ще вчора здавалися недосяжними.

Атака українських безпілотних літальних апаратів (БПЛА) на Кірішський нафтопереробний завод (НПЗ) у ніч з 13 на 14 вересня 2025 року стала не просто черговим ударом по російській енергетичній інфраструктурі, а багатогранною подією, що відображає ключові тренди поточного конфлікту. Цей інцидент демонструє зростаючі можливості України завдавати високоточних ударів вглиб території Росії, що є центральним елементом стратегії «дрон-санкцій». Наслідки атаки поглибили внутрішню паливну кризу в Росії та підірвали фінансову стабільність, спрямовану на фінансування військових дій. Водночас, географічне розташування Кірішського НПЗ у Ленінградській області, неподалік від Балтійського моря, збіглося в часі з російськими «гібридними» провокаціями та масштабними навчаннями «Захід-2025», що призвело до нового витка напруженості з НАТО. Реакція Заходу, хоча й була консолідованою у військовому відношенні (запуск операції «Eastern Sentry»), виявила внутрішні розбіжності в питанні санкцій, що підкреслює складність і багаторівневість поточної динаміки конфлікту.

 

1. Атака на Кірішський НПЗ: Тактична реалізація та стратегічне значення

1.1. Хронологія події та суперечливі наративи

Атака на Кірішський НПЗ, один із найбільших нафтопереробних заводів Росії, сталася в ніч з 13 на 14 вересня 2025 року [1]. За повідомленнями Міністерства оборони Росії, тієї ночі було перехоплено та знищено 80 БПЛА, з яких лише два перебували над Ленінградською областю [2]. Губернатор Ленінградської області Олександр Дрозденко підтвердив, що три дрони було збито над територією Кірішського району, а пожежа на заводі, яку швидко загасили, виникла в результаті падіння їхніх уламків [3]. Він також стверджував, що внаслідок інциденту ніхто не постраждав [3].

Українська сторона представила абсолютно інший наратив. Командування українських БПЛА підтвердило, що було завдано «успішного удару» по Кірішському НПЗ [4]. За їхніми даними, на заводі сталися вибухи та почалася велика пожежа [5]. Це розбіжність у заявах свідчить про спроби Кремля мінімізувати наслідки атаки, щоб не допустити паніки серед населення і зберегти видимість контролю над ситуацією.

1.2. Оцінка збитків: Поверхневий і реальний ефект

Попри початкові заяви російських офіційних осіб про незначні збитки, подальші звіти з незалежних джерел розкрили справжній масштаб пошкоджень. За даними Reuters, отриманими від двох неназваних галузевих джерел, атака призвела до зупинки ключової технологічної установки на заводі [6]. Цей блок відповідає за переробку майже 40% від загальної потужності Кірішського НПЗ, що еквівалентно приблизно 20 мільйонам тонн на рік [7].

Джерела повідомляють, що в результаті удару було пошкоджено піч та інше обладнання на установці, і ремонт може зайняти близько місяця [6]. Для компенсації простою завод має намір збільшити навантаження на інші, все ще функціонуючі секції на 20%, щоб підтримувати виробництво на рівні приблизно 75% від номінальної потужності [7]. Різниця між публічними російськими заявами про «пожежу від уламків» і реальним пошкодженням ключового агрегату заводу вказує на цілеспрямовану кампанію з інформаційної цензури. Цей факт також демонструє, що атака не була випадковим влучанням, а являла собою високоточний удар по конкретній, заздалегідь розвіданій вразливій цілі.

1.3. Значення цілі: КИНЕФ як критичний актив

Кірішський НПЗ (ТОВ «КИНЕФ»), що належить компанії «Сургутнєфтєгаз», є одним із найбільших нафтопереробних заводів у Росії, поступаючись за обсягом переробки лише Омському НПЗ [8]. Його встановлена річна потужність оцінюється в 17,3–21 мільйон тонн [9]. Підприємство виробляє широкий спектр нафтопродуктів, включаючи високооктановий бензин, дизельне та авіаційне паливо, частина якого, за заявами української сторони, використовується для потреб російських збройних сил [5]. Таким чином, удар по Кірішському НПЗ є прямим ударом по економічній та військовій потужності Росії.

