Проект Закону України

«Про державне оборонне замовлення»

 

Дмитро Дем’яненко, начальник відділу корпоративних прав, інвестицій та нормотворчої діяльності ДП «Антонов»

Віктор Плахута, консультант Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони

 

 

 

Цей Закон визначає загальні правові засади державного регулювання відносин, пов’язаних з плануванням, формування, особливостями розміщення, виконання і державного контролю (нагляду) в сфері державного оборонного замовлення, визначає основні принципи і методи державного регулювання цін та регулює особливості відносин, пов’язаних з визначенням та здійсненням процедур поставки (закупівлі) продукції оборонного призначення, виконанням робіт оборонного призначення та наданням послуг оборонного призначення.

Метою цього Закону є забезпечення ефективної та прозорої реалізації державного оборонного замовлення.

 

 

Стаття 1. Визначення основних термінів

 

У цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:

• виконавці оборонного  замовлення  (далі  —  виконавці) — суб’єкти  господарської  діяльності  України  незалежно  від форми власності,  що мають ліцензії (дозволи) на провадження відповідних видів  господарської діяльності у випадках,  передбачених законом, та отримані  згідно   із   законодавством,   та   іноземні   суб’єкти господарської  діяльності,  з  якими укладено державний контракт з оборонного  замовлення  на   постачання   (закупівлю)   продукції, виконання  робіт  та  надання  послуг  за результатами конкурсного відбору;

 

• співвиконавці оборонного замовлення (далі — співвиконавці) — суб’єкти господарської діяльності України незалежно від їх форми власності,  що мають ліцензії (дозволи) на провадження відповідних видів господарської  діяльності,  отримані згідно із законодавством, які беруть участь у виконанні оборонного замовлення  на  підставі   відповідних   договорів   (контрактів), укладених з виконавцями;

 

• державне оборонне замовлення (далі – оборонне замовлення) – засіб державного регулювання економіки для задоволення наукових та матеріально-технічних потреб із забезпечення національної безпеки і оборони шляхом планування обсягу фінансових ресурсів, визначення видів та обсягів продукції, робіт і послуг оборонного призначення, а також укладення з виконавцями оборонного замовлення державних контрактів на поставку (закупівлю) продукції, робіт і послуг оборонного призначення;

 

• державний контракт з оборонного замовлення (далі – державний контракт) – договір, укладений у письмовій формі державним замовником від імені держави з виконавцем оборонного замовлення відповідно до затверджених основних показників оборонного замовлення, в якому визначаються економічні та правові зобов’язання сторін, порядок регулювання їхніх господарських відносин;

 

• державні замовники з оборонного замовлення (далі – державні замовники) – визначені Кабінетом Міністрів України центральні органи виконавчої влади та інші державні органи – головні розпорядники бюджетних коштів, військові формування, утворені відповідно до законів України;

 

• орієнтовні показники обсягів оборонного замовлення – складова основних показників оборонного планування: перелік (номенклатура) та обсяги продукції, робіт і послуг оборонного призначення для кожного державного замовника, а також обсяг коштів, передбачених на такі цілі на наступні за відповідним бюджетним періодом два роки, сплановані на основі установлених індикативних прогнозних показників та завдань Державного бюджету України на трирічний період, відповідно до схвалених Основних напрямів бюджетної політики;

 

• основні показники оборонного замовлення – затверджені Кабінетом Міністрів України перелік (номенклатура) та обсяги продукції, робіт і послуг оборонного призначення, що поставляються (закуповуються) за оборонним замовленням, а також обсяг коштів, передбачених на такі цілі в межах установлених бюджетних асигнувань, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний бюджетний період для кожного державного замовника;

 

• послуги оборонного призначення – послуги, пов’язані із забезпеченням життєдіяльності об’єктів і споруд оборонного та спеціального призначення, експлуатацією та використанням продукції оборонного призначення;

 

• продукція оборонного призначення – озброєння, військова та спеціальна техніка, військова зброя і боєприпаси, спеціальні комплектувальні вироби для їх виготовлення та експлуатації, матеріали та обладнання, спеціально призначені для їх розроблення, виготовлення або використання, спеціальні технічні засоби, технічні засоби розвідки;

 

• роботи оборонного призначення:

фундаментальні наукові дослідження для задоволення потреб із забезпечення національної безпеки і оборони;

науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи або їх окремі етапи із створення, модернізації, утилізації продукції оборонного призначення, розроблення спеціальних технологій, матеріалів та стандартів;

будівництво об’єктів і споруд оборонного та спеціального призначення;

створення нових та нарощення існуючих виробничих потужностей для виготовлення продукції оборонного призначення;

роботи з мобілізаційної підготовки економіки;

ремонт, модифікація, модернізація, утилізація та знищення продукції оборонного призначення;

формування та ведення страхового фонду документації на озброєння, військову та спеціальну техніку, інше військове майно, об’єкти і споруди оборонного та спеціального призначення.

науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи з розвитку дослідницької, проектно-конструкторської і виробничо-технологічної бази організацій з метою забезпечення виконання державного оборонного замовлення, а також підвищення мобілізаційної підготовки економіки держави;

постачання продукції для накопичення матеріальних цінностей державного матеріального резерву;

інші визначені відповідно до частини 1 статті 3 даного Закону поставки продукції з метою забезпечення оборони і безпеки України.

 

• офсетний бенефіціар – державний замовник, інший суб’єкт відносин будь-якої форми власності, відбір якого здійснюється офсетною комісією за поданням державного замовника, що отримує компенсації за компенсаційним (офсетним) договором;

 

• компенсаційний (офсетний) договір (далі – офсетний договір) – укладений між офсетним бенефіціаром та іноземним виробником (постачальником) зовнішньоекономічний договір (контракт), що визначає предмет та вартість офсетного зобов’язання, яке іноземний постачальник повинен виконати на території України;

 

• компенсація – відшкодування витрат державного замовника, пов’язаних із закупівлею за імпортом продукції оборонного призначення, яке надається відповідно до офсетного договору державі Україна;

 

• продукція з тривалим технологічним циклом виробництва — продукція, тривалість виробничого циклу виготовлення якої відповідно до технології її виробництва складає більше шести місяців. Порядок віднесення продукції до продукції з тривалим технологічним циклом виробництва та порядок видачі документа, що підтверджує тривалість виробничого циклу виготовлення продукції, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну військово-промислову політику.

