Війна на сході України ще раз наочно довела, що сьогодні саме БМП, а не танк, – найслабкіша ланка в системі військової бронетехніки. Такий висновок міститься у статті «Перспективна БМП. Деякі аспекти формування концепції конструктивних і компонувальних рішень» авторів І.Г. Бондарєва, М.В. Коломієця з Національної академії сухопутних військ.

Науковці створили «чорновий портрет» перспективної БМП для української армії, яка буде здатна вести боротьбу з противником, що перевершує силою або що атакує «в спину» (НЗФ), в основному на своїй території та в умовах, обмежених людськими, економічними та іншими ресурсами.

Фахівці констатують: завдання безпечного наземного переміщення піхоти «з пункту А в пункт Б» під вогнем противника здатна буде вирішити тільки добре захищена бойова машина піхоти. При цьому вони наголошують, що обов’язковою умовою повинні стати посилення броньового захисту днища від протитанкових мін і керованих фугасів, а також використання інших способів підвищення мінної стійкості.

Враховуючи досвід бойових дій в АТО, автори статті стверджують: «Великого значення (якщо не головного) набуває комплекс озброєння перспективної БМП, здатної самостійно боротися з переважаючими силами противника на землі і в повітрі, озброєння має бути універсальним і багатоканальним». А для забезпечення захисту машини від можливих дій ворога з повітря вони пропонують включити  до складу озброєння БМП ефективний протиповітряний комплекс малої дальності.

«Необхідність винести озброєння і боєприпаси поза залюднений відсік, а також забезпечити захист від «протидахових» боєприпасів при збереженні бажаної (не менше 1,3-1,4 м) внутрішньої висоти десантного відділення зумовить форму і конструкцію башти перспективного БМП», — прогнозують науковці з Національної академії Сухопутних військ.

ІА «ОПК»