Матеріал Тетяни Матяш для «Лівого берегу»:
В «Укроборонпромі» заявили, що постачання товарів військового призначення до М’янми, де відбулася спроба військового перевороту, здійснюється у відповідності до законодавства, але зброї смертельного ураження туди не продають.
Про це повідомляє Deutsche Welle з посиланням на пресслужбу «Укроборонпрому».
Раніше правозахисні організації у М’янмі закликали уряди інших держав, а також іноземних інвесторів відмовитись від співпраці з військовою хунтою. На державному рівні відносини з нинішнім режимом підтримують, попри путч, такі країни, як Росія, Білорусь та Китай. Білорусь також єдиною у світі проголосувала проти резолюції ООН щодо М’янми.
Рух «Справедливість для М’янми» склав перелік компаній, пов’язаних з армійським керівництвом, які контролюють певні сфери економіки країни. Правозахисники проводять міжнародні інформаційні кампанії з критикою компаній та урядів, які не припиняють відносин з режимом. На критику наразилася і Україна — за те, що досі офіційно не оголосила про припинення співпраці з хунтою у військово-технічній сфері і не запровадила ембарго на постачання зброї.
«Ми закликаємо Україну бути з народом М’янми, який страждає і жертвує собою заради демократії. Припиніть озброювати наших вбивць. Україна має нагоду відіграти позитивну роль, виконуючи свої міжнародні зобов’язання у сфері прав людини і запровадивши проти М’янми ембарго на постачання зброї», — зазначив речник правозахисного руху «Справедливість для М’янми» Яданар Маунг.
Україна потрапила у поле зору активістів після того, як у розпал заворушень у лютому на вулиці Янгона були виведені бронетранспортери, зокрема, БТР-3У українського виробництва. Ці бойові машини були поставлені до М’янми ще у 2004 році.
«Країна-виробник не може нести відповідальності за використання військової техніки, яку інша країна придбала більше 15 років тому», — коментував тоді ситуацію речник МЗС Олег Ніколенко.
За даними DW, починаючи з 2015 року, Україна постачала до М’янми обладнання для будівництва заводу зі складання з українських компонентів найновішого покоління бронемашин — БТР-4У, а також самохідних артилерійських установок 2С1-У «Гвоздика». Загальна сума поставок обладнання і компонентів — близько 720 лн гривень. Дані свідчать, що «Укрспецекспорт» постачав до середини 2020 року Управлінню оборонної промисловості при штабі збройних сил М’янми в Янгоні технічну документацію і обладнання для виробництва зварювальних корпусів і багато іншого.
Чи введений у М’янмі в експлуатацію завод зі складання БТР-4 і 2С1-У, чи роботи над цим проєктом ще тривають — не оприлюднюється.
До путчу в М’янмі Україна постачала туди, згідно з даними ImportGenius, також двигуни та інші запчастини для військових гелікоптерів і літаків Міг-29 російського виробництва, запчастини для танків Т-80 та броньовані ремонтно-евакуаційні машини БТС-4ЛБТЗ.
Даних про поставки зброї підприємствами «Укроборонпрому» після військового перевороту в митних базах немає. В українському МЗС у наголосили, що Україна рішуче засуджує військовий переворот у М’янмі і насильство проти мирних демонстрантів. У червні Україна підтримала резолюцію Генасамблеї ООН, яка містить, зокрема, заклик призупинити постачання будь-якої зброї, боєприпасів та іншого майна військового призначення. Водночас відмовлятись від співпраці з М’янмою українські виробники зброї не збираються.
«Наразі держконцерн «Укрспецекспорт» не має підстав для призупинення виконання цих проєктів, оскільки на сьогодні не запроваджені рішення з боку відповідних державних органів влади України про введення будь-яких секторальних або персональних спеціальних економічних санкцій та інших обмежувальних заходів щодо М’янми», — зазначили у пресслужбі «Укроборонпрому».
У міністерстві закордонних справ України нагадали, що проти М’янми наразі не запроваджено збройне ембарго з боку Радбезу ООН. А санкції, запроваджені країнами-партнерами, Київ «бере до уваги».
«Укроборонпром» не ставить хрест на спільних проєктах і нагадує про чинність угоди про військово-технічне співробітництво. Після стабілізації суспільно-політичної обстановки в М’янмі ми сподіваємось на продовження виконання взятих на себе зобов’язань», — зазначили у концерні.
Нагадаємо, військові захопили владу в М’янмі на початку року, заявивши про фальсифікації на виборах, на яких в листопаді перемогла партія Су Чжи. Тодішня виборча комісія заявляла про відсутність фальсифікацій.
За повідомленнями місцевих ЗМІ, нова виборча комісія, призначена хунтою, заявила, що припинить діяльність «Національної ліги за демократію». За даними правозахисників, військові вбили понад 800 людей на протестах у зв’язку з переворотом.
Міжнародні спостерігачі підтвердили чесність виборів у М’янмі.
З 1962 року протягом декількох десятиліть формою правління в М’янмі була військова диктатура. Демократичні перетворення в країні почалися у 2011 році.