 

• життєвий цикл — усі можливі послідовні стадії існування зразка (системи, комплекса) озброєння, військової або спеціальної техніки, тобто дослідження та розробка, промислова розробка, виробництво, ремонт, модернізація, модифікація, технічне обслуговування, матеріально-технічне забезпечення, навчання, виведення з експлуатації та утилізація.

 

• кооперація виконавця ДОЗ (далі — кооперація) — сукупність взаємодіючих між собою осіб, що беруть участь в поставках продукції за державним оборонним замовленням у рамках супроводжуваних угод. У кооперацію входять головний виконавець, який укладає державний контракт з державним замовником, виконавці, що укладають контракти з головним виконавцем, і виконавці, що укладають контракти з виконавцями.

 

• складний зразок (система, комплекс) озброєння, військової або спеціальної техніки — зразок (система, комплекс) озброєння, військової або спеціальної техніки розроблення якого потребує розв’язання складних науково-технічних проблем, залучення значних матеріальних і фінансових ресурсів та який не є складовою частиною та/або комплектувальним виробом загально-технічного призначення іншого зразка;

 

Термін «військове майно» вживається у значенні, визначеному Законом України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України».

Термін «тендер» вживається у значенні, визначеному Законом України «Про публічні закупівлі»;

 

Стаття 2. Правова основа оборонного замовлення

 

1. Правовою основою оборонного замовлення є Конституція України, Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України, Податковий кодекс України, закони України «Про національну безпеку України», «Про державну таємницю», «Про публічні закупівлі», «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони», «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання», «Про страховий фонд документації України», «Про доступ до публічної інформації» та інші законодавчі акти України.
2. Положення законів та інших нормативних правових актів, що стосуються предмета регулювання цього Закону, застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
3. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж ті, які передбачені цим Законом, застосовуються правила міжнародного договору.

 

Стаття 3. Принципи здійснення оборонного замовлення

 

1. Оборонне замовлення здійснюється на основі таких принципів:

законності;

конкурентності;

пріоритетності залучення національних виробників (постачальників);

економії та ефективності;

відкритості та прозорості;

забезпечення захисту національної безпеки та оборони;

запобігання корупції;

забезпечення ефективного планування та фінансування оборонного замовлення;

 

Стаття 4. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері оборонного замовлення

 

Кабінет Міністрів України:

1) Затверджує:

основні показники оборонного замовлення;

типові форми державного контракту з оборонного замовлення.

2) Визначає:

порядок планування, формування, особливості розміщення, коригування та здійснення контролю за виконанням оборонного замовлення;

порядок здійснення економічної підтримки та стимулювання підприємств –виконавців оборонного замовлення;

порядок забезпечення державними гарантіями залучення промислового, банківського і торговельного капіталу, у тому числі іноземного, для створення високотехнологічної, конкурентоспроможної продукції та відповідних послуг в оборонній галузі;

порядок здійснення моніторингу за витратами в рамках оборонного замовлення;

порядок застосування конкурентних процедур під час закупівлі продукції, робіт і послуг за оборонним замовленням, інформація про закупівлю яких становить державну таємницю;

порядок формування та ведення відкритого реєстру виробників оборонної продукції, в тому числі єдиних виробників оборонної продукції;

порядок укладення компенсаційних (офсетних) договорів, види компенсацій, пріоритетні напрями офсетної діяльності;

склад офсетної комісії, її функції та порядок діяльності.

3) Вирішує інші питання у сфері оборонного замовлення відповідно до закону.

 

Стаття 5. Уповноважений орган з питань координації оборонного замовлення

 

1. Координацію діяльності з реалізації оборонного замовлення здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну військово-промислову політику (далі – уповноважений орган).
2. Уповноважений орган:

готує з урахуванням пропозицій державних замовників проект основних показників оборонного замовлення на плановий бюджетний період та наступні за плановим два бюджетні періоди, та подає їх в установленому порядку на розгляд Ради національної безпеки і оборони України та Кабінету Міністрів України;

координує і контролює діяльність державних замовників під час розміщення оборонного замовлення та виконання державних контрактів;

надає методичну та консультаційну допомогу державним замовникам щодо організації здійснення процедур закупівлі;

отримує від державних замовників звіт про результати здійснення процедур закупівлі, укладення та виконання державних контрактів;

інформує в установлені строки Кабінет Міністрів України про хід виконання оборонного замовлення;

установлює строки подання державними замовниками пропозицій до проекту основних показників оборонного замовлення, інформації про укладені державні контракти та хід їх виконання;

розробляє проекти нормативно-правових актів з питань оборонного замовлення;

надає роз’яснення щодо застосування законодавства у сфері оборонного замовлення.

 

Стаття 6. Державний замовник

 

1. Державний замовник:

здійснює планування оборонного замовлення;

розробляє із залученням виконавців, визначених у встановленому порядку, пропозиції щодо обсягу поставок продукції за державним оборонним замовленням і орієнтовні показники обсягів оборонного замовлення;

готує і подає уповноваженому органу у визначений ним строк пропозиції до проекту основних показників оборонного замовлення на плановий бюджетний період та наступні за плановим два бюджетні періоди;

формує початкову (граничну) ціну державного контракту при розміщенні державного оборонного замовлення шляхом використання конкурентних способів визначення постачальників (виконавців, підрядників), а також ціну державного контракту при розміщенні державного оборонного замовлення у єдиного постачальника (виконавця, підрядчика) відповідно до законодавства;

укладає державні контракти на поставку (закупівлю) продукції, робіт, послуг оборонного призначення для власних потреб з виконавцями оборонного замовлення, у тому числі за імпортом;

організовує та здійснює процедури закупівлі продукції, робіт, послуг оборонного призначення на конкурентних засадах;

забезпечує фінансування відповідно до умов державних контрактів;

організовує та бере участь у проведенні державних та інших випробувань зразків продукції оборонного призначення;

надає виконавцеві оборонного замовлення технічне завдання;

приймає поставлену (виготовлену) продукцію, виконані роботи (у тому числі конструкторську документацію) і надані послуги оборонного призначення;

бере участь у випробуваннях дослідних та серійних зразків (комплексів, систем) озброєння, військової та спеціальної техніки, а також матеріалів і комплектуючих виробів;

організовує і проводить державні випробування дослідних зразків (комплексів, систем) озброєння, військової та спеціальної техніки, готує документацію для прийняття їх на озброєння, постачання, в експлуатацію;

здійснює контроль якості товарів, робіт, послуг, які відповідно поставляються, виконуються, надаються за державним оборонним замовленням, на відповідність вимогам законодавства, нормативних та інших актів державного замовника, умовам державного контракту;

