Згідно з публікаціями та твердженнями російських ЗМІ, РФ вже зробила висновки із турецької дронової атаки у Сирії під час останньої ескалації в Ідлібі. Як вказувалося в турецьких джерелах, масоване застосування ЗС Туреччини сучасних оперативно-тактичних ударних безпілотників Bayraktar TB2 і багатоцільових ударних БАК TAI Anka забезпечило небачений успіх військової операції.

 

Між іншим, державне російське агентство ТАСС дещо зменшує офіційно задекларовані успіхи ЗС Туреччини. Хоча його оглядач погодився, що РФ нині (станом на березень 2020 р.) суттєво відстає у цій площині, а похвалитися може лише застарілим реактивним розвідувальним безпілотним апаратом ТУ-143. Оглядач ТАСС звернув особливу увагу на те, що й Україна закупила 12 ударних комплексів Bayraktar TB2, то ж для РФ питання вже стосується «іміджевих втрат».

Російська Федерація начебто вже зробила висновки з тріумфу турецьких безпілотних авіаційних комплексів та вирішила прискорити роботу у сфері виробництва ударних безпілотників у короткочасній перспективі. За інформацією російських ЗМІ, з великих апаратів армія РФ оснащена нині ізраїльськими Searcher Mk II, які перетворилися в російську версію повітряного розвідника «Форпост». Однак вже активно йдуть випробування трьох важких безпілотників: «Альтиус-У», «Орион» та новітнього реактивного дрону С-70 «Охотник».

З цього набору БАК нести зброю здатні три останні машини.

В кінці серпня 2019 р. міністерство оборони РФ опублікувало відео з першого тестового польоту новітнього російського безпілотного важкого літального апарату «Альтіус-У». Модель була розроблена в рамках проекту «Альтаир» і є результатом багаторічної роботи ОКБ імені М.П. Симонова. «Альтиус-У» є більш великим і важким апаратом зі злітною масою близько 6 т і корисним навантаженням близько 1 т. Машина має два поршневих двигуни. Важкий безпілотник здатний нести оптичні, радіотехнічні або радіолокаційні засоби виявлення. Відомо, що його планують оснащувати підвісним ракетним або бомбовим озброєнням — для нанесення ударів по наземних об’єктах. Російські пропагандисти називають «Альтиус-У» викликом американським безпілотним гігантам та запевняють, що виробники БПЛА в Росії більше не залежать від західних технологій. Серед іншого розробники БПЛА називають відмінною особливістю «Альтиус-У» є те, що при його виробництві використовуються виключно російські комплектуючі.

 

Незважаючи на те, що в ході першого запуску джерела з міноборони повідомили про розвідувальну спрямованість безпілотника, експерти відзначили, що така велика вантажопідйомність дозволяє застосовувати апарат і для інших цілей. «Альтиус-У» може використовуватися як для розвідки, так і нести на собі засоби радіоелектронної боротьби. Але найголовніше, апарат може виконувати функції ударного безпілотника: конструкція дозволяє оснастити його відповідним озброєнням, наприклад, ракетами або бомбами. До такого висновку прийшов провідний російський експерт з безпілотних систем Денис Федутінов. «При масі самого безпілотника у п’ять тон його корисне навантаження повинно складати близько однієї тони. Це можуть бути, в тому числі, авіаційні бомби», — вважає Федутінов. Висновки експерта підтвердилися. У міноборони через деякий час повідомили, що повним ходом йде розробка двох версій апарату, призначених для потреб ВМФ Росії. Перша версія буде виконувати розвідувальні функції, а друга – під використання протикорабельної ракети Х-35.