Важливим аспектом, який надає цій атаці особливого значення, є її велика віддаленість від лінії фронту. Кірішський НПЗ розташований на відстані 1400 кілометрів від кордону, що підтверджує здатність України завдавати ударів на стратегічну глибину [10]. Джерела вказують на можливе використання нової української крилатої ракети FP-5 «Фламінго», яка має заявлену дальність до 3000 км і бойову частину вагою 1150 кг, що значно перевершує можливості одноразових безпілотників [11]. Ракета «Фламінго», створена з використанням доступних компонентів, спеціально призначена для ударів по стратегічній інфраструктурі. Атака на КИНЕФ, таким чином, стала бойовим підтвердженням появи в України стратегічного потенціалу, який вона має намір масштабувати.

1.4. Продовження після Приморська

За два дні до цього Україна завдала удару по порту Приморськ — головному експортному вузлу російської нафти в Балтиці [12]. Було пошкоджено три танкери, а також щонайменше два з чотирьох причалів, що призвело до 50% втрати потужностей з відвантаження сирої нафти.

Таким чином, удари по Приморську та Кірішах складають ланцюг операцій, що демонструє системність українського підходу: від експорту (валюта, бюджет РФ) до внутрішньої переробки (пальне для війська).

 

2. Стратегія «дрон-санкцій» та її економічні наслідки для Росії

2.1. Від точкових ударів до системного підходу

З початку 2025 року українські удари по російській енергетичній інфраструктурі перейшли від спорадичних інцидентів до скоординованої та систематичної кампанії [13]. Ця стратегія, яка отримала назву «дрон-санкції», спрямована на підрив одного з найважливіших секторів російської економіки та основного джерела фінансування військових дій [14]. Відкриті джерела та аналіз медіаресурсів вказують на те, що за останні 45 днів було уражено 12 НПЗ [13].

2.2. Масштаб кумулятивного збитку та його динаміка

Різні аналітичні агенції надають оцінки загального обсягу нафтопереробних потужностей Росії, виведених із ладу внаслідок атак. Ці дані різняться залежно від джерела та періоду, до якого належить аналіз, але їхня динаміка вказує на наростаючий характер збитків.

Оцінка втрати потужності	Дата/Період	Джерело
10%	Січень-Лютий 2025 р.	[14]
13%	Серпень 2025 р.	[15, 16]
14%	Початок 2025 р.	[17]
17%	Серпень 2025 р.	[18, 19, 20]
20%	Серпень 2025 р.	[21]
до 20%	Вересень 2025 р.	[22]
близько 24%	За 45 днів до вересня 2025 р.	[13]

Таблиця наочно демонструє, що, попри розкид цифр, усі джерела сходяться в тому, що збитки мають кумулятивний і зростаючий характер. Збільшення оцінок з 10% на початку року до 24% до вересня відображає прискорення і зростаючу ефективність українських атак, що свідчить про подолання Росією здатності до оперативного відновлення.

2.3. Вплив на російську військову економіку

Кампанія «дрон-санкцій» має глибокі наслідки як для цивільного сектора, так і для військової економіки. На внутрішньому ринку атаки спричинили дефіцит бензину в низці регіонів, черги на заправках і зростання цін [1]. У відповідь на це російська влада була змушена ввести повну заборону на експорт бензину до 30 вересня і часткову — до 31 жовтня [23, 24]. Це прямий вплив на цивільне життя підриває російський наратив про «стабільність» і «бізнес як зазвичай», створюючи внутрішню напругу і потенційно посилюючи невдоволення населення.

У фінансовій сфері Росія втрачає один із найприбутковіших потоків доходів — експорт нафтопродуктів [13]. Вимушена переорієнтація на менш прибутковий експорт сирої нафти, часто з великими знижками, безпосередньо позначається на доходах бюджету. З військової точки зору, паливо є критично важливим ресурсом, і порушення його виробництва та логістичних ланцюжків безпосередньо впливає на здатність російських збройних сил підтримувати техніку, таку як танки, вантажівки та авіація [5, 13].