забезпечує приймання продукції за державним оборонним замовленням у відповідності з умовами державного контракту;

затверджує технічну документацію, необхідну для створення і серійного виробництва озброєння, військової та спеціальної техніки, військового майна;

здійснює державний облік результатів науково-технічної діяльності, отриманих при виконанні державного оборонного замовлення за рахунок або з залученням коштів державного бюджету;

звітує перед уповноваженим органом та спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики про укладення державних контрактів, результати їх виконання і використання бюджетних коштів;

планує та контролює роботу з формування страхового фонду документації;

погоджує порядок залучення до виконання оборонного замовлення співвиконавців;

має повноваження на право здійснення імпорту продукції, робіт і послуг оборонного призначення для власних потреб;

може уповноважувати суб’єкта господарювання, який належить до сфери управління державного замовника, у разі надання такому суб’єкту господарювання в установленому законодавством порядку  повноважень на право здійснення імпорту товарів військового призначення і товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю, укладати договори (контракти) з оборонного замовлення на постачання (закупівлю) продукції, робіт і послуг оборонного призначення за імпортом виключно для забезпечення потреб державного замовника та надавати такому суб’єкту відповідні довіреності в установленому законодавством порядку.

 

Стаття 7. Виконавець оборонного замовлення.

 

1. Виконавець оборонного замовлення:

поставляє продукцію, виконує роботи та надає послуги оборонного призначення відповідно до умов державного контракту;

погоджує з державним замовником вартість продукції, робіт, послуг оборонного призначення;

при погодженні з державним замовником залучає до виконання оборонного замовлення співвиконавців оборонного замовлення, забезпечує авансування і оплату виконання замовлення згідно з умовами укладеного договору (контракту) відповідно до вимог чинного законодавства;

організовує і проводить передбачені технічною документацією випробування дослідних і серійних зразків (комплексів, систем) озброєння, військової та спеціальної техніки, а також матеріалів і комплектуючих виробів;

забезпечує відповідність продукції, що поставляється за державним оборонним замовленням, обов’язковим вимогам, встановленим державним замовником відповідно до законодавства про технічне регулювання і (або) державним контрактом;

забезпечує якість товарів, робіт, послуг, які відповідно поставляються, виконуються, надаються за державним оборонним замовленням, відповідно до вимог законодавства, нормативних та інших актів державного замовника, умовами державного контракту;

забезпечує здійснення державним замовником і контролюючим органом контролю за виконанням державного контракту, в тому числі на окремих етапах його виконання;

забезпечує можливість здійснення державним замовником контролю за відповідністю якості товарів, робіт, послуг, які відповідно поставляються, виконуються, надаються за державним оборонним замовленням, вимогам законодавства, нормативних та інших актів державного замовника, умовам державного контракту;

веде окремий облік результатів фінансово-господарської діяльності по кожному державним контрактом і подає державному замовнику інформацію про виконання кожного державного контракту у випадках і порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України;

представляє за запитом державного замовника, контролюючого органу інформацію про ціну пропонованої до поставки продукції, відповідні розрахунково-калькуляційні матеріали, а також інформацію про витрати по виконаним державним контрактам;

подає державному замовнику підготовлені спільно з виконавцями обґрунтування, необхідні для зміни ціни державного контракту, а в разі зміни фінансово-економічних умов виконання представляє також перелік заходів, спрямованих на скорочення витрат;

2. Співвиконавці оборонного замовлення мають ті ж самі обов’язки щодо прозорості та звітності, що і виконавці оборонного замовлення.

Забороняються дії (бездіяльність) головного виконавця, виконавця, що тягнуть за собою необгрунтоване завищення ціни на продукцію за державним оборонним замовленням, невиконання або неналежне виконання державного контракту, договору, в тому числі дії (бездіяльність), спрямовані:

1) на включення в собівартість виробництва (реалізації) продукції витрат, не пов’язаних з її виробництвом (реалізацією);

2) на встановлення економічно, технологічно та (або) іншим чином не обґрунтованої ціни на продукцію, що поставляється замовнику або головному виконавцю, виконавцю, що перевищує ціну, що склалася на відповідному товарному ринку;

3) на використання отриманих за державним контрактом, контрактами  коштів на цілі, не пов’язані з виконанням державного оборонного замовлення за цим контрактом.

У разі припинення поставок продукції за державним оборонним замовленням на плановий рік виконавець-підприємство державної форми власності не має права ліквідувати або перепрофілювати без узгодження з державним замовником та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну військово-промислову політику виробничі потужності, що забезпечують поставки такої продукції. Порядок узгодження державним замовником можливості ліквідації або перепрофілювання виробничих потужностей, і відшкодування збитків, завданих головному виконавцю внаслідок невикористання за рішенням державного замовника зазначених виробничих потужностей, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

 

Стаття 8. Планування та формування оборонного замовлення

 

1. Планування оборонного замовлення є складовою системи оборонного планування, що здійснюється відповідно до Закону України «Про національну безпеку України» з врахуванням встановлених необхідних обсягів видатків на фінансування сектору безпеки і оборони.
2. Державні замовники за довгострокового та середньострокового планування оборонного замовлення розробляють орієнтовні показники обсягів оборонного замовлення з урахуванням орієнтовних обсягів фінансових ресурсів, необхідних для здійснення заходів, виконання завдань та досягнення показників, визначених документами довгострокового та середньострокового планування у сферах національної безпеки та оборони.
3. За короткострокового оборонного планування державні замовники готують і подають пропозиції до проекту основних показників оборонного замовлення на:

плановий бюджетний період з урахуванням видатків, передбачених для потреб забезпечення національної безпеки і оборони у проекті закону про Державний бюджет України на плановий бюджетний період;

наступні за плановим два бюджетні періоди з урахуванням індикативних показників прогнозу Державного бюджету України.

Під час планування оборонного замовлення державні замовники виходять з того, що закупівля озброєння та військової техніки, військової зброї та боєприпасів до неї, а також їх модернізація з проведенням ремонту за технічним станом здійснюються виключно за оборонним замовленням.

4. Державні замовники погоджують з Міністерством оборони України та з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну військово-промислову політику пропозиції щодо виконання робіт з розроблення нових видів озброєння, військової техніки та військової зброї, їх складових частин, а також модернізації зазначеної продукції оборонного призначення з метою уникнення дублювання таких робіт.

Державні замовники погоджують з центральними органами виконавчої влади, до сфери управління яких належать підприємства оборонно-промислового комплексу, які залучаються до виконання оборонного замовлення,  пропозиції щодо виконання робіт оборонного призначення з метою максимального використання науково-виробничого потенціалу підприємств оборонно-промислового комплексу України.