В РФ важливою характеристикою для безпілотного апарату даного класу вважають автономність. Для успішного виконання поставленого завдання БПЛА повинен мати можливість перебувати в повітрі якомога довше, а також мати велику дистанцію прийому сигналу. «Альтиус-У» здатний знаходиться в повітрі 24 години. Але головне, що виконувати поставлене завдання він може в будь-якій точці світу завдяки супутниковій системі управління. За заявами експертів, це дозволяє зробити радіус дії безпілотника практично не обмеженим. Найбільш часто російські розробники порівнюють «Альтиус-У» з надважким американським безпілотником RQ-4 Global Hawk. Однак це порівняння не зовсім коректне, тому що «Яструб» виступає в іншій ваговій категорії. Вага Global Hawk складає цілих 14 тон. Вважається, що це найбільший безпілотник в світі. Проте американський БПЛА не здатний виконувати бойові завдання — він був розроблений виключно для розвідки. Аналогом американського «важковаговика» може стати «Альтиус-О» — маса цієї модифікації літального апарата становить 7,5 тонн. То ж, вважають експерти РФ, доречніше порівнювати «Альтиус-У» з іншим американським БПЛА — MQ-9 Reaper. Вони ближче за тактико-технічними характеристиками: схожий вага, потужність і розмір. Також апарати виконують схожі функції — MQ-9 розроблений з можливістю установки озброєння. Саме американський «Жнець» може стати головним конкурентом «Альтиус-У» на ринку озброєнь, вважають фахівці РФ.

Варто додати, що проект «Альтаир» був створений не тільки заради військових цілей. Низка моделей розробляється і для цивільного ринку. Наприклад, надважкий безпілотник, названий на честь всього проекту — «Альтаир», який повинен вийти на міжнародний ринок в 2020 р. Його завдання — патрулювання великих територій. Один з безлічі способів застосування «Альтаир» в мирних цілях — спостереження за трубопроводом. Згідно з наявними в Росії вимогам, кожен трубопровід повинен оглядатися через кожні два-п’ять тижнів. З огляду на їх велику протяжність на даний момент, ця важлива обов’язок є вкрай витратною, тому що доводиться використовувати вертольоти з командою аерофотозйомки на борту. Безпілотник, обладнаний системою моніторингу, може здешевити і автоматизувати цей процес. Як відзначають представники ОКБ імені Симонова, одна година польоту цивільного «Альтаир» обійдеться в чотири рази дешевше, ніж годину польоту літака або вертольоту.

«Орион» — безпілотний літальний апарат середньовисотний великої тривалості польоту (MALE, Medium Altitude, Long Endurance) розробки компанії «Кронштадт» (АФК Система). Цей БПЛА має середню масу, більшу тривалість польоту і вантажопідйомність. Бортове обладнання призначене для візуальної, радіолокаційної або радіотехнічної розвідки з можливістю тривалого патрулювання в заданому районі. Розробка БПЛА велася на замовлення міноборони Росії з 2011 р. В рамках дослідно-конструкторської роботи БПЛА проходив з шифром «Иноходец». Головним розробником і виконавцем робіт стала компанія «Транзас» з Санкт-Петербурга. На даний момент головний виконавець — група «Кронштадт». Його випробування почалися в льотно-дослідному інституті ім. Громова в першій половині 2016 р.

Вже у середині 2017 р. в РФ повідомляли, що «Оріон-Е» призначений для ведення повітряної розвідки та інформаційного забезпечення підрозділів збройних сил. Він може вести повітряне патрулювання; виконувати дорозвідку наземних об’єктів для забезпечення цілевказівки засобів ураження, коригування вогню і оцінку його результатів; здійснювати топографічну розвідку місцевості. Причому в наземному розподільній скриньці комплексу, який разом з різної цільової навантаженням можна було бачити на виставці, реалізований унікальний інтуїтивно зрозумілий програмний інтерфейс, що автоматизує контроль оператора за ходом виконання місії і дозволяє йому концентрувати увагу на найважливіших завданнях. Основні характеристики російського дрона, за даними розробника такі: маса корисного навантаження — 200 кг, радіус застосування — 250 км, тривалість польоту — 24 години, висота польоту — 7500 м. До складу комплексу входять кілька БПЛА, система автоматичного зльоту / посадки і аеродромне технологічне обладнання.

