Найбільше європейці бояться великого конфлікту на континенті. Але цим страхи не вичерпуються.
Автори дослідження Security Radar ( «Радар безпеки»), випущеного фондом імені Фрідріха Еберта (Friedrich-Ebert-Stiftung) провели репрезентативні опитування в семи країнах Європи, які, на думку авторів, важливі для європейської безпеки. Відповіді респондентів в Німеччині, Франції, Латвії, Польщі, Сербії, Росії та Україні оцінили експерти.
Страхи, які стоять перед країнами, в принципі, однакові, але ось джерело страхів в кожній країні оцінювався по-різному, повідомило dt.ua з посиланням на DW.
Респонденти у всіх семи країнах бояться воєн і збройних конфліктів: такі страхи характерні для більшості опитаних (середній показник по всіх семи країнам — 78%). Однак в країнах Східної Європи це розглядають як збройний конфлікт між Росією і Заходом (таку загрозу розглядали, переважно, в Росії) — 59%, то у Франції (75%) і в Німеччині (60%) люди в такий сценарій не вірять.
Міжнародний тероризм (75%) і зміни клімату (70%) хвилюють респондентів з усіх країн. Втім, різниця виявляється в деталях: якщо в Німеччині, Франції та Сербії питання екології хвилюють навіть більше небезпеки воєн (від 78 до 83% респондентів), то в Росії і Латвії турбота про клімат актуальна тільки для половини населення (53 і 58% відповідно) .
Відповідаючи на питання, яка країна становить найбільшу небезпеку для світу на європейському континенті, європейці назвали дві: США і Росію (50 і 43%). Зрозуміло, десь більше бояться Росію — в Україні, Польщі та Латвії, десь США — в Росії, Сербії та Німеччини (в останній 39% відчувають страх перед США проти 15% респондентів, які побоюються РФ). Автори називають ці дані відображенням «латентного антиамериканізму» в німецькому суспільстві, який, за їхніми словами, суперечить ролі США як гаранта безпеки ФРН протягом багатьох десятиліть.
Але справжнім викликом для безпеки в Європі автори Security Radar 2019 називають незадоволеність ряду країн Східної Європи власним міжнародним статусом. Респонденти з Росії, Сербії та України заявили, що інші держави заважають їхнім країнам зайняти гідне місце в міжнародному співтоваристві. У Росії, наприклад, з цією тезою згодні 69% опитаних. Проте, хоча в Росії незадоволені місцем країни в міжнародному співтоваристві, брати на себе відповідальність за міжнародний порядок росіяни не дуже хочуть: тільки 39% погодилися з такою відповідальністю країни.
При цьому зовнішня політика, заснована на демократичних цінностях, в РФ підтримки не знайшла б. Що насторожує експертів: жителі Польщі та Росії, згідно з опитуваннями, підтримують зростання військових витрат і військове втручання їх країн в конфлікти в разі необхідності (60 і 48% відповідно). Втім, стільки ж респондентів в Росії, 48%, висловилися проти військового втручання. Також росіяни, судячи з даних соціологічного дослідження, рідше інших європейців впевнені в тому, що їх благополуччя залежить від благополуччя інших країн.
Ряд питань в дослідженні стосувався кризи навколо України. Мало дивного в тому, що знаходяться по різні сторони росіяни та українці звинувачують один одного в конфлікті. Решта європейці зайняли двоїсту позицію. Однак більшість з них саме Росію вважає більшою мірою відповідальною за ескалацію української кризи.
Більшість респондентів, за винятком жителів РФ і Сербії, вважають анексію українського півострова Росією анексією, тобто незаконно відірваної частиною країни (від 62% і вище). І в цей же час респонденти з країн ЄС виступають проти розширення санкцій проти Кремля. 56 відсотків усіх опитаних впевнені, що їх країни повинні посилити співпрацю з РФ.
У Росії анексію Криму схвалюють і вважають правильною 90% опитаних — і це навіть через п’ять років після початку конфлікту.
Але як вирішувати український конфлікт? Респонденти з України бачать вирішення конфлікту з Росією в подальшій інтеграції в західні структури, що викликає різке неприйняття цього росіянами. Решта європейці — за нейтралітет. При цьому переважна більшість всіх опитаних виступає за дипломатичне вирішення конфлікту.
Автори на підставі даних сформулювали три пропозиції: всерйоз ставитися до страхів всіх країн континенту, шукати компроміси і дотримуватися міжнародних норм. Але опитані експерти зізнаються: з точки зору Москви, значного простору для маневру в питанні українського конфлікту немає. Компроміс в Росії, за їхніми словами, вважається ознакою слабкості, визнавати помилки, наприклад, свою військову присутність в Донбасі, Росія не готова. Експерти бачать і інші можливості, як ЄС міг би постаратися зняти напруженість в переговорах з Москвою. Їх рада: відмовитися від обговорення проблем демократії в Росії і налагоджувати відносини так само прагматично, як з Китаєм.