5. Проект основних показників оборонного замовлення на плановий бюджетний період та наступні за плановим два бюджетні періоди готує уповноважений орган з урахуванням пропозицій державних замовників у встановленому законодавством порядку.

У проекті   основних   показників    оборонного    замовлення враховуються  пропозиції  щодо  постачання  (закупівлі) продукції, робіт і послуг:

необхідних для  здійснення  заходів,  виконання  завдань   та досягнення показників, визначених державними цільовими програмами, іншими документами планування розвитку Збройних Сил України, інших військових формувань,      правоохоронних і розвідувальних органів та оборонно-промислового комплексу у відповідному бюджетному періоді;

необхідних для виконання покладених на  державних  замовників завдань;

визначених Кабінетом  Міністрів  України  як  такі,  що мають особливо важливе значення для забезпечення національної безпеки  і оборони  відповідно  до  Основних  напрямів  урядової  політики  в економічній та соціальній сфері на відповідний рік.

Проект основних показників оборонного замовлення складається з двох частин:

1) перелік (номенклатура) та обсяги продукції, робіт і послуг оборонного призначення, та обсяг коштів, передбачених на такі цілі, інформація про які не становить державну таємницю, та поставляються (закуповуються) шляхом відкритих конкурентних процедур;

2) перелік (номенклатура) та обсяги продукції, робіт і послуг оборонного призначення, та обсяг коштів, передбачених на такі цілі, інформація про які становить державну таємницю, та поставляються (закуповуються) шляхом закритих конкурентних процедур.

В  умовах  особливого  періоду до основних  показників  оборонного  замовлення  може включатися інше військове  майно,  що  забезпечує життєдіяльність і функціонування Збройних   Сил  України,  інших  військових  формувань,  утворених відповідно   до   законів   України,   та  правоохоронних  органів спеціального  призначення,  якщо окрема інформація про нього становить державну таємницю або відноситься до складних зразків озброєння, військової або спеціальної техніки.

6. Кабінет Міністрів України затверджує основні показники оборонного замовлення на плановий бюджетний період та наступні за плановим два бюджетні періоди після схвалення Радою національної безпеки і оборони України, але не пізніше місяця після набрання чинності законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

У разі потреби Кабінет Міністрів України здійснює коригування основних показників оборонного замовлення в межах видатків, затверджених Державним бюджетом України у встановленому порядку.

Державним замовникам не дозволяється перерозподіляти на інші потреби видатки державного бюджету, передбачені на виконання оборонного замовлення.

7. Порядок планування, формування, особливості  розміщення, коригування  оборонного  замовлення,  а  також  порядок здійснення контролю  за  його  виконанням визначає Кабінет Міністрів України.
8. Державні замовники можуть оприлюднювати за допомогою попереднього інформаційного повідомлення наступну інформацію:

(a) стосовно поставок — загальну розрахункову вартість контрактів, які вони мають намір присудити протягом наступних 12 місяців;

(b) стосовно послуг — загальну розрахункову вартість контрактів або рамкових угод у кожній категорії послуг, які вони мають намір присудити протягом наступних 12 місяців;

(c) стосовно робіт — істотні умови контрактів або рамкових угод, які вони мають намір присудити.

 

Державні замовники можуть не оприлюднювати інформацію, якщо оприлюднення такої інформації перешкоджатиме здійсненню правоохоронної діяльності або будь-яким іншим чином суперечитиме державному інтересу, зокрема інтересам у сфері оборони та/або безпеки, завдаватиме шкоди законним комерційним інтересам суб’єктів господарювання, як публічним, так і приватним, або може негативно вплинути на справедливу конкуренцію між ними.

 

Стаття 9. Укладення державних контрактів з оборонного замовлення

 

1. Укладення державних контрактів здійснюється державними замовниками з урахуванням затверджених основних показників оборонного замовлення шляхом визначення на конкурентних засадах виконавців оборонного замовлення у порядку, визначеному законами України «Про публічні закупівлі», «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони» та цим законом.
2. Відбір виконавців оборонного замовлення на поставку (закупівлю) продукції, робіт, послуг оборонного призначення, поставка (закупівля) яких за державним оборонним замовленням становить державну таємницю, здійснюється державними замовниками серед суб’єктів господарювання, внесених до відкритого реєстру виробників (постачальників) продукції, робіт і послуг оборонного призначення, на конкурентних засадах шляхом проведення закритої конкурентної процедури з дотриманням законодавства про державну таємницю в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Реєстр виробників (постачальників) продукції, робіт і послуг оборонного призначення, ведеться уповноваженим органом. Інформація, що не становить державної таємниці, стосовно найменування суб’єктів господарської діяльності, включених до реєстру, їх місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ та вид (без розкриття інформації про номенклатуру) продукції, робіт (послуг) оборонного призначення, що є предметом їх виробничої діяльності, оприлюднюється уповноваженим органом на його веб-порталі.

Порядок формування та ведення реєстру виробників (постачальників) продукції, робіт і послуг оборонного призначення, визначається Кабінетом Міністрів України.

3. Державні замовники можуть  розпочинати  процедуру  відбору виконавців  після оприлюднення закону про Державний бюджет України на  відповідний рік, виходячи з того, що державний контракт з ними буде  укладено  після  затвердження  Кабінетом  Міністрів  України основних  показників  оборонного  замовлення.
4. Порядок конкурентних процедур закупівлі продукції, робіт і послуг за оборонним замовленням, інформація про закупівлю яких становить державну таємницю визначає Кабінет Міністрів України.
5. Для відбору пропозицій при закупівлі продукції, робіт і послуг за оборонним замовленням, інформація про закупівлю яких становить державну таємницю, та затвердженні результатів конкурсу державним замовником створюється конкурсна комісія. Склад конкурсної комісії та положення про конкурсну комісію затверджуються рішенням державного замовника.
6. Державні замовники можуть  розпочинати  процедуру  відбору виконавців  після оприлюднення закону про Державний бюджет України на  відповідний рік, виходячи з того, що державний контракт з ними буде  укладено  після  затвердження  Кабінетом  Міністрів  України основних  показників  оборонного  замовлення.  У  разі відсутності відповідного  закону  на  початок  року  державні замовники можуть розпочинати  процедуру з 1 січня поточного року, якщо їх закупівля становить  державну  таємницю.
7. Державний контракт з  оборонного  замовлення  укладається сторонами  на основі типового державного контракту, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
8. Порядок формування  ціни  на  продукцію, роботи, послуги оборонного призначення у разі, якщо відбір виконавців з постачання (закупівлі)   такої  продукції,  робіт,  послуг  здійснюється  без застосування  конкурентних  процедур визначається Кабінетом Міністрів України.