 

Крім того, «Оріон-Е» має низьку акустичну помітність, а завдяки енергоекономічній електроімпульсній противольодовій системі може застосовуватися в умовах обмерзання. Планер — повністю композитний (і обшивка, і силовий набір), на борту — тільки електричні системи. Рівень новизни — фактично 100%. «За п’ять років в країні розроблені технології, яких взагалі не існувало до того, як ми приступили до вирішення цього завдання, — підкреслював тоді генеральний конструктор комплексу Микола Долженков. — Нам довелося оформляти в цілому понад 100 технічних завдань, з них 50 основних, великих, на нові розробки». Можливості безпілотника-розвідника можна було оцінити вже в рамках проведеної тоді демонстрації. І також було заявлено, що у перспективі, ймовірно, з’явиться і його розвідувально-ударний варіант. З технічної точки зору перешкод до цього немає. В РФ особливо підкреслювали, що «Орион-Е» є першим апаратом класу MALE, що повністю створений і випускається в Росії. Втім, якщо точніше, то другим, оскільки перший — це дрон для російських військових.

А на форумі «Армія-2018» група «Кронштадт» представила блок управління озброєнням для безпілотника. У 2018 р. «Орион» випробували на застосування авіабомб. У тому ж році безпілотник побував в Сирії, але без застосування озброєння. На авіасалоні «МАКС-2019» стало відомо, що міноборони Росії отримає один комплекс до кінця поточного року. У листопаді «Орион» почав надходити в дослідно-військову експлуатацію в ВКС Росії. При цьому 16 листопада 2019 р. один апарат впав в Рязанській області.

В РФ наполягають, що ТТХ дрону – це практично показник російських винищувачів МіГ-29 і переобладнаних під легкі штурмовики навчально-тренувальних Як-130. Ці машини піднімають за раз до 6 т бойового оснащення. Апарати здатні працювати повністю в автоматичному режимі або під управлінням оператора на дальності до 12 тис. км. При цьому час польоту може становити до 60 годин. Машини здатні вести повітряну розвідку і в тому числі застосовувати озброєння. За словами розробників апаратів з компанії «Кронштадт», свій бойовий характер а цей час показала тільки цивільна версія «Ориона».

Про новітній БПЛА С-70 «Охотник» відомо небагато. Журнал Aviation Week писав, що 20-тонний С-70 може отримати малогабаритні ракети. Їх вага складе близько 200 кг, а розмір не перевищить 3 м. За деякими даними, «Охотник» зможе нести до 8 т бойового навантаження. Це вже на рівні важких винищувачів типу Су-30/35. На думку американських журналістів, зброя буде застосовуватися для ударів по паливних складах, живій силі, надводних цілях, опорним пунктам, літакам і вертольотам. В РФ твердять, що новий російський безпілотний літальний апарат «Охотник» поєднує в собі три дуже потужні функції. Крім того, безпілотний літальний апарат С-70 виглядає дуже багатообіцяюче і може стати хорошим доповненням до існуючих систем озброєнь, написав експерт американського видання The National Interest. Автор матеріалу зазначив, що «Охотник» являє собою важкий ударно-розвідувальний дрон, виконаний за типом «літаюче крило». Основними перевагами новітнього російського БПЛА, на думку експерта, є його смертоносність, малопомітність, можливість виконувати функції розвідника, а також бути засобом радіоелектронної боротьби.

The National Interest відзначив, що новий С-70 може бути використаний як бомбардувальник, завдяки його здатності нести некеровані осколкові бомби і вибухові аерозольні суміші. При цьому атаки «Охотника» матимуть гарантовано руйнівний ефект при використанні керованих ракет або ядерної зброї. Крім цього, безпілотник може стати вірним помічником у веденні повітряного бою. Наприклад, він може працювати в небі в тандемі з такими пілотованими винищувачами, як Су-57, що надасть російським військовим велику перевагу. БПЛА зможуть виступити в якості «першопрохідців» і розвідників в небезпечній ситуації, залишаючи при цьому винищувачі в безпеці.

Таким чином, «Охотник»  поєднує в собі три дуже потужні функції: він може виступати в якості розвідника, атакувати цілі, а також проникати в повітряний простір супротивника і, стаючи засобом радіоелектронної боротьби, заважати роботі радарів, тим самим відкривати безпечний шлях для винищувачів.