 

3. Геополітичний контекст: Ескалація в Балтійському регіоні

3.1. Атака на КИНЕФ і її близькість до Сувалкського коридору

Географічне розташування Кірішського НПЗ у Ленінградській області, поблизу Балтійського моря, робить цю атаку не тільки економічною, а й геополітичною. Вона сталася в безпосередній близькості від так званого Сувалкського коридору — вузької смуги землі між Польщею та Литвою, яка відокремлює Калінінградську область Росії від її союзника Білорусі [25]. Ця територія є «ахіллесовою п’ятою» НАТО, оскільки це єдиний сухопутний маршрут, що з’єднує країни Балтії з рештою Альянсу [26].

3.2. Російські «гібридні» провокації

Час атаки на КИНЕФ збігся з посиленням російських «гібридних» провокацій у Балтійському регіоні. Незадовго до цього, 10 вересня 2025 року, російські дрони масово порушили повітряний простір Польщі, що змусило НАТО підняти в повітря винищувачі [23]. Аналогічні інциденти були зафіксовані в Румунії та Латвії. Паралельно з цим, у Росії відбулися диверсії на залізниці в Ленінградській та Орловській областях. Ці дії збіглися зі спільними російсько-білоруськими військовими навчаннями «Захід-2025», які, на думку західних експертів, включали симуляцію захоплення Сувалкського коридору [27].

Збіг у часі атаки на КИНЕФ з російськими провокаціями на кордонах НАТО не є випадковим. Це вказує на двосторонню ескалацію: Україна завдає стратегічних збитків російській економіці, тоді як Росія відповідає спробами перенести конфлікт у «сіру зону» та випробувати рішучість Альянсу. Масовані порушення повітряного простору НАТО є спробою Росії відвернути увагу і ресурси від українського фронту на Балтійський напрямок, використовуючи тактику «нижче порога», яка дозволяє уникнути прямого військового зіткнення і застосування Статті 5 [28].

 

4. Реакція Заходу: Єдність у діях, розбіжності в стратегії

4.1. Військова відповідь НАТО: Операція «Eastern Sentry»

Після порушення повітряного простору Польщі, польський прем’єр-міністр Дональд Туск ініціював консультації за Статтею 4 Північноатлантичного договору [28, 29]. У відповідь на «неприйнятні та небезпечні» дії Росії, які НАТО розцінює як «агресивні та безрозсудні», Альянс оголосив про запуск операції «Eastern Sentry» 12 вересня 2025 року [30, 31]. Ця операція спрямована на посилення військової присутності на східному фланзі та перехід від рутинного повітряного патрулювання до інтегрованої системи протиповітряної оборони, що свідчить про зрослу готовність Альянсу до реагування на гібридні загрози [32].

4.2. Санкційна дилема: США vs. ЄС

Атака на Кірішський НПЗ знову актуалізувала дискусію про санкційну політику Заходу. Президент США Дональд Трамп публічно заявив, що готовий ввести нові масштабні санкції проти Росії, але лише за умови, що всі країни НАТО повністю припинять закупівлі російської нафти [4]. Ця позиція контрастує зі стратегією Європейського союзу, який, попри тиск, дотримується свого плану поетапної відмови від російської енергії до 2028 року [33].

Українська стратегія «дрон-санкцій» фактично створила тиск на Захід, змушуючи його до більш швидких і жорстких рішень у питанні санкцій, обходячи політичні розбіжності між ключовими союзниками. Атаки на НПЗ, таким чином, стали де-факто «санкціями, які працюють швидше» [34, 35], і створили новий важіль впливу як на російську економіку, так і на санкційну політику Заходу.

4.3. Хронологія ключових подій та реакції у вересні 2025 р.