Державні замовники зобов’язані забезпечити рівноправність виконавців, відсутність дискримінації та прозорість своїх дій.

 

Стаття 10. Особливості закупівлі продукції, робіт і послуг оборонного призначення за імпортом

 

1. Закупівля продукції, робіт і послуг оборонного призначення за імпортом здійснюється відповідно до цього Закону та законів України «Про зовнішньоекономічну діяльність» і «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання».
2. У разі якщо державним контрактом передбачена закупівля продукції оборонного призначення за імпортом на суму, що перевищує п’ять мільйонів євро, обов’язковою умовою такого контракту є одержання Україною відповідних компенсацій.
3. Закупівля продукції, робіт, послуг оборонного призначення за імпортом для забезпечення потреб державного замовника може здійснюватися в іноземних юридичних осіб шляхом:

укладення державним замовником (або уповноваженим ним суб’єктом господарювання) державного контракту з іноземною юридичною особою – виробником або постачальником продукції, робіт і послуг оборонного призначення, на підставі дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, державного контракту з іноземними юридичними особами, що є виробниками або постачальниками таких продукції, робіт, послуг оборонного призначення.

укладення державним замовником державного контракту з вітчизняним суб’єктом господарювання, якому в установленому законодавством порядку надані повноваження на право здійснення експорту та імпорту товарів військового призначення і товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю.4. Дотримання  умови  щодо  одержання  Україною   компенсації здійснюється   шляхом   укладення   та  виконання  компенсаційного (офсетного)  договору,  який  є   зовнішньоекономічним   договором (контрактом),  укладеним у письмовій формі між центральним органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів  України,  та іноземним  суб’єктом  господарської  діяльності,  і  пов’язаний  з державним контрактом на постачання (закупівлю) продукції,  робіт і послуг оборонного призначення.

Порядок укладення компенсаційних (офсетних) договорів та види компенсацій визначаються  Кабінетом  Міністрів України.

 

Стаття 11. Виконання оборонного замовлення

 

1. Виконання оборонного замовлення здійснюється відповідно до державного контракту.
2. Державні замовники мають право розміщувати на підприємствах, в установах та організаціях, визначених виконавцями, свої представництва або залучати до такої роботи на договірній основі інших державних замовників. Діяльність зазначених представництв провадиться відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України .
3. Кабінет Міністрів з метою забезпечення і стимулювання виконання державного оборонного замовлення відповідно до законодавства має право:

1) визначати умови державних контрактів, контрактів;

2) встановлювати строки розміщення завдань державного оборонного замовлення при його затвердженні;

3) встановлювати граничний рівень прибутку при розрахунку ціни на продукцію за державним оборонним замовленням;

4) передбачати під час складання проекту державного бюджету виконавцям видатки державного бюджету на здійснення бюджетних інвестицій;

5) встановлювати при затвердженні державного оборонного замовлення розмір авансових платежів за державним контрактом не більше ніж обсяг фінансування цього контракту в поточному фінансовому році;

6) надавати державні гарантії по кредитах, що залучаються головними виконавцями, виконавцями для здійснення діяльності з метою забезпечення виконання державного оборонного замовлення;

7) надавати головним виконавцям, виконавцям субсидії на відшкодування частини витрат на сплату відсотків за кредитами, отриманими в російських кредитних організаціях;

8) надавати головним виконавцям, виконавцям субсидії з метою попередження банкрутства;

9) встановлювати відповідно до законодавства інші заходи щодо забезпечення виконання державного оборонного замовлення.

4. Власником виробничих потужностей, а також об’єктів прав інтелектуальної власності,  створених за державні кошти в результаті виконання оборонного замовлення,  є  держава  в особі    державних   замовників.   Володіння,   розпорядження   та використання,  у тому числі на умовах оренди,  об’єктів, продукції та   потужностей,  створених  в  результаті  виконання  оборонного замовлення,  здійснюється в  порядку,  визначеному  законодавством України,  з  додержанням зобов’язань щодо охорони прав на створені об’єкти права інтелектуальної власності.
5. Порядок розроблення, освоєння  та  випуску  нових  видів продукції  оборонного  призначення,  а  також  припинення  випуску існуючих визначає Кабінет Міністрів України.

 

Стаття 12. Додержання законодавства про державну таємницю

 

1. Заходи щодо планування,   формування,   розміщення  та виконання оборонного замовлення,  що становлять державну таємницю, здійснюються з додержанням законодавства про державну таємницю.

Під час формування державного оборонного замовлення перелік та обсяги продукції, робіт та послуг оборонного призначення, що містять відомості з обмеженим доступом, готуються як окремий додаток до основних показників оборонного замовлення, що затверджуються Кабінетом Міністрів України

 

 

Стаття 13. Контроль у сфері оборонного замовлення

 

1. Контроль за якістю  продукції,  робіт  і  послуг на всіх етапах  розроблення,  виробництва,  модернізації,  утилізації   та ремонту,  за цільовим використанням коштів, перевірка і узгодження документів щодо формування договірних цін здійснюються  відповідно до законодавства.
2. Звіт про результати здійснення процедур закупівлі, укладення та виконання державних контрактів, у частині, що не містить державної таємниці, оприлюднюється уповноваженим органом на його веб-порталі.
3. Демократичний цивільний контроль у сфері оборонного замовлення здійснюється на засадах, визначених Законом України «Про національну безпеку України».
4. Громадський контроль у сфері оборонного замовлення забезпечується через вільний доступ до інформації, окрім інформації щодо продукції, робіт, послуг оборонного призначення, поставка (закупівля) яких за державним оборонним замовленням становить державну таємницю.
5. Державні замовники та уповноважений орган повинні сприяти залученню громадськості до здійснення контролю у сфері оборонного замовлення відповідно до законів України «Про громадські об’єднання», «Про звернення громадян» і «Про інформацію».