Раніше фахівці китайського видання «Женьмінь жибао» відзначали, що поява такого БПЛА, як «Охотник», ознаменувало прихід епохи «розумного» безпілотного бою. «Особливе значення «Охотника» полягає не тільки у освоєнні російської армією технологій виробництва чергової новітньої зброї, він також є доказом наполегливої ​​бажання Росії розпочати посилено розвивати власні бойові безпілотні підрозділу. Можливо, за просуванням «Охотника» ховається план ВС Росії зі створенню бойових підрозділів безпілотників», — зазначили журналісти видання. Крім означених особливостей С-70, як малопомітність, здатність здійснювати тривалі перельоти і тривалий час перебувати в повітрі, «Охотник» здатний розвивати швидкість до тисячі кілометрів на годину.

 

 

Наразі відомо, що в даний час «Альтиус-У» проходить випробування. «Орион» завершив сертифікацію і найближчим часом почне надходити в Міноборони, правда, швидше за все, в розвідувальної версії. Ну а бойовий С-70 тільки встав на крило і вчиться виконувати спільні польоти з винищувачем Су-57.

Але Росія дивиться не тільки в бік атаки. Розуміючи, що Україна закупила «успішні» турецькі безпілотні авіаційні комплекси Bayraktar TB2 агресор почав замислюватися про ефективну боротьбу з ними. з 10 по 17 березня 2020 р. на полігоні в Калузькій області отримали можливість ознайомитися з новітніми російськими розробками, спрямованими на виявлення і протидію застосуванню безпілотних повітряних суден.

Так, для виявлення БАК з малою здатністю відображення, в РФ створюється нове покоління радарів. З їх допомогою відслідковуються малорозмірні безпілотники, вироблені з різних матеріалів, що мають низьку площу радіолокаційного виявлення, включаючи пластик, дерево, композити.

Атаки терористів на російську авіаційну базу Хмеймім в Сирії із застосуванням дронів, напад безпілотників і знищення нафтопереробних заводів Saudi Aramco в Саудівській Аравії зажадали розширення напрямків розробок зі створення засобів захисту від БПЛА.

У Росії створенню такої техніки приділяється велика увага. Новітні апарати, до складу яких входять системи радіолокаційного і оптико-електронного виявлення, радіотехнічної розвідки і адаптивні засоби радіоелектронного придушення, здатні здійснювати виявлення і нейтралізацію безпілотників без участі людини. Комплекси можуть використовуватися в польових та міських умовах з розміщенням на відкритих наземних майданчиках, на дахах будівель або споруд.

Для виявлення БПЛА з малою здатністю, що відображає створюється нове покоління радарів. З їх допомогою відслідковуються малорозмірні безпілотники, вироблені з різних матеріалів, що мають низьку площа радіолокаційного виявлення, включаючи пластик, дерево, композити.

Для протидії безпілотній техніці впроваджуються ефективні комплекси ППО, розробляється платформа з вогнепальною і радіотехнічним озброєнням, де поєднання різних типів зброї дозволить нейтралізувати загрозу за допомогою засобів РЕБ або фізично знищити БПЛА з вогнепальної зброї. У перспективних системах будуть використовуватися більш сучасні матеріали і СВЧ-технології. Випромінювання надвисоких частот впливає на мету, знищуючи електронну складову. СВЧ-гармата є ефективним і недорогим засобом ППО, але для її функціонування потрібно потужний і компактний генератор. В даний час завдання з протидії БПЛА виконують радіолокаційні та оптичні станції, зенітні комплекси і засоби радіоелектронної боротьби.

То ж, і для Києва ці висновки мають бути актуальними. Тому що нові технології можуть суттєво змінити розклад сил на полі бою. У світі стрімко набирає обертів тенденція переходу армій на безпілотні авіаційні комплекси та на роботи в цілому. В Україні до 10 компаній займаються розробкою безпілотної техніки, створенням дронів-«камікадзе» та інших ударних комплексів, а також, створенням наземної роботизованої техніки. Тобто, компанії, що налаштовані працювати у сфері роботизації вже існують та готові до активної співпраці із державою, але, на жаль, вони не можуть це робити за власні кошти. А держава, поки що допомагати неспроможна.

 

Центр досліджень армії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР),

за матеріалами російських ЗМІ