Дата	Подія	Місцезнаходження	Актори	Реакція/Наслідки
10 вересня	Масове порушення повітряного простору російськими дронами	Польща, Румунія	Росія, НАТО, Польща	Польща ініціює консультації щодо статті 4; ЄС та НАТО засуджують «агресивні та безрозсудні» дії.
12 вересня	Запуск операції «Eastern Sentry»	Східний фланг НАТО	НАТО (Данія, Франція, Німеччина)	Операцію запущено у відповідь на порушення повітряного простору, демонструючи готовність Альянсу.
12–16 вересня	Військові навчання «Захід-2025»	Білорусь, Росія	Росія, Білорусь	Західні експерти вважають навчання симуляцією захоплення Сувалкського коридору.
13–14 вересня	Атака на Кірішський НПЗ	Ленінградська область, Росія	Україна	Ключова установка, що забезпечує 40% потужності, виведена з ладу; Росія забороняє експорт бензину.
14 вересня	Інциденти на залізниці	Ленінградська та Орловська області, Росія	Невідомі	Схід дизельного локомотива; вибух на залізниці, що спричинив людські жертви.

 

5. Страховий і економічний вимір

Атаки по Кірішському НПЗ та Приморську [12] матимуть довготривалі наслідки для страхового ринку:

• War Risk premiums у Балтійському басейні зростатимуть;
• перестраховики переглядатимуть ліміти та умови для об’єктів енергетичної інфраструктури;
• зросте попит на розширені поліси (включно з кібер-загрозами та політичним насильством);
• експортні перевізники дедалі частіше вимагатимуть підтвердження покриття P&I клубами, що може ускладнити перевезення російської нафти й нафтопродуктів.

Для Європи ж це означає додатковий аргумент до диверсифікації джерел енергії та посилення контролю над «тіньовим флотом».

6. 6. Висновки

• Україна виводить війну у стратегічний тил РФ, демонструючи ефективність «дрон-санкцій».
• Балтійський регіон перетворюється на вузол глобального протистояння, де військові, економічні та енергетичні фактори зливаються воєдино.
• Для страхового ринку — це новий етап: тарифи, обмеження, перестрахові моделі тепер будуть формуватися з огляду на Балтику.

Стратегія нейтралізації працює: Росія втрачає здатність виконувати ключові функції, і саме це може стати каталізатором зміни всієї війни.

7. Прогноз і стратегічні рекомендації

Перспективи кампанії «дрон-санкцій» вказують на те, що вона буде продовжуватися і масштабуватися. Розробка та заявлене масове виробництво нових систем, таких як ракета «Фламінго» з великим радіусом дії та потужною бойовою частиною, дозволяють Україні підтримувати асиметричний тиск на російську військову економіку. З огляду на ефективність цієї стратегії та її значний вплив на російський внутрішній ринок і фінансові потоки, Україна, ймовірно, продовжить атаки, оскільки це одна з небагатьох доступних їй можливостей для завдання стратегічних збитків.

У відповідь Росія, швидше за все, посилить свої системи ППО і спробує завдати ударів у відповідь по українських центрах виробництва БПЛА. Однак, враховуючи розміри і складність нафтогазової інфраструктури, повний захист усіх об’єктів видається вкрай складним завданням. Російська держава стикатиметься з наростаючим внутрішнім тиском через дефіцит палива та інфляцію, що підриває суспільну підтримку режиму.

У світлі цих подій, західним урядам рекомендується:

• Координувати санкційну політику, щоб уникнути внутрішніх розбіжностей, які послаблюють загальний тиск на Москву. Українська кампанія створює умови, які можуть сприяти більш жорсткій і швидкій консолідації санкційного режиму.
• Посилити військову допомогу Україні, зокрема шляхом надання або сприяння у виробництві далекобійних систем, які довели свою ефективність у підриві російської військової економіки [34, 35].
• Зміцнювати східний фланг НАТО, зокрема шляхом розширення та інтеграції систем ППО в рамках операцій, подібних до «Eastern Sentry», і постійного моніторингу «гібридних» загроз. Стратегія стримування має бути багаторівневою і охоплювати не тільки військову, а й економічну та інформаційну сфери, щоб ефективно протистояти комплексним викликам з боку Росії.

