Як РФ шукає нові рішення в артилерії для теперішніх і майбутніх війн та чому зростають наміри РФ опанувати натівські калібри артилерії
Російсько-українська війна продемонструвала світові сучасний підхід до ведення війни та на практиці показала різницю між радянсько-російськими зразками зброї, що використовують ЗС Росії, та західними, які на озброєнні Сил оборони України.
Одним із таких напрямків є артилерія, а саме натівські боєприпаси калібру 155 мм. Наразі гаубичний снаряд калібру 155 мм вбачають одним із найбільш затребуваних артилерійських боєприпасів війни в Україні. Загалом з використанням артилерійських снарядів 155 мм дальність ураження противника підрозділами ЗСУ виросла до 35 — 40 кілометрів. Окрім цього, в 1,5 — 1,7 рази зросла й точність, а витрати некерованих снарядів впали в 1,8 — 2 рази. Про перевагу натівського калібру говорять і відкриті дані щодо втрат і самих систем. За рахунок того, що західні артсистеми можуть базуватися глибше, ворогові важче їх нищити. Наприкінці листопада 2023 року у виданні Newsweek вони вказували, що в України є очевидна перевага в артилерійській війні проти РФ. Експерти прямо вказували, що українська артилерія та групи безпілотників полюють на великокаліберні знаряддя, а також реактивні системи залпового вогню окупантів, які виконують аналогічну функцію на коротших дистанціях. Вони ж і підрахували, що з вересня по листопад 2023 року ЗСУ знищили 2272 артилерійські системи та 167 РСЗВ ворога[1]. Втрати української техніки були неспівставно меншими.
Для прикладу можна порівняти найпоширеніші артилерійські системи НАТО та РФ. Це – американська гаубиця М777 калібром 155 мм та радянсько-російська «Мста-Б» калібром 152 мм. За останніми даними Oryx, з початку повномасштабного вторгнення 116 російських гаубиць втрачено, пошкоджено або захоплено. В свою чергу, американських гаубиць, які використовує Україна, було втрачено або пошкоджено 79. Різницю в 37 одиниць озброєння фахівці вважають досить суттєвою.
Що стосується самих снарядів, то порівняння серійно вироблених боєприпасів калібрів 152 і 155 мм демонструє старіння технологій розробки та виробництва «радянського» калібру та їх невідповідність сучасним вимогам.
Самі ж російські експерти[2] до недоліків власних снарядів відносять невисокі показники дальності та точності, відсутність встановлюваних у польових умовах замість штатного підривника комплектів наведення за супутниковим сигналом, вузьку номенклатуру багатосерійно вироблених типів снарядів (зокрема 3 — 4 проти 12), відсутність керованого артилерійського снаряда з комбінованою/супутниковою системою наведення, відсутність снарядів з префрагментованим/готовим осколковим поясом і малочутливою вибуховою речовиною, відсутність снарядів з керованим суббоєприпасом.
В РФ наголошують, що досвід створення нових зразків систем під калібр 152 мм демонструє, що артсистеми через проблеми з боєприпасами не в повній мірі відповідають сучасним вимогам, а технологічне відставання у розробці снарядів наближається до неприйнятного. Це може спричинити й втрату закордонного ринку для РФ, що унеможливить експортне фінансування галузі.
До того ж, в авторитетних експертних колах визнають високу ефективність натівських боєприпасів. Фахівці, які спеціалізуються на російському та світовому озброєнні, наполягають на необхідності для ЗС РФ поступово переходити на калібри НАТО. Вони відзначають перевагу боєприпасу такого калібру, передусім за параметрами дальності та результативності.
Аналізуючи розвиток західного ринку експерти дійшли висновку, що вже на момент розпаду СРСР радянські боєприпаси 152 мм поступалися снарядам 155 мм, а західні країни продовжили прогресувати. Незважаючи на те, що при розробці коштовність таких боєприпасів здавалася невиправданою, то з плином часу їх ціна ставала прийнятною. Фахівці звернули увагу, що американський осколково-фугасний боєприпас М107 розробки 40-х років коштував 230 доларів США за одиницю, що було дорого на ті часи, але через 20-30 років така ціна вважалася прийнятною. Через пів століття його почав змінювати снаряд М795. Дальність ураження якого вже сягала 22,5 км, а ціна складала 1270 доларів. Ближче до кінця 80-х початку 90-х років з’явився снаряд М1128 з дальністю ураження 30 км. Цікаво, що збільшенню дальності ураження посприяла й більш досконала у плані аеродинаміки форма. Коштував такий снаряд вже 4000 доларів. Це й обумовлено тим, що в коштовність снарядів подібного типу вже закладалися науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи на майбутні роки. Варто виділити й активно-реактивний американський снаряд М549 з дальністю ураження 30 км. Серед ефективних снарядів експерти також назвали німецький 155 мм снаряд DM121 з дальністю 36 км та південнокорейський K307 з дальністю ураження понад 40 км. Ба більше, особливу увагу вони звернули й на 155 мм боєприпаси, які пропонує Словаччина. Тобто не тільки країни-гіганти, на думку самих же росіян, перевершують РФ у виробництві боєприпасів.