 

Стаття 14. Відповідальність за порушення законодавства про оборонне замовлення

 

1. У разі нецільового   використання   бюджетних   коштів відповідальність несуть державні замовники згідно із законом.
2. У разі невиконання  або неналежного виконання оборонного замовлення винна сторона відшкодовує  іншій  стороні  завдані  нею збитки в порядку, передбаченому законом.
3. У разі ухилення   виконавця,  визначеного  в  порядку, передбаченому частиною другою статті 7 цього Закону, від укладення державного контракту такий виконавець несе відповідальність згідно із законом.
4. Спори, що виникають   між   державними   замовниками   і виконавцями   щодо   здійснення   процедури   закупівлі,  під  час укладення,  виконання,  внесення  змін  чи  розірвання   державних контрактів,  а  також  спори,  пов’язані з відшкодуванням завданих збитків, розв’язуються у судовому порядку.

 

Стаття 15. Державне регулювання цін на продукцію за державним оборонним замовленням

1. Цілі та принципи державного регулювання цін на продукцію за державним оборонним замовленням

Державне регулювання цін на продукцію за державним оборонним замовленням здійснюється з метою ефективного використання бюджетних коштів і створення оптимальних умов для раціонального розміщення і своєчасного виконання державного оборонного замовлення при дотриманні балансу інтересів державного замовника і головного виконавця, виконавців.

Державне регулювання цін на продукцію за державним оборонним замовленням ґрунтується на таких основних принципах:

1) єдине нормативно-правове забезпечення для всіх учасників розміщення і виконання державного оборонного замовлення;

2) стимулювання зниження витрат на постачання продукції за державним оборонним замовленням;

3) забезпечення прибутковості поставок продукції за державним оборонним замовленням;

4) обґрунтованість витрат головного виконавця, виконавця;

5) застосування заходів антимонопольного регулювання;

6) дотримання балансу інтересів державного замовника і головного виконавця, виконавця.

 

2. Методи державного регулювання цін на продукцію за державним оборонним замовленням.

Державне регулювання цін на продукцію по державному оборонному замовленню здійснюється за допомогою:

1) затвердження переліків продукції за державним оборонним замовленням, на яку поширюється державне регулювання цін;

2) встановлення правил визначення початкової (граничної) ціни державного контракту при розміщенні замовлень шляхом використання конкурентних способів визначення постачальників (виконавців, підрядників), а також ціни державного контракту в разі розміщення державного оборонного замовлення у єдиного постачальника (виконавця, підрядчика)

3) застосування різних видів цін на продукцію за державним оборонним замовленням;

4) урахування в структурі ціни на продукцію за державним оборонним замовленням зроблених витрат на її виробництво і реалізацію;

5) затвердження методичних рекомендацій щодо розрахунку цін на продукцію за державним оборонним замовленням при складанні державних контрактів;

6) визначення мінімального і максимального розмірів рентабельності (прибутку) і порядку їх застосування при розрахунку цін на продукцію за державним оборонним замовленням з урахуванням коштів, які необхідні головному виконавцю, виконавцю для розвитку виробничих потужностей і обслуговування залученого капіталу, що забезпечують виконання державного оборонного замовлення, а також з урахуванням фінансової підтримки, яка надається державою з метою виконання державного оборонного замовлення;

7) забезпечення оплати головному виконавцю, виконавцю економічно обґрунтованих витрат, пов’язаних з виконанням державного оборонного замовлення;

8) державної реєстрації цін на продукцію за державним оборонним замовленням;

9) ведення реєстру цін на продукцію за державним оборонним замовленням;

10) здійснення державного контролю за застосуванням цін на продукцію за державним оборонним замовленням при формуванні, розміщенні та виконанні державного оборонного замовлення;

11) здійснення головним виконавцем, виконавцем окремого обліку результатів фінансово-господарської діяльності по кожному державним контрактом, контрактом.

 

3. Види цін на продукцію за державним оборонним замовленням

Під час укладання договору в разі розміщення державного оборонного замовлення у єдиного постачальника (виконавця, підрядчика) застосовуються такі види цін на продукцію за державним оборонним замовленням:

1) орієнтовна ціна;

2) фіксована ціна;

3) ціна, яка відшкодовує витрати.

Умови і порядок застосування видів цін на продукцію за державним оборонним замовленням встановлюються Кабінетом Міністрів України.

 

Стаття 16. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

 

2. Визнати таким, що втратив, чинність Закон України «Про державне оборонне замовлення» (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 17, ст. 111 із наступними змінами).

 

3. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

 

1) У Законі України “Про державну таємницю” (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 49, ст. 428; 2004 р., N 23, ст. 320; 2008 р., N 27-28, ст. 252; 2015 р., N 36, ст. 360):

• статтю 1 доповнити частиною другою такого змісту:

“Термін “складний зразок (система, комплекс) озброєння, військової або спеціальної техніки” вживається у значенні, визначеному Законом України “Про державне оборонне замовлення”.”;

• абзац третій пункту 1 частини першої статті 8 – вилучити;
• у пункті 2 частини першої статті 8:

в абзаці сьомому слова “на базі яких можуть бути створені прогресивні технології, нові види виробництва, продукції та технологічних процесів, що мають важливе оборонне чи економічне значення або суттєво впливають на зовнішньоекономічну діяльність та” замінити словами “предметом яких є створення новітніх складних зразків озброєння, військової або спеціальної техніки, що суттєво впливають на”;

• частину четверту статті 8 після абзацу п’ятого доповнити новим абзацом такого змісту:

“про закупівлю товарів, робіт і послуг для забезпечення Збройних Сил України та інших військових формувань та правоохоронних органів, у тому числі за державним оборонним замовленням (крім випадків, якщо продукція, роботи і послуги, що закуповуються за оборонним замовленням, становлять державну таємницю);”

 

2) У Законі України “Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони” (Відомості Верховної Ради України, 2016, №  24 ст.  488):

у частині третій статті 2 слова “закупівля товарів, робіт і послуг за оборонним замовленням становить” замінити словами “ окрема інформація про продукцію, роботи і послуги, що закуповуються за оборонним замовленням, становлять державну таємницю”.

 

3) У Законі України “Про доступ до публічної інформації” (Відомості Верховної Ради України, від 12.08.2011, № 32, ст. 314):

1) у частині п’ятій статті 6:

у першому реченні слова “розпорядження бюджетними коштами” замінити словами “складання, розгляд і затвердження бюджетів, кошторисів розпорядників бюджетних коштів та плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів, а також їх виконання за розписами, бюджетними програмами та видатками (крім таємних видатків відповідно до статті 31 Бюджетного кодексу України), взяття розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів бюджетних зобов’язань або здійснення розпорядження бюджетними коштами у будь-який іншій спосіб, планування, формування, здійснення та виконання закупівлі товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти, у тому числі за державним оборонним замовленням (крім випадків, коли окрема інформація про закупівлі товарів, робіт і послуг, становить державну таємницю відповідно до Закону України “Про державну таємницю”),”;

друге речення викласти у такій редакції: “Не підлягає обмеженню також доступ до інформації про стан і результати перевірок та службових розслідувань фактів порушень, допущених у сферах діяльності, зазначених у цій частині. Доступ до зазначеної інформації забезпечується розпорядниками інформації відповідно до положень статті 5 цього Закону.”;

2) у пункті 1 частини першої статті 15 після слів “(структуру та обсяг бюджетних коштів, порядок та механізм їх витрачання тощо)” доповнити словами “, а також інформацію, зазначену у частині п’ятій статі 6 цього Закону”.