 

Ібрагім Габідулін,

військовий експерт,

фахівець з питань застосування Повітряних сил,

полковник у запасі

 

 

Джерела

1. Ukrainian drone strike sparks fire at one of Russia’s top oil refineries. https://www.pbs.org/newshour/world/ukrainian-drone-strike-sparks-fire-at-one-of-russias-top-oil-refineries/
2. Украинские дроны атаковали Киришский НПЗ в Ленинградской области. https://www.currenttime.tv/a/kirishi-fire/33530088.html
3. Киришский НПЗ и Башнефть. БПЛА продолжают атаковать объекты ТЭК в российских регионах. https://nangs.org/news/downstream/refining/kirishskij-npz-i-bashneft-bpla-prodolzhayut-atakovat-obekty-tek-v-rossijskikh-regionakh/
4. Ukrainian drones target one of Russia’s top oil refineries. https://www.cbsnews.com/news/ukraine-war-russia-oil-refinery-strike/
5. Ukrainian drone strike sparks fire at oil refinery in Russia’s Leningrad region. https://www.aa.com.tr/en/russia-ukraine-war/ukrainian-drone-strike-sparks-fire-at-oil-refinery-in-russia-s-leningrad-region/3687028/
6. Russian Kirishi oil refinery shuts down key unit after Ukrainian strike – Reuters. https://www.ukrinform.net/rubric-ato/4036806-russian-kirishi-oil-refinery-shuts-down-key-unit-after-ukrainian-strike-reuters.html/
7. Reuters: One of Russiaʼs largest refineries shuts down key processing unit after Ukrainian drone attack. https://babel.ua/en/amp/news/121438-reuters-one-of-russia-s-largest-refineries-shuts-down-key-processing-unit-after-ukrainian-drone-attack/
8. Удар дронов привел к пожару на втором по мощности НПЗ в России. Продолжение атак ВСУ усиливает топливный дефицит в России, который уже приближается к Москве. https://www.agents.media/udar-dronov-privel-k-pozharu-na-vtorom-po-moshhnosti-npz-v-rossii-prodolzhenie-atak-vsu-usilivaet-toplivnyj-defitsit-v-rossii-kotoryj-uzhe-priblizhaetsya-k-moskve/
9. Топ-10 крупнейших НПЗ в России: мощность, модернизация и глубина переработки. https://belchemoil.by/news/international/top-10-krupnejshih-npz-v-rossii-moshhnost-modernizaciya-i-glubina-pererabotki/
10. Ukraine hits Russian oil refinery deep behind front. https://economictimes.indiatimes.com/news/defence/ukraine-hits-russian-oil-refinery-deep-behind-front/articleshow/123975522.cms/
11. Ukraine’s Flamingos take to the skies. https://www.iiss.org/online-analysis/missile-dialogue-initiative/2025/09/ukraines-flamingos-take-to-the-skies/
12. Бадрак В.В., Габідулін І.А. Deep strike стратегічного рівня, або як Україна відкрила “другий фронт” у санкціях проти Росії. https://espreso.tv/article-deep-strike-strategichnogo-rivnya-abo-yak-ukraina-vidkrila-drugiy-front-u-sanktsiyakh-proti-rosii/
13. At Current Rate, Russia’s Entire Oil Refining Industry Faces Collapse Within a Year. https://kyivinsider.com/at-current-rate-russias-entire-oil-refining-industry-faces-collapse-within-a-year/
14. Ukrainian drones reportedly knock out 10 percent of Russian refining capacity. https://www.atlanticcouncil.org/blogs/ukrainealert/ukrainian-drones-reportedly-knock-out-10-percent-of-russian-refining-capacity/
15. Россия потеряла 13% мощностей НПЗ из-за ударов украинских дронов. https://www.moscowtimes.ru/2025/08/19/rossiya-poteryala-13-moschnostei-npz-iz-za-udarov-ukrainskih-dronov-a172076/
16. Putin is facing a fuel crisis as Ukraine escalates attacks on Russian refineries. https://www.atlanticcouncil.org/blogs/ukrainealert/putin-is-facing-a-fuel-crisis-as-ukraine-escalates-attacks-on-russian-refineries/