Послідовний розвиток галузі дав можливість західним країнам перейти до більш новітніх, ефективних боєприпасів, в яких значно зросла й дальність ураження. Серед них перспективна розробка норвезької компанії Namo 155 Solid Fuel Ramlet. Це – керований активно-реактивний снаряд з прямоточним повітряно-реактивним двигуном. Замість головного обтічника снаряд має лобовий повітрозабірник із виступаючим конічним центральним тілом. Головка самонаведення з інерційною та супутниковою навігацією керуватиме чотирма аеродинамічними рулями на головній частині корпусу, а хвостовий стабілізатор підтримуватиме задану траєкторію. Двигун буде забезпечений особливим твердопаливним зарядом, який працюватиме 50 секунд, чого вистачить і для виведення снаряда на висоту в кілька десятків кілометрів, і для подальшого його польоту в режимі планування. Заявляється, що дальність ураження сягатиме 150 км. Окрім цього, наразі відомо, що розробку снаряду з прятомочним двигуном і схожими характеристиками веде й німецький концерн Rheinmetall. Не менш визначним за заявленими характеристиками вбачають також снаряд XM1155 BAE Systems,. Його характеристики не розголошуються, але розробник заявляє, що такий снаряд буде здатен з першого пострілу вражати як стаціонарні, так і рухомі цілі на відстані 110 км.
Подібним усвідомленням необхідності масового виробництва снарядів при одночасному підвищенні їхньої дальності та точності обумовлена розробка британської BAE Systems Land UK перспективного снаряда NGAA. Основними завданнями створення такого зразка було те, щоб боєприпас і комплектуючі до нього більшою мірою можна було виробляти на неспеціалізованому обладнанні цивільного сектору. За розрахунками компанії, це може знизити ціну на боєприпас до 50-75%. Такий снаряд має покращену аеродинамічну форму, а також пропонує модульність. Тобто, можливість різноманітних типів обладнання основного фугасного, димового, освітлювального і т.д. У версії з донним газогенератором дальність становитиме до 40км, і з донним реактивним прискорювачем до 65км.
Російські фахівці наголошують, що незважаючи на технологічний прогрес в сфері дронів, російсько-українська війна показала, що ствольна артилерія є основним засобом ураження усіх типів цілей і у зв’язку з цим було запропоновано перехід на 155 мм калібр боєприпасів. Наголошується, що країна потребує як більш простих рішень, так в майбутньому й новітніх.
Визнаючи проблему, росіяни шукають шляхи її вирішення. Одним із запропонованих є метод запозичення. На першому етапі – це просте копіювання провідних західних технологій, що нібито дозволить організувати виробничі потужності, а згодом перейти до самостійних проєктів. Так, мовляв, зробили в Китаї і у нас вийде. Хоча не так все однозначно, як виглядає на перший погляд. На шляху до оснащення власної армії боєприпасами калібру 155 мм на РФ чекає ряд викликів як технічних, так і кадрових. По-перше, це нові матеріали, зокрема метали та вибухові речовини. По-друге, нові виробничі лінії потребуватимуть й кваліфікованих фахівців. Також стане питання й самих артилеристів, яким буде необхідно освоювати нове, більш точне і далекобійне озброєння. По-третє, перехід на натівський зразок боєприпасу вимагатиме залучення сучасних систем топоприв’язки, розвідки, цілевказівки, обміну даними та ін. Все це вилиється у чималі інвестиції. Що стосується часу, то самі ж фахівці з РФ кажуть, що перехід на 155 мм калібр може тривати від 5 до 10 років.
Примітним є те, що китайська 155-мм САУ PCL-181, яка з’явилася у 2017 році, не тільки у ЗС Китаю (бл. 600 одиниць станом на 2023 рік), але й добре експортується – у Пакистан (56 САУ) та Ефіопію (32 САУ). А корпорація Norinco розробила на базі російського «Краснополя» лінійку керованих снарядів GP155. Снаряди з лазерним наведенням GP155 та GP155A уражають на відстані 20 км та 25 км. Снаряди GP155B із супутниковим наведенням б’ють вже на дальність 35 км. Norinco виготовляє і звичайні некеровані осколково-фугасні снаряди сімейства ERFB. Снаряд ERFB-BB, випущений із PCL-181, летить на максимальну дальність 40 км. Активно-реактивна модифікація цього снаряда ERFB-BB-RA долає дистанцію вже у 53 км. За деякими даними, для PCL-181 створено особливий реактивний снаряд довжиною два метри, який має підвищену дальність стрілянини, що досягає 72 км.
Окремим чинником варто назвати й порох. З ним у Росії була проблема ще до початку повномасштабного вторгнення, а з початком війни зросла. Це обумовлено нестачею вирощуваної бавовни. Саме вона є головним компонентом нітроцелюлози, яку використовують для виготовлення пороху. В цьому питанні росіянам допомогли «нейтральні» країни. За даними зовнішньоторговельної бази даних ООН (UN Comtrade), у 2021 році Казахстан та Узбекистан продали Росії бавовняної целюлози на 4 млн дол. У 2022-му ця цифра виросла на 150%. А за дев’ять місяців 2023 року лише Узбекистан експортував в РФ бавовни та целюлози на 9 млн дол.
Таким чином, як і в питаннях виробництва ракет та дронів, ключову роль у переході на натівський калібр може відіграти для Росії обхід західних санкцій та заборон. Щоб цього не сталося держави Заходу мають не тільки накладати нові ембарго на країни та товари, а й систематизувати контроль над санкціями, адже як показує досвід, поки що Росія вдало їх обходить.
Дмитро Бадрак,
спеціально для «ОПК»
[1] https://www.newsweek.com/russia-rising-artillery-losses-ukraine-totally-depleted-shells-1846415
[2] https://www.youtube.com/watch?v=3pVqI0FxuRc&list=PLPN6qQr1uoRuoGX90Ebo9NCfUdgD9VH49&index=4 , https://www.youtube.com/watch?v=l86tvvVYg7M&list=PLPN6qQr1uoRuoGX90Ebo9NCfUdgD9VH49&index=4