 

4) У Законі України “Про публічні закупівлі” (Відомості Верховної Ради України, від 26.02.2016, № 9, ст. 89):

в абзаці четвертому частини третьої статті 2 слова “закупівля яких становить” замінити словами “що становлять”.

 

5) У Законі України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання” (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 23, ст. 148; 2011 р., № 6, ст. 46; 2014 р., № 4, ст. 61):

1) абзац двадцять дев’ятий статті 1 викласти в такій редакції:

«суб’єкт здійснення міжнародних передач товарів –  державний замовник з державного оборонного замовлення, а також зареєстрований центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, суб’єкт господарювання України, який має намір здійснювати або здійснює міжнародні передачі товарів, включаючи посередницьку (брокерську) діяльність;»;

2) доповнити статтю 12 абзацом такого змісту:

«Закупівля за імпортом в іноземних юридичних осіб продукції, робіт, послуг оборонного призначення для забезпечення потреб військових формувань здійснюється державним замовником з державного оборонного замовлення на підставі дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю без їх реєстрації як суб’єктів здійснення міжнародних передач товарів.»;

3) статтю 13 доповнити частиною такого змісту:

«Закупівля продукції, робіт, послуг оборонного призначення за імпортом для забезпечення потреб військових формувань може здійснюватися державними замовниками з державного оборонного замовлення в іноземних юридичних осіб шляхом укладення на підставі дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, державного контракту з іноземними юридичними особами, що є виробниками або постачальниками таких продукції, робіт, послуг оборонного призначення.»;

4) у частинах першій, другій та третій статті 17 слова «суб’єктами господарювання» доповнити словами та знаком «, державними замовниками з державного оборонного замовлення»;

 

 

6) У Законі України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 29, ст. 377; Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 3, ст. 78):

1) в абзаці дванадцятому статті 1 після слів “іноземних суб’єктів господарської діяльності” доповнити словами “а також діяльність державних замовників з державного оборонного замовлення у випадках, передбачених законами,”;

2) частину першу статті 2 після слів “іноземні суб’єкти господарської діяльності” доповнити словами “, а також державні замовники з державного оборонного замовлення, які мають право відповідно до законів на здійснення зовнішньоекономічної діяльності,”;

3) частину першу статті 3 після шостого абзацу доповнити абзацами такого змісту «державні замовники з державного оборонного замовлення;».

У зв’язку з цим абзац сьомий вважати абзацом дев’ятим.

4) частину другу статті 20 доповнити реченням такого змісту: “Зазначені обмеження не поширюються на випадки закупівлі державними замовниками з державного оборонного замовлення продукції, робіт, послуг оборонного призначення за імпортом для забезпечення потреб військових формувань, за умови, що такі закупівлі здійснюються в іноземних юридичних осіб, що є безпосередніми виробниками таких продукції, робіт, послуг оборонного призначення.”.

 

7) У Господарському кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 18 – 22, ст. 144):

1) частину першу статті 377 доповнити реченням такого змісту:

“До зовнішньоекономічної діяльності також відноситься діяльність державних замовників з державного оборонного замовлення у випадках, передбачених законами.”;

2) частину першу статті 378 доповнити абзацом такого змісту «державні замовники з державного оборонного замовлення».

 

8) У Законі України «Про ліцензування видів господарської діяльності» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2015, № 23, ст.158):

1. Частину першу статті 7 Закону України від 2 березня 2015 року № 222-VIII “Про ліцензування видів господарської діяльності” доповнити пунктом 34 такого змісту:

“34) розроблення, виготовлення, реалізація, ремонт, модернізація та утилізація озброєння, військової техніки, військової зброї і боєприпасів до неї.”.

 

 

 

4. Кабінету Міністрів України протягом дев’яти місяців з дня опублікування цього Закону:

подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до законів України, що випливають із цього Закону;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;

забезпечити набрання чинності всіма зазначеними у цьому пункті нормативно-правовими актами одночасно з набранням чинності цим Законом.

 

 

 

 

Президент України                                               _________________

 

м. Київ

«___»________2019 року

№

 

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України «Про державне оборонне замовлення«

 

1. Обґрунтування необхідності прийняття проекту закону

Проект нової редакції Закону України «Про державне оборонне замовлення» розроблено на виконання положень Концепції розвитку сектору безпеки і оборони України, та Стратегічного оборонного бюлетеню. Так, відповідно до положень Стратегічного оборонного бюлетеню (оперативна ціль 2.6.) передбачено удосконалення механізму формування та виконання державного оборонного замовлення.

Чинне законодавче регулювання відносин у сфері планування, формування, розміщення, виконання і контролю у сфері державного оборонного замовлення має серйозні недоліки. Це пов’язано з майже 100% відсутністю конкурентних процедур, безпідставним засекреченням закупівель, штучною монополізацією даної сфери. При цьому ситуація з агресією Російської Федерації проти України та окупацією українських територій вимагає суттєвого удосконалення системи переозброєння Збройних Сил України та інших військових формувань; передусім це стосується регулювання закупівель озброєнь і військової техніки в межах державного оборонного замовлення.

 

Проект Закону направлений на виконання положень наступних документів:

— розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року №175-р «Про Стратегію реформування системи публічних закупівель («дорожню карту»)»

— постанова Кабінету Міністрів України від 25 жовтня 2017 року № 1106  «Про виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони»

— постанова Кабінету Міністрів України від 24 травня 2017 року № 366-6 «Про затвердження Державної цільової програми реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу України на період до 2021 року»;

— розпорядження Кабінету Міністрів України від 20 червня 2018 року № 442-р «Про схвалення Стратегії розвитку оборонно-промислового комплексу України на період до 2028 року»;

2. Цілі та завдання прийняття проекту закону

Метою проекту закону є удосконалення державного регулювання відносин, пов’язаних з плануванням, формування, особливостями розміщення, виконання і державного контролю (нагляду) в сфері державного оборонного замовлення.