17. СМИ: Киев уничтожил почти 14 процентов производственных мощностей российских НПЗ. https://www.pap.pl/ru/russian/news/smi-kiev-unichtozhil-pochti-14-procentov-proizvodstvennykh-moschnostey-rossiyskikh-npz/
18. Ukrainian strikes disrupt around 17% of Russia’s oil refining capacity, Reuters reports. https://kyivindependent.com/ukrainian-strikes-disrupt-around-17-of-russias-oil-refining-capacity-reuters-reports/
19. Reuters: удари України вивели з ладу 17% переробки нафти в Росії. https://novosti.dn.ua/news/405466-reuters-udary-ukrayiny-vyvely-z-ladu-17-pererobky-nafty-v-rosiyi/
20. Україна вибила щонайменше 17% російської нафтопереробки, — Reuters. https://www.rbc.ua/rus/news/ukrayina-vibila-shchonaymenshe-17-rosiyskoyi-1756185934.html/
21. White House confirms Ukraine destroyed 20% of Russian oil refineries in August. https://www.ukrinform.net/rubric-economy/4030619-white-house-confirms-ukraine-destroyed-20-of-russian-oil-refineries-in-august.html/
22. Ukraine war briefing: Russian oil system struggling under Ukrainian attacks – report. https://www.theguardian.com/world/2025/sep/17/ukraine-war-briefing-russian-oil-system-struggling-under-ukrainian-attacks-report/
23. Ukrainian drones strike one of Russia’s top oil refineries, sparking fire. https://apnews.com/article/russia-ukraine-war-drone-attack-oil-e28542d48d095866f89a38c5046275d8/
24. Ukraine ramps up drone strikes on Russian oil facilities in latest attack. https://www.independent.co.uk/news/world/europe/russia-kirishi-refinery-drone-strike-ukraine-b2826275.html/
25. Lithuania Expands Military Roads to Defend Suwałki Gap. https://etias.com/articles/lithuania-expands-military-roads-to-defend-suwa%C5%82ki-gap/
26. Suwałki Gap. https://en.wikipedia.org/wiki/Suwa%C5%82ki_Gap/
27. Russian aggression in new area prompts NATO response as tensions rise. https://www.the-express.com/news/world-news/184181/nato-jets-intercept-russian-warplanes-carrying-supersonic-missiles-over-baltic-sea/
28. ‘More Visible and Credible’: NATO Debuts Eastern Sentry After Russian Drone Incursions. https://themedialine.org/top-stories/more-visible-and-credible-nato-debuts-eastern-sentry-after-russian-drone-incursions/
29. Poland shoots down Russian drones: Will NATO enter war in Ukraine? https://www.aljazeera.com/news/2025/9/10/poland-shoots-down-russian-drones-will-nato-enter-war-in-ukraine/
30. Ukraine targets key Russian oil refinery as Moscow tests hypersonic missile. https://www.aljazeera.com/news/2025/9/14/ukraine-targets-key-russian-oil-refinery-as-moscow-tests-hypersonic-missile/
31. Operation Eastern Sentry. https://en.wikipedia.org/wiki/Operation_Eastern_Sentry/
32. NATO launches “Eastern Sentry” to bolster posture along eastern flank. https://www.nato.int/cps/en/natohq/news_237601.htm/
33. Ukrainian Attacks and Secondary Sanctions on Russian Crude Buyers. https://www.spragueenergy.com/ukrainian-attacks-and-secondary-sanctions-on-russian-crude-buyers/
34. Crude Drawing Support From Oil Refinery Drone Attack. https://www.archerfinancials.com/crude-drawing-support-from-oil-refinery-drone-attack/
35. Ukraine attacks major Russian refinery with big drone assault. https://economictimes.indiatimes.com/news/defence/ukraine-attacks-major-russian-refinery-with-big-drone-assault/articleshow/123881337.cms