Проект Закону направлено на гармонізацію національного законодавства у цій сфері зі стандартами ЄС та країн-членів Альянсу НАТО, зокрема на виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами (гармонізацію з основними положеннями  ДИРЕКТИВИ 2009/81/ЄС ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ ТА РАДИ від 13 липня 2009 року про координування процедур укладення окремих видів контрактів на виконання робіт, закупівлю товарів і надання послуг у сфері оборони та безпеки, та про внесення змін до Директив 2004/17/ЄС та 2004/18/ЄС).

3. Загальна характеристика і основні положення проекту закону

Проектом Закону передбачається  вести зміни до Господарського кодексу України, законів України “Про зовнішньоекономічну діяльність” та “Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання” у частині надання повноважень державним замовникам з державного оборонного замовлення безпосередньо здійснювати закупівлю продукції, робіт та послуг оборонного призначення за імпортом, без залучення спеціальних експортерів, а також створення сприятливих умов для суттєвого розширення ВТС та залучення іноземних інвестицій в Україну через налагодження ліцензійного виробництва сучасних ОВТ в Україні та укладення офсетних угод.

 

Передбачено конкурентні процедури під час закупівлі продукції, робіт і послуг за оборонним замовленням, інформація про закупівлю яких становить державну таємницю.

 

Скасовується закритий реєстр виробників (постачальників) продукції, робіт і послуг оборонного призначення, поставка (закупівля) яких за державним оборонним замовленням становить державну таємницю; замість нього вводиться Відкритий реєстр виробників оборонної продукції, в тому числі єдиних виробників оборонної продукції.

 

Передбачено зміни до Закону України “Про державну таємницю” у частині зниження рівня таємності у сферах оборони, економіки, науки і техніки та зовнішніх відносин. Крім того, передбачається, що не буде відноситься до державної таємниці окрема інформація про закупівлю товарів, робіт і послуг для забезпечення Збройних Сил України та інших військових формувань та правоохоронних органів, у тому числі за державним оборонним замовленням (крім випадків, якщо сама продукція, роботи і послуги, що закуповуються за оборонним замовленням, становлять державну таємницю).

 

Вводиться положення, відповідно до якого проект основних показників оборонного замовлення складається з відкритої та закритої частин:

1) перелік (номенклатура) та обсяги продукції, робіт і послуг оборонного призначення, та обсяг коштів, передбачених на такі цілі, інформація про які не становить державну таємницю, та поставляються (закуповуються) шляхом відкритих конкурентних процедур;

2) перелік (номенклатура) та обсяги продукції, робіт і послуг оборонного призначення, та обсяг коштів, передбачених на такі цілі, інформація про які становить державну таємницю, та поставляються (закуповуються) шляхом закритих конкурентних процедур.

 

Проектом Закону передбачається  вести зміни до законів України “Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони” та “Про публічні закупівлі” у частині зниження рівня таємності закупівель за державним оборонним замовленням. Зокрема передбачається, що за оборонним замовленням процедури закупівель, передбачені Законом України “Про публічні закупівлі”, не будуть застосовуватись лише у тих випадках, коли сама продукція, роботи або послуги становлять державну таємницю (тобто, коли закуповуються або створюються новітні складні зразки озброєння, військової або спеціальної техніки). На цей час зазначені процедури застосовуються у всіх випадках, коли державний замовник визначить, що сама закупівля відноситься до державної таємниці, незалежно від того що є предметом закупівлі. Також передбачається зобов’язати уповноважений орган оприлюднювати на його веб-порталі інформацію про реєстр виробників продукції, робіт і послуг оборонного призначення, який на сьогодні є таємним.  Передбачається зобов’язати державних замовників звітувати про результати здійснення процедур закупівлі, укладення та виконання державних контрактів з оборонного замовлення (у частині, що не містить державної таємниці) з оприлюдненням звіту уповноваженим органом на його веб-порталі.

 

Проектом Закону передбачається  вести зміни до Закон України “Про доступ до публічної інформації” для зниження рівня таємності та недопущення необґрунтованого обмеження доступу до інформації (наприклад, надання інформації статусу “для службового користування”) про діяльність центральних органів виконавчої влади у сфері оборони. Зокрема, передбачається встановити, що не може бути обмежено доступ до інформації про складання, розгляд і затвердження бюджетів, кошторисів розпорядників бюджетних коштів та плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів, а також їх виконання за розписами, бюджетними програмами та видатками (крім таємних видатків відповідно до статті 31 Бюджетного кодексу України), взяття розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів бюджетних зобов’язань або здійснення розпорядження бюджетними коштами у будь-який іншій спосіб, планування, формування, здійснення та виконання закупівлі товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти, у тому числі за державним оборонним замовленням (крім випадків, коли предметом закупівлі є товари, роботи і послуги, що становлять державну таємницю відповідно до Закону України “Про державну таємницю”),  Передбачається також встановити зобов’язання розпорядників зазначеної інформації обов’язково її оприлюднювати.

 

В проекті Закону передбачена стаття щодо державного регулювання цін на продукцію за державним оборонним замовленням задля визначення основних принципів державної політики у цій сфері.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

Законодавчими актами, що визначають дану сферу правового регулювання, є Конституція України, Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України, Податковий кодекс України, закони України «Про національну безпеку України», «Про державну таємницю», «Про публічні закупівлі», «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони», «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання», «Про страховий фонд документації України», «Про доступ до публічної інформації» та інші законодавчі акти України.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація запропонованого проекту закону не потребує додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів України.

Натомість прийняття проекту Закону сприятиме підвищенню ефективності системи забезпечення потреб сил безпеки та оборони України та розвитку національного оборонно-промислового комплексу.

6. Запобігання дискримінації

Проект закону не має положень, які містять ознаки дискримінації.

7. Запобігання корупції

Правила і процедури, передбачені у проекті закону, спрямовані на мінімізацію ризиків вчинення корупційних правопорушень.

8. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття проекту закону

Прийняття проекту Закону дозволить підвищити ефективність реалізації державної політики у сфері національної безпеки, покращенню якості управління ресурсами, спрямованими на забезпечення національної безпеки, забезпечення прозорості державного оборонного замовлення та зменшення рівня корупції в оборонній сфері. Проект Закону дозволить створити сприятливі умови для забезпечення військових формувань України необхідним сучасним озброєнням та військовою технікою, розвитку оборонно-промислового комплексу, розширення ВТС та залучення іноземних інвестицій